Справа № 728/753/19 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/4823/106/20 Категорія - Доповідач ОСОБА_2
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 березня 2020 року Чернігівський апеляційний суд у складі:
Головуючого суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №42.018.271.070.000.070, за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 29 жовтня 2019 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бахмача Чернігівської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-3 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
в с т а н о в и в:
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 визнано винуватим за ч. 3 ст. 368-3 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн 00 коп., з позбавленням права обіймати адміністративно-господарські посади на підприємствах усіх форм власності на строк 1 рік.
Накладений арешт у справі знято.
Стягнуто з обвинуваченого 2002 грн 00 коп. процесуальних витрат на користь держави за проведення експертиз.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок суду змінити, призначивши йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн 00 коп., без позбавленням права обіймати адміністративно-господарські посади на підприємствах усіх форм власності на строк 1 рік. У решті вирок залишити без змін. ОСОБА_6 вказує, що суд першої інстанції повинен був призначити йому менш суворе покарання, враховуючи його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність неповнолітньої дитини, а також те, що раніше він до кримінальної відповідальності не притягувався.
Як визнав доведеним суд першої інстанції, Бахмацька зразкова автошкола Товариства сприяння обороні України (надалі Бахмацька ЗАШ ТСОУ) є юридичною особою, має необхідне майно і самостійний баланс, рахунки в установах банків, штампи, печатку і бланки зі своїм найменуванням, користується емблемою, прапором, символікою Товариства сприяння обороні України, має право на користування емблемою навчального закладу.
Наказом голови Чернігівської обласної організації Товариства сприяння обороні України ОСОБА_8 від 1 жовтня 2009 року №9-0 ОСОБА_6 призначено на посаду директора Бахмацької ЗАШ ТСОУ.
Отже, ОСОБА_6 виконує організаційно-розпорядчі і адміністративно-господарські функції, а тому є службовою особою.
Відповідно до ліцензії Міністерства освіти і науки України від 03 жовтня 2014 року АЕ №527333 і додатку до ліцензії від 03 жовтня 2014 АЕ №527333, Бахмацька ЗАШ ТСОУ надає освітні послуги, пов`язані з проведенням професійно-технічного навчання водіїв автотранспортних засобів (категорії «В»).
Відповідно до сертифікату про державну акредитацію Міністерства внутрішніх справ України від 12 серпня 2016 року МВС №000168, Бахмацька ЗАШ ТСОУ надає освітні послуги, пов`язані з проведенням професійно-технічного навчання водіїв автотранспортних засобів категорії «В» з максимальною кількістю 40 чоловік.
ОСОБА_6 як директор Бахмацької ЗАШ ТСОУ уповноважений видавати свідоцтво про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв.
Влітку 2018 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, до директора Бахмацької ЗАШ ТСОУ ОСОБА_6 звернувся ОСОБА_9 щодо підготовки водіїв автотранспортних засобів категорії «В» у Бахмацькій ЗАШ ТСОУ і отримання свідоцтва про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв автотранспортних засобів категорії «В». У розмові ОСОБА_6 повідомив, що для успішного складення іспитів без фактичного відвідування занять і отримання свідоцтва ОСОБА_9 повинен надати йому неправомірну вигоду.
Згодом ОСОБА_6 , переслідуючи корисливий мотив, використовуючи своє службове становище з метою особистого незаконного збагачення, у телефонній розмові 09 січня 2019 року висловлював ОСОБА_9 прохання надати йому особисто грошові кошти у сумі 3500 грн 00 коп. за свідоцтво про закінчення закладу.
Надалі, 23 січня 2019 року, приблизно, в 14 годин 55 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті, розташованому на другому поверсі будівлі Бахмацької ЗАШ ТСОУ по вулиці Конотопській, б. 62, у м. Бахмачі Чернігівської області, реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на отримання неправомірної вигоди, використовуючи своє службове становище для особистого незаконного збагачення, видав ОСОБА_9 свідоцтво про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв серії НОМЕР_1 про те, що ОСОБА_9 пройшов підготовку з 01 жовтня 2018 року по 10 грудня 2018 року за програмою підготовка водіїв автотранспортних засобів категорії «В», за що о 15 годині отримав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду у виді грошових коштів у сумі 3500 грн 00 коп., та був затриманий працівниками поліції.
У судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому діяння визнав повністю.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін захисту і обвинувачення, дослідивши матеріали кримінального провадження і перевіривши доводи наведені в апеляційні скарзі, колегія суддів вважає її необґрунтованою.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані досудовим слідством за ч. 3 ст. 368-3 КК України.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину відповідає фактичним обставинам справи, які ніким не оспорюються, та є обґрунтованим.
Щире каяття обвинуваченого та його активне сприяння розкриттю злочину суд визнав обставинами, які пом`якшують покарання.
Обставин, які обтяжують покарання, суд не встановив.
Крім того, при обранні виду і міри покарання ОСОБА_6 , суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу і дійшов висновку, що виправлення останнього можливе при призначенні йому мінімального розміру найменш суворого виду основного покарання, а також мінімального строку додаткового покарання, передбачених санкцією ч. 3 ст. 368-3 КК України.
Обвинувачений в апеляційній скарзі просить вирок суду змінити: не призначати йому додаткового покарання. Однак злочин, який вчинив ОСОБА_6 , відповідно до примітки до ст. 45 КК України, є корупційним. Отже, враховуючи приписи ст. 69 КК України, призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено санкцією ч. 3 ст. 368-3 КК України, є неможливим.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що покарання, призначене ОСОБА_6 судом першої інстанції, відповідає тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і є справедливим, а тому підстав для зміни вироку не вбачає.
Керуючись ст. 376, 405, 407, 419 Кримінального процесуального кодексу України,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, а вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 29 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_6 без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, а касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Чернігівський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.03.2020 |
Оприлюднено | 07.02.2023 |
Номер документу | 88856714 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми |
Кримінальне
Чернігівський апеляційний суд
Баглай І. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні