Ухвала

від 17.04.2020 по справі 902/252/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.04.2020Справа № 902/252/20

Суддя Господарського суду міста Києва Турчин С.О., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЕТАЛОН"

про забезпечення позову

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЕТАЛОН"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСТЕР-ЦЕНТР"

про стягнення 1 148 464,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЕТАЛОН" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСТЕР ЦЕНТР" про стягнення 1148464,00 грн, з яких: основний борг у розмірі 488675,19 грн, пеня у розмірі 417894,69 грн, відсотки за несплату боргу у встановлений термін у розмірі 241894,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором купівлі продажу № 270201 від 27.02.2015.

Разом із позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЕТАЛОН" подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСТЕР ЦЕНТР", що містяться на банківських рахунках відповідача у межах суми позовних вимог.

Господарський суд Вінницької області ухвалою від 23.03.2020 передав позовну заяву № 167 від 16.03.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЕТАЛОН" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСТЕР ЦЕНТР" про стягнення 1 148 464,00 грн заборгованості за договором купівлі продажу №270201 від 27.02.2015 з додатками (в тому числі заяву № 168 від 16.03.2020 року про забезпечення позову) за встановленою територіальною підсудністю на розгляд до Господарського суду м. Києва.

У результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали вказаної вище позовної заяви передані на розгляд судді Турчину С.О.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст.136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч.2 ст.136 ГПК України).

Положеннями пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У заяві про вжиття заходів до забезпечення позову позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСТЕР ЦЕНТР", що містяться на банківських рахунках відповідача у межах суми позовних вимог.

Суд зазначає, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів або здійснюється ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав / інтересів позивача.

Заява про забезпечення позову, є обґрунтованою із зазначенням адекватного засобу забезпечення позову, необхідного для забезпечення ефективного захисту.

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Водночас обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- імовірності ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту (поновлення) прав та інтересів позивача в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Мотивуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на те, що відповідач під час розгляду справи буде зловживати використанням своїх банківських рахунків, зокрема на думку позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСТЕР ЦЕНТР" може здійснити переказ коштів на пов`язані підприємства, а також використати свої кошти для забезпечення кредитних зобов`язань, внаслідок чого судовий захист прав та законних інтересів позивача може виявитися неефективним, а прийняте на користь позивача рішення суду може залишитися без виконання.

Однак, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЕТАЛОН" не містить будь-яких обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Заявник не надав суду належних обґрунтувань та доказів у підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, не надав жодних доказів, які підтверджують можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову містяться лише загальні міркування та припущення заявника стосовно ймовірності дій щодо подальшого перерахунку коштів з банківських рахунків відповідача або вчинення інших навмисних дій з метою ускладнення виконання рішення по цій справі у разі задоволення позову.

Суд зазначає, що самі лише припущення заявника не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати та довести необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

З огляду на наведене вище, суд відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЕТАЛОН" про забезпечення позову.

Згідно із приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЕТАЛОН" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили 17.04.2020 та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя С. О. Турчин