Рішення

від 21.04.2020 по справі 826/11313/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/387

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2020 року м. Київ № 826/11313/18

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Енергосервіс, ЛТД" до Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00005261402 Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна-Енергосервіс, ЛТД" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування повністю податкового повідомлення - рішення від 08.05.2018 року № 00005261402.

Ухвалою суду від 27.07.2018 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

21.08.2018 року відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна-Енергосервіс, ЛТД" (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б, код 22944109) зареєстроване в якості юридичної особи 22.08.1995 р., перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у м. Києві, ДПІ у Дарницькому районі; Код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням.

Відповідно до пп.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, у зв`язку з ненаданням документального підтвердження господарських операцій на письмові запити Головного управління ДФС у м. Києві від 03.11.2017 р. №35124/10/26-15-14-02-05, від 26.12.2017 р. №43233/10/26-15-14-02-05, на підставі наказу від 28.03.2018 р. №4840 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна-Енергосервіс, ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами - постачальниками ТОВ "АСТІКС" (код 40211089) за лютий 2016 р., ТОВ "СТРЕНДЖ СІСТЕМ" (код 40030858) за вересень 2016р., про що складено акт перевірки від 13.04.2018 р. №221/26-15-14-02-05/22944109.

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п.198.3 ст. 198, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищене від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 декларації) на суму 177 676 грн., в тому числі, по періодах: лютий 2016 р. - 101 676 грн., вересень 2016 р. - 76 000 грн.

До вказаних висновків контролюючий орган дійшов з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна-Енергосервіс, ЛТД" укладено ряд договорів з ТОВ "АСТІКС" (код 40211089), а саме:

договір від 22.02.2016 р. №22/02/1, згідно з умовами якого ТОВ "АСТІКС" як постачальник в особі директора ОСОБА_5 зобов`язалося поставити та передати у власність ТОВ "Україна-Енергосервіс, ЛТД" як замовника в особі директора Гутирі О . М. підкладку костильного скріплення Д65 в кількості 15,340 тон по ціні 11 520 грн. за тону без урахування ПДВ; загальна сума договору 212 060, 16 грн., в т.ч. ПДВ 35 343, 36 грн.

ТОВ "АСТІКС" виписано на адресу ТОВ "Україна-Енергосервіс, ЛТД" податкову накладну №27 від 22.02.2016 р. на суму ПДВ 35 343, 36 грн.; видаткову накладну №27 від 22.02.2016 р. за номенклатурою підкладка костильного скріплення Д65 на вказану суму;

договір від 22.02.2016 р. №23/02, згідно з умовами якого ТОВ "АСТІКС" як постачальник в особі директора ОСОБА_5 зобов`язалося поставити та передати у власність ТОВ "Україна-Енергосервіс, ЛТД" як замовника в особі директора Гутирі О . М. рельс Р65 в кількості 20, тон по ціні 14450 грн. за тону без урахування ПДВ; загальна сума договору 346 800 грн., в т.ч. ПДВ 57 800 грн.

ТОВ "АСТІКС" виписано на адресу ТОВ "Україна-Енергосервіс, ЛТД" податкові накладні №28 від 23.02.2016 р. на суму ПДВ 28 900 грн., №29 від 24.02.2016 р. на суму ПДВ 28 900 грн.; видаткові накладні №28 від 23.02.2016 р. та №29 від 24.02.2016 р. за номенклатурою Рельс Р65 на вказану суму;

договір від 22.02.2016 р. №24/02/, згідно з умовами якого ТОВ "АСТІКС" як постачальник в особі директора ОСОБА_5 зобов`язалося поставити та передати у власність ТОВ "Україна-Енергосервіс, ЛТД" як замовника в особі директора Гутирі О.М. накладну стикову для рейок Р65 (виконання 1) в кількості 1, 18 тон по ціні 14415 грн. за тону без урахування ПДВ, накладну стикову для рейок Р65 (виконання 2) в кількості 1, 57 тон по ціні 14415 грн. за тону без урахування ПДВ, накладку стикову для трамвайних рейок Т62 в кількості 2 пар по ціні 1510 грн. за тону без урахування ПДВ; загальна сума договору 51183, 5 грн., в т.ч. ПДВ 8532, 25 грн.

ТОВ "АСТІКС" виписано на адресу ТОВ "Україна-Енергосервіс, ЛТД" податкову накладну №30 від 24.02.2016 р. на суму ПДВ 8532, 25 грн.; видаткову накладну №30 від 24.02.2016 р. за номенклатурою накладка стикова для рейок на вказану суму;

Кредиторська заборгованість ТОВ "Україна-Енергосервіс, ЛТД" по вказаних договорах становить 610 053, 66 грн. станом на 29.02.2016 р.

Сума податку на додану вартість по вказаних податкових накладних включена ТОВ "Україна-Енергосервіс, ЛТД" до податкової декларації з ПДВ за лютий 2016 р., податкові накладні зареєстровані у ЄРПН.

Згідно з АІС "Податковий блок" ТОВ "АСТІКС" 28.04.2017 р. анульовано реєстрацію платника ПДВ у зв`язку з ненаданням декларацій протягом року; фінансові звіти суб`єкта малого підприємництва, звіти про нарахування заробітної плати застрахованим особам не подавалися, встановити основні фонди та штатну чисельність працівників для здійснення зобов`язань за вказаними договорами не є можливим.

Щодо ТОВ "АСТІКС" заведено Картку суб`єкта фіктивного підприємництва, ОСОБА_5 допитано, і він повідомив про непричетність до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності на підприємстві; щодо товариства є інформація у Єдиному реєстрі судових рішень щодо проведення досудового розслідування по факту реєстрації суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна-Енергосервіс, ЛТД" укладено договір від 08.09.2016 р. №8/9 з ТОВ "СТРЕНДЖ СІСТЕМ" (код 40030858) (стара назва ТОВ "БК "СТРОЙ.КА"), згідно з умовами якого ТОВ "БК "СТРОЙ.КА" як постачальник в особі директора Узького А.А. зобов`язалося поставити та передати у власність ТОВ "Україна-Енергосервіс, ЛТД" як замовника товар згідно зі специфікаціями; загальна сума договору 456 000 грн., в т.ч. ПДВ 76 000 грн.

Згідно зі Специфікацією №1 предметом поставки є стрілка С50 права, стрілка С50 ліва, хрестовина пряма 1/6.

На підставі вказаного договору ТОВ "СТРЕНДЖ СІСТЕМ" виписано ТОВ "Україна-Енергосервіс, ЛТД" податкові накладні №21 від 09.09.2016 р. на суму ПДВ 4500 грн., загальна сума 270 000 грн., №22 від 09.09.2016 р. на суму ПДВ 31 000 грн., загальна сума 186 000 грн., а також видаткові накладні №21 від 09.09.2016 р. з номенклатурою стрілка С50 права, хрестовина пряма 1/6 на вказану суму та №22 від 09.09.2016 р. з номенклатурою стрілка С50 ліва на вказану суму.

Станом на 30.09.2016 р. заборгованість за вказаним договором відсутня.

Сума податку на додану вартість по вказаних податкових накладних включена ТОВ "Україна-Енергосервіс, ЛТД" до податкової декларації з ПДВ за вересень 2016 р., податкові накладні зареєстровані у ЄРПН.

Згідно з АІС "Податковий блок" ТОВ "СТРЕНДЖ СІСТЕМ" 30.03.2018 р. анульовано реєстрацію платника ПДВ у зв`язку з ненаданням декларацій протягом року; фінансові звіти суб`єкта малого підприємництва, звіти про нарахування заробітної плати застрахованим особам не подавалися, встановити основні фонди та штатну чисельність працівників для здійснення зобов`язань за вказаними договорами не є можливим; щодо товариства є інформація у Єдиному реєстрі судових рішень щодо проведення досудового розслідування по факту реєстрації субєктів господарювання з ознаками фіктивності.

Виходячи з викладеної інформації встановлено документальне оформлення господарських операцій за відсутністю факту їх реального здійснення; до перевірки не надано товарно-транспортні накладні, які б підтверджували факт відвантаження та отримання зазначеного товару, сертифікати якості продукції, передбачені договорами.

20.04.2018 р. ТОВ "Україна-Енергосервіс, ЛТД" подано заперечення на акт перевірки, які не були враховані листом Головного управління ДФС у м. Києві від 04.05.2018 р.

За результатами перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення - рішення від 08.05.2018 р. № 00005261402, згідно з яким за порушення п. 185.1 ст. 185, п.198.3 ст. 198, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивачу донараховано податкове зобов`язання з ПДВ на суму 177 676 грн., в тому числі, по періодах: лютий 2016 р. - 101 676 грн., вересень 2016 р. - 76 000 грн.

Рішенням ДФС України від 21.06.2018 р. за результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення залишене без змін.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна-Енергосервіс, ЛТД" - вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та просить його скасувати з таких підстав.

Відповідач безпідставно прийшов до висновку про заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій із ТОВ "АСТІКС", ТОВ "СТРЕНДЖ СІСТЕМ", оскільки податковий кредит було сформовано на підставі належним чином оформлених та зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних, отриманих від вказаних контрагентів, які на момент здійснення господарської операції були зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Щодо інформації, отриманої з ЄДРСР по кримінальних справах, вона не може бути використана перевіряючими як доведений факт неправомірності дій платника податків, оскільки відсутнє судове рішення (вирок суду) відносно уповноважених осіб та визнання фіктивною господарської діяльності, тому така інформація за законом не може мати доказової сили.

Відповідачем не вжито заходів податкового контролю щодо контрагентів позивача, якщо він вважає їх діяльність такою, що суперечить законодавству.

Відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши висновки акту перевірки.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до пп. 62.1.3 п. 62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки встановлено у п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Згідно з пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Енергосервіс, ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами - постачальниками ТОВ "АСТІКС" (код 40211089) за лютий 2016 р., ТОВ "СТРЕНДЖ СІСТЕМ" (код 40030858) за вересень 2016 р., про що складено акт перевірки від 13.04.2018 р. №221/26-15-14-02-05/22944109, у зв`язку з ненаданням документального підтвердження господарських операцій на письмові запити Головного управління ДФС у м. Києві від 03.11.2017 р. №35124/10/26-15-14-02-05, від 26.12.2017 р. №43233/10/26-15-14-02-05, тобто, з передбачених законодавством підстав.

Позивач факт ненадання відповідей на запити не заперечив.

Щодо оскаржуваного повідомлення-рішення по суті суд зазначає наступне.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п.185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з актом перевірки за наслідками господарських операцій із ТОВ "Україна-Енергосервіс, ЛТД" з контрагентами ними було належним чином оформлено на ім`я позивача та передано позивачу податкові накладні, які були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому порядку. ТОВ "АСТІКС" та ТОВ "СТРЕНДЖ СІСТЕМ" станом на лютий 2016 р. та вересень 2016 р. відповідно мали статус платника ПДВ, що не заперечує і відповідач.

Позивач, в свою чергу, включив зазначені у податкових накладних суми до податкового кредиту по зареєстрованих належним чином податкових накладних, тобто, вказані вимоги Податкового кодексу ні позивачем, ні його контрагентами порушені не були.

Досліджуючи питання пов`язаності придбаних позивачем робіт/послуг з його господарською діяльністю, суд зазначає про наступне.

Відповідно до визначення ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до чч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абз. 2 п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

В даному випадку податковий кредит за лютий та вересень 2016 року в розрізі контрагентів ТОВ "АСТІКС" та ТОВ "СТРЕНДЖ СІСТЕМ" на суму 177 676 грн. сформовано за наслідками господарських відносин з вказаними контрагентами на підставі укладених договорів, інформація про які міститься у акті перевірки.

Під час проведення перевірки, і під час розгляду справи суду надано позивачем докази на підтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ "АСТІКС" та ТОВ "СТРЕНДЖ СІСТЕМ", зокрема, перераховані вище договори, видаткові накладні.

Під час розгляду справи позивачем додатково надано копії довіреностей на отримання ТМЦ №82,83 від 09.09.2016 р. про отримання товару від ТОВ "БК "СТРОЙ.КА", №16 від 22.02.2016 р., №17 від 23.02.2016 р., №18 від 24.02.2016 р., №19 від 24.02.2016 р. про отримання товару від ТОВ "АСТІКС", а також товарно-транспортні накладні щодо транспортування товару по взаємовідносинах з вказаними контрагентами.

В акті перевірки про наявність чи відсутність довіреностей на отримання ТМЦ не зазначено, проте, зазначено про ненадання товарно-транспортних накладних, додатку до акту перевірки з переліком наданих документів суду не надано.

За таких обставин суд вважає належними та допустимими доказами по справі вказані копії документів, надані під час розгляду справи.

Тобто, позивачем надано всі первинні документи на підтвердження отримання замовленої продукції.

Також додатково позивачем надано докази подальшого руху отриманої продукції, зокрема, копію договору від 11.06.2015 р. №06/88-15, укладеного позивачем як постачальником з КП "Київпастранс" як замовником на поставку продукції згідно з переліком, в тому числі, підкладку костильного скріплення Д65, рельс Р65, накладну стикову для рейок Р65, накладну стикову для рейок Р65, накладку стикову для трамвайних рейок Т62, стрілку С50 права, стрілку С50 ліва, хрестовину пряму 1/6.

Згідно з додатковою угодою №2 від 31.12.2015 р. до вказаного договору він чинний до проведення замовником процедури закупівлі у 2016 р., але у будь-якому випадку не пізніше 31.12.2016 р. Також згідно з копіями видаткових накладних, датованих 29.02.2016 р., отримана попередньо від ТОВ "АСТІКС" продукція була, в свою чергу, передана КП "Київпастранс", що оформлено відповідними видатковими накладними; позивачем за наслідками вказаних господарських операцій виписано КП "Київпастранс" податкові накладні, а також проведено розрахунок.

Згідно з укладеним позивачем з ПАТ "Київметробуд" 28.09.2016 р. договору субпідряду №28/9 позивач як субпідрядник зобовязався власними та/або залученими силами та з власних матеріалів відповідно до проектної документації та умов договору при будівництві об`єкту "Реконструкція та будівництво трамвайної лінії від вул. Гната Юри до ЗАТ "Кисневий завод" виконати роботи з улаштування тимчасових трамвайних з`їздів та збирання стрілочних переводів.

Згідно з копією калькуляції до договору в неї закладено також стрілки трамвайні С50 та хрестовини трамвайні 1/6, тоді як позивач попередньо у вересні 2016 р. придбавав їх у ТОВ "БК "СТРОЙ.КА".

Щодо посилання в акті перевірки на наявність кримінальних проваджень, в яких фігурують контрагенти позивача, то ні станом на час проведення перевірки, ні станом на час розгляду справи інформація щодо судового розгляду вказаних справ відсутня.

За відсутності відповідного вироку суду, де визнані встановленими факти, зібрані під час розслідування кримінальних справ, будь-яка зібрана під час розслідування інформація не може бути належним доказом, оскільки вона може не знайти підтвердження за результатами судового розгляду відповідної кримінальної справи.

Поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування та податкового законодавства, а тому можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента-постачальника, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є безумовною підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

А відтак, за умови невстановлення контролюючим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

У той же час, контролюючим органом при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками такої операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що ані з акту перевірки, ані з письмових заперечень відповідача не вбачається, що контролюючим органом досліджувався реальний рух активів в процесі здійснення відповідних господарських операцій, не наведено доказів залучення контрагента позивача до схеми мінімалізації податкового навантаження та отримання неправомірної податкової вигоди, зокрема, відсутні докази порушення фіскальних інтересів за результатами таких взаємовідносин, ухилення від сплати податків.

При цьому, акт перевірки не містить аналізу дотримання як позивачем, так і його контрагентом, податкової дисципліни у спірних правовідносинах, з урахуванням того, що приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що не доведено відповідачем) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Згідно п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.07 р. у справі "Інтерсплав проти України" суд нагадує, що держави мають широкі межі самостійної оцінки у визначенні того, у чому полягає публічний інтерес, оскільки національний законодавчий орган, реалізуючи соціальну та економічну політику, має широке коло повноважень. Однак такі межі оцінювання не є абсолютними, і їх застосування підлягає перегляду органами Конвенції (див. рішення у справі "Lithgow and Others v. the United Kindom" від 8 липня 1986 року, Серія А, N 102, стор. 50-51, пп. 121-122). На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань (Case of Intersplav v. Ukraine, Application no. 803/02 (http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/pages/search.aspx?i=001-78872; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/974_194).

Згідно ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

В даному випадку відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення на порушення принципу обґрунтованості, що є підставою для задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 08.05.2018 року №00005261402.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Енергосервіс, ЛТД" (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б, код 22944109) судовий збір у розмірі 2 666 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві (код 39439980, 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 21.04.2020 р.