Постанова

від 21.04.2020 по справі 420/5781/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/5781/19

Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А. Дата і місце ухвалення: 24.12.2019р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук`янчук О.В.

суддів - Бітова А.І.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Черкасовій Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ООО Комплекселектромонтаж до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю ООО Комплекселектромонтаж звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 вересня 2019 року №0044131414, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 268 979 грн. (в т.ч. за основним платежем - 179 319 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 89 660 грн.).

Позов обґрунтовувало тим, що висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки №469/15-32-14-14-36289548 від 23.08.2019р. про заниження позивачем податку на додану вартість за жовтень, грудень 2018 року на загальну суму 179 319 грн. за наслідками здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ ПІЛОН ВЕСТ та ТОВ СТРОЙ МАРКЕТ є безпідставними, оскільки ТОВ ООО Комплекселектромонтаж під час проведення перевірки надало достатньо документів в підтвердження товарності господарських операцій з вказаними суб`єктами господарювання. Також, позивач зазначав про необґрунтованість посилань податкового органу на податкову інформацію, зібрану відносно його контрагентів, оскільки формування суб`єктом господарювання податкового кредиту не може ставитися у залежність від дотримання податкової дисципліни третіми особами; в даному випадку висновки перевіряючих порушують закріплений в Конституції України принцип персональної відповідальності. В акті перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області не викладено доводів про відсутність фактичного виконання ТОВ ООО Комплекселектромонтаж господарських операцій з ТОВ ПІЛОН ВЕСТ , ТОВ СТРОЙ МАРКЕТ , про відсутність у позивача витрат у спірних правовідносинах, про взаємопов`язаність позивача з його контрагентами, про несумісність спірних правочинів з напрямком господарської діяльності ТОВ ООО Комплекселектромонтаж , про відсутність використання позивачем отриманих товарів (послуг) тощо, що свідчить про невідповідність законодавству висновків контролюючого органу про безтоварність господарських операцій та вчинення їх без мети реального настання правових наслідків. Кримінальні справи відносно керівників та засновників контрагентів ТОВ ООО Комплекселектромонтаж за ознаками фіктивного підприємництва не порушувалися, а висновки податкового органу про недотримання позивачем вимог п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України ґрунтуються виключно на припущеннях.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 17 вересня 2019 року №0044131414.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення від 24.12.2019р. та ухвалити нове судове рішення - про відмову в задоволені позову ТОВ ООО Комплекселектромонтаж .

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам відповідача про те, що про здійсненні робіт за договором від 01.12.2018р. №12/01 ТОВ ПІЛОН ВЕСТ , згідно наданих до перевірки документів, не задіяні всі необхідні умови для здійснення господарських операцій, тому діяльність ТОВ ПІЛОН ВЕСТ в розрізі вказаних робіт (послуг) не є господарською діяльністю підприємства в розумінні п.п.14.1.36 ст.14 ПК України. Роботи, до виконання яких позивачем залучено контрагента ТОВ ПІЛОН ВЕСТ , виконувалися ТОВ ООО Комплекселектромонтаж у складі комплексу робіт для замовника АТ Одесаобленерго . Однак, на кінець 2018 року та на початок 2019 року простежується ситуація по не завершенню підрядником ТОВ ООО Комплекселектромонтаж ряду об`єктів замовлень.

Також, апелянт посилається на те, що в наданих до перевірки документах відсутня інформація про дислокацію об`єктів, на яких проводилося виконання робіт за договором від 01.12.2018р. №12/01, габаритні розмірі фасадних кронштейнів, кількість та номенклатура використаних основних засобів, потужностей, машин та обладнання, енергоносіїв та щодо інших документальних фактичних ознак проведення робіт. Згідно баз АС Податковий блок та даних Єдиного державного реєстру податкових накладних неможливо встановити джерело походження обладнання, монтаж якого здійснювався ТОВ ПІЛОН ВЕСТ для ТОВ ООО Комплекселектромонтаж .

