Постанова

від 16.04.2020 по справі 160/9380/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2020 року

Київ

справа №160/9380/18

адміністративне провадження №К/9901/31838/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л., суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Електротехнічна компанія СПЕКТР на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 червня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі №160/9380/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Електротехнічна компанія СПЕКТР до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Електротехнічна компанія СПЕКТР (далі - ТОВ ЕК СПЕКТР , Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 листопада 2018 року №0033011422 та №0032981422.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи, що вони прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення й постановити нове, яким позов задовольнити. У касаційній скарзі її заявник посилається на те, що він як платник податку був звільнений від надання відповіді на запит контролюючого органу, з огляду на те, що такий був сформований з порушенням закону. З цих же мотивів вважає, що податкова перевірка Товариства була проведена відповідачем за відсутності на те правових підстав. Також наголошує на тому, що суди не дослідили належним чином зміст вироків суду, покладених в основу висновків акта перевірки, та не врахували, що означені судові рішення не містили обставин щодо господарської діяльності позивача з контрагентами, як і не свідчили про їх фіктивну діяльність. Окрім того, стверджує, що предметом перевірки не були первинні бухгалтерські документи Товариства, а така проводилась лише на підставі наявної податкової інформації.

Окремо скаржник наголошує на грубому порушенні судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час апеляційного перегляду справи, а саме: судове засідання у справі було призначене на 23 жовтня 2019 року, однак, прибувши до суду у визначений судом день та час, представнику Товариства стало відомо, що судове засідання відбулося раніше, 16 жовтня 2019 року та за його наслідками вже прийнято рішення.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило, що не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суди встановили, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області направило на адресу ТОВ ЕК СПЕКТР запит від 20 лютого 2018 року про надання інформації та її документального підтвердження щодо господарських операцій з ТОВ Флеш-Сток та ТОВ Сайдекс у зв`язку з ухваленням вироку Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2016 року, яким ТОВ Сайдекс визнано фіктивним, та вироку Бабушкінського районного суду від 10 травня 2016 рок, яким визнано, що ТОВ Флеш-Сток було утворене з метою прикриття незаконної діяльності.

Платник податків повідомив контролюючий орган про невідповідність його запиту вимогам статті 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що, на переконання позивача, звільняло його від обов`язку надавати відповідь на вказаний запит.

У зв`язку з ненаданням документів на запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області, наказом ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14 червня 2018 року №3329-п призначено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ЕК Спектр з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за взаємовідносинами з ТОВ Флеш-Сток та ТОВ Сайдекс за період з 1 січня по 31 грудня 2015 року.

За наслідками перевірки відповідачем складено акт, яким встановлено порушення позивачем: підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, пункту 10 П(С)БО 16 Витрати , в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2015 рік у сумі 44422 грн; підпункту 14.1.201 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.7 статті 201 ПК України, внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість в загальній сумі 49358 грн.

На підставі акту перевірки 26 листопада 2018 року контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: №0033011422, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 38988,75 грн (за основним платежем 31191 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 7797,95 грн), та №0032981422, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 44422 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що первинні документи, які стали підставою для формування Товариством податкового кредиту та зменшення фінансового результату, видані контрагентами, діяльність яких мала ознаки фіктивного підприємництва, підписані від імені осіб, які заперечили свою участь у їх діяльності, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.

За приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України (у редакції, чинній на час проведення перевірки Товариства) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно з пунктом 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків, зокрема, за наявності такої підстави: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Платники податків зобов`язаний подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, зокрема, отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно зі статтею 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Враховуючи наведені вище положення ПК України, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що у контролюючого органу були правові й фактичні підстави до проведення документальної позапланової перевірки ТОВ ЕК СПЕКТР з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток на податку на додану вартість за господарськими взаємовідносинами з ТОВ Флеш-Сток та ТОВ Сайдекс , з огляду на виявлення факту постановлення судами вироків щодо зазначених контрагентів та ненадання позивачем документів на обов`язковий запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Як встановили суди з акта перевірки, підставою для донарахування контролюючим органом позивачу податкових зобов`язань стало оформлення від імені контрагентів позивача первинних документів за відсутності фактичного здійснення господарської операції та повного заперечення керівниками таких контрагентів оформлення реальних господарських операцій, що підтверджено такими, що набрали законної сили, вироками.

Так, вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 травня 2016 року у справі №200/5639/16-к ОСОБА_1 (директора ТОВ Флеш-Сток ) визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною першою статті 205, частинами першою, третьою статті 358 Кримінального кодексу України, а саме: вчинення фіктивного підприємництва шляхом створення суб`єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою групою осіб.

Окрім того, вироком Печерського районного суду м. Києва від 19 вересня 2016 року у справі №757/36419/16-к ОСОБА_2 (директора ТОВ Сайдекс ) визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 205-1 КК України, а саме: внесення в документи, які подаються до проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей та подання їх державному реєстратору. Вироком встановлено, що ОСОБА_2. не мав жодного відношення до фінансово-господарської діяльності товариства, натомість її здійснювали інші особи.

Отже, судовими рішеннями, які набрали законної сили, підтверджено, що керівники ТОВ Сайдекс та ТОВ Флеш-Сток ОСОБА_1 не мали відношення до фінансово-господарської діяльності вказаних підприємств, та заперечували фактичне керування ними.

Згідно з актом перевірки, Товариством не було надано жодних бухгалтерських та первинних документів за взаємовідносинами з ТОВ Флеш-Сток та ТОВ Сайдекс у період, що перевірявся; контролюючий орган керувався вказаними вище судовими рішеннями та наявною у його розпорядженні податковою інформацією. Водночас бухгалтерські та первинні документи були подані позивачем до суду, й такі були предметом дослідження в судах першої та апеляційної інстанцій, проте висновку суду не змінили.

Верховний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм матеріального права, які регулюють подібні спірні правовідносини. Зокрема, у постановах від 24 травня 2016 року у справі №21-5332а15, від 22 листопада 2016 року у справі №21-2430а16 цей Суд зазначав, що статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами.

Також і Верховний Суд у постановах від 20 грудня 2019 року у справі №826/16776/18 та від 20 квітня 2020 року у справі №1440/1967/18 зазначав, що наявність у платника податку первинних документів, які не мають дефекту форми, не є безумовною підставою для визнання за платником податку права на податковий кредит. Обов`язковою умовою є достовірність цих документів. Якщо документи складені від імені суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва, вони не можуть бути підставою бухгалтерського та/чи податкового обліку, оскільки статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках не може надавати встановлені законом податкові вигоди.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки первинні документи, які стали підставою для формування Товариством податкового кредиту та зменшення фінансового результату, видані контрагентами, діяльність яких мала ознаки фіктивного підприємництва, а тому не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів.

Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують і зводяться лише до переоцінки встановлених обставин справи, що згідно з положеннями статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України виходить за межі повноважень касаційного суду.

Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань, ніж ті, які були висловлені позивачем в судах першої та апеляційної інстанцій, і з урахуванням яких суди вже надавали правову оцінку встановленим у справі обставинам.

Аналізуючи посилання у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час апеляційного перегляду справи, колегія суддів виходить з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2019 року відкрито апеляційне провадження за скаргою Товариства на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 червня 2019 року (а.с. 166). Іншою ухвалою суду від цієї ж дати справу призначено до розгляду в судовому засіданні о 14:40 годин 23 жовтня 2019 року (а.с. 177).

19 вересня 2019 року справу було знято з розгляду у зв`язку з необхідністю участі головуючої судді Божко Л.А. у підготовці суддів апеляційних адміністративних судів згідно з Календарним планом на 2019 рік та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16 жовтня 2019 року о 14:40 годин (а.с. 188).

В матеріалах справи містяться докази отримання судової повістки про виклик на вказану дату представниками як позивача, так і відповідача (а.с. 191, 192). Водночас, оскільки у судове засідання, яке відбулось 16 жовтня 2019 року, сторони не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, справа була розглянута апеляційним судом без їх участі.

Аналізуючи доводи заявника касаційної скарги про те, що фактично суд апеляційної інстанції змінив дату призначеного судового засідання, колегія суддів виходить з такого.

В матеріалах справи наявні докази вручення представнику Товариства судової повістки про виклик до суду на 16 жовтня 2019 року, що є належним і допустимим доказом факту належного повідомлення сторони про дату, час і місце судового розгляду справи. Рекомендоване поштове відправлення із судовою повісткою було вручене уповноваженій особі адресата 24 вересня 2019 року, тобто більш, ніж за три тижні до судового засідання. Тобто, у представника позивача було достатньо часу для того, щоб висловити свої заперечення стосовно зміни судом дати судового засідання, повідомити суд про неможливість прибуття до приміщення суду у визначену в судовій повістці дату, у разі наявності таких обставин, ознайомитись з матеріалами справи тощо.

З урахуванням викладеного, колегією суддів КАС ВС не встановлено підстав до скасування судового рішення суду апеляційної інстанцій, передбачених частиною другою статті 351, частинами другою, третьою статті 353 КАС України, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи або призвели неправильного її вирішення. Доводи касаційної скарги не підтверджують такого порушення апеляційним судом норм процесуального права, внаслідок якого було допущено неповноту встановлення обставин справи чи було ухвалене неправильне рішення.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 червня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Електротехнічна компанія СПЕКТР - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська