Ухвала

від 10.04.2020 по справі 908/303/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/11/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.04.2020 Справа № 908/303/15-г

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суду Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В. , розглянувши скаргу Акціонерного товариства „Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України» б/н б/д на дії та бездіяльність Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)

За позовом : Акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6)

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахтарське районне сільське комунальне підприємство» (86251, Донецька область, Шахтарський район, селище Садове, вул. Первомайська)

про стягнення 13 255,48 грн.

орган виконання: Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (87516, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Московська, буд. 7)

За участю учасників справи:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

Від ВДВС: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

24.03.2020 р. до Господарського суду Запорізької області від Акціонерного товариства „Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України» надійшла скарга б/н б/д на дії та бездіяльність Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2020 р., враховуючи перебування у відпустці по догляду за дитиною судді Ярешко О.В. з 22.05.2019 р. по 14.03.2022 р., вказану заяву передано для розгляду судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 30.03.2020 р. вказану скаргу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 10.04.2020 р. о/об 11 год. 00 хв . з повідомленням (викликом) стягувача, боржника та Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Представники учасників справи у судове не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце призначеного судового засідання були повідомлені належним чином шляхом направлення на їх адреси відповідної ухвали суду. Клопотань про розгляд справи без уповноважених представників або про відкладення розгляду скарги на адресу суду не надходило.

В матеріалах справи містяться оригінали рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення №6900119013600 від 31.03.2020 р., №6900119013588 від 31.03.2020 р., що підтверджують отримання уповноваженими представниками ПАТ НАК Нафтогаз України - 03.04.2020 р. та Лівобережним ВДВС у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) копії ухвали суду від 30.03.2020 р. у справі №908/303/15-г.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

В обґрунтування скарги на дії та бездіяльність Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) скаржник посилається на те, що ухвалою суду від 20.10.2015 р. . у справі № 908/303/15-Г скаргу стягувача на дії ВДВС Амворсіївського РУЮ у Донецькій області задоволено. Визнано незаконною (недійсною) постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 31.08.2015 р. з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 21.03.2015 р. у справі №908/303/15-г. З огляду на ту обставину, що до стягувача постанов про відновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 21.03.2015 р. у справі 908/303/15-г не надходило, з метою відновлення порушеного права стягувача НАК Нафтогаз України надано до органу ДВС належним чином завірену копію ухвали Господарського суду Запорізької області у справі №905/303/15-г від 20.10.2015 р. з оригіналом виконавчого документу та з проханням відновити виконавче провадження. 11.03.2020 р. до стягувача від Лівобережного ВДВС у м. Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшло повідомлення №61423272/11 від 04.03.2020 р. про повернення стягувачу виконавчого документу без прийняття до виконання, прийнятим із застосуванням п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження з огляду на пропуск строку пред`явлення до виконання. Стягувач вважає, що вказане повідомлення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки з огляду на зміст оскаржуваного повідомлення, посадовою особою органу ДВС розглядалась заява про відкриття виконавчого провадження, однак заява про відкриття виконавчого провадження розглядалась 27.08.2015 р. в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Амвросіївського районного управління юстиції Донецькій області, коли останнім відмовлено у відкритті виконавчого провадження та 20.10.2015 р. ухвалою Господарського суду Запорізької обл. у справі № 908/303/15-Г скаргу Стягувача на дії ВДВС Амворсіївського РУЮ у Донецькій області задоволено. Таким чином, рішення про необхідність початку примусового виконання рішення суду прийнято судом 20.10.2015 р. ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі № 908/303/15-г, однак таку вказівку суду посадовими органу ДВС проігноровано, відповідно як наслідок виконавче провадження не відновлене, що зумовило необхідність стягувача звернутись до органу примусового виконання в порядку ст. 41 Закону України Про виконавче провадження №1404. На підставі викладеного, скаржник просить суд скаргу задовольнити у повному обсязі та визнати неправомірним повідомлення про повернення наказу Господарського суду Запорізької області №908/303/15-г від 21.03.2015 р. стягувачу без прийняття до виконання; зобов`язати посадових осіб Лівобережного ВДВС у м. Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) скасувати повідомлення про повернення наказу Господарського суду Запорізької області №908/303/15-г від 21.03.2015 р. стягувачу без прийняття до виконання від 04.03.2020 р.; зобов`язати посадових осіб Лівобережного ВДВС у м. Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) повторно розглянути заяву про відновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області №908/303/15-г від 21.03.2015 р. з метою вирішення питання про відновлення виконавчого провадження на підставі наказу Господарського суду Запорізької області №908/303/15-г від 21.03.2015 р.