Посилається апелянт і на те, що програмним продуктом АС Податковий блок встановлено, що ТОВ СТРОЙ МАРКЕТ не відобразило у складі податкових зобов`язань суми податку на додану вартість 12500 грн., яку позивачем віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ.

ТОВ ООО Комплекселектромонтаж подало письмовий відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач зазначає, що інформаційні бази даних фіскального органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку. Бази даних Головного управління ДПС в Одеській області не визначено як засоби доказування. Наявність певної аналітичної інформації з інформаційних систем податкового органу або відомості, одержані від інших підрозділів податкової служби чи інших органів державної влади, можуть свідчити лише про наявність у податкового органу певних сумнівів, однак не є доказом достовірності того чи іншого факту. Позивач просить суд апеляційної інстанції врахувати, що ТОВ СТРОЙ МАРКЕТ подало уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ, в якому виправило помилку та відкоригувало податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2018 року в частині відображення в складі податкових зобов`язань обсягу поставки 75 000 грн. на адресу ТОВ ООО Комплекселектромонтаж , в т.ч. ПДВ 12500 грн.

Також, у поданому відзиві на апеляційну скаргу ТОВ ООО Комплекселектромонтаж заявило клопотання про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області на його користь судові витрати на правничу допомогу, понесені товариством на стадії апеляційного розгляду справи, в сумі 10 000 грн.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста їх участь в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є оскарження ТОВ ООО Комплекселектромонтаж податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 17 вересня 2019 року №0044131414, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 268 979 грн. (в т.ч. за основним платежем - 179 319 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 89 660 грн.).

Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі акту №469/15-32-14-14-36289548 від 23.08.2019р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ООО Комплекселектромонтаж з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2018р. по 31.03.2019р., у висновках якого, серед іншого, зафіксовано порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 179319 грн., в тому числі: за жовтень 2018 року в сумі 13346 грн., за грудень 2018 року в сумі 165973 грн.

Зокрема, висновки акту перевірки базуються на посиланнях податкового органу про не підтвердженість реальності здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами ТОВ ПІЛОН ВЕСТ та ТОВ СТРОЙ МАРКЕТ , вартість придбаних товарів (робіт, послуг) у яких позивачем віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ. Так, у жовтні 2018 року ТОВ ООО Комплекселектромонтаж віднесло до податкового кредиту з ПДВ 846 грн. та у грудні 2018 року - 163845 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ ПІЛОН ВЕСТ на виконання укладеного з позивачем договору від 01.12.2018р. №12/01, предметом якого є зобов`язання ТОВ ПІЛОН ВЕСТ виконати послуги з виготовлення кронштейнів фасадних. Однак, у наданих позивачем до перевірки документах відсутня інформація про дислокацію об`єктів, на яких проводилось виконання даних робіт (послуг), габаритні розміри фасадних кронштейнів, кількість номенклатури використаних основних засобів, потужностей, машин та обладнання, матеріалів, енергоносіїв, людино-годин, кількості зайнятих посадових осіб, необхідні для виконання відповідних робіт/послуг, та інші документальні фактичні ознаки проведення даних робіт. Аналізом ланцюгу постачання обладнання на номенклатурою муфта кінцева для кабелю напругою до 1 кВ , номенклатура якого відображена у акті прийому-передачі виконання робіт, виписаному на адресу ТОВ ООО Комплекселектромонтаж від ТОВ ПІЛОН ВЕСТ , встановлено факт заміни/підміни найменування номенклатури товару та взагалі обрив ланцюгу постачання. Дослідженням можливості придбання саме обладнання такої номенклатури кожним підприємством-учасником встановленого ланцюгу, без сплати ПДВ, встановлено відсутність такого придбання у відповідних обсягах. Згідно баз ІС Податковий блок та даних Єдиного державного реєстру податкових накладних по підприємствам неможливо встановити джерело походження обладнання, монтаж якого здійснювався ТОВ ПІЛОН ВЕСТ для ТОВ ООО Комплекселектромонтаж . Крім того відсутні супровідні документи, що посвідчують якість та комплектність обладнання. Таким чином, перевіркою неможливо встановити реальність господарських операцій та підтвердити фактичне надання робіт наявними трудовими і матеріальними ресурсами, виходячи із специфіки, задекларованого обсягу робіт, місця надання, враховуючи інформацію щодо достатньої кількості використаних основних засобів, потужностей, машин та обладнання, матеріалів, енергоносіїв, людино-годин, необхідної кількості зайнятих посадових осіб у штаті підприємства, необхідних для виконання відповідних робіт/послуг.

