Рішення

від 02.03.2020 по справі 234/6531/19

КРАМАТОРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 234/6531/19

Провадження № 2/234/156/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області в складі

головуючого судді Нейло І.М.

за участю

секретаря Ридош Г.Ю.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Біличенко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні Краматорського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Деми , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна , ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди внаслідок ДТП,

ВСТАНОВИВ:

15.04.2019 р. до Краматорського міського суду Донецької області надійшов даний позов, в якому позивач ОСОБА_2 просить стягнути з Виробничо-комерційне підприємство Деми вартість відновлювального ремонту в сумі 82 724, 77 грн., витрати на проведення експертизи в сумі 850 грн. а також судові витрати 828 грн., та витрати з надання професійної правничої допомоги.

Позивач ОСОБА_2 позовні вимоги мотивує тим, що 24.10.2018 р., водій ОСОБА_3 , який є працівником ТОВ Виробничо - комерційне підприємства ДЕМИ , керуючі транспортним засобом ГАЗ - 330202, державний номер НОМЕР_1 належний ТОВ Виробничо-комерційне підприємство ДЕМИ , у місті Краматорськ скоїв зіткнення з її автомобілем Suzuki Grand Vitara, номерний знак НОМЕР_2 , в результаті чого автомобілю позивача були спричинені механічні пошкодження. Постановою Краматорського міського суду від 01.11.2018 р., ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП за вищезазначених обставин. Згідно експертного висновку вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Suzuki Grand Vitara складає 122 878 грн. Цивільна відповідальність ТОВ Виробничо-комерційне підприємства ДЕМИ , на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована в ПАТ СК ПЗУ Україна . Страхова компанія виплатила завдану відповідачем шкоду в розмірі 40 153,23 грн. Позивач вважає, що матеріальна шкода, яка не була відшкодована страховою виплатою, в розмірі 82 724,77 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Представник відповідача надав до суду відзив, в якому зазначено, що 24.10.2018 року водій ОСОБА_3 , який є працівником ТОВ Виробничо-комерційне підприємства ДЕМИ , керуючі транспортним засобом ГАЗ - 330202, державний номер, НОМЕР_1 у місті Краматорськ, скоїв зіткнення з автомобілем Suzuki Grand Vitara, який належить позивачці та постановою Краматорського міського суду ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП. На час дорожньо-транспортної пригоди діяв договір страхування цивільно-правової відповідальності який був укладений між ТОВ Виробничо-комерційне підприємства ДЕМИ та ПАТ Страхова компанія ПЗУ Україна . Згідно умов договору страхування ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 100 000,00 грн. Звітом про оцінку вартості збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу, вартість ремонту транспортного засобу позивачки була визначена в розмірі 47003,87 грн. Розмір страхового відшкодування був сплачений ОСОБА_2 страховою компанією. Вважають, що позивачкою не надано належних доказів понесених витрат на ремонт автомобіля Suzuki Grand Vitara, тому в позовних вимогах просили відмовити.

Ухвалою судді Краматорського міського суду від 10.05.2019 відкрито провадження по справі.

Ухвалою судді Краматорського міського суду Донецької області від 05.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до розгляду по суті.

Частиною 6 статті 28 ЦПК України передбачено, що позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди. Виходячи зі змісту позовних вимог та доданих документів справа підсудна Краматорському міському суду Донецької області.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 адвокат Землянський Ю.В. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. В судовому засіданні представник позивача пояснив, що спричинена дорожньо-транспортною пригодою шкода була оцінена експертом залученим ПАТ Страхова компанія ПЗУ Україна в сумі 47003, 87 грн. з якою вони не згодні. Відповідно до оцінки експерта автотоварознавця від 15.12.2018 р. вартість ремонту пошкодженого автомобіля Suzuki Grand Vitara складає 122 878, 66 грн, тому вважає, що ТОВ Виробничо - комерційне підприємства ДЕМИ , як власник транспортного засобу ГАЗ - 330202 повинен сплатити різницю між сплаченим страховим відшкодуванням та сумою шкоди яка була встановлена експертним висновком від 15.12.2018 р.

В судовому засіданні представник відповідача ТОВ Виробничо-комерційне підприємство Деми адвокат Біличенко В.О. проти задоволення позову заперечував, зазначаючи, що водій ОСОБА_3 , під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди 24.10.2018 р., на законних підставах керував транспортним засобом ГАЗ - 330202, який належить ТОВ Виробничо-комерційне підприємство ДЕМИ але він не перебував у трудових відносинах з підприємством. Вважає, що в експертному висновку, який був наданий позивачем, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Suzuki Grand Vitara є завищеною, просив в позовних вимогах відмовити.

Треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ПАТ Страхова компанія ПЗУ Україна та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Постановою Краматорського міського суду Донецької області у справі № 234/16919/18 від 01.11.2018, ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, (а.с. 10)

Зазначеною постановою було встановлено, що 24.10.2018 року о 12-00 год. ОСОБА_3 керував транспортним засобом - автомобілем ГАЗ-330202 д.н.з. НОМЕР_1 в м.Краматорську, на перехресті вулиць О.Тихого - Архангельська не обрав безпечну швидкість руху, не дотримався дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Suzuki д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду нього. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_3 порушив п.12.1, 13.1 ПДР України.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У відповідності до вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до ст. 1191 ЦК України.

Судом встановлено, що ТОВ Виробничо-комерційне підприємство ДЕМИ є власником автомобіля ГАЗ-330202 д.н.з. НОМЕР_1 , /а.с. 87/, яким на відповідній правовій підставі володів ОСОБА_3 на час скоєння 24.10.2018 ДТП, що було визнано представником ТОВ Виробничо-комерційне підприємство ДЕМИ в судовому засіданні. При цьому у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цієї обставини або добровільності її визнання, а тому дана обставина не підлягає доказуванню згідно ч. 1 ст. 83 ЦПК України.

В матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_3 перебував з ТОВ Виробничо-комерційне підприємство ДЕМИ у трудових відносинах. Згідно довідки ТОВ Виробничо-комерційне підприємство ДЕМИ , на час скоєння 24.10.2018 ДТП, ОСОБА_3 не перебував з вказаним підприємством у трудових відносинах./а.с.86/. Таким чином позивачем не доведено наявність трудових відносин між відповідачем та ОСОБА_3 .

Згідно із ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Судом не встановлено неправомірне заволодіння ОСОБА_3 транспортним засобом - автомобілем ГАЗ - 330202 не встановлено недбалість власника транспортного засобу, що сприяла неправомірному заволодінню, а тому підстави нести спільну відповідальність (власнику транспортного засобу і особі, що керувала ним) згідно із положеннями ч. 4 ст. 1187 ЦК України, відсутні.

Відповідно до частини другої статті 1187 цього Кодексу шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (частина перша статті 1188 ЦК України).

Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно пункту 2.2 Правил дорожнього руху України власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Аналіз змісту наведеного пункту Правил дорожнього руху і частини другої статті 1187 ЦК України у їх взаємозв`язку приводить до висновку, що коли особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником, то саме ця особа є володільцем транспортного засобу і тому повинна нести відповідальність за завдання шкоди.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що ТОВ Виробничо-комерційне підприємство ДЕМИ є неналежним відповідачем по цій справі та не повинно нести відповідальність за заподіяну шкоду з вини ОСОБА_3 внаслідок ДТП, що сталася 24.10.2018 р.

01.02.2018 між страховою компанією ПрАТ СК ПЗУ Україна було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, на підставі якого було видано поліс № АК/9848630, відповідно до якого транспортний засіб ГАЗ - 330202, державний номер НОМЕР_1 , є забезпечений і відповідальність осіб, які на належній правовій підставі керують транспортним засобом, застрахована з 04.02.2018 до 03.02.2019. /а.с. 90/.

Згідно ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" подія, яка сталася 24.10.2018, є страховим випадком.

Згідно із ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до страхового полісу № АК/9848630 страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду заподіяну майну становить 100 000, 00 гривень, франшиза - 1000, 00 гривень.

На підставі страхового акту ПрАТ СК ПЗУ Україна сплатила позивачу страхове відшкодування в сумі 40153, 23 гривень.

Судом встановлено, що розмір страхового відшкодування ПрАТ СК ПЗУ Україна узгоджений із позивачем не був.

Разом з тим Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено відмови у виплаті страхового відшкодування в разі неузгодження страховиком та заявником (потерпілим) розміру страхового відшкодування.

Позивачем було надано суду разом із позовом висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 234/18 від 15.12.2018 р., складений експертом Синельник А.І. згідно якого вартість ремонтно-відновних робіт автомобіля Suzuki Grand Vitara, номерний знак НОМЕР_2 , складає 122 878, 66 гривень.

Судом встановлено, що вищевказаний висновок не відповідає вимогам положень ч. 5 ст. 106 ЦПК України, а тому не може розцінюватись судом як висновок експерта, складений на замовлення учасника справи. Крім того, у даному висновку відсутнє посилання експерта на причини пошкодження дослідженого ним транспортного засобу.

Водночас, судом враховано, що обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, зокрема, що між неправомірними діями останнього і шкодою є безпосередній причинний зв`язок.

Однак, із висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 234/18 від 15.12.2018 р., не вбачається причинного зв`язку матеріального збитку, визначеного цим висновком, і ДТП, що сталася 24.10.2018 р.

Судом враховано, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Судом прийнято до уваги, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що належних, допустимих, достовірних та достатніх, в розумінні положень ст.ст. 77-80 ЦПК України, доказів того, що потерпілий, звернувшись до страховика не одержав страхове відшкодування в розмірі, передбаченому ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суду не надано. Відповідно не надано й доказів того, що необхідний розмір відшкодування, який би у повному обсязі відшкодовував завдану шкоду, перевищує ліміт відповідальності страховика, у зв`язку із чим у позивача виникло право на звернення з вимогою до відповідача про виплату різниці між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, оскільки покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких згідно з ст.133 ЦПК України належать витрати зі сплати судового збору, проведення експертизи, професійну правничу допомогу, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі ст.ст. 3, 6, 22, 35, 36, 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 16 Закону України "Про страхування", ст.ст. 22, 979, 988, 990, 999, 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Деми , про стягнення матеріальної шкоди внаслідок ДТП, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд на протязі 30 днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач : ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_3

Відповідач : ТОВ Виробничо-комерційне підприємство Деми ЄДРПОУ 24157628, Донецька обл. м. Бахмут вул. Ковальська, 41

Повний текст судового рішення проголошено 11.03.2020

Суддя Краматорського

міського суду І.М. Нейло