Розглянувши матеріали справи № 908/303/15-г, скаргу та додані до неї документи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.03.2015 р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтарське районне сільське комунальне підприємство» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» пеню за прострочення виконання грошового зобов`язання в сумі 8168,44 грн., 3% річних в сумі 1812,10 грн., інфляційні втрати в сумі 2565,74 грн. та 1729,25 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

21.03.2015 р. на виконання вказаного рішення судом видано відповідний наказ, в якому зазначено, що наказ дійсний для пред`явлення до 22 березня 2016 р.

Наказ Господарського суду Запорізької області від 21.03.2015 р. у справі № 908/303/15-г був пред`явлений стягувачем до виконання виконавчій службі в порядку положень ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на 2015р.).

Постановою від 31.08.2015 р. в. о. начальника Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області було відмовлено у прийнятті до примусового виконання наказу та відкритті виконавчого провадження з його виконання, а сам наказ - повернуто стягувачу.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.10.2015 р. у справі №908/303/15-г скаргу ПАТ „Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України» вих. № 14/2-1776в від 10.09.2015 р. на дії ВДВС Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області задоволено. Визнано незаконними дії ВДВС Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 31.08.2015 р. з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 21.03.2015 р. у справі № 908/303/15-г. Визнано незаконною (недійсною) постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 31.08.2015 р. з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 21.04.2015 р. у справі № 908/303/15-г.

АТ НАК Нафтогаз України звернулось до Лівобережного ВДВС у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з заявою від 20.02.2020 р. за вих. №14/5-1149-20 про відновлення виконавчого провадження.

До цієї заяви додано оригінал наказу Господарського суду Запорізької області від 21.03.2015 р. №908/303/15-г, копію ухвали Господарського суду Запорізької області від 20.10.2015 р., копію доручення №14-182 від 13.05.2019 р.

Супровідним листом від 04.03.2020 р. за вих. №61423272/11 Лівобережний ВДВС у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) направив на адресу АТ НАК Нафтогаз України повідомлення від 04.03.2020 р. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

У вказаному повідомленні зазначено, що старшим державним виконавцем Лівобережного ВДВС у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Болотіною Е.М. розглянуто заяву АТ НАК Нафтогаз України щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 21.03.2015 р. №908/303/15-г про стягнення з ТОВ «Шахтарське районне сільське комунальне підприємство» на користь ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» пеню за прострочення виконання грошового зобов`язання в сумі 8168,44 грн., 3% річних в сумі 1812,10 грн., інфляційні втрати в сумі 2565,74 грн. та 1729,25 грн. судового збору.

Вирішено керуючись п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повернути без прийняття до виконання у зв`язку із пропущенням встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Також зазначено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання має право звернутись із заявою про поновлення пропущеного строку до суду, який видав відповідний документ, або до суду за місцем виконання. Оригінал ухвали про поновлення строку необхідно додати до заяви про прийняття виконавчого документа до виконання.

У ч. 1 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. №1404-VIII (в редакції від 13.02.2020 р.) зазначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 339 ГПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з п. а) ч. 1 ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення її права.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 статті 51 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 р. № 606-XIV (в редакції, яка діяла з 06.06.2015 р. по 28.12.2015 р.) у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду , виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копії якої не пізніше наступного дня надсилаються до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), якому повернуто виконавчий документ, зобов`язаний у тримісячний строк з дня надходження відповідної постанови пред`явити його до виконання.

Відповідно до статті 41 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. №1404-VIII (в редакції від 13.02.2020 р.) у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Як встановлено судом, ухвалою суду від 20.10.2015 р. у справі №908/303/15-г визнано незаконними дії ВДВС Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 31.08.2015 р. з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 21.03.2015 р. у справі № 908/303/15-г. та визнано незаконною (недійсною) постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 31.08.2015 р. з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 21.04.2015 р. у справі № 908/303/15-г.

В обґрунтування цієї скарги заявник посилається на ч. 3 статті 51 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 р. № 606-XIV (в редакції, яка діяла з 06.06.2015р. по 28.12.2015 р.) та зазначає, що ВДВС після прийняття Господарським судом Запорізької області ухвали від 20.10.2015 р. не винесено постанову про відновлення виконавчого провадження у зв`язку з визнанням незаконною (недійсною) постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 31.08.2015 р. з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 21.04.2015 р. у справі № 908/303/15-г.

Однак, стягувачем не надано належних та допустимих доказів того, що після прийняття судом зазначеної ухвали, ПАТ НАК Нафтогаз України звертався до ВДВС з відповідною заявою з наданням оригіналу наказу суду від 21.04.2015 р. у справі № 908/303/15-г протягом строку пред`явлення наказу до виконання.

Також, суд зазначає, що скаржником та ВДВС не надано до матеріалів справи доказів фактичного відновлення виконавчого провадження.

З матеріалів скарги вбачається, що скаржник лише 20.02.2020 р. надав до Лівобережного ВДВС у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) заяву за вих. №14/5-1149-20 про відновлення виконавчого провадження разом з оригіналом наказу Господарського суду Запорізької області від 21.03.2015 р. №908/303/15-г.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 р. № 606-XIV (в редакції, яка діяла з 08.03.2015 р. на час видачі наказу суду) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: інші виконавчі документи - протягом року , якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. №1404-VIII (в редакції від 02.06.2016 р.) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 7 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. №1404-VIII (в редакції від 13.02.2020 р.) виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, у наказі Господарського суду Запорізької області від 21.03.2015 р. встановлено строк пред`явлення його до виконання до 22.03.2016 р., також враховуючи, положення ч. 1 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. №1404-VIII, в якому зазначено, що виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання протягом трьох років, суд зазначає, що скаржником також не надано доказів звернення до ВДВС з відповідною заявою у строк до 22.03.2018 р.

Таким чином, суд дійшов висновку, що скаржник звернувся до ВДВС із заявою від 20.02.2020 р. за вих. №14/5-1149-20 про відновлення виконавчого провадження з пропущенням строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Також скаржником не надано належних та допустимих доказів звернення до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання в порядку статті 329 ГПК України.

Відповідно до статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що повідомлення старшого державного виконавця Лівобережного ВДВС у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Болотіною Е.М. від 04.03.2020 р. про повернення стягувачу наказу без прийняття до виконання у зв`язку із пропущенням встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання прийнято ВДВС правомірно, відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст. 7 Закону України Про виконавче провадження , отже суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги Акціонерного товариства „Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України» б/н б/д на дії та бездіяльність Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Крім того, у скарзі вказано, що постановою Кабінет Міністрів України від 06.03.2019р. №226 Деякі питання акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , яка набрала чинності 20.03.2019 р., тип акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України змінено з публічного на приватне, про що внесені зміни до Статуту НАК Нафтогаз України

Відповідно до абз. З ч. 2 ст. 5 Закону України Про акціонерні товариства зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Таким чином, в силу абз. 3 ч. 2 ст. 5 Закону України Про акціонерні товариства правовий статус НАК Нафтогаз України як позивача (стягувача) у справі № 908/303/15-г не змінився.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне позивачем (стягувачем) у цій справі вважати Акціонерне товариство „Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України» .

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 233-235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні скарги Акціонерного товариства „Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України» б/н б/д на дії та бездіяльність Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відмовити.

2. Копію ухвали суду направити учасникам справи та Лівобережному відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

3. Ухвала набирає законної з моменту її підписання суддею та відповідно до статті 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

Повний текст ухвали суду складено: 15.04.2020 р.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.