Крім того, актом перевірки від 23.08.2019р. №469/15-32-14-14-36289548 зафіксовано відхилення між сумами податкового кредиту по податку на додану вартість ТОВ ООО Комплекселектромонтаж та податкових зобов`язань підприємства-постачальника ТОВ СТРОЙ МАРКЕТ , а саме: програмним продуктом АС Податковий блок виявлені розбіжності за жовтень 2018 року у розмірі 12500 грн. ТОВ СТРОЙ МАРКЕТ по розрахунках з ТОВ ООО Комплекселектромонтаж не відображено в складі податкових зобов`язань в податкових деклараціях з ПДВ за відповідний період звітності загальний обсяг поставки в розмірі 75000 грн., в тому числі податок на додану вартість 12500 грн. У зв`язку з не відображенням ТОВ СТРОЙ МАРКЕТ у складі податкових зобов`язань в податкових деклараціях з ПДВ за відповідний період звітності загального обсягу поставки в розмірі 75000 грн., в т.ч. ПДВ 12500 грн., контролюючий орган дійшов висновку, що у зазначеного підприємства не виникли податкові зобов`язання з податку на додану вартість та, як наслідок, у ТОВ ООО Комплекселектромонтаж не виникло право на податковий кредит.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ТОВ ООО Комплекселектромонтаж про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17 вересня 2019 року №0044131414, дійшов висновку, що Головним управлінням ДПС в Одеській області, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено порушення позивачем, зафіксованих у висновках акту перевірки №469/15-32-14-14-36289548 від 23.08.2019р. Дослідивши надані позивачем первинні документи, складені за результатами проведених господарських операцій з ТОВ ПІЛОН ВЕСТ та ТОВ СТРОЙ МАРКЕТ , суд першої інстанції встановив, що вони містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт поставки товарів (робіт, послуг). При цьому, суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання Головного управління ДПС в Одеській області на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, зазначивши, що така інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні КАС України.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про незаконність податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 17 вересня 2019 року №0044131414 виходячи з наступного.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Виходячи зі змісту ст.ст. 198 , 200 , 201 Податкового кодексу України , право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, а сум витрат - до складу валових, виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 , обов`язкові реквізити.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з`ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб`єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України , саме на контролюючі органи покладається обов`язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Апеляційний суд встановив, що у період, що підлягав позаплановій перевірці, ТОВ ООО Комплекселектромонтаж здійснювало діяльність з електромонтажних робіт по прокладці кабельних мереж, зовнішньому електропостачанню, підключенню до зовнішніх електричних мереж, аварійні роботи по ремонту мереж (код КВЕД 43.21, 43.22, 42.22).

У перевірений період ТОВ ООО Комплекселектромонтаж декларувало у власному податковому обліку здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ ПІЛОН ВЕСТ та ТОВ СТРОЙ МАРКЕТ , суми податку на додану вартість за господарськими операціями з якими товариство відносило до складу податкового кредиту (жовтень 2018 року - 13346 грн., грудень 2018 року - 165973 грн.).

Так, матеріалами справи підтверджено, що 01 грудня 2018 року між ТОВ ПІЛОН ВЕСТ , як Виконавцем, та ТОВ ООО Комплекселектромонтаж , як Замовником, укладено договір №12/01, за умовами якого Виконавець зобов`язується виконати послуги з виготовлення кронштейнів фасадних, а Замовник - прийняти та оплатити послуги. Термін виконання послуг до 31 грудня 2018 року. (т.1 а.с.119-121)

На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надано:

- податкові накладні №13 від 12.10.2018р. на суму 5076 грн. (в т.ч. ПДВ 846 грн.), №25 від 22.11.2018р. на суму 12768 грн. (в т.ч. ПДВ 2128 грн.), №7 від 17.12.2018р. на суму 240000 грн. (в т.ч. ПДВ 40000 грн.), №15 від 18.12.2018р. на суму 186570 грн. (в т.ч. ПДВ 31095 грн.), №17 від 19.12.2018р. на суму 277500 грн. (в т.ч. ПДВ 46250 грн.), №22 від 20.12.2018р. на суму 279000 грн. (в т.ч. ПДВ 46500 грн.); (т.1 а.с.129-140)

- акти надання послуг №149 від 17.12.2018р., №152 від 18.12.2018р., №150 від 19.12.2018р., №151 від 20.12.2018р.; (т.1 а.с.122-126)

- рахунок на оплату №121704 від 17.12.2018р. на суму 983 070 грн. (в т.ч. ПДВ 163845 грн.); (т.1 а.с.126)

- виписку по рахунку; (т.1 а.с.127-128)

- акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №30-01 від 30.11.2018р.; (т.2 а.с.118).

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 , спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ ПІЛОН ВЕСТ .

Надані позивачем первинні документи містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені печатками відповідних підприємств, тобто повністю відповідають вимогам п. 201.1 та 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України та, відповідно, підтверджують фактичне виконання фінансово-господарських операцій, а тому в розумінні ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є первинними документами, що спростовує висновок відповідача щодо відсутності реального та фактичного виконання робіт (надання послуг).

Колегія суддів вважає, що надані TOB ООО Комплекселектромонтаж первинні документи у своїй сукупності в повній мірі відображають зміст господарських операцій та їх вартісні і кількісні показники та підтверджують пов`язаність здійснених витрат з господарською діяльністю, подальше використання придбаних робіт (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

Варто зазначити, що в акті перевірки від 23.08.2019р. №469/15-32-14-14-36289548 відсутні зауваження щодо достатності та правильності оформлення наявних у ТОВ ООО Комплекселектромонтаж первинних документів, оформлених за наслідками здійснення господарських операцій з його контрагентом - постачальником робіт (послуг).

ТОВ ООО Комплекселектромонтаж надані до суду належним чином оформлені первинні документи щодо подальшого використання у господарській діяльності підприємства робіт (послуг), придбаних у контрагента-постачальника ТОВ ПІЛОН ВЕСТ . Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ ПІЛОН ВЕСТ залучено позивачем для виконання взятих на себе зобов`язань за договорами, укладеними з ТОВ ЕНЕРГОБУДПРОЕКТ-1 (договір субпідряду №20 від 07.11.2018р., довідка про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року за формою КБ-3, акт виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року за формою КБ-2, відомість ресурсів до вказаного акту) та АТ ОДЕСАОБЛЕНЕРГО (договори №01/24/09/2018 від 24.09.2018р., №01/05/10/2018 від 05.10.2018р., №02/05/10/2018 від 05.10.2018р., №01/20/12/2018 від 20.12.2018р., №02/20/12/2018 від 20.12.2018р., №03/20/12/2018 від 20.12.2018р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року за формою КБ-3, акти виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року за формою КБ-2, відомості ресурсів до вказаних актів).

В акті перевірки від 23.08.2019р. №469/15-32-14-14-36289548 контролюючий орган зазначив, що у наданих позивачем до перевірки первинних документах відсутні відомості про дислокацію об`єктів, на яких проводилось виконання даних робіт (послуг), габаритні розміри фасадних кронштейнів, кількість номенклатури використаних основних засобів, потужностей, машин та обладнання, матеріалів, енергоносіїв, людино-годин, кількості зайнятих посадових осіб, необхідних для виконання відповідних робіт/послуг тощо.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість таких посилань Головного управління ДПС в Одеській області, оскільки дані про дислокацію об`єктів, на яких проводилось виконання даних робіт (послуг), можливо встановити зі змісту договорів, укладених ТОВ ООО Комплекселектромонтаж з АТ ОДЕСАОБЛЕНЕРГО , для виконання взятих на себе зобов`язань за якими позивачем було залучено ТОВ ПІЛОН ВЕСТ .

Що ж до підтвердження даних про габаритні розміри фасадних кронштейнів, кількість номенклатури використаних основних засобів, потужностей, машин та обладнання, матеріалів, енергоносіїв, людино-годин тощо, то колегія суддів зазначає, що встановлення цих обставин не стосується безпосередньо позивача ТОВ ООО Комплекселектромонтаж , тоді як в акті перевірки відсутні відомості щодо проведення податковим органом зустрічних звірок / перевірок контрагента позивача, предметом дослідження яких, серед іншого, було питання можливості виконання ним робіт за договором №12/01 від 01.12.2018р., укладеним з позивачем.

Надаючи правову оцінку посиланням контролюючого органу на податкову інформацію по контрагенту позивача ТОВ ПІЛОН ВЕСТ колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України).

Таким чином, наявність певної інформації, одержаної від інших підрозділів податкової служби чи з інформаційних систем Державної фіскальної служби, що не оформлена рішеннями суб`єкта владних повноважень, не є юридичним фактом та утворює лише підставу для перевірки такої інформації. Зазначена податкова інформація може, на думку суду, породжувати певні сумніви у посадових осіб контролюючого органу щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що платнику податків його контрагентами товари не постачались. Використання відповідачем при визначенні порушень платнику податків лише податкової звітності не є належним способом діяльності суб`єкта владних повноважень позивача у відповідності до вимог ч.2 ст.19 Конституції України.

При цьому, ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції відповідачем не надано доказів проведення документальних перевірок (планових/позапланових) підприємства, за наслідками здійснення господарських операцій з яким, позивач сформував податковий кредит, якими було б встановлено порушення податкового законодавства.

Варто зазначити, що згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 19.03.2019р. по справі №815/3965/15, податкова інформація про порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Апеляційний суд зазначає, що порушення контрагентом позивача вимог податкового законодавства та дисципліни складання первинних документів не може слугувати підставою для зменшення добросовісному суб`єкту господарювання суми податкового кредиту з податку на додану вартість. Факт порушення контрагентом може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагента, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов`язань.

У справі, що розглядається, Головним управлінням ДПС в Одеській області, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не подано доказів того, що по спірних операціях у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та його контрагент діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначенні суми його податкового обов`язку.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що ТОВ ООО Комплекселектромонтаж доведено правомірність формування ним податкового кредиту з податку на додану вартість в жовтні 2018 року на суму 846 грн. та грудні 2018 року на суму 163845 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ ПІЛОН ВЕСТ .

До складу податкового кредиту з ПДВ в жовтні 2018 року ТОВ ООО Комплекселектромонтаж віднесло суму ПДВ 12500 грн. на підставі податкової накладної №132 від 25.10.2018р., виписаної ТОВ СТРОЙ МАРКЕТ , яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що учасниками справи не заперечується. (т.1 а.с.116-117)

Згідно видаткових накладних №РН-0001646 від 26.10.2018р. та №РН-0001709 від 03.11.2018р. ТОВ ООО Комплекселектромонтаж придбало у ТОВ СТРОЙ МАРКЕТ цеглу керамічну М100 у кількості 15 тис. штук. (т.1 а.с.112-113)

