Постанова

від 10.09.2020 по справі 826/11313/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11313/18 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Парінова А.Б.,

Беспалова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2020 року (прийняте в порядку спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження, суддя Головань О.В.) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Енергосервіс, ЛТД" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00005261402, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна-Енергосервіс, ЛТД" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати повністю податкового повідомлення - рішення від 08.05.2018 № 00005261402.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2020 року позовні вимоги задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 08.05.2018 №00005261402.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (як правонаступник відповідача) подало апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.04.2020 та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у місті Києві вказує, що податкові накладні від імені ТОВ Астікс підписані директором ОСОБА_1. який в протоколі допиту повідомив про непричетність до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності на підприємстві; згідно даних ІС Податковий блок відносно ТОВ Астікс заведено Картку суб`єкта фіктивного підприємництва; до перевірки не надані товарно-транспортні накладні, які б підтверджували відвантаження та отримання товару ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД , до перевірки також не надані передбачені договорами сертифікати якості продукції, яка постачається контрагентом; неможливо встановити де, за якою адресою, ким та якими транспортними засобами здійснювалося відвантаження та перевезення товару від контрагента - постачальника ТОВ Астікс до покупця - ТОВ Україна - Енергосервіс, ЛТД , крім того, ТОВ Астікс за лютий 2016 декларував придбання наступних ТМЦ: сигарети, мандарини, лимони, оливкова олія та інші товарно-матеріальні цінності широкої номенклатури та в істотних обсягах, не маючи при цьому будь-яких трудових, транспортних, виробничих ресурсів, складських приміщень тощо, та не декларуючи супутніх послуг, таких як підкладка костильного скріплення Д 65, рельс Р 65, накладка стикова для рейок.

Також, щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Стрендж Сістем (попередня назва ТОВ БК Строй.Ка ), то перевіркою встановлено, що ланцюг постачання ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД сформований із суб`єктів господарювання, які не мають ресурсів та активів для здійснення господарської діяльності, реєструють податкові накладні з невідповідністю номенклатури придбання та реалізації ТМЦ, не маючи при цьому будь-яких трудових, транспортних, виробничих ресурсів, складських приміщень тощо, та не декларуючи супутніх послуг, таких як стрілка С 50 права, хрестовина пряма 1/6, стрілка С 50 ліва; до перевірки не надані товарно-транспортні накладні, які б підтверджували відвантаження та отримання товару позивачем, не надані передбачені договорами сертифікати якості продукції, яка постачається вищезазначеним контрагентом; неможливо встановити де, за якою адресою, ким та якими транспортними засобами здійснювалося відвантаження та перевезення товару від контрагента - постачальника ТОВ БК Строй.Ка . Також з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що триває досудове розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016101060000135 від 15.07.2016 за фактом ухилення від стати податків в особливо великих розмірах за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України. Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи діючих суб`єктів господарської діяльності, використовуючи реквізити підприємств, які мають ознаки фіктивності , в тому числі ТОВ "Стренж Сістемс" (код 40030858) ухилились від стати податків в особливо великих розмірах.

26.08.2020 до суду апеляційної інстанції від товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Енергосервіс, ЛТД" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.04.2020 - без змін.

У відзиві позивач вказує, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а просто дублюють висновки Акту перевірки №221/26-15-14-02-05/22944109 від 13.04.2018, а тому підстав для її задоволення та скасування рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.04.2020 немає.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року замінено відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Україна-Енергосервіс, ЛТД" (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б, код 22944109) зареєстроване в якості юридичної особи 22.08.1995, перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у м. Києві, ДПІ у Дарницькому районі; Код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням.

Відповідно до пп.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, у зв`язку з ненаданням документального підтвердження господарських операцій на письмові запити Головного управління ДФС у м. Києві від 03.11.2017 №35124/10/26-15-14-02-05, від 26.12.2017 №43233/10/26-15-14-02-05, на підставі наказу від 28.03.2018 №4840 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Енергосервіс, ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами - постачальниками ТОВ "АСТІКС" (код 40211089) за лютий 2016 р., ТОВ "СТРЕНДЖ СІСТЕМ" (код 40030858) за вересень 2016р., про що складено Акт перевірки від 13.04.2018 №221/26-15-14-02-05/22944109.

Згідно з висновками Акту перевірки встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п.198.3 ст. 198, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищене від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 декларації) на суму 177 676 грн., в тому числі, по періодах: лютий 2016 р. - 101 676 грн., вересень 2016 р. - 76 000 грн.

До вказаних висновків контролюючий орган дійшов з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна-Енергосервіс, ЛТД" укладено ряд договорів з ТОВ "АСТІКС" (код 40211089), а саме:

- договір від 22.02.2016 №22/02/1, згідно з умовами якого ТОВ "АСТІКС" як постачальник в особі директора ОСОБА_1 зобов`язалося поставити та передати у власність ТОВ "Україна-Енергосервіс, ЛТД" як замовника в особі директора Гутирі О.М. підкладку костильного скріплення Д65 в кількості 15,340 тон по ціні 11 520 грн. за тону без урахування ПДВ; загальна сума договору 212 060, 16 грн., в т.ч. ПДВ 35 343, 36 грн.

ТОВ "АСТІКС" виписано на адресу ТОВ "Україна-Енергосервіс, ЛТД" податкову накладну №27 від 22.02.2016 р. на суму ПДВ 35 343, 36 грн.; видаткову накладну №27 від 22.02.2016 р. за номенклатурою підкладка костильного скріплення Д65 на вказану суму;

- договір від 22.02.2016 №23/02, згідно з умовами якого ТОВ "АСТІКС" як постачальник в особі директора ОСОБА_1. зобов`язалося поставити та передати у власність ТОВ "Україна-Енергосервіс, ЛТД" як замовника в особі директора Гутирі О.М. рельс Р65 в кількості 20, тон по ціні 14450 грн. за тону без урахування ПДВ; загальна сума договору 346 800 грн., в т.ч. ПДВ 57 800 грн.

ТОВ "АСТІКС" виписано на адресу ТОВ "Україна-Енергосервіс, ЛТД" податкові накладні №28 від 23.02.2016 р. на суму ПДВ 28 900 грн., №29 від 24.02.2016 р. на суму ПДВ 28 900 грн.; видаткові накладні №28 від 23.02.2016 р. та №29 від 24.02.2016 р. за номенклатурою Рельс Р65 на вказану суму;

- договір від 22.02.2016 №24/02/, згідно з умовами якого ТОВ "АСТІКС" як постачальник в особі директора ОСОБА_1 зобов`язалося поставити та передати у власність ТОВ "Україна-Енергосервіс, ЛТД" як замовника в особі директора Гутирі О.М. накладну стикову для рейок Р65 (виконання 1) в кількості 1, 18 тон по ціні 14415 грн. за тону без урахування ПДВ, накладну стикову для рейок Р65 (виконання 2) в кількості 1, 57 тон по ціні 14415 грн. за тону без урахування ПДВ, накладку стикову для трамвайних рейок Т62 в кількості 2 пар по ціні 1510 грн. за тону без урахування ПДВ; загальна сума договору 51183, 5 грн., в т.ч. ПДВ 8532, 25 грн.

ТОВ "АСТІКС" виписано на адресу ТОВ "Україна-Енергосервіс, ЛТД" податкову накладну №30 від 24.02.2016 на суму ПДВ 8532, 25 грн.; видаткову накладну №30 від 24.02.2016 р. за номенклатурою накладка стикова для рейок на вказану суму;

Кредиторська заборгованість ТОВ "Україна-Енергосервіс, ЛТД" по вказаних договорах становить 610 053, 66 грн. станом на 29.02.2016.

Сума податку на додану вартість по вказаних податкових накладних включена ТОВ "Україна-Енергосервіс, ЛТД" до податкової декларації з ПДВ за лютий 2016 р., податкові накладні зареєстровані у ЄРПН.

Згідно з АІС "Податковий блок" ТОВ "АСТІКС" 28.04.2017 анульовано реєстрацію платника ПДВ у зв`язку з ненаданням декларацій протягом року; фінансові звіти суб`єкта малого підприємництва, звіти про нарахування заробітної плати застрахованим особам не подавалися, встановити основні фонди та штатну чисельність працівників для здійснення зобов`язань за вказаними договорами не є можливим.

Щодо ТОВ "АСТІКС" заведено Картку суб`єкта фіктивного підприємництва, ОСОБА_1 допитано, і він повідомив про непричетність до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності на підприємстві; щодо товариства є інформація у Єдиному реєстрі судових рішень щодо проведення досудового розслідування по факту реєстрації суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна-Енергосервіс, ЛТД" укладено договір від 08.09.2016 р. №8/9 з ТОВ "БК Строй.Ка (код 40030858) (нова назва ТОВ "БК "Стрендж Сістем"), згідно з умовами якого ТОВ "БК Строй.Ка як постачальник в особі директора Узького А.А. зобов`язалося поставити та передати у власність ТОВ "Україна-Енергосервіс, ЛТД" як замовника товар згідно зі специфікаціями; загальна сума договору 456 000 грн., в т.ч. ПДВ 76 000 грн.

Згідно зі Специфікацією №1 предметом поставки є стрілка С50 права, стрілка С50 ліва, хрестовина пряма 1/6.

На підставі вказаного договору ТОВ "БК Строй.Ка виписано ТОВ "Україна-Енергосервіс, ЛТД" податкові накладні №21 від 09.09.2016 р. на суму ПДВ 4500 грн., загальна сума 270 000 грн., №22 від 09.09.2016 р. на суму ПДВ 31 000 грн., загальна сума 186 000 грн., а також видаткові накладні №21 від 09.09.2016 р. з номенклатурою стрілка С50 права, хрестовина пряма 1/6 на вказану суму та №22 від 09.09.2016 р. з номенклатурою стрілка С50 ліва на вказану суму.

Станом на 30.09.2016 заборгованість за вказаним договором відсутня.

Сума податку на додану вартість по вказаних податкових накладних включена ТОВ "Україна-Енергосервіс, ЛТД" до податкової декларації з ПДВ за вересень 2016 р., податкові накладні зареєстровані у ЄРПН.

Згідно з АІС "Податковий блок" ТОВ "Стрендж Сістем" 30.03.2018 анульовано реєстрацію платника ПДВ у зв`язку з ненаданням декларацій протягом року; фінансові звіти суб`єкта малого підприємництва, звіти про нарахування заробітної плати застрахованим особам не подавалися, встановити основні фонди та штатну чисельність працівників для здійснення зобов`язань за вказаними договорами не є можливим; щодо товариства є інформація у Єдиному реєстрі судових рішень щодо проведення досудового розслідування по факту реєстрації суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності.

Виходячи з викладеної інформації встановлено документальне оформлення господарських операцій за відсутністю факту їх реального здійснення; до перевірки не надано товарно-транспортні накладні, які б підтверджували факт відвантаження та отримання зазначеного товару, сертифікати якості продукції, передбачені договорами.

20.04.2018 ТОВ "Україна-Енергосервіс, ЛТД" подано заперечення на акт перевірки, які не були враховані листом Головного управління ДФС у м. Києві від 04.05.2018.

За результатами перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення - рішення від 08.05.2018 №00005261402, згідно з яким за порушення п. 185.1 ст. 185, п.198.3 ст. 198, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивачу донараховано податкове зобов`язання з ПДВ на суму 177 676 грн., в тому числі, по періодах: лютий 2016 р. - 101 676 грн., вересень 2016 р. - 76 000 грн.

Рішенням ДФС України від 21.06.2018 за результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем підтверджено належними і допустимими доказами реальність господарських взаємовідносин із ТОВ "БК Строй.Ка та ТОВ Астікс , а висновки контролюючого органу про те, що такі взаємовідносини не мали реального характеру, є необґрунтованими.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп. 62.1.3 п. 62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки встановлено у п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Згідно з пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Енергосервіс, ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами - постачальниками ТОВ "Астікс" (код 40211089) за лютий 2016 р., ТОВ "БК Строй.Ка" (код 40030858) за вересень 2016 р., про що складено акт перевірки від 13.04.2018 р. №221/26-15-14-02-05/22944109, у зв`язку з ненаданням документального підтвердження господарських операцій на письмові запити Головного управління ДФС у м. Києві від 03.11.2017 р. №35124/10/26-15-14-02-05, від 26.12.2017 р. №43233/10/26-15-14-02-05, тобто, з передбачених законодавством підстав.

При цьому, позивач факт ненадання відповідей на запити не заперечує.

Разом з тим, щодо оскаржуваного повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2, ст. 3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

В даному випадку податковий кредит за лютий та вересень 2016 року в розрізі контрагентів ТОВ "Астікс" та ТОВ "БК Строй.Ка" на суму 177 676 грн. сформовано за наслідками господарських відносин з вказаними контрагентами на підставі укладених договорів, інформація про які міститься у Акті перевірки.

Під час проведення перевірки, і під час розгляду справи надано позивачем перераховані вище договори, видаткові накладні.

Також, до суду позивачем додатково надано копії довіреностей на отримання ТМЦ №82,83 від 09.09.2016 про отримання товару від ТОВ "БК "Строй.Ка", №16 від 22.02.2016 р., №17 від 23.02.2016 р., №18 від 24.02.2016 р., №19 від 24.02.2016 р. про отримання товару від ТОВ "Астікс", а також товарно-транспортні накладні щодо транспортування товару по взаємовідносинах з вказаними контрагентами, однак, які не надавались перевіряючи під час перевірки .

Колегія суддів зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, підприємство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі №813/6835/14.

Так, на підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ Астікс до матеріалів справи надано первинні документи, які підписані директором ТОВ Астікс - ОСОБА_1 .

В матеріалах справи міститься копія протоколу допиту свідка (досудове розслідування №32016100060000117 від 26.09.2016) громадянина ОСОБА_1 , що являвся директором ТОВ Астікс у період взаємовідносин із позивачем.

Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_1 , підприємство ТОВ Астікс (40211089) він зареєстрував на своє ім`я за грошову винагороду, здійснювати фінансово-господарську діяльність на меті не мав, де знаходяться офісні приміщення, установчі документи та печатка вказаних підприємств йому не відомо, власних коштів в статутний фонд не вносив (а.с.12-17, т.2).

Вищенаведені пояснення підтверджують те, що дії позивача не були спрямовані на реальне настання наслідків, а лише на формування первинних документів за наслідками неіснуючих операцій. Господарські операції з ТОВ Астікс , за наслідками яких позивачем сформовано податковий кредит, відбулися на підставі первинних документів, що виписані та підписані саме директором - ОСОБА_1 , тобто особою яка заперечує здійснення фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства , а, отже, такі документи не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважною особою, та як наслідок не можуть визнаються такими, що посвідчують факт придбання товарів.

Отже, є безпідставним формування даних податкового обліку на підставі таких первинних документів.

Крім того, суд враховує, що в Акті перевірки зазначено, що згідно Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ Астікс за лютий 2016 декларував придбання наступних ТМЦ: сигарети, мандарини, лимони, оливкова олія та інші товарно-матеріальні цінності широкої номенклатури та в істотних обсягах, не маючи при цьому будь-яких трудових, транспортних, виробничих ресурсів, складських приміщень тощо, та не декларуючи супутніх послуг, таких як підкладка костильного скріплення Д 65, рельс Р 65, накладка стикова для рейок.

Тобто, таким чином відсутнє реальне джерело походження (введення в обіг при первинному продажі) від контрагентів ідентифікованого товару на які позивачем від контрагента TOB Астікс задекларовано податковий кредит.

У контексті вищезазначених обставин суд апеляційної інстанції виходить із того, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 2а-1670/5096/12 (К/9901/12890/18), від 30.01.2018 у справі № 2а-0870/6083/11 (К/9901/541/18).

Крім того, колегія суддів враховує, що перевіркою встановлено, що ланцюг постачання ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД сформований із суб`єктів господарювання, які не мають ресурсів та активів для здійснення господарської діяльності, реєструють податкові накладні з невідповідністю номенклатури придбання та реалізації ТМЦ, оскільки згідно Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ БК Строй.Ка за вересень 2016 декларувало придбання наступних ТМЦ: сигарети та інші товарно-матеріальні цінності широкої номенклатури та в істотних обсягах, не маючи при цьому будь-яких трудових, транспортних, виробничих ресурсів, складських приміщень тощо, не декларуючи супутніх послуг, таких як стрілка С50 права, хрестовина пряма 1/6, стрілка С50 ліва.

Таким чином, неможливо встановити реальне джерело походження придбаного позивачем товару до ТОВ БК Строй.Ка та ТОВ Астікс від контрагентів таких товариств, адже відповідні товари за даними Єдиного реєстру податкових накладних не придбавалися даними контрагентами.

Щодо наданих позивачем до суду доказів на підтвердження подальшого руху отриманої продукції (копії договору від 11.06.2015 №06/88-15, укладеного між позивачем (як постачальником) з КП "Київпастранс" (як замовником) на поставку продукції згідно з переліком, в тому числі, підкладку костильного скріплення Д65, рельс Р65, накладну стикову для рейок Р65, накладну стикову для рейок Р65, накладку стикову для трамвайних рейок Т62, стрілку С50 права, стрілку С50 ліва, хрестовину пряму 1/6 та копії договору поставки продукції №3 від 01.03.2018 укладеного між позивачем (як постачальником) з ПП Кваліор (як замовником) на поставку продукції, в тому числі, рейки Р65 та рейки Т62), колегія суддів зазначає, що такі докази не можуть бути визнані такими, що підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ БК Строй.Ка та ТОВ Астікс , оскільки з наданих документів неможливо встановити, що такі стосуються подальшої реалізації саме товарів придбаних позивачем у ТОВ БК Строй.Ка та ТОВ Астікс , а не у будь-яких інших товариств, з якими позивач перебував у господарських відносинах.

Крім того, матеріали справи не містять сертифікати якості продукції на придбаний у ТОВ БК Строй.Ка та ТОВ Астікс товар, при цьому позивач вказує, що такі передані третім особам - ПП Кваліор та КП "Київпастранс", однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач не був позбавлений можливості витребувати копії таких сертифікатів у третіх осіб та долучити в якості доказів.

Щодо доводів позивача про те, що податкові накладні по вказаних господарським операціям зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, а тому є достатньою підставою для нарахування сум податку, що належать до податкового кредиту, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки сам факт наявності у позивача податкових чи-то видаткових накладних, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі №2а-0870/8581/11), та наявність таких податкових накладних жодним чином не спростовує твердження контролюючого органу щодо безтоварності спірних господарських операцій.

Суд апеляційної інстанції, зважаючи на вищевикладене, зазначає, що презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (ч. 2 ст. 77 КАС України). У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого ч. 1 ст. 77 КАС України обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

При цьому, платник податку повинен бути розумним та обачним при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів, що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства.

Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності з урахуванням доводів наведених як підприємством так і контролюючим органом, колегія суддів з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини неможливості здійснення господарських операцій контрагентами позивача, а також виходячи із фактів ведення фіктивної господарської діяльності контрагентом позивача - ТОВ Астікс , що підтверджено протоколом допиту свідка, приходить висновку, що первинні документи щодо взаємовідносин з ТОВ Астікс та ТОВ БК Строй.Ка не можуть бути враховані як юридично значимі документи на підтвердження виконання спірних операцій та, відповідно, для цілей відображення операцій в бухгалтерському та податкового обліку, а отже і для цілей формування сум податкового кредиту, а відтак, податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 08.05.2018 №00005261402 винесено правомірно.

Відтак, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та є бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права призвело до помилкового вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2020 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Енергосервіс, ЛТД" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00005261402 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді А.Б. Парінов

О.О. Беспалов