УХВАЛА
21 квітня 2020 року
Київ
справа №320/4583/19
адміністративне провадження №К/9901/10817/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року
у справі №320/4583/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекса Груп"
до Головного управління ДПС у Київській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ :
14 квітня 2020 року Головне управління ДПС у Київській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року у справі №320/4583/19 .
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Скаржником у касаційній скарзі не наведено конкретної підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга. Посилання заявника касаційної скарги на пункт 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 08 лютого 2020 року) без визначення передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) є неприйнятним.
Невідповідним цим нормам є також посилання скаржника на те, що при постановлені оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанцій не врахований висновок Верховного Суду про застосування норм права у подібних правовідносинах, з посиланням на постанову Верховного Суду від 09 грудня 2019 року у справі №804/1752/17, від 28 лютого 2018 року №826/7986/13-а, від 27 березня 2018 року №826/1588/13-а, з відтворенням у касаційній скарзі частини цих постанов присвячених оцінці доказів та доктринальним положенням принципу обачності, без зазначення норми (норм) які неправильно застосовані судами попередніх інстанцій та викладення подібності правовідносин у цих справах та справі, яка заявлена до касаційного перегляду.
Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Мають бути також зазначені правові висновки Верховного Суду, стосовно конкретних норм права, які за наявності подібних правовідносин не враховані судом апеляційної інстанції.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставини справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Суд визнає, що посилання податкового органу виключно на рішення Верховного Суду із зазначенням того, що викладені ним висновки не враховані судом апеляційної інстанції при ухвалені постанови самі по собі не доводять не врахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, подібність яких також не зазначена касаційною скаргою.
Враховуючи те, що касаційна скарга не містить обов`язкових підстав касаційного оскарження, то відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявнику.
Керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року у справі №320/4583/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекса Груп" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути скаржнику.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.Ф.Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.04.2020 |
Оприлюднено | 22.04.2020 |
Номер документу | 88843075 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Ханова Р.Ф.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні