Постанова

від 10.04.2020 по справі 624/317/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

10 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 624/317/18

провадження № 61-12045св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство Мажарка ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Мажарка на постанову Харківського апеляційного суду від 29 травня 2019 року в складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Маміної О. В., Кругової С. С.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Мажарка (далі - ПОСП Мажарка ) про розірвання договору оренди землі в зв`язку зі зміною власника.

В обґрунтування позову позивач посилаються на те, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 08 серпня 2014 року, зареєстрованого в реєстрі за № 621, вона успадкувала від померлого ОСОБА_2 земельну ділянку площею 3,1299 га, кадастровий номер 6323182500:15:001:0073 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області (далі - земельна ділянка).

Між ОСОБА_2 та ПОСП Мажарка 05 жовтня 2012 року було укладено договір оренди земельної ділянки (паю), строком на 10 років, який зареєстровано у Відділі Держкомзему у Кегичівському районі Харківської області в Державному реєстрі земель вчинено 24 грудня 2012 року, запис № 632318254002345.

Відповідно до умов договору, а саме пункту 41, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Користуючись своїм правом, позивачка звернулася з листом до ПОСП Мажарка щодо розірвання договору оренди землі в добровільному порядку, та повідомила, що не має наміру продовжувати дію договору оренди, оскільки має намір самостійно обробляти земельну ділянку та просила повернути їй земельну ділянку. Однак відповідач відмовив позивачці у розірванні договору та поверненні земельної ділянки.

У зв`зку з тим, що ПОСП Мажарка і надалі використовує земельну ділянку, яка належить позивачеві, та у зв`язку з тим, що із спадкуванням права власності на земельну ділянку до позивача перейшли права і обов`язки пов`язані з договором оренди, укладеного з ПОСП Мажарка , але позивача не влаштовують умови вищезазначеного договору, вона просить суд розірвати договір оренди землі від 05 жовтня 2012 року, укладений між ОСОБА_2 та ПОСП Мажарка .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 20 лютого 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано договір оренди землі від 05 жовтня 2012 року, укладений між ОСОБА_2 та ПОСП Мажарка , зареєстрований у Відділі Держкомзему у Кегичівському районі Харківської області в Державному реєстрі земель вчинено запис від 24 грудня 2012 року за № 632318254002345, та передано земельну ділянку з кадастровим номером 6323182500:15:001:0073 ОСОБА_1 з встановленням межових знаків на місцевості.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 41 договору оренди землі, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, є підставою для зміни умов або розірвання договору, та оскільки відповідач ПОСП Мажарка добровільно розірвати договір оренди земельної ділянки та повернути її позивачці відмовляється, то позовні вимоги підлягають задоволенню.

Повертаючи земельну ділянку позивачці, суд керувався статтею 34 Закону України Про оренду землі , та зазначив, що орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Постановою Харківського апеляційного суду від 29 травня 2019 року апеляційну скаргу ПОСП Мажарка залишено без задоволення.

Рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 20 лютого 2019 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, та зазначив що при укладенні спірного договору оренди землі сторони погодили у пункті 41 договору таку підставу його розірвання, як перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, тому даний договір слід розірвати, так як до позивача, як спадкоємця орендодавця, перейшло право власності на орендовану земельну ділянку і він вимагає розірвання договору.

Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі

25 червня 2019 року директором ПОСП Мажарка - ОСОБА_3 подано через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 29 травня 2019 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимоги повністю.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є незаконною та необґрунтованою у зв`язку з тим, що судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, неправильно встановлено обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, неправильно досліджено та оцінено докази.

Також заявник зазначає, що позивачем не надано доказів того, що позивачка зверталася до відповідача із питання про порушення її прав та бажанням розірвати договір оренди у зв`язку з тим, що її не влаштовують умови договору оренди, зокрема орендна плата та строк, на який його укладено.

Судом не було враховано, що оренда плата сплачується відповідачем своєчасно, а строк дії договору узгоджений із попереднім власником земельної ділянки, а також те, що разом із спадкуванням права власності на земельну ділянку до позивача перейшли права і обов`язки, пов`язані із передачею даної земельної ділянки в оренду ПОСП Мажарка згідно до договору оренди.

Крім того, судом ну було встановлено порушення істотних умов договору оренди землі від 05 жовтня 2012 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПОСП Мажарка .

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи із Сахновщинського районного суду Харківської області.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ТРЕТЬОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ПОСП Мажарка на постанову Харківського апеляційного суду від 29 травня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Короткий зміст обставин справи

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 08 серпня 2014 року, зареєстрованого в реєстрі за № 621, ОСОБА_1 успадкувала від померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 спірну земельну ділянку.

05 жовтня 2012 року між ОСОБА_2 та ПОСП Мажарка було укладено договір оренди земельної ділянки, строком на 10 років,який зареєстровано у Відділі Держкомзему у Кегичівському районі Харківської області в Державному реєстрі земель вчинено 24 грудня 2012 року, запис № 632318254002345.

Відповідно до пункту 41 договору оренди перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Позивачка звернулася з листом до ПОСП Мажарка , в якому просила розірвати договір оренди та повернути їй належну земельну ділянку в добровільному порядку, однак відповідач відмовив позивачці у розірванні договору та поверненні їй земельної ділянки.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

Згідно статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Положеннями статей 30, 31 Закону України Про оренду землі визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Закону України Про оренду землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду) .

Як встановлено судами, та вбачається з матеріалів справи у оскаржуваному договорі оренди у пункті 41 сторони дійшли згоди, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, є підставою для зміни умов або розірвання договору.

При цьому, цей пункт договору будь-ким із його учасників не оспорювався й у встановленому законом порядку недійсним не визнавався.

За таких обставин, суди обґрунтовано задовольнили позов, оскільки законодавець допускає можливість розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку в разі, якщо це передбачено умовами такого договору. Встановивши, що позивач виявила бажання розірвати укладений з відповідачем спірний договір оренди і вона є новим власником земельної ділянки та бажає її використовувати на власний розсуд, та врахувавши, що вимога позивача про розірвання спірного договору оренди землі відповідає чинному законодавству та умовам укладеного сторонами договору оренди землі, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року в справі № 530/545/16-ц (провадження № 61-19484св18), та від 03 лютого 2020 року (провадження № 61-4697св19).

Доводи касаційної скарги про те, що судом першої інстанції не встановлено порушення істотних умов договору оренди землі, у зв`язку із чим підстави для розірвання договору відсутні, не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки є безпідставними та не спростовують наявність передбаченого договором права у позивачки на його розірвання у зв`язку з переходом орендованої земельної ділянки у її власність.

Доводи касаційної скарги , що позивачем не надано доказів того, що позивачка зверталася до відповідача із питання про порушення її прав та бажанням розірвати договір оренди у зв`язку з тим, що її не влаштовують умови договору оренди, зокрема орендна плата та строк, на який його укладено, є безпідставними, та не спростовують висновки оскаржуваного рішення, крім того спростовуються матеріалами справи, зокрема листом відповідача, який був направлений на адресу позивача, у відповідь на її заяву про розірвання договору оренди від 05 жовтня 2012 року та повернення земельної ділянки власнику.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права чи з порушенням норм процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Оскаржуване рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням судами обставин, що мають значення для справи, відповідністю висновків суду обставинам справи, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову Харківського апеляційного суду від 29 травня 2019 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Мажарка залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного суду від 29 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

С.Ю. Мартєв

В. М. Сімоненко