Рішення

від 15.04.2020 по справі 426/9396/19

СВАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 426/9396/19

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

15 квітня 2020 року , Сватівський районний суд

Луганської області

У складі головуючого судді Половинки В.О.

за участю секретаря судового засідання Концур А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні зала суду міста Сватове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Осьмак Яніна Валеріївна до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Сєвєродонецької міської ради,

встановив:

Представник заявника - адвокат Осьмак Я.В., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявоюпро стягнення з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі ј від усіх видів доходів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття та позбавити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позов обґрунтувала тим, що з відповідачем за даним позовом ОСОБА_1 перебувала у шлюбі, зареєстрованому 28.07.2007 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції. У подальшому даний шлюб було розірвано за рішенням Севєродонецького міського суду Луганської області від 30.12.2013р. Від даного шлюбу позивач народила сина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час шлюбу родина проживала у м. Луганську. У 2011 році фактичні шлюбні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинились, та позивач переїхала проживати разом із дитиною до м. Севєродонецька, де проживає і зараз за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із відповідачем позивач та дитина не проживають з 2011 року. Спочатку відповідач надавав допомогу на утримання дитини добровільно, а потім взагалі перестав цікавитись життям та розвитком свого сина. В свою чергу відповідач залишився проживати у м. Луганську, де проживає і зараз. Після того як подружжя перестало проживати разом, відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не турбується про виховання та утримання сина, не цікавиться його станом здоров`я, навчання, не спілкується із дитиною. З 2014 року він не бачив сина жодного разу. Добровільно надавати допомогу на утримання сина відповідач відмовляється. Під час спілкування у соціальних мережах, рекомендував позивачу звернутися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, проти чого він не заперечує. Матір`ю ОСОБА_1 створені всі умови для життя та розвитку дитини, мати займається вихованням сина, для дитини створені всі належні умови. Вона виховує хлопчика сама, батько участі у житті та вихованні сина не приймає.

В судове засідання представник позивача та позивач не з`явилися, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, на задоволені позову наполягає, не проти розгляду справи в заочному порядку.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, а саме, відповідно до положень ч.11 ст. 128 ЦПК України та ст. 12-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окуповані території України - шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило, відзив на позов не подав, а тому суд відповідно до ст. 280 ЦПК України за наявності згоди представника позивача розглядає справу при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи - Служба у справах дітей Сєвєродонецької міської ради в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює проводити заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, беручи до уваги заяву представника позивача, дослідивши в судовому засіданні надані докази, оцінивши їх у сукупності, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, всебічно з`ясувавши обставини, на які представник позивача посилається, як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача до ОСОБА_2 у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до копії рішення Сєвєродонецького міського о суду Луганської області від 30.12.2013, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний (а.с.7).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 29.07.2008 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.8).

Відповідно до копії довідки виданої ОСОБА_1 , вбачається, що вона працює на підприємстві ПП Сімейна аптека плюс з 01.10.2014 року і займає посаду завідуючий аптечним пунктом №3 аптеки №1. (а.с.11)

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання родини від 21 травня 2019 року, ОСОБА_3 , 2008 року народження, проживає у АДРЕСА_1 разом зі своєю матір`ю - ОСОБА_1 . Дитина проживає у гарних умовах.(а.с.9)

Відповідно до довідки СЗШ 1-111 ступенів №14 Сєвєродонецької міської ради Луганської області від 17.05.2019 ОСОБА_3 навчається в вищезазначеній школі з 01.09.2014 року по теперішній час. (а.с.12).

Відповідно до довідки СЗШ 1-111 ступенів №14 Сєвєродонецької міської ради Луганської області від 17.05.2019 ОСОБА_3 навчається в вищезазначеній школі з 01.09.2014 року по теперішній час. Батько дитини жодного разу не приходив до школи, не підтримував зв`язок з вчителями, участі у вихованні дитини не приймав, на телефоні дзвінки не відповідав. (а.с.14).

Відповідно до характеристики СЗШ 1-111 ступенів №14 Сєвєродонецької міської ради Луганської області ОСОБА_3 навчається в вищезазначеній школі з першого класу, мати хлопчика приділяє йому постійно увагу вихованню дитини. Батько дитини жодного разу не приходив до школи, не підтримував зв`язок з вчителями, участі у вихованні дитини не приймав, на телефоні дзвінки не відповідав. (а.с.10).

Відповідно до психолого- педагогічної характеристики СЗШ 1-111 ступенів №14 Сєвєродонецької міської ради Луганської області ОСОБА_3 розвивається цілком благополучно, мама хлопчика дає йому правильне виховання і любов. В розмові з психологом хлопчик повідомив, що батько йому не телефонує, не з`являється особисто, не цікавиться його життям, він його не бачив декілька років. (а.с.15).

Як вбачається з висновку про не доцільність позбавлення батьківських прав від 103 грудня 2019 року, Сєверодонецька міська рада повідомила, що з ОСОБА_1 було проведено бесіду, в результаті якої з`ясовано, що батько дитини відмовляється контактувати з дитиною, тим більше письмово повідомив свою думку стосовно позбавлення його батьківських прав. На даний час ОСОБА_2 зареєстрований та постійно мешкає на території, яка на цей час не підконтрольна українській владі. На даний час орган опіки та піклування, нажаль, не має можливості об`єктивно вивчити та оцінити ситуацію, вислухати думку та позицію відповідача стосовно позбавлення його батьківських прав. Вважає, що на даний час недостатньо підстав для надання висновку. (а.с.38)

Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною Ассамблеєю 20 листопада 1959 року, дитина, якщо це можливо, повинна рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в атмосфері любові та матеріального забезпечення.

Відповідно до ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини , яка діє на Україні з 27.07.1991 року та ратифікована Україною, держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні для її благополуччя, приймаючи до уваги права та обов`язки їх батьків, опікунів та інших осіб, які відповідають за них по закону і з цією метою приймати всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи.

Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (пункт 47 рішення Європейського Суду з прав людини (далі Європейський Суд) у справі Савіни проти України , пункт 49 рішення у справі Хант проти України ).

Тобто, в даному випадку вирішення питання про позбавлення відповідача батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у його право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права, а в силу статті 9 Конституції України Конвенція є частиною національного законодавства і закріплює мінімальні гарантії в галузі прав людини, які можуть бути розширені в національному законодавстві, яке в свою чергу в силу взятих на себе Україною зобов`язань не може суперечити положенням Конвенції (стаття 19 Закону України Про міжнародні договори від 29 червня 2004 року № 1906-ІV).

Відповідно до ст.51 Конституції України обов`язок кожного громадянина України піклуватися про дітей.

Перелік обов`язків батьків по вихованню дитини викладений в ст.150, 151, 153-156 СК України .

За ч.2 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст.155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та людської гідності. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

За приписами п. п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Позивач просить позбавити батьківських прав відповідача відносно їх спільної дитини, так як останній злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.Відповідач в судове засідання не з`явився та не спростував доводів позивачки.

Суд вважає, що наданими по справі доказами достовірно установлено, що відповідач неналежно виконує батьківські обов`язки відносно малолітньої дитини, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що погано впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з сином.

При розгляді даної категорії справ держава має позитивний обов`язок вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз`єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою. (пункт 52 згаданого вище рішення Європейського Суду у справі Савіни проти України ).

Однак реалізація таких обов`язків держави також вимагає від відповідачів активних дій, які б свідчили про їх бажання скористатись такою допомогою держави.

Відповідач ОСОБА_2 взагалі не бачиться з сином. Суд розцінює такі дії відповідача, як ухилення від виховання дитини, свідомого нехтування своїми батьківськими обов`язками і не бажанням виконувати їх, що є підставою для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

Таким чином, в даній конкретній ситуації існують виключні обставини, за яких відповідач може бути позбавлений батьківських прав, що не суперечить статті 9 Конвенції про права дитини і в такому випадку судом на перше місце ставляться якнайкращі інтереси дитини .

Із наданих суду доказів встановлено, що дитина належно забезпечена, має гарні побутові умови проживання, проживає разом з матір`ю, яка турбується про його розвиток та забезпечує всім необхідним.

У зв`язку з цим суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині позбавлення батьківських прав підлягають задоволенню в повному обсязі.

За положеннями ч.2 ст. 165 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ч.3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Частиною 2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на одну дитину у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи, що відповідач доводи позивача не спростував, суд приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача аліментів на користь позивача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 .

Крім того, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про необхідність повного задоволення позову, а позивач при зверненні з позовом до суду в частині позовної вимоги про стягнення аліментів була звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 768, 40 грн, а також стягнути з відповідача на користь позивача сплачений нею при зверненні з позовом до суду судовий збір у розмірі 768, 40 грн. за позовною вимогою про позбавлення батьківських прав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265 280-282 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Осьмак Яніна Валеріївна до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Сєвєродонецької міської ради - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі ј від усіх видів доходів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 серпня 2019 року до досягнення дитиною повноліття.

Позбавити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах сплати платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 768, 40 гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 судовий збір у розмірі 768, 40 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Луганського апеляційного суду або через Сватівський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Сватівського

районного суду В.О. Половинка