Оплата за вказаний товар проведена згідно платіжного доручення №243 від 25.10.2018р. (т.1 а.с.114)

Єдиною підставою для висновку про відсутність у позивача права формування податкового кредиту за вказаною господарською операцією в акті перевірки від 23.08.2019р. №469/15-32-14-14-36289548 Головне управління ДПС в Одеській області зазначило, що ТОВ СТРОЙ МАРКЕТ не відобразило у складі податкових зобов`язань в податкових деклараціях з ПДВ за відповідний період звітності загальний обсяг поставки в розмірі 75000 грн., в т.ч. податок на додану вартість 12500 грн., за податковою накладною №132 від 25.10.2018р.

На вказану обставину посилається Головне управління ДПС в Одеській області і в обґрунтування вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів не приймає до уваги такі посилання апелянта, оскільки з матеріалів справи вбачається, що 19.09.2019р. ТОВ СТРОЙ МАРКЕТ подало уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2018 року, яким відкоригувало податкову декларацію в частині відображення в складі податкових зобов`язань обсяг поставки на адресу ТОВ ООО Комплекселектромонтаж у розмірі 75000,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 12500,00 грн. (т.2 а.с.119-122)

Більше того, колегія суддів зазначає, що якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 08 квітня 2019 року по справі №810/4559/15.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на відсутність у ТОВ ООО Комплекселектромонтаж права на формування показників податкового кредиту за операціями щодо придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ ПІЛОН ВЕСТ та ТОВ СТРОЙ МАРКЕТ , суб`єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності правочинів, укладених з вказаними контрагентами, суд першої інстанції прийшов правильного висновку про не доведення контролюючим органом порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 179319 грн., в тому числі: за жовтень 2018 року в сумі 13346 грн., за грудень 2018 року в сумі 165973 грн.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 17 вересня 2019 року №0044131414 та, у зв`язку з цим, про наявність підстав для його скасування.

Доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції від 24.12.2019р. колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України , за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення клопотання ТОВ ООО Комплекселектромонтаж про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області на його користь судові витрати на правничу допомогу, понесені товариством на стадії апеляційного розгляду справи, в сумі 10 000 грн., колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу положень ст.134 КАС України слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При цьому, у ч.5 ст.134 КАС України запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.ч. 6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження розрахунку вартості послуг адвоката, наданих ТОВ ООО Комплекселектромонтаж на стадії апеляційного розгляду справи №420/5781/19, представником позивача надано:

- копію договору №01-038/20 про надання адвокатських послуг від 27.01.2020р., укладеного між ТОВ ООО Комплекселектромонтаж , як Замовником, та Адвокатським бюро Олександра Ковачова; (т.3 а.с.42)

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ОД в„– 002984 від 19.04.2017р.; (т.3 а.с.45)

- ордер серії ОД №492574 від 16.03.2020р.; (т.3 а.с.46)

- рахунок-фактуру №1-038/20 від 16.03.2020р. (т.3 а.с.47)

Однак, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат колегією суддів встановлено, що позивачем не виконано вимог ч.4 ст.134 КАС України, якою передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Надання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, є обов`язковим при вирішенні питання про відшкодування особі понесених нею витрат на правничу допомогу.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018р. по справі №826/1216/16 висловила правову позицію, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

За відсутності детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, суд позбавлений можливості визначити яким чином формувалася ціна наданих послуг, одиниця її виміру, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), кількість затраченого часу тощо.

Також, ТОВ ООО Комплекселектромонтаж не надано суду доказів фактичного понесення витрат на правничу допомогу в сумі 10000 грн.

У зв`язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання ТОВ ООО Комплекселектромонтаж про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області на його користь витрат на правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

Керуючись ст.ст. 134, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року залишити без змін.

Відмовити в задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю ООО Комплекселектромонтаж про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області судових витрат на правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 квітня 2020 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова