Рішення

від 21.04.2020 по справі 322/41/20

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт. Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

21 квітня 2020 рокуСправа № 322/41/20

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Гасанбекова С.С. розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу

за позовом:ОСОБА_1 до:товариства з обмеженою відповідальністю Барви про:відшкодування шкоди у вигляді упущеної вигоди.

10 січня 2020 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просила суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Барви на її користь кошти на відшкодування майнової шкоди (упущеної вигоди) в розмірі 35 121,05 грн.

Ухвалою судді від 15.01.2020 було відкрито провадження у справі, встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив і заперечень та вирішено провести розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила таке.

25.03.2014 між ОСОБА_1 та ТОВ Барви укладено договір оренди земельної ділянки строком на 5 років, зареєстрований в установленому законом порядку, предметом якого є земельна ділянка площею 7,9828 га, кадастровий номер 2323680400:03:007:0003, що належить орендодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЗП № 060780.

Всупереч вимогам договору та чинного законодавства, у встановлені законом строки ТОВ Барви земельна ділянка позивачу повернута не була.

Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 11.09.2019 по цивільній справі № 322/697/19 позов ОСОБА_1 до ТОВ Барви про визнання припиненим договору оренди земельної ділянки та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння задоволено повністю, визнано припиненим договір оренди землі, укладений 25 березня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ Барви , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 5155939 від 25 березня 2014 року, зобов`язано ТОВ Барви повернути ОСОБА_1 за актом приймання-передачі земельну ділянку, площею 7,9828 га., кадастровий номер 2323680400:03:007:0003, розташовану на території Барвінівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області. Рішення відповідачем не оскаржувалось та набрало законної сили 17.10.2019.

В середині листопада 2019 року дане рішення суду було виконано примусово, через Новомиколаївський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

29.11.2019 державним реєстратором Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області, зареєстровано припинення договору оренди б/н від 25.03.2014, укладеного між позивачем та ТОВ Барви .

В червні 2019 року позивачем до Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області направлено звернення, про створення комісії із визначення розмірів збитків та складення відповідного акту обстеження земельної ділянки.

02 вересня 2019 року, на підтвердження та обґрунтування завданих позивачу збитків та упущеної вигоди, позивач звернулася до Запорізької торгово-промислової палати з заявою про проведення експертного дослідження, щодо визначення середньо-ринкової вартості кукурудзи (на зерно) та визначення вартості врожаю кукурудзи, який може бути отриманий на сільськогосподарських угіддя замовника, з врахуванням врожайності кукурудзи в даному регіоні. Згідно з експертним висновком № ОИ-5261 Запорізької торгово-промислової палати, розрахункова вартість врожаю кукурудзи (на зерно), який може бути отриманий на сільськогосподарських угіддях замовника площею 7,98 га, з середнього врожайністю 2,185 т. з 1 га станом на 10.09.2019 склала: 7,98x2,185тонни з 1га х 3753 грн/тонна = 65438,43 грн. з ПДВ.

Для розрахунку суми неодержаних доходів позивач виходив з середніх показників врожайності по області, району, і вирахував із загальної кількості та вартості врожаю, що міг би отримати при самостійному господарюванні на землі, суми витрат, які обов`язково мав би понести на вирощування, збір врожаю на цій земельній ділянці та експертного висновку Запорізької Торгово-промислової палати.

Згідно з розрахунком ОСОБА_1 розмір витрат складає 30317,38 грн.

Таким чином, позивач вважає, що ТОВ Барви незаконними діями спричинило їй збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 35121,05 грн. у вигляді упущеної вигоди.

Позивач стверджує, що внаслідок самовільного зайняття ТОВ Барви земельної ділянки позивач не отримала доходів, які могла би реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено, оскільки мала намір навесні 2019 року на зазначеній земельній ділянці посадити кукурудзу.

Виходячи з наведеного та посилаючись на норми ст.ст. 22, 1166 ЦК України, ст.ст. 156, 157 ЗК України, позивач просила задовольнити позов.

26.02.2020 судом отримано відзив, в якому відповідач позову не визнав та зазначив таке.

Кінцевий строк дії договору припав на 25 березня 2019 року. Для ефективного використання земельної ділянки, дотримання режиму сівозміни та збереження родючості ґрунтів, недопущення забур`янення ділянки, ТОВ Барви здійснило засів земельної ділянки позивача озимою пшеницею.

Дійсно, ОСОБА_1 зверталася до відповідача з повідомленням про небажання продовжувати з ним орендні відносини, але відповідач надав їй відповідь про погодження передачі їй ділянки після збору врожаю озимої пшениці, яка була засіяна на законних підставах під час дії договору оренди землі.

Після збору врожаю 27.07.2019 відповідач направив ОСОБА_1 акти приймання- передачі земельної ділянки для підписання.

У відповідь на пропозицію відповідача підписати акт приймання-передачі земельної ділянки ОСОБА_1 надіслала лист, в якому зазначила, що вона не має правових підстав щодо підписання Акту приймання-передачі земельної ділянки, у зв`язку з тим, що звернулася до суду з позовом.

Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 сама в липні 2019 року відмовилася від підписання акту приймання-передачі земельної ділянки, фактично приступивши до її використання та обробітку. ОСОБА_1 мала можливість засіяти свою земельну ділянку озимими культурами і отримати врожай в 2020 році, але обравши для засіву навмисно культуру кукурудзу, а не якусь озиму, вона з власної ініціативи завдала собі збитків. Товариство з липня 2019 року вже не користувалося земельною ділянкою ОСОБА_1 .

Наведені позивачем розрахунки відповідач вважає теоретичними та непідтвердженими відповідними документами.

Виходячи з наведеного, відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

У відповіді на відзив, отриманій судом 11.03.2020, позивач зазначила, що на її думку відповідач оспорює розмір завданих збитків та намагається зменшити його. Позивач вважає безпідставними посилання відповідача на те, що розрахунок упущеної вигоди є теоретичним, побудований на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтвердженим відповідними документами, оскільки розрахунок ОСОБА_1 було взято до уваги та узгоджується з розрахунком ТОВ Барви .

Відповідач отримав відповідь на відзив 12.03.2020, що підтверджується інформацією, наявною на офіційному веб-сайті оператора поштового зв`язку Укрпошта . Заперечення у встановлений судом строк відповідач не подав.

Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін учасники справи на заявили.

Згідно з ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За змістом ст. 13 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 1 статті 275 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. При цьому, відповідно до п. 3 розділу ХІІ ЦПК України, строк розгляду справи продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 карантин установлено на строк з 12.03.2020 по 24.04.2020.

Виходячи з наведених норм ЦПК України, враховуючи відсутність будь-яких клопотань сторін, судом вирішено продовжити розгляд даної справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши обставини цивільної справи, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив:

Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 11.09.2019 по цивільній справі № 322/697/19, що набрало законної сили 17.10.2019 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 84312109), позов ОСОБА_1 до ТОВ Барви про визнання припиненим договору оренди земельної ділянки та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння задоволено повністю, визнано припиненим договір оренди землі, укладений 25 березня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ Барви , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 5155939 від 25 березня 2014 року, зобов`язано ТОВ Барви повернути ОСОБА_1 за актом приймання-передачі земельну ділянку, площею 7,9828 га., кадастровий номер 2323680400:03:007:0003, розташовану на території Барвінівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області.

Даним рішенням було встановлено, що ТОВ Барви восени 2018 року засіяло вищезазначену земельну ділянку позивача озимою пшеницею, врожай якої відповідач зібрав в липні 2019 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в даній справі позивач зазначила про свій намір навесні 2019 року посадити кукурудзу на зазначеній земельній ділянці, що виявилось неможливим через неправомірне користування відповідачем земельною ділянкою.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України, під час розгляду даної справи суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 07.08.2019 по справі № 179/1367/17 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 83692757), та зазначає таке.

Відповідно до частин першої, третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною другою статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною четвертою статті 623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Особа, яка вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які могли б бути реально отримані.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані.

Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною другою статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Отже пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Позивач не довела, що вона могла і повинна була отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила її можливості отримати прибуток.

Жодних доказів на підтвердження намірів позивача щодо обробітку спірної земельної ділянки (наприклад, доказів замовлення робіт з обробітку земельної ділянки під посів кукурудзи, здійснення закупівлі посівного матеріалу, добрив тощо), як і доказів реальної можливості отримати вказаний дохід позивач не надала, що вказує лише на теоретичне обґрунтування можливості отримання доходу та не може бути підставою для його стягнення.

Отже, твердження позивача про можливість отримання прибутку від посіву кукурудзи, а відтак про наявність упущеної вигоди в розмірі 35121,05 грн., є необґрунтованим припущенням.

Посилання позивача на те, що відповідач в позасудовому порядку частково визнавав розмір спричинених їй збитків, судом не беруться до уваги, оскільки за змістом ч. 1 ст. 82 ЦПК України визнання обставин може бути зроблено учасниками справи лише в заявах по суті справи та поясненнях, а у відзиві відповідач не визнав позову повністю.

Виходячи з наведеного, обставини, на які посилалася позивач в обґрунтування заявленого позову, не були підтверджені в ході судового розгляду справи, у зв`язку з чим суд визнає позов необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

Документально підтверджені судові витрати, понесені відповідачем, у справі відсутні.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 258, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Барви - відмовити повністю.

2. Реквізити учасників справи:

- позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

- відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю Барви , вул. Шкільна, 15, с. Барвінівка Новомиколаївського району Запорізької області, 70151, ідентифікаційний код 30870438.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Запорізького апеляційного суду через Новомиколаївський районний суд Запорізької області.

Строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повне судове рішення складено 21 квітня 2020 року.

Суддя С.С. Гасанбеков