Рішення

від 17.04.2020 по справі 826/8809/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2020 року м. Київ № 826/8809/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Каховка Протеїн Агро до:Головного управління ДПС у м. Києві про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Каховка Протеїн Агро (код ЄДР 37535022) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.05.2014 № 0020150226, відповідно до якого зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на підставі акту перевірки від 17.04.2014 № 87/26-59-15-02-27.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами перевірки зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за періоди: листопад 2012, березень квітень, травень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2013. Доводи контролюючого органу, покладені в основу оскаржуваного рішення, ґрунтуються на начебто нездійсненні операцій з контрагентами, нікчемності операцій з ними, оскільки по групі контрагентів складено акти про неможливість проведення зустрічної звірки, по іншому - акт про те, що не підтверджуються відносини з іншою особою на підставі також акту про неможливість проведення зустрічної звірки з третьою особою, з якою позивач не вступав у відносини.

Між тим, у позові та додаткових поясненнях (т. 13. а.с. 133, а.с. 307) позивач по суті зазначає, що всі операції з поставки сої з контрагентами є реальними, фактично виконаними, підтверджуються належним чином складеними первинними документами, а оплата підтверджуються у тому числі контролюючим органом. Крім того, позивач звертає увагу на те, що контролюючим органом повторно зменшена частина суми бюджетного відшкодування (із загальної суми по спірному ППР), на яку вже біла зменшена сума бюджетного відшкодування за раніше прийнятим ППР.

Відтак, повивач вважає податкові вигоди сформованими правомірно та просить задовольнити позов, вважаючи оскаржуване рішення необґрунтованим та протиправним.

Позиція контролюючого органу (відповідача).

Відповідач у відзиві (т.1. а.с. 170 і далі) звертає увагу, що предметом поставки між позивачем та його контрагентами є соя, а у випадку з ТОВ Техно-Торг у 2012 році предметом поставки був ноутбук та аксесуари до нього.

Контролюючий орган вважає, що первинною документацією, яка мала бути складена при виконанні договорів постачання є товарно-транспортні (залізничні) накладні, сертифікати про наявність токсичних елементів. При цьому, в рахунках-фактури та ТТН наявні дефекти; позивачем не надано доказів, які б підтверджували поставлення ноутбуку на баланс. Під час перевірки надані лише договори, додатки, рахунки на оплату, видаткові та податкові накладні. Відправником сої у певних випадках є ТОВ Компанія Юнітранс-Агро , проте згідно умов договору, товар повинен був поставити саме ТОВ Кий Агро (контрагент-постачальник позивача). Відповідач зазначає, що окремі графи окремих документів не повністю заповнені.

Зазначається, що позивачем не було надано довіреностей на підтвердження повноважень особи, що підписала видаткові накладні.

З урахуванням викладеного в акті перевірки, відповідач вважає спірне рішення законним та обґрунтованим.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018, позов Товариства з обмеженою відповідальністю Каховка Протеїн Агро залишено без розгляду.

Разом з тим, постановою Верховного Суду від 21.08.2018 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Каховка Протеїн Агро задоволено, а справу направлено на продовження розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2018 справу передано для розгляду судді Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіну О.А.

Ухвалою від 01.11.2018 справу прийнято до провадження судді Кармазіна О.А.

Під час розгляду справи судом відмовлено у задоволенні клопотання контролюючого органу про залишення позову без розгляду (т.11, а.с. 201; протокол с/з від 31.01.2019; а.с. 212).

У судовому засіданні 04.04.2019 ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою від 30.03.2020 здійснено заміну відповідача (ДПІ на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 код ЄДР: 43141267). Продовжено розгляд справи у порядку письмового провадження.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову перевірку ТОВ Каховка Протеїни Агро (код ЄДР 37535022) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку та у зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних звітних періодів: за листопад 2012, березень, квітень, травень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2013, а саме: в сумі 17 701 162.00 гри., відображеної в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ, поданій за листопад 2012 року (вх. № 9010697589 від 28.02.2014 року); в сумі 3 502 382,00 гри., відображеної в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ, поданій за березень 2013 року (вх. № 9010697535 від 28.02.2014 року); в сумі 2 644 908,00 гри., відображеної в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ, поданій за квітень 2013 року (вх. № 9010697314 від 28.02.2014 року); в сумі 1 901 020,00 гри., відображеної в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку па додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ, поданій за травень 2013 року (вх. № 9010697139 від 28.02.2014 року); в сумі 3 133 296,00 грн,, відображеної в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ, поданій за вересень 2013 року (вх. № 9010697010 від 28.02.2014 року); в сумі 2 366 891,00 грн., відображеної в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ, поданій за жовтень 2013 року (вх. № 9010696390 від 28.02.2014 року); в сумі 24 446 691,00 грн., відображеної в уточнюючому розрахунку податковій зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ, поданій за листопад 2013 року (вх. № 9010693365 від 28.02.2014 року); в сумі 19 597 896,00 гри., відображеної в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ, поданій за грудень 2013 року (вх, № 9010693231 від 28.02.2014 року).

Перевірка проведена на підставі п/п. 78.1.8 ПК України.

За результатами перевірки складено акт від 17.04.2014 № 87/26-59-15-02-27 (далі - Акт перевірки).

Зазначається, що під час перевірки надано всі необхідні документи у повному обсязі (т.7, а.с. 149).

У п. 3.14 Акту перевірки (т.7, а.с. 159) зазначено, що запити на проведення зустрічних звірок не надсилалися.

Щодо загальної інформації відносно товариства встановлено, що товариство зареєстровано у статусі юридичної особи 25.02.2011, код 37535022, адреса - 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 6.

У періоди, за які проводилась перевірка, товариство було зареєстровано у статусі платника ПДВ.

До основних видів діяльності відноситься: виробництво олії та тваринних жирів, виробництво готових кормів для тварин, що стримуються на фермах, складське господарство.

На балансі обліковуються власні транспортні засоби, офісна та комп`ютерна техніка, меблі.

Компанія має в оренді виробничі приміщення заводу по переробці сої, елеватори, склади (Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, 19).

Товариство є виробником олії соєвої та соєвого шроту.

На території заводу знаходяться склад сировини (елеватор насіння сої), склад готової продукції, масло екстракційний цех, котельня, дільниця приймання зерна, зерноочисне відділення, зерносушильне відділення та вузол подачі зерна на виробництво.

Персонал, що працює на підприємстві має відповідну кваліфікацію, до їх числа відноситься: комірник АГВ, робітники масло екстракційного цеху, оператор по виробництву харчової продукції, апаратник обробки зерна, оператор котельні та інші.

На момент перевірки, як зазначається на стор. 6 Акту перевірки, на підприємстві працює штатних працівників 186 чоловік та за сумісництвом - 4 чоловіки.

Перевіркою також встановлено, що процес переробки соєвих бобів складається з: очистки, видалення оболонки, подрібнення, екстракції, тестування, сушки, охолодження, контролю якості та зберігання.

Чисельність працівників у кожному з останніх чотирьох звітних періодів складає від 176 до 191 працівників.

Перевірка достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та листопад 2012 року, березень, квітень, травень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2013 року.

В Акті перевірки зазначається, що згідно з поданим TOB Каховка Протеїн Агро до ДПІ уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за листопад 2012 року (вх, № 9010697589 від 28.02.2014 року) та додатками до нього: від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, відображене у рядку 19 податкової декларації, складає 3 456 364,00 гри., сума бюджетного відшкодування 17 701 162,00 гри., в тому числі: на рахунок платника у банку відображена в рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: жовтень 2012 року, складає 3 000 000,00 гривень; у зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів відображена в рядку 23.2 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: жовтень 2012 року, складає 14 701 162,00 гривень.

Згідно з поданим уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за березень 2013 року (вх. № 9010697535 від 28.02.2014 року) та додатками до нього: від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, відображене у рядку 19 податкової декларації, складає 2 644 908,00 гри., сума бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку відображена в рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: лютий 2013 року, складає 3 502 382,00 гривень.

Згідно з поданим уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за квітень 2013 року (вх. № 9010697314 від 28.02.2014 року) та додатками до нього: від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, відображене у рядку 19 податкової декларації, складає 1 913 241,00 гри., сума бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку відображена в рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: березень 2013 року, складає 2 644 908,00 гривень.

Згідно з поданим уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за травень 2013 року (вх. № 9010697139 від 28.02.2014 року) та додатками до неї: позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, відображене у рядку 18 податкової декларації, складає 12 221,00 гри., сума бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку відображена в рядку 23.1 декларації, яку сформовано і урахуванням залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: квітень 2013 року, складає 1 901 020,00 гривень.

Згідно з поданим уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за вересень 2013 року (вх. № 9010697010 від 28.02.2014 року) та додатками до нього: від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, відображене у рядку 19 податкової декларації, складає 2 366 891,00 гри., сума бюджетного відшкодування на рахунок платника у байку відображена в рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: серпень 2013 року, складає 3 133 296,00 гривень.

Згідно з поданим уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за жовтень 2013 року (вх. № 9010696390 від 28.02.2014 року) та додатками до нього: від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, відображене у рядку 19 податкової декларації, складає 24 446 691,00 гри., сума бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку відображена в рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: вересень 2013 року, складає 2 366 891,00 гривень.

Згідно з поданим уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за листопад 2013 року (вх. № 9010693365 від 28.02.2014 року) та додатками до нього: від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, відображене у рядку 19 податкової декларації, складає 23 345 045,00 гри., сума бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку відображена в рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від`ємного значення різниці між сумою податковою зобов`язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: жовтень 2013 року, складає 24 446 691,00 гривень.

Згідно з поданим уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2013 року (вх. № 9010693231 від 28.02.2014 року) та додатками до нього: позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, відображене у рядку 18 податкової декларації, складає 3 747 149,00 гри., сума бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку відображена в рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: листопад 2013 року, складає 19 597 896,00 гривень.

В Акті перевірки зазначається, що перевірка правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ охоплює декларації починаючи з попередніх звітних (податкових) періодів, в яких виникло від`ємне значення ПДВ до звітного (податкового) періоду, за який задекларовано бюджетне відшкодування ПДВ, включно.

Причиною виникнення від`ємного значення є придбання сої та експорт олії соєвої і шроту власного виробництва, залишки готової продукції на складі та сировина у виробництві.

На сторінках 9 - 10 Акту перевірки визначено основних постачальників товариства та основних покупців, у т.ч. нерезидентів.

Зазначається також в Акті перевірки, що транспортно-експедиційні послуги реалізованого товару проводяться відповідно до договорів як за рахунок покупців, так і за рахунок самого товариства. На стор. 11 Акту перевірки визначено перелік угод та контрагентів, що надавали ТЕП. Контролюючий орган зазначає, що фактичне отримання послуг підтверджується актами виконаних робіт та ТТН .

Встановлено здійснення експортних операцій товариством (стор. 12 - 19 Акту перевірки).

Загальні обсяги виробництва зазначені на стор. 20 Акту перевірки.

За результатами перевірки не встановлено наявність у товариства правових відносин з платниками, установчі документи, первинні та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними (т.7, а.с. 159).

У пункті 3.14.4. Акту перевірки зазначено, що серед постачальників не виявлено платників, яким надано ризиковий кредит.

В ході перевірки встановлено подання декларації з ПДВ за листопад 2012 (вх. від 18.12.2012 № 9079774490), з урахуванням уточнюючих розрахунків від 24.01.2013 та від 25.01.2013 де від`ємне значення складає 3 456 364,00 грн., сума бюджетного відшкодування 17 701 162,00 грн., у т.ч. на рахунок 3 000 000 грн., у зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних періодів 14 701 162,00 грн., які сформовані з урахуванням залишку від`ємного значення за жовтень 2012.

Встановлено порушення п. 198.3., п. 200.1 ПК України - завищено податковий кредит та від`ємне значення за жовтень 2012 в сумі 1 214 971,00 грн. та як наслідок - порушення п. 200.3. та п. 200.4. ПК України в зв`язку з чим завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за листопад 2012 в розмірі 1 173 269,00 грн.

Вищезазначене порушення виникло , як зазначено в Акті перевірки, на підставі акту від 29.01.2013 № 98/22.4-01/37125326 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП Південна транспортно-логістична компанія Нова (код ЄДР 37125326) щодо підтвердження відносин із контрагентами постачальниками та покупцями за серпень, вересень, жовтень 2012, який надійшов 06.02.2013 листом від ДПІ у м. Херсоні. Відповідно до цього акту встановлено, що від ГУПМ отримано висновок щодо ознак фіктивності цього підприємства. За місцем реєстрації ознак діяльності не встановлено.

Не дивлячись на те, що ухвалою суду від 01.11.2018 у контролюючого органу витребовувались всі документи, на які контролюючий орган посилається в Акті перевірки та на підставі яких прийнято податкове повідомлення-рішення, у тому числі акти "Про неможливість проведення зустрічних звірок", під час розгляду справи не надано вищезгаданого акту про неможливість від 29.01.2013 № 98/22.4-01/37125326, що вказує на недотримання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до положень якого обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Не дивлячись на те, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки не передбачає встановлення обставин за правилами проведення перевірок, між тим, процитовано зміст цього акту про неможливість проведення зустрічної звірки, згідно з яким ПП у жовтні 2012 сформовано податковий кредит від ТОВ Дока-групп на загальну суму 1 245 076,85 грн. Реалізовано ТМЦ на адресу ТОВ Каховка Протеїн Агро на суму 1 214 970,94 грн. Перевірити відносини ПП з контрагентами не є можливим, оскільки СГД має стан платника відмінний від основного.

Оскільки, як процитовано, ПП перебуває в розшуку то адреса на первинних документах не відповідає дійсності , тобто, робиться висновок - первинні документи є недійсними . Відтак, надалі продовжено висновок (без власне проведення перевірки) - операції вчинені без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди. Дані, як надалі цитується висновок ГУМП, наведені в деклараціях, підлягають коригуванню (зменшенню).

Відносно власне позивача зазначено, що на підставі матеріалів перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 07.03.2013 № 0001415626 на суму 1 173 269,00 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 293 317,25 грн. (чинне станом на час розгляду справи).

Товариством 17.12.2013 подано уточнюючий розрахунок до декларації за листопад 2012 відповідно до якого зменшено суму бюджетного відшкодування на рахунок у банку в розмірі 3 000 000,00 грн. (перенесено до р. 24), а 18.12.2013 уточнюючим розрахунком за листопад 2012 - збільшено на відповідну суму в рахунок ПДВ.

28.02.2014 товариством подано уточнюючий розрахунок до декларації за листопад 2012 відповідно до якого зменшено суму бюджетного відшкодування в рахунок ПДВ в розмірі 3 000 000,00 грн. та збільшено відповідну суму на рахунок платника у банку.

Зазначено також в Акті перевірки (т.7, а.с. 165), що до податкового кредиту жовтня 2012 по вказаному вище приватному підприємству включені податкові накладні, складені у жовтні 2012 в кількості 23 шт. на загальну суму 7 289 825,63 грн., в т.ч. ПДВ - 1 214 970,92 грн. За придбаний товар у жовтні та листопаді 2012 проведено розрахунок через банківську установу на суму 7 039 612,62 грн., у т.ч. ПДВ 1 173 268,77 грн.

Між тим, зазначається, що відповідно до акту від 29.01.2013 № 98/22.4-01/37125326 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП Південна транспортно-логістична компанія Нова задекларовані цим товариством податкові зобов`язання складають 0.

У зв`язку з наведеним, позивач в порушення п. 198.3, п. 200.1 ПК України завищено податковий кредит та від`ємне значення за жовтень 2012 в сумі 1 214 971,00 грн. та як наслідок порушення п. 200.3. та п. 200.4. ПК України в зв`язку з чим завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за жовтень 2012 в розмірі 1 173 269,00 грн.

Крім того , за жовтень 2012 виявлено відхилення в сумі ПДВ 2 562,27 грн. по відносинам з ТОВ Техно-Торг . Відхилення виникло внаслідок акту від 11.10.2013 № 385/3-22-08-35791183 про неможливість проведення зустрічної звірки (т.12, а.с. 220) у зв`язку з тим, що підприємство не знаходиться за своєю адресою. Відтак, процитовано акт про неможливість проведення зустрічної звірки та зазначено про зменшення податкових зобов`язань цього товариства та податкового кредиту контрагентів до 0 (т.7, а.с. 190).

За цей же період виявлено відхилення по підприємству ТОВ Агроюг і К (код ЄДР 37744313) в сумі 18 280,00 грн. В контексті останнього зазначається про надходження акту від 11.10.2013 № 1073/21-03-22-05/37744313 про результати перевірки цього підприємства з ПП Південна транспортна компанія Нова за жовтень 2012 (т. 12), в якому йдеться про акт від 29.01.2013 № 98/22.4-01/37125326 про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства, тези з якого вже зазначено вище. Зазначається (стор. 88 Акту перевірки), що ТОВ Агроюг і К задокументувало у жовтні 2012 отримання від ПП згідно податкової накладної, видаткової накладної та рахунку-фактури придбання сої 27,622 тон, по видатковій накладній від 15.10.2012 № 118, з оформленням податкової накладної № 30 від 28.02.2013 на суму 109680,16 грн. з ПДВ - 18280,03 грн. зазначається про наявність ТТН щодо поставки цього обсягу сої від ПП до ТОВ Агроюг і К . Цитуючи вказаний акт перевірки, зазначається, що між підприємствами проведено розрахунок.

Відтак, анульовано податкові зобов`язання цього ПП, а також сума податкового кредиту ТОВ Агроюг і К до 0 .

Зазначено вже стосовно відносин ТОВ Агроюг і К та позивача, що ТТН від 15.10.2012 № 1537 (т.7, а.с. 192) мають недоліки, так, у пункт навантаження вказаний Каховський район , замість конкретного населеного пункту, назви підприємства та його адреси, розділ вантажно-розвантажувальні операції - не заповнений.

По суті, Акт перевірки в цій частині є повним переписуванням акту перевірки ТОВ Агроюг і К та акту про неможливість проведення зустрічної звірки ПП Південна транспортна компанія Нова де за змістом останнього проведено перевірку, а не складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

Щодо відносин позивача з ТОВ Кий Агро за лютий 2013 та виявлене відхилення у розмірі 485 380,50 грн., в Акті перевірки позивача зазначається наступне.

Відхилення виникло, на думку контролюючого органу, внаслідок неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ Кий Агро . Складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 13.02.2014 № 108/26-51-22-01 (том 12 справи). Зазначається (стор. 98 Акту перевірки; т. 7 справи), що співробітниками оперативного управління надано службову записку від 11.01.2014 про результати відпрацювання щодо наявних ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності вказаного товариства. За службовою запискою встановлено, що основний вид діяльності вказаного ТОВ - оптова торгівля зерном, місцезнаходження товариства та посадових осіб - не встановлено, встановлено відсутність можливостей, перевіркою (складено лише акт про неможливість проведення зустрічної звірки) факт придбання продукції у постачальників підтвердити неможливо, оскільки не надано документів (в акті відсутні посилання на витребування документів). Відтак, при неможливості звірки контролюючому органу вбачалися транзитні операції (т.7, а.с. 197). Відтак, враховуючи акт про неможливість звірки сформовано висновок про безпідставність формування позивачем податкових вигод.

За березень 2013 також встановлено відхилення по ТОВ Кий Агро на суму 387 503,11 грн., яке виникло на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 20.01.2014 № 30/26-51-22-01/36628058 (том 12 справи). По суті в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки складений на підставі тієї самої службової записки про відпрацювання . Процитовано цю записку із посилання на СФГ Аграрій за відносинами з яким було сформовано податкові зобов`язання ТОВ Кий Агро на суму 170 148,00 грн. за листопад 2012 та за грудень 2012 - 319 663,22 грн. зазначено про недоліки у роботі СФГ Аграрій . Процитовано записку щодо не підтвердження руху сої від СФГ до ТОВ Війол-Агро (стор. 112 Акту перевірки позивача). Щодо податкових зобов`язань ТОВ Кий Агро на стор. 118 Акту перевірки зазначено про формування податкових зобов`язань за відносинами з позивачем на суму 387 503,11 грн. та про не підтвердження поставок про що наведено набір фраз загального характеру. З огляду на наведене контролюючим органом не визнаються податкові вигоди позивача.

За листопад 2013 встановлено відхилення по відносинам позивача та ПП Айсберг Прайм на суму ПДВ 2 113 728 грн., яке виникло на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки ПП Айсберг Прайм від 25.02.2014 № 90/21-03-22-06/36108087 (т. 12). Зустрічна звірка ініційовано не у зв`язку з необхідністю проведення звірки з позивачем, а на підставі довідки ДПІ невідомого змісту. В Акті перевірки цитується зазначений акт про неможливість проведення зустрічної звірки: підприємство не знаходиться за своєю адресою, що вказує на нереальність операцій. Зазначається про формування ПП податкового кредиту за відносинами з низкою підприємств та про недоліки у роботі вказаних підприємств, з якими позивач не вступав у взаємовідносини (стор. 122 Акту перевірки). Процитовано акт про неможливість проведення звірки із встановленням відсутності об`єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів. Тобто, не проводячи звірку, не досліджуючи документи, контролюючий орган встановлює певні обставини абстрактного характеру. Враховуючи наведене, не визнаються податкові вигоди, сформовані позивачем за відносинами з цим контрагентом.

За грудень 2013 (стор. 126 Акту перевірки; т. 7 справи) встановлено відхилення по відносинам позивача та ПП Айсберг Прайм на суму ПДВ 665 022,25 грн., яке виникло на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки ПП Айсберг Прайм від 07.04.2014 № 126/21-03-22-06/36108087 (т. 12). В акті перевірки цитується зазначений акт про неможливість проведення зустрічної звірки: підприємство не знаходиться за своєю адресою, що вказує на нереальність операцій. Процитовано акт про неможливість проведення звірки із встановленням відсутності об`єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (стор. 128 Акту перевірки). Тобто, не проводячи звірку, не досліджуючи документи, контролюючий орган встановлює певні обставини абстрактного характеру. Враховуючи наведене, не визнаються податкові вигоди, сформовані позивачем за відносинами з цим контрагентом.

Підсумовуючи, в Акті перевірки позивача контролюючий орган резюмує (т.7, а.с. 212): у ТОВ Каховка Протеїн Агро відсутні об`єкти оподаткування по операціям з придбання та продажу товарів (послуг ) у підприємств-постачальників/покупців за перевіряємий період відповідно до п/п. 48.5.1., п. 48.7., п. 185.1., п. 188.1. ПК України.

Зазначає також контролюючий орган, що оскільки реальність вчинення господарських операцій між позивачем та підприємствами постачальниками відсутня, у товариства не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Зазначається також, що за результатами перевірок не підтверджено обсяги проведених операцій ТОВ Техно торг , ТОВ Агроюг і К , ТОВ Кий Агро , ПП Айсберг Прайм з постачання товарів (робіт, послуг ) на адресу позивача.

Задекларований податковий кредит по податковим накладним, виписаним зазначеними особами сформований, на думку контролюючого органу, неправомірно та не підтверджено результатами перевірки (стор. 132 Акту перевірки).

На думку контролюючого органу, в порушення п. 187.1, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 ПК України завищено суму податкового кредиту та від`ємне значення за жовтень 2012 1 194 111,00 грн., за лютий 2013 на 485 381,00 грн., за березень 2013 на 387 503,00 грн., за листопад 2013 на 2 113 728,00 грн. та занижено податкове зобов`язання за грудень 2013 на 665 022,00 грн. в зв`язку з чим підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за листопад 2012 на 1 194 111,00 грн., за березень 2013 - в розмірі 485 381,00 грн., за квітень 2013 - у розмірі 387 503,00 грн., за грудень 2013 - 2 778 750 грн.

Згідно Розділу 4 Акту перевірки ВИСНОВКИ :

- перевіркою не встановлено порушень при відображенні ТОВ Каховка Протеїн Агро у деклараціях (з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок) бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2012 у сумі 16 507 051,00 грн., за березень 2013 року в сумі 3 017 001, за квітень 2013 - 2257405,00 грн. за травень 2013 бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 1 901 020,00 грн., за вересень 2013 - 3133296,00 грн., за жовтень 2013 в сумі 2336891,00 грн., за листопад 2013 в сумі 24 138 691,00 грн., за грудень 2013 - 13 599 339,00 грн.

- на порушення вимог п. 187.1., 198.1., п. 198.2., п. 198.3, п. 198.6, п. 201.1, п. 200.3, п. 200.4. ПК України товариством завищено суму бюджетного відшкодування по декларації (з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку і виправленням самостійно виявлених помилок) за листопад 2012 року в сумі 1 194 111,00 грн., за березень 2013 року в сумі 485 381,00 грн., за квітень 2013 року в сумі 387 503,00 грн., за грудень 2013 року в сумі 2 778 750,00 грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08.05.2014 № 0020150226, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ загалом на 4 845 745,00 грн. ПДВ, штрафні санкції - 2 422 872,50 грн., що стосується декларацій № 9010697589 від 28.02.2014 (у) - за звітний період 11.2012 - сума завищення 1 194 111,00 грн., № 9010697535 від 28.02.2014 (у) - за звітний період 03.2013 - сума завищення 485381,00 грн., № 9010697314 від 28.02.2014 (у) за звітний період - 04.2013 сума завищення 387 503,00 грн., № 9010693231 від 28.02.2014 (у) за звітний період 12.2013 - сума завищення - 2 778750,00 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Із встановлених судом обставин, у т.ч. змісту Акту перевірки, вбачається, що основні доводи відповідача зводяться до того , що підставою для невизнання податкових вигод, сформованих позивачем, є наявність актів про неможливість проведення зустрічної звірки відносно контрагентів позивача поза періодом здійснення спірних операцій та в одному випадку - акт перевірки контрагента, який у свою чергу ґрунтується виключно на акті про неможливість проведення зустрічної звірки інших осіб, з якими позивач не вступав у господарські відносини.

При цьому, відповідачем підтверджується оплата товару позивачем постачальникам, у т.ч. ПДВ, щодо поставки якого сформовано податковий кредит та заявлені суми бюджетного відшкодування (стор. 38 і далі Акту перевірки; т. 7, а.с. 166 і далі - відомості щодо оплат). В контексті останнього слід додати, що до матеріалів справи надані банківські виписки по контрагентам (т. 6) із систематизованими у таблицях платежами (т.6. а.с. 4, 127, 168).

Сторонами не заперечуються також числові показники, обсяг та характер операцій, щодо проведення яких виник спір щодо правомірності формування податкового кредиту.

Не заперечується контролюючим органом також проведення експортних операцій (стор. 12 і далі Акту перевірки), наявність інших умов, необхідних для формування бюджетного відшкодування, крім, як вже зазначалося, претензій до позивача щодо безтоварності операцій внаслідок наявності актів про неможливість проведення зустрічних звірок по контрагентам та іншим непов`язаним із позивачем особам.

Проаналізувавши у взаємозв`язку з наведеним положення ПК України (в редакції на час оформлення спірних операцій), а саме:

- п/п. 14.1.36. (щодо визначення терміну "господарська діяльність"), п/п. 14.1.191. (щодо визначення "постачання товарів"), п/п. 14.1.202. (щодо визначення "продаж (реалізація) товарів"),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення "податок на додану вартість"), п/п. 14.1.181 (щодо визначення "податковий кредит"), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 185.1. (щодо визначення "об`єкт оподаткування"), п. 198.1. ПК України (щодо операцій, при здійсненні яких виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення сум податкового кредиту), п. 201.1. (щодо видачі п/п та її реквізитів), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження даних обліку),

- положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні",

а також положення: ст. 204 ЦК України (щодо правомірності правочину), параграфу 3 глави 54 ЦК України та параграфу 1 глави 30 ГК України (щодо вимог до господарської операції за договором поставки), глави 63 ЦК України (щодо вимог до господарської операції за договором про надання послуг), глави 65 ЦК України та главу 32 ГК України (щодо вимог до господарської операції за договором транспортного експедирування),

- ст. 62 Конституції України (щодо невинуватості особи, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду),

суд , відносно правового регулювання та підстав формування податкових вигод, приходить до наступних висновків .

Так, слід зазначити, що податкова звітність у вказані періоди формувалася на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мали бути видані за фактично вчиненими операціями.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов`язують можливість формування спірних сум податкових вигод та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; (5) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (6) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою.

У той же час, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів, податкових накладних.

В контексті наведеного суд, вирішуючи спір по суті, виходить з положень абзацу другого ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення , за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Тобто, оскаржувані рішення оцінюються судом виходячи з доведеності з боку контролюючого органу тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені податковим органом в Акті перевірки, що забезпечує при вирішенні спірних взаємовідносин дотримання принципу правової визначеності , як складової принципу верховенства права.

У даному випадку , враховуючи, зокрема, приписи ст. 211 КАС України (щодо дослідження доказів), ст. 90 КАС України (щодо оцінки доказів), ч. 2 ст. 74 КАС України (щодо предмету доказування), суд приходить до висновку, що відповідач в порядку виконання обов`язку, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів належними та допустимими доказами наявності обставин, які зазначені в Акті перевірки, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства за взаємовідносинами із зазначеними контрагентами, наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вигод, а відтак контролюючий орган не довів законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Доводи, покладені контролюючим органом в основу висновків Акту перевірки та оскаржуваного рішення, є доволі гіпотетичними та неприпустимо спрощеними . Висновки контролюючого органу по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах , з огляду на що висновки Акту перевірки не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства за відносинами із зазначеними контрагентами та підставою для прийняття спірного рішення.

Слід зазначити, що по жодному епізоду в Акті перевірки не наведено аналізу змісту будь-яких договорів з контрагентами позивача, первинних документів, які мали б досліджуватись контролюючим органом.

По суті акт складений на підставі відомостей баз даних без дослідження первинних документів, хоча у вступній частині акту зазначено про надання позивачем всіх необхідних документів, що вказує на поверхове ставлення до встановлення фактичних обставин взаємовідносин учасників господарських операцій, неврахування в порушення вимог п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України всіх обставин, що мали значення для формування висновків Акту перевірки та оскаржуваного рішення, що вже само по собі є самостійною та достатньою підставою для висновку про необґрунтованість та протиправність як відповідних висновків акту перевірки, так і оскаржуваного рішення в частині, що ґрунтується на таких висновках.

Лише у відзиві на позов (т. 1, а.с. 170) контролюючий орган спромігся сформулювати фактову частину своїх претензій, що однак не створює жодних юридичних наслідків для цілей легітимізації оскаржуваного рішення, оскільки, як вже зазначалося, спірне рішення оцінюється судом виходячи з підстав, заявлених в Акті перевірки , які власне і є підставою прийняття оскаржуваного рішення.

Слід додати, що Акт перевірки не містить відомостей про співставлення номенклатури поставки товарів, які надходили до контрагентів позивача, з номенклатурою товарів, які надалі поставлялися позивачу від цих контрагентів.

Більш того, заявляючи про дефектність ланцюгу постачання та посилаючись на неблагонадійність третіх осіб, які були постачальниками для контрагентів позивача, контролюючий орган, однак, не довів, що саме за відносинами із цими неблагонадійними третіми особами контрагенти отримували товар, що поставлявся позивачу. Тобто, по суті, не довів навіть у своєму розумінні схем - дефектів у ланцюгу постачання, враховуючи те, що як позивач, так і його контрагенти мали широке коло постачальників та покупців.

Що стосується посилання контролюючого органу на акти про неможливість проведення зустрічних звірок по контрагентам позивача (ТОВ Кий Агро , ПП "Айсберг Прайм", ТОВ "Агроюг і К", ТОВ Техно-Торг ) та по третім особам, з якими позивачем не вступав у господарські відносини, але які у свою чергу призначені контролюючим органом постачальниками контрагентів позивача слід зазначити, що вони вказують лише на неможливість проведення зустрічної звірки та не можуть свідчити не про що інше.

Ці акти не можуть встановлювати обставин, які підлягають встановленню при проведенні звірки або перевірки, окрім обставини власне неможливості проведення звірки.

Між тим, всі акти про неможливість проведення зустрічної звірки складені за формою та змістом як повноцінні акти перевірок , чим створюються зовнішні ознаки правомірності проведення таких дій для цілей легітимізації такого роду актів про неможливість як наслідків повноцінного податкового контролю у вигляді перевірки та актів перевірок, протиправно створюється видимість встановлення обставин внаслідок проведення перевірки.

Всі акти про неможливість проведення зустрічних звірок складені поза межами періодів проведення спірних операцій та не можуть підтверджувати факт відсутності контрагента за своїм місцезнаходженням у період проведення спірних операцій, відсутності у контрагента відповідних умов для здійснення спірних операцій в період проведення цих операцій, підставою для висновку про нездійснення спірних операцій та про порушення позивачем податкового законодавства.

Всі акти про неможливість звірки містять лише припущення щодо наявності ознак фіктивності контрагентів без документального підтвердження цих обставин.

Як вбачається із змісту актів про неможливість проведення зустрічних звірок, процедура проведення звірки не була ініційовані ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві у зв`язку з проведенням перевірки позивача , як-то було передбачено п. 3 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМ України від 27 грудня 2010 р. № 1232, який був затверджений на виконання п. 73.5. ПК України.

Тобто, звірка могла бути ініційована контролюючим органом, який здійснював перевірку позивача, доручення щодо чого мало б виконуватись контролюючим органом контрагента.

З актів про неможливість вбачається, що вказані звірки були самостійно ініційовані контролюючими органами за місцем знаходження контрагентів , на власний розсуд , що вказує на протиправний характер дій у зв`язку з проведення таких звірок , які по суті є формою легітимізації проведення перевірок поза встановленим порядком та умовами їх проведення.

Суд нагадує, що відповідно до п. 73.5. ПК України (на час складання актів про неможливість ) з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб`єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

З актів про неможливість не вбачається навіть того, що в осіб, відносно яких мав намір провести зустрічну звірку контролюючий орган, взагалі витребовувались будь-які матеріали для проведення звірки. Між тим, в цих актах про неможливість контролюючі органи посилаються на ненадання контрагентами документів, не надавши доказів взагалі їх витребовування.

Наведене вказує на порушення порядку проведення зустрічних звірок, перевищення повноважень контролюючого органу (в аспекті фактичного проведення перевірки) та на те, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок складені з порушенням встановлених законодавством правил та процедур, що зумовлює застосування положень ч. 1 ст. 74 КАС України, відповідно до яких суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Тобто, оскільки згадані в Акті перевірки акти про неможливість проведення зустрічних звірок по контрагентам та контрагентам контрагентів позивача є доказами, здобутим з порушенням закону відповідно ч. 1 ст. 74 КАС України вказані акти про неможливість судом не беруться до уваги в якості доказів на підтвердження обставин, викладених в Акті перевірки позивача, що у свою чергу дає підстави для висновку, що висновки Акту перевірки не містять в собі достатніх обставин, які б давали відповідачу підстави для формування висновків Акту перевірки про нездійснення спірних операцій та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

При цьому, суд не вбачає правових підстав виходити за межі дослідження обставин, зазначених в Акті перевірки, оскільки саме ці обставини були покладені в основу оскаржуваних рішень, які в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України підлягають доведенню перед судом як правомірна основа для прийняття оскаржуваних рішень та на суд, що є очевидним, не покладено функцій щодо сприяння відповідачу у винайденні додаткових підстав та обставин, не заявлених в Акті перевірки, для легітимізації його рішення.

Слід додати, що під час розгляду справи в порядку виконання обов`язку, визначеного ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не доведено перед судом обсягів активів , трудових та матеріальних ресурсів, які були необхідні контрагентам позивача для виконання спірних операцій та повинні були бути наявні у контрагентів, але були відсутні.

Суд, крім іншого та в контексті наведеного наголошує також на тому, що згідно з усталеною судовою практикою вищих судових інстанцій, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача, чого в даному випадку не доведено ДПІ/ГУ, за відсутності доказів протиправної змови учасників спірних операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Під час розгляду справи відповідачем не надано вироку суду відносно посадових осіб позивача або контрагентів позивача за спірними операціями, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями.

Слід також зазначити, що під час розгляду справи не надано рішення суду відносно контрагентів позивача, яке б набрало законної сили та було прийнято в порядку ст. 55-1 ГК України ("Фіктивна діяльність суб`єкта господарювання").

У взаємозв`язку з наведеним, суд також зазначає, що під час розгляду справи контролюючим органом не надано рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочинів, тобто щодо вчинення правочинів без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Під час розгляду справи контролюючим органом також не надано рішення суду про визнання правочинів з контрагентами недійсними з підстав їх суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України.

В контексті наведеного слід додати, що під час розгляду справи контролюючим органом не надано рішення суду, прийнятого у період дії ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідачем по суті не надано в порядку виконання обов`язку, передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України, будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкового кредиту з ПДВ за відносинами з контрагентами та які б відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкових вигод за вищезгаданими операціями, які б свідчили про нездійснення спірних операцій та про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям, а відтак контролюючим органом не доведено законності та обґрунтованості висновків Акту перевірки та податкового повідомлення-рішення в частині, що ґрунтується на вищезгаданих висновках та актах про неможливість .

Наведене є самостійною та достатньою підставою для визнання оскаржуваного рішення протиправним та його скасування.

Щодо власне оцінки господарської діяльності позивача та конкретно - взаємовідносин із вищезгаданими контрагентами, слід зазначити таке.

Загальні питання.

З наявних матеріалів (т. 2; т. 14. а.с. 308), у т.ч. враховуючи виробничі звіти заводу, реєстри договорів продажу, контракти у сфері ЗЕД, звіти про фінансові результати, штатний розклад, вбачається, що товариство здійснює сталу та звичайну господарську діяльність у відповідному сегменті ринку, здійснює експорт готової продукції.

З матеріалів справи вбачається, що товариство не є елеватором, а здійснює господарську діяльність з переробки сировини (соєвих бобів) у готову продукцію, у зв`язку з чим не приймає на зберігання сою та не видає складських розписок.

Облік сировини і готової продукції ведеться відповідно до Порядку, затвердженому наказом Мінагрополітики 11.09.2009 № 656, яка не зобов`язує постачальника надавати сертифікат якості.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, лабораторія товариства оформляє сертифікати якості на продукти переробки сої, що надалі зберігаються та транспортуються залізничними вагонами та іншими видами транспорту.

Сертифікати якості зерна, про які у відзиві та інших поясненнях згадує контролюючий орган, не зазначалися у договорах як передумова поставки та проведення розрахунків. Сама по собі їх відсутність не є доказом на спростування поставки за наявності інших юридично значимих документів, які підтверджують поставку, що має місце у даному випадку.

У випадках, коли поставка здійснюється з елеватора, разом із соєю надається сертифікат якості, які хоча за строком давності і знищені (т. 7, а.с. 146), але не спростовується їх відсутність.

Відносно сертифікатів про наявність токсичних елементів і т.і., слід зазначити, що зазначені в Акті перевірки постачальники сої не є її виробниками, у зв`язку з чим товариство здійснює самостійний контроль з цього питання, що само по собі не може бути доказом на підтвердження нездійснення поставки за наявності інших доказів поставки.

Щодо поставки сої за відносинами з ТОВ Кий Агро , слід зазначити наступне.

Як вже зазначалося, із вказаним товариством позивачем укладено договори поставки: № 105 ПС/12 від 26.12.2012, № 102 ПС/12 від 26.12.2012, № 18 пс/13 від 15.03.2013, які є аналогічні за своїм змістом та предметом, до них складені додатки, рахунки на оплату, видаткові та податкові накладні.

Відповідно до договорів поставки, їх предметом є продаж сої урожаю 2012, кількість, якість та ціна якої визначаються у Додатках, які є невід`ємною частиною договору. Базис поставки - СРТ ( поставлено перевізнику, перевезення оплачене ).

Передача Товару по кількості та якості здійснюється постачальником на підставі показників, визначених лабораторією та ваговою ТОВ "Каховка Протеїн Агро".

Відповідно до п. 4.6. договорів, право власності на товар переходить до покупця в момент його отримання та підписання акту приймання-передачі відповідної партії товару, чим по суті визначено первинний документ, який підтверджує факт поставки. Підставою для розрахунків є власне договір та кожна накладна на отримання товару (п. 4.7.).

У даному випадку фактичне виконання поставок сої підтверджується сукупністю документів (томи справи 2-3), а саме: договором поставки № 102 ПС/12 від 26.12.2012 та специфікаціями до нього; договором поставки № 18ПС/13 від 15.03.2013 та специфікаціями та додатковими угодами до нього; договором поставки № 105 ПС/12 від 26.12.2012 та специфікаціями до нього, а також первинними та іншими документами, які зазвичай супроводжували поставки такого роду, а саме: видатковими накладними, реєстрами накладних на прийняте зерно з визначенням якості по пробам, власне залізничними накладними (з відмітками на звороті відносно показників якості та стану товару з посиланням на постачальника - ТОВ Кий Агро ), обліковими картками щодо заїзду/виїзду автотранспорту, актами приймання-передачі, а також договором про транспортно-експедиційне обслуговування від 25.10.2012 з додатками до нього. Наведені докази у систематизованому вигляді долучені до матеріалів справи з поясненнями позивача від 27.11.2018 № 65 (т.т. 2 - 3). Суд нагадує, що в Акті перевірки контролюючий орган зазначив, що під час перевірки йому були надані всі необхідні документи, у зв`язку з чим у суду немає сумнівів щодо надання вищезгаданих документів відповідачу під час перевірки. Слід додати, що податковий кредит сформований на підставі податкових накладних, перелік яких наведений у поясненнях позивача від 27.11.2018 № 65 (т.т. 2 - 3). Додано також копії наказів про відрядження директора TOB Кий Агро ОСОБА_1 у зв`язку з провадженням господарської діяльності товариства.

Крім іншого, вказані вище реєстри накладних на прийняту сою з визначенням якості у середньодобовій пробі підписані 5 посадовими особами позивача. В дані реєстри внесені: вага товару, номер транспорту, назва культури, вага брутто, нетто, тара, показники товару, розраховані можливі грошові зняття, нарахована сума за надані послуги відповідно до договору поставки, вказується фізична та залікова вага, вартість товару тощо. У свою чергу, облікові картки під відповідними номерами, містять інформацію про дати постачання товару, реквізити постачальника, час постачання, номер залізничного/автомобільного вагону, номер товарно-транспортній накладній. Вказані облікові картки підписані посадовими особами товариства у кількості до 7 осіб, у т.ч з числа працівників охорони, зернової лабораторії, вагової, операторів з прийомці товару.

Вказані документи містять реквізити та інформацію, які є достатніми вважати ці документи юридично значимими, у т.ч. для проведення в обліку спірних операцій.

Під час розгляду справи контролюючим органом не зазначено значимих зауважень до вказаних документів.

Що стосується посилання контролюючого органу під час розгляду справи на те, що у графі залізничних накладних (електронних) зазначено відправником ТОВ Компанія Юнітранс-Агро , а відтак, на думку контролюючого органу, ТОВ Кий Агро не є постачальником, суд звертає увагу на те, що контролюючим органом залишено поза увагою те, що ТОВ Компанія Юнітранс-Агро є експедитором та діє в інтересах постачальника за договором від 25.10.2012 № 01 (т. 3), що і зумовлювало дії експедитора та оформлення перевізних документів так, як зазначено вище. До матеріалів справи залучені копії додатків до цього договору із деталізацією замовлень. Наведене у сукупності свідчить про безпідставність доводів контролюючого органу у наведеному вище аспекті.

В Акті перевірки взагалі відсутні посилання на дослідження первинних документів та не наведено ідентифікації певних документів, які викликали у нього зауваження чи сумніви, що вкотре дає підстави для висновку про поверховий характер дій контролюючого органу стосовно з`ясування під час перевірки фактичних обставин та намагання сформувати правову позицію на основі обставин, які не враховувались під час перевірки.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП "Айсберг Прайм".

Сторонами укладено договори поставки сої: № 164 ПС/13 від 20.11.2013, № 167 ПС/13 від 25.11.2013, які є аналогічні за своїм змістом та предметом. До них складені додатки, рахунки на оплату, видаткові накладні та податкові накладні.

Відповідно до договорів предметом поставки є соя врожаю 2013, кількість, якість та ціна якого, визначаються у Додатках, які є невід`ємною частиною договору.

Базис поставки - СРТ ( поставлено, перевезення оплачене ), залізничний чи автомобільний транспорт.

У відповідності до умов договорів, як і у попередньому випадку, право власності на товар переходить до покупця в момент його отримання. Підставою для розрахунків є власне договір та кожна накладна на отримання товару (п. 4.7.).

У даному випадку фактичне виконання поставок сої підтверджується сукупністю документів (т.т. 3-5), а саме: вищезгаданими договорами та додатками до них, а також первинними та іншими документами, які супроводжували поставки, а саме: видатковими накладними, реєстрами накладних на прийняте зерно із визначенням якості по пробі, обліковими картками/картки аналізу зерна з відомостями про постачальника (наприклад, т.4, а.с. 54), актами прибуткових ТТН (наприклад, т. 4., а.с. 233 з відомостями про водія, транспортний засіб, іншими деталізуючими відомостями), власне ТТН з відомостями про постачальника (ПП Айсберг Прайм ), які містять на звороті контрольні відмітка щодо проходження та руху вантажу на підприємстві, які у сукупності супроводжують постави товару такого роду. При цьому, також наявні акти про встановлення розходжень у вазі, як приклад - т. 4, а.с. 46.

Під час розгляду справи контролюючим органом не зазначено значимих зауважень до вказаних документів.

Наведені докази у систематизованому вигляді долучені до матеріалів справи з поясненнями позивача від 19.12.2018 № 76 (т.т. 3-5). Суд нагадує, що в Акті перевірки контролюючий орган зазначив, що під час перевірки йому були надані всі необхідні документи, у зв`язку з чим у суду немає сумнівів щодо надання вищезгаданих документів відповідачу під час перевірки. Слід додати, що податковий кредит сформований на підставі податкових накладних, перелік яких наведений у поясненнях позивача від 19.12.2018 № 76 (т. 3).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Агроюг і К слід зазначити, що поставки здійснювались за договором № 102 ПС/13 від 30.09.2013. Предметом поставки є соя врожаю 2013.

Згідно пункту 2.1 договору, передбачено умови поставки, поставка Товару здійснюється Постачальником та за його рахунок на умовах СРТ.

У відповідності до умов договору передача Товару по кількості та якості здійснюється Постачальником на підставі показників, визначених лабораторією та ваговою ТОВ "Каховка Протеїн Агро". Право власності та Товар переходить до Покупця з моменту його отримання. Підставою для розрахунків є власне договір та кожна накладна на приймання-передачу товару (т.8, а.с. 14). Товар поставляється залізничним або автомобільним транспортом (п. 4.5. договору). До обов`язків постачальника належить оформлення та підписання накладних, необхідних для передачі товару (п. 6.5.2. договору). Накладні є невід`ємною частиною договору (п. 10.7. договору).

У даному випадку фактичне виконання поставок сої підтверджується сукупністю документів (т. 8 - 11 по а.с. 193), а саме: вищезгаданим договором та додатками до нього, податковими накладними (т.8, а.с. 21 і далі), а також первинними та іншими документами, які зазвичай супроводжують поставки такого роду (т. 8, а.с. 128 і далі): видатковими накладними, реєстрами накладних на прийняте зерно із визначенням якості по пробі, обліковими картками/картки аналізу зерна з відомостями про постачальника (наприклад, т. 8, а.с. 170), актами прибуткових ТТН (наприклад, т. 8. а.с. 176, з відомостями про водія, транспортний засіб, іншими деталізуючими відомостями), власне ТТН з відомостями про постачальника (наприклад, т. 8., а.с. 169; т. 11. а.с. 193;), які містять на звороті контрольні відмітка щодо проходження та руху вантажу на підприємстві, які у сукупності супроводжують постави товару такого роду.

Під час розгляду справи контролюючим органом не зазначено значимих зауважень до вказаних документів.

Суд нагадує, що в Акті перевірки контролюючий орган зазначив, що під час перевірки йому були надані всі необхідні документи, у зв`язку з чим у суду немає сумнівів щодо надання вищезгаданих документів відповідачу під час перевірки.

Щодо взаємовідносин з ТОВ Техно-Торг (придбання ноутбуку), судом встановлено, що товариством у 2012 році у цієї компанії придбано Dell XPS 13 Ultrabook (DX 13Z126374256AL) Alumsnum та аксесуари до нього на суму 15.373,60 гривен, у зв`язку з чим було оформлено видаткову, податкову накладні та рахунок-фактура.

Суд нагадує, що доводи контролюючого органу відносно не підтвердження поставки зводились до того, що платіжне доручення не є документом, який підтверджує оплату.

Крім акцентування уваги на очевидній безпідставності такого твердження, слід зазначити, що поставка, оплата та облік ноутбука додатково підтверджується, крім вищезгаданих первинних документів: (том 2) актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 03.10.2012, банківською випискою по рахунку № НОМЕР_1 за 02.10.2012, які надавалися під час перевірки, що не спростовано відповідачем під час розгляду справи. Водночас, за давністю частина документів станом на 2020 рік знищена, що підтверджується актом знищення документів від 27.12.2016. Наведене у сукупності не дає підстав для сумніву щодо фактичного придбання ноутбуку.

Наведене вкотре вказує на надуманість тверджень відповідача щодо не підтвердження поставки.

Підсумовуючи оцінку відносин вказаних осіб в цілому, суд наголошує, що вищезгадані первинні документи, податкові накладні видані контрагентами позивача за оподатковуваними операціями, що відповідає наведеним вище положенням податкового законодавства стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, наведені в них данні відповідають та кореспондуються з даними первинних документів. Претензій що реєстрації податкових накладних контролюючим органом не заявлено.

Контрагенти позивача на момент видачі податкових накладних, вчинення господарських операцій з поставки були зареєстровані платниками ПДВ, що не заперечується в Акті перевірки, а отже видача ними податкових накладних як платниками ПДВ є правомірною.

Що стосується зауважень загального характеру , висловлених під час розгляду справи представником контролюючого органу відносно окремих недоліків у рахунках-фактурах та ТТН, слід зазначити, що окремі недоліки несуттєвого характеру у рахунках не є доказом на спростування фактичної поставки, підтвердженої первинними та іншими документами, які зазвичай супроводжують проведення операцій такого роду. Відносно окремих недоліків ТТН слід зазначити, що вказані документи не формуються позивачем, який є покупцем та окремі несуттєві недоліки оформлення (форми) не можуть бути доказами на спростування поставки, яка, як вже зазначалося, підтверджується сукупністю первинних та інших документів.

З декларацій про прибуток ТОВ Техно-Торг та додатків до неї (т. 12), а також із звітів про використання РРО вбачається, що товариство здійснювало звичайну діяльність, несло витрати, пов`язані з діяльністю звичайних господарюючих суб`єктів, що не дає підстав для висновку про протиправну діяльність вказаного товариства.

З податкових декларацій інших контрагентів позивача (т. 12 - 13 справи) не вбачається здійснення діяльності, яка не охоплювалась визначенням звичайної господарської діяльності).

В порядку ч. 2 ст. 77 КАС України відповідачем не спростована наявність повноважень у осіб, які підписували первинні документи.

Що стосується доводів про ненадання довіреностей на підтвердження повноважень особи, що підписала видаткові накладні, слід зазначити, що контролюючим органом не надано доказів витребування цих документів та відмови позивача у їх наданні, з цього приводу відсутні акти про відмову у наданні документів, складені у порядку п. 85.6. ПК України .

Примітивні претензії, які висловлені під час розгляду справи ( платіжка не є доказом оплати та аналогічні) не можуть бути настільки вагомими, щоб у суду були підстави не визнавати юридичну значимість первинних документів.

Слід додати, що в Акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Щодо зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 1 173 269,00 грн. за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 17.04.2014 № 87/26-59-15-02-27 (за звітний період - листопад 2012), слід зазначити, що відповідно до податкового повідомлення-рішення від 07.03.2013 № 0001415626 ( первинне ППР ), чинного до цього часу та складеного за актом від 15.02.2013 № 35/15.6-27/37535022 (т. 2), за вказаний період листопада 2012 позивачу вже було зменшено суму бюджетного відшкодування на 1 173 269,00 грн.

Тобто, внаслідок існування первинного ППР в обліку контролюючого органу відносно позивача відбулось зменшення суми ПДВ, що однак, знайшло свою повторну реалізацію у зв`язку із складанням спірного ППР та Акту перевірки.

У відзиві на позов контролюючий орган жодним чином аргументовано не прокоментував зазначені обставини.

Що ж стосується мотивування зазначених дій контролюючого органу в Акті перевірки, слід зазначити, що у ньому викладена хронологія подій без зв`язного аналізу та зв`язних висновків. Наведені відповідачем фрази загального характеру не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими для зменшення суми відшкодування лише на підставі загальних фраз та незв`язного з цим висновку про зменшення на вказану суму бюджетного відшкодування. Враховуючи повторність зменшення бюджетного відшкодування за наявності ще первинного рішення (первинного ППР від 15.02.2013), відсутність в ПК України правової санкції на такі дії, суд не може погодитись з обґрунтованістю та правомірністю висновків Акту перевірки за цим епізодом, що вказує на наявність підстав для скасування спірного рішення в частині, що ґрунтується на змісті Акту у цій частині.

Підсумовуючи, суд наголошує, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У даному випадку, враховуючи вищенаведене в сукупності, а також обов`язок відповідача, встановлений ч. 2 ст. 77 КАС України, суд приходить до висновку про недоведеність з боку контролюючого органу вчинення позивачем заявлених в Акті перевірки порушень податкового законодавства та, відповідно, законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, а відтак суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваного рішення.

Враховуючи наведене та положень ст. 139 КАС України позивачу підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений позивачем судовий збір у розмірі 107 429,26 грн. (пл. дор. № 370 від 02.08.2017).

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 5 - 11, 14, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Каховка Протеїн Агро (код ЄДР 37535022; адреса: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 6) - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.05.2014 № 0020150226, прийняте ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Каховка Протеїн Агро (код ЄДР 37535022; адреса: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 6) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 код ЄДР: 43141267) 107 429,26 грн. (сто сім тисяч чотириста двадцять дев`ять гривень 26 коп.) на відшкодування судового збору, сплаченого за пл. дор. № 370 від 02.08.2017.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII) та п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України (в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX).

Суддя О.А. Кармазін