Ухвала

від 17.04.2020 по справі 171/44/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/519/20 Справа № 171/44/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, щодо

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Придніпровське, Нікопольського району, Дніпропетровської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України,-

за участю:

секретаря - ОСОБА_7 ,

прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваного - ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_5 , -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2020 року задоволенно клопотання слідчого та застосовано щодо ОСОБА_6 запобіжний західу виглядідомашнього арештуна строк60днів -до 17.05.2020,та покладено на підозрюваного обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за викликами; не відлучатися з постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 20 год. 00 хв до 06 год. 00 хв; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання.

Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя посилався на наявність обгрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні тяжкого злочину та на те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

Обгрунтовуючи своївимоги,захисник посилаєтьсяна суттєвіпорушеня слідчимсуддею вимогкримінального процесуальногозаконодавства таосновних засадкримінального провадження.Так,захисник,вказує нате,що клопотанняпро обраннязапобіжного заходущодо ОСОБА_6 було поданодо суду20.03.2020,а розглянутелише 27.03.2020,тобто впорушення вимогкримінально процесуальногозакону,значно пізнішеніж у72годинний строк.Разом зцим,захисник звертаєувагу,на те,що текстухвали єтотожнім текстуклопотання прозастосування запобіжногозаходу,про щотакож свідчатьоднакові помилкив синтаксисіта опискив текстіклопотання.На думкузахисника,слідчий суддя,в порушеннявимог ст.194КПК України,під часрозгляду клопотаннявзагалі нез`ясовував наявністьсаме обґрунтованоїпідозри,оскільки ОСОБА_6 не підпадаєпід жодніознаки суб`єктузлочину,передбаченого ст.ст.364,366КК України,а йогодії,які вказуєслідчий вповідомленні пропідозру взагаліне складаютьоб`єктивної стороницих злочинівта вінне маєжодного відношеннядо служби,в ньогоне маєта неможе бутибудь-якихслужбових інтересів, іте,що отриманнярозрахунку поцивільно -правовому договору(юрибичноюособою доякої вінне маєжодного правовоговідношення)не єта неможе бутинеправомірною вигодою.Окрім того,захисник вважає,що слідчийсуддя недослідив жодногодоказу,який вказуєна наявністьризиків,передбачених ст.177КПК України,оскільки вонине булинадані тане булиозвучені прокурором.Також вказує,що суд,в порушеннявимог ст.194КПК України,не з`ясовувавта неперевіряв можливістьзастосування більшм`яких запобіжнихзаходів,таке питаннявзагалі необговорювалось всудовому засіданні,та звертає увагу на порушення судом презумпції невинуватості, оскільки в оскаржуваній ухвалі зазначено, що « ОСОБА_6 , який вчинив тяжкий злочин», тобто фактично визнав його винуватим.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Частиною 1 статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання слідчого зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею дотримані, а доводи сторони захисту, викладені в судовому засіданні та в апеляційній скарзі щодо незаконності ухвали суду першої інстанції, є безпідставними.

З матеріалівпровадження видно,що СВ АпостолівськогоВП ГУНП вДніпропетровської областіпроводиться досудоверозслідування кримінальногопровадження,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12019040410000047від 08січня 2019року заознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

18 березня 2020 року в межах цього кримінального провадження ОСОБА_6 було повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Під час судового розгляду слідчий суддя з`ясував, що наведені в клопотанні слідчого відомості свідчать про наявність обґрунтованої підозри причетності ОСОБА_6 до вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України. При цьому, обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні цього злочину, підтверджуються доказами, доданими до клопотання.

При цьому, розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому злочинів, колегія суддів зважає на те, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що ця особа могла б скоїти злочин.

Отже, згідно матеріалів долучених до клопотання, враховуючи наведену правову позицію судом першої інстанції належним чином і в повній мірі дослідженні у сукупності наявні докази, які є достатньо вагомими на підтвердження обґрунтованості підозри.

Також приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Як зазначено вище, обґрунтованість підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що ця особа могла б скоїти злочин.

Судом першої інстанції, наявність долучених до клопотання слідчого матеріалів і відомостей, визнано достатніми для підтвердження обґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, з чим погоджується і колегія суддів, оскільки такий висновок є законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам цього провадження, та обґрунтованість підозри підтверджується такими доказами: протоколом огляду об`єкта будівництва "Капітальний ремонт даху з утепленням будівлі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня за адресою: 53850, Дніпропетровська область, Апостолівський район, с. Грушівка, вул. Шкільна, 3"; висновками експерта з питань судової будівельно-технічної експертизи; вилученими на підставі ухвал слідчого судді під час тимчасових доступів оригіналами та копіями документів; допитами свідків; іншими матеріалами досудового розслідування, що дають достатньо вагомі підстави зробити об`єктивний висновок, що ОСОБА_6 міг скоїти цей злочин.

Перевіряючи висновки слідчого судді на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів також вважає їх обґрунтованими, а ризики, визначені у п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177, такими що об`єктивно існують.

Колегія суддів у відповідності до ст. 178 КПК України враховує вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_6 , тяжкість злочинів, у вчиненні яких він підозрюється, та обставини їх вчинення, вік та стан здоров`я ОСОБА_6 , а також покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим.

На переконання колегії суддів, саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби зможе запобігти переховуванню ОСОБА_6 від органів досудового розслідування і суду, незаконному впливаву на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином.

Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також зважає на практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Отже, слідчий суддя, оцінив всі обставини провадження, у зв`язку з чим, дійшов до обґрунтованого висновку, що підстав для застосування щодо ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу немає, оскільки він не зможе забезпечити запобігання встановленим ризикам.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2020 року, за клопотанням саме захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 було змінено обов`язок визначений оскаржуваню ухвалою, а саме обов`язок не відлучатися з постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 20 год. 00 хв до 06 год. 00 хв. на обов`язок не відлучатися з постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період з 20 год. 00 хв до 06 год. 00 хв, що фактично вказує на згоду сторони захисту із обраним запобіжним заходом у вигляді домашнього арешту, та не узгоджується з апеляційними вимогами.

Разом з цим доводи захисника щодо порушення судом презумпції невинуватості, оскільки, на думку захисника, суд першої інстанції фактично визнав ОСОБА_6 винуватим, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки суд першої інстанції дійшов до висновку про обгрунтованість підозри обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинів, та аж ніяк не про доведеність його винуватості.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, яке зміні або скасуванню з викладених в апеляційній скарзі мотивів не підлягає.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 419, 422 КПК, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, щодо ОСОБА_6 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4