Ухвала

від 16.04.2020 по справі 160/3001/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 квітня 2020 року Справа №160/3001/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, поданого по справі №160/3001/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-поліграфічний комплекс "Весна" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-поліграфічний комплекс "Весна" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення №0004895240 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 21.01.2020 р.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/3001/20 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 р. прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі №160/3001/20 за вищезазначеним позовом, ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні.

14 квітня 2020 р. до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Подане представником позивача клопотання про розгляд справи в судовому засіданн з повідомленням сторін обґрунтована тим, що позивач не отримував відзив на позовну заяву, що, на думку заявника, унеможливлює повне і всебічне встановлення обставин справи та ухвалення обгрунтованого судового рішення. Також заявник зауважує, що даний спір не відноситься до справ, передбачених статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України чи до справ незначної складності, перелік яких наведено у ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, представник позивача у клопотанні наголосив, що дана справа має суттєве значення для позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України - заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Оскільки Кодексом адміністративного судочинства України не встановлений порядок вирішення заяви (клопотання) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, тому розгляд вказаного клопотання представника позивача за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні, при вирішенні якої суд виходить з наступного.

Пунктом 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються Кодексом адміністративного судочинства України (ч. 5 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч. 3 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно частини 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті.

Відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, оскільки не відноситься до справ передбачених ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України та характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З огляду на вищенаведене, суд ухвалив здійснювати розгляд справи №160/3001/20 за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження), що також зазначено в ухвалі суду про відкриття провадження по справі.

Слід зазначити, що у відповідності до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із частиною 9 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

З наведеного слідує, що пояснення сторін, надані в ході судових засідань, їх виступи в ході судових дебатів, не є доказами в розумінні приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи.

Також, суд звертає увагу заявника, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження жодним чином не позбавляє права учасників справи на подання письмових пояснень, доказів та доведення їх переконливості перед судом.

Зокрема, позивач має можливість надавати пояснення, міркування, аргументи щодо суті позову та процесуальних питань у заявах, що визначені главою 1 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, суд зауважує, що згідно із приписами ч. 7 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України - клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Натомість, у відповідному клопотанні представник позивача зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-поліграфічний комплекс "Весна" не отримувало відзив на позовну заяву, а разом із позовною заявою або у самій позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-поліграфічний комплекс "Весна" не заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Наведене свідчить про передчасність звернення позивача до суду із відповідним клопотанням.

В тому числі, відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

Крім того, 11.03.2020 р. Рада суддів України звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін. Також Рада суддів України просить громадян утриматися від відвідин суду, якщо у них є ознаки будь-якого вірусного захворювання.

Постановою Кабінету Міністрів України №239 від 25 березня 2020 р. передбачено запровадження надзвичайної ситуації на всій території України та продовження карантину до 24 квітня 2020 р.

Обмежувальні карантинні заходи вжито розпорядженням голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду №68 від 30.03.2020 р., зокрема, заборонено пропуск громадян (крім працівників суду) до приміщень суду.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Таким чином, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування у справі та підстави позову, обсяг та характер доказів у справі, склад учасників процесу, а також недоведеність аргументів представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-поліграфічний комплекс "Весна" щодо неможливості розгляду справи в порядку письмового провадження, передчасність клопотання, запровадження карантинних заходів, суд доходить до висновку, що клопотання представника позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 72, 79, 166, 241, 243, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена.

Суддя Н.В. Боженко