Постанова

від 16.04.2020 по справі 813/2761/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2020 року

Київ

справа №813/2761/15

адміністративне провадження №К/9901/41385/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2015 (суддя - Кузан Р.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2017 (колегія суддів: Левицька Н.Г., Обрізко І.М., Кухтей Р.В.,) у справі № 813/2761/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ренам ЛТД до Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ренам ЛТД (далі - Товариство) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.04.15 №0000952201/6138 та №0000952201/6139.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, висновки відповідача не ґрунтуються на перевірених первинних документах бухгалтерського обліку і податковій звітності позивача щодо господарських операцій та є невмотивованими. При цьому висновки відповідача грунтувались на аналізі ведення податкового обліку ТОВ ТК Оріон Трейд , ТОВ Хаски-Інвест , ТОВ Зеленецьке як його контрагентів, з якими в перевіряєму періоді він співпрацював.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2017 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області № 0000952201/6138 від 14.04.2015, яким збільшено Товариства суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість в сумі 162336,21 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновків про те, що реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ ТК Оріон Трейд підтверджується всіма належними документами первинного господарського обліку, а також доказами перевезення товарів, а натомість посилання відповідача на наявність акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ТК Оріон Трейд не може спростувати реальність господарської операції оскільки зустрічні звірки не являються перевірками, а акт про неможливість проведення такої не може містити інформації про сутність господарської операції. Натомість, відмовляючи в задоволенні позову в частині взаємовідносин позивача з ТОВ Зеленецьке суд першої інстанції прийшов до висновку, що реальність таких господарських операцій не підтверджено, оскільки документи первинного бухгалтерського обліку містять ряд недоліків, неспівпадінь в частині документування одних і тих же операцій та факультативно посилався на наявність кримінального провадження з приводу ознак фіктивності ТОВ Зеленецьке .

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати у задоволені позову відмовити повністю. Вказується на те, що судами попередніх інстанцій в порушення засад адміністративного судочинства не була надана належна оцінка всім первинним документам, які супроводжували господарську операцію з ТОВ ТК Оріон Трейд та ТОВ Хаски-Інвест за наслідками яких у позивач формував свій податковий облік. Зокрема відповідач в касаційній скарзі посилається на наявність кримінального провадження по фіктивному підприємництву ТОВ ТК Оріон Трейд .

Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Суду не надходило, що не є перешкодою для розгляду її по суті.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги , перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі міста Львова проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Ренам ЛТД" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.03.2012 по 01.03.2015.

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ "Ренам ЛТД":

- вимог підпункту 138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 94 500,00грн., в тому числі, за 2014р. на суму 94500,00грн.;

- вимог пункту 185.1 ст.185, п. 187.1. ст. 187. п.198.3, п.198.4 ст.198, п.198.2 ст. 198, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено позитивне значення (завищено від`ємне значення) ряд. 18 або ряд. 19 Декларації з податку на додану вартість на суму 108224,14грн., в тому числі: липень 2012р. на суму 7868,00грн., серпень 2012р. на суму 32053,33грн., вересень 2012р. на суму 14 766,80грн., жовтень 2012р. на суму 27536 00грн., жовтень 2014р. на суму 26000,01грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету у сумі 108224,14грн., в т.ч. - листопад 2012р. на суму 82224,13грн., жовтень 2014р. на суму 26000,01грн.;

- вимог підпункту 168.1.1, п.п.168.1.2, п.168.5, п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України в результаті чого донараховано 5512,51грн.

За наслідками перевірки контролюючим органом складено акт від 10.04.15 №151/49/13-07-22-01/22331281 та винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 14.04.2015 №0000952201/6138, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 162336,21грн., в тому числі, за основним платежем в розмірі 108 224,14грн. та за штрафними фінансовими санкціями -54112,07грн.;

- від 14.04.2015 №0000952201/6139, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем з податку на прибуток в розмірі 141750,00грн., в тому числі, за основним платежем в розмірі 94500,00 грн. та за штрафними фінансовими санкціями -47250,00грн.

Судами також установлено, що вказані в акті перевірки порушення позивачем вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ Зеленецьке , ТОВ Хаски-Інвест та ТОВ ТК Оріон Трейд полягають у тому, що, на думку податкового органу, господарські операції позивача з вказаними контрагентами фактично не відбувались. У контрагентів позивача відсутні необхідні умови для досягнення результатів економічної діяльності, зокрема, працівники, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби.

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України платника податку визначено як особу, на яку згідно із цим Кодексом на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів.

Одночасно пунктом 36.5 статті 36 ПК України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених ПК або законами з питань митної справи.

Податкові зобов`язання з ПДВ у відповідності до пункту 200.1 статті 200 ПК України визначаються сальдовим методом, який передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку, так і витрат цього платника на сплату сум ПДВ у складі ціни товарів (послуг), що придбані ним з метою використання у господарській діяльності.

Відповідно до приписів підпункту а пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу положень пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За вимогами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Приписами пункту 135.2 статті 135 та пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що як доходи, так і витрати, визначаються на підставі первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-XIV від 16.07.1999 (далі - Закон №996-XIV), підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини другої статті 3 Закону №996-XIV на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Як встановлено судами, що відповідає матеріалам справи між Товариством (покупець) між та ТОВ ТК Оріон Трейд 18.04.2012 укладено договір поставки зернових культур №18/04-3302. За умовами вказаного договору ТОВ Ренам зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором поставити товар (продукцію), а ТОВ ТК Оріон Трейд зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти товар (продукцію) і оплатити його вартість у терміни, визначені договором та по договірних цінах, що зазначені у видаткових накладних. Окрім того, 18.04.12 та 07.08.12 між сторонами указаного договору укладено додаткові угоди до договору, якими узгоджено ціну, обсяг, період та адреса поставки кукурудзи.

Наявність відповідного договору не заперечуються відповідачем, який долучений до матеріалів справи, зміст якого досліджений в судовому порядку судами попередніх інстанцій.

Судами також установлено, що також не заперечується відповідачем, про те, що матеріалами справи доведений факт отримання позивачем, згідно банківських виписок, коштів за проданий ТОВ ТК Оріон Трейд товар, який на виконання вимог вказаного договору поставлявся позивачем, шляхом укладення договорів з перевізниками: ТзОВ Грейд-транс , ТзОВ Арос та ТзОВ Микулинецьке транспортне підприємство №16144 . При цьому відвантаження товару позивачем на користь ТОВ ТК Оріон Трейд здійснювалось на підставі виписаних позивачем видаткових накладних та податкових накладних.

З урахуванням чого Суд відзначає про завершеність правовідносин між Товариством і ТОВ ТК Оріон Трейд , наслідком якої мало місце зміна майнового стану позивача, що вказує на відсутність в діях позивача податкового правопорушення, з урахуванням чого висновки податкового органу, які згідно акту перевірки зроблені лише на аналізі податкової інформації стосовно такого суб`єкта господарювання, вважаються Верховним Судом необґрунтованими.

Також не приймаються Судом до уваги доводи заявника касаційної скарги на наявність кримінального провадження по фіктивному підприємництву ТОВ ТК Оріон Трейд так як зазначене підприємство були виключно споживачами продукції позивача. За наслідками господарської операції позивачем сформовано податкове зобов`язання.

Вказаний висновок узгоджується із висновком Верховного Суду, що був зроблений під час вирішення подібних правовідносин, постанова від 27.02.2018 справа №802/1853/16-а, адміністративне провадження №К/9901/4639/17 .

При цьому, Суд визнає, що відповідач в касаційній скарзі просить здійснити переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно спірного податкового повідомлення-рішення скасованого в частині, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції погоджується з позицією суду першої та апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2017 - без змін.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду