Ухвала

від 21.04.2020 по справі 440/2059/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 квітня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/2059/20

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної установи "Кременчуцька виправна колонія" №69 Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про визнання бездіяльності, стягнення компенсації,

В С Т А Н О В И В:

17 квітня 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи "Кременчуцька виправна колонія" №69 Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, відповідно до якого просить:

визнати бездіяльність Державної установи "Кременчуцька виправна колонія" №69 Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна у сумі 15718,98 грн та за відрядження у сумі 1680,00 грн;

стягнути з Державної установи "Кременчуцька виправна колонія" №69 Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за належні до видачі предмети речового майна у сумі 15718,98 грн;

стягнути з Державної установи "Кременчуцька виправна колонія" №69 Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за відрядження у сумі 1680,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

У ході з`ясування питання, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В силу положень абзаців першого та другого частини 3 статті 6 вказаного Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 - 2102,00 грн.

Предметом позову є вимоги немайнового характеру (визнання протиправною бездіяльності) та майнового характеру (стягнення компенсації).

Враховуючи викладене, сума судового збору за подання вказаного позову складає 1681,60 грн (840,80 грн + 840,80 грн).

Однак, при зверненні до суду з даним позовом документу про сплату судового збору не надано. Доказів звільнення від сплати судового збору до позову не надано.

Крім того, частина шоста статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частин другої, третьої цієї статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Віднесення справ стосовно невиплати військовослужбовцям, звільненим з військової служби, грошової компенсації за неотримане речове майно, до юрисдикції адміністративних судів робить актуальним питання про строки звернення до суду за захистом цього права, оскільки фактично спір стосується відновлення майнового стану у зв`язку із неотриманням належного їм речового майна під час проходження служби.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 04 липня 2019 року по справі № 821/2/18 указує, що предмет у зазначеній категорії справ належить до категорії справ щодо проходження публічної служби, однак безпосередньо стосується порушення майнових прав особи, яке пов`язане зі звільненням з публічної служби.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у зв`язку із особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, в якості гарантій соціального і правового захисту військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

До таких гарантій належить і продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців, визначене статтею 91 вищевказаного Закону, в тому числі і речове забезпечення військовослужбовців або грошова компенсація вартості за неотримане речове майно.

Дана компенсація не входить до складу грошового забезпечення та до виплат, які б належали позивачу при звільненні, та носить одноразовий характер.

Специфічний характер правовідносин у категорії спорів, що розглядаються, у яких на публічно-правовий характер спору накладається майновий аспект, змушує брати до уваги ці особливості при визначенні того, які норми визначають строки звернення до суду для цих справ.

В той же час враховуючи специфіку публічно-правових спорів, для вирішення яких Кодексом адміністративного судочинства України визначені спеціальні строки, то достатнім строком для реалізації позивачем права звернення до суду за захистом порушеного права в цій категорії є загальний шестимісячний строк, встановлений частиною 2 статті 122 КАС України.

Про порушення своїх прав та інтересів позивач дізнався 29.07.2019 року, про що свідчить його підпис про отримання довідки про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна від 26.07.2019 № 7/Б-171/Бн-19.

Суд наголошує, що в силу положень п. 27 Порядку "Про забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби" №578 від 14.08.2013 під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього.

Позивач надає до позову витяг з наказу №100/ОС-19 від 19 серпня 2019 року, згідно якого позивача звільнено з 19 серпня 2019 року.

Тобто, з 19 серпня 2019 року позивач повинен був дізнатися про не видачу йому речового майна або невиплату грошової компенсації за нього.

В частині вимоги позивача стягнути грошову компенсацію вартості за відрядження у сумі 1680,00 грн, позивачем також не зазначено поважних причин пропуску строку звернення до суду. Надана позивачем в обґрунтування довідка від 17.04.2020 № 7/Б-24/20 в даному випадку не є належним доказом пропуску строку звернення до суду, оскільки, як зазначено в самій довідці заборгованість по виплаті коштів виданих на відрядження підтверджується звітами від 20.02.2019, від 22.03.2019 та від 29.04.2019, який подавався самим позивачем та за його підписом, відтак, позивачу було відомо про наявну заборгованість як в момент подання такого звіту так і станом на дату звільнення, а саме 19.08.2019, в силу вимог закону про обов`язок роботодавця здійснення повного розрахунку перед працівником в момент звільнення.

Однак до суду ОСОБА_1 звернувся лише 17 квітня 2020 року, тобто з порушенням шестимісячного строку для звернення до суду з таким позовом.

У позовній заяві не просить суд поновити пропущений строк звернення до суду та не зазначає поважних причин пропуску строку звернення до суду.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем не виконано вимоги частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України в частині долучення до позову заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

Таким чином, позовну заяву подано без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення заяви без руху.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Кременчуцька виправна колонія" №69 Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про визнання бездіяльності, стягнення компенсації залишити без руху.

Позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до суду:

документа про сплату судового збору в розмірі 1681,60 грн (за реквізитами: одержувач: УК у м. Полтаві /м. Полтава/22030101; код ЄДРПОУ: 38019510; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок: UA518999980313141206084016002; призначення платежу: Судовий збір, за позовом____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд або доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору, окрім тих, що додані до позову;

заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску разом з примірником для направлення відповідачеві.

Роз`яснити позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.

Копію ухвали направити позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.Г. Ясиновський