Рішення

від 22.04.2020 по справі 200/3055/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2020 р. Справа№200/3055/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради Слов`янського району Донецької області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Миколаївської міської ради Слов`янського району Донецької області (ідентифікаційний код 04341413, 84182, Донецька область, Слов`янський район, м.Миколаївка, пл.Енергетиків, 2/14) про визнання протиправною бездіяльності щодо не розгляду заяви відповідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки (кадастровий номер 1424283500:02:000:0365) для ведення особистого селянського господарства; зобов`язання розглянути клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки (кадастровий номер 1424283500:02:000:0365) для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення відповідно до ч.7 ст. ст.118 Земельного кодексу України. Позов вмотивовано тим, що за результатом розгляду заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га на території с.Малинівка для передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, рішення не приймалось. Інформація зазначена у листі-відповіді від 26.02.2020 щодо резервування земельної ділянки є недостовірною.

24 березня 2020 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Зобов`язано відповідача у строк до 8 квітня 2020 року надати суду належним чином засвідчену копію рішення про резервування для громадських пасовищ земельної ділянки з кадастровим номером 1424283500:02:000:0365; рішення про результати розгляду заяви позивача про надання дозволу, інші документи, що стосуються спірних правовідносин.

Відповідач надав суду відзив, в якому зазначив, що на теперішній час а ні міська рада, а ні виконавчий комітет не приймав рішень по розгляду заяви позивача про надання дозволу позивачу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки (кадастровий номер 1424283500:02:000:0365) для ведення особистого селянського господарства. Крім того, відповідач зазначив, що Миколаївська міська рада Слов`янського району Донецької області рішення щодо резервування для громадських пасовищ земельної ділянки за кадастровим номером 1424283500:02:000:0365 не приймала.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд з`ясував наступні обставини справи.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, про що свідчить копія паспорту. Відповідно до статті 43 КАС України особа здатна особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, Миколаївська міська рада (ідентифікаційний код 04341413, 84182, Донецька область, Слов`янський район, м.Миколаївка, пл.Енергетиків, 2/14), є суб`єктом владних повноважень та відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здатне здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

17 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки у власність орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за адресою с. Малинівка , кадастровий номер 1424283500:02:000:0365. До заяви додано: копію паспорту та ідентифікаційного коду, графічні матеріали на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки (викопіювання), довідку про невикористане право безоплатної приватизації земельної ділянки.

Виконавчий комітет Миколаївської міської ради Слов`янського району Донецької області листом (без номера, без дати) повідомив ОСОБА_1 , що за результатами розгляду заяви земельна ділянка площею 76,0753 га, кадастровий номер 1424283500:02:000:0365, частина якої зазначена в графічних матеріалах, які заявник додав до заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0000 га, біля с. Никонорівка, зарезервована під громадські пасовища, відповідно до рішення Миколаївської міської ради № 48-XXXIX-8 від 26.02.2020 Про резервування земельних ділянок для громадських пасовищ , а тому задовольнити заяву видається неможливим.

Рішенням Миколаївської міської ради № 48-XXXIX-8 від 26.02.2020 Про резервування земельних ділянок для громадських пасовищ , вирішено, зокрема: зарезервувати земельні ділянки під громадські пасовища, із земель запасу на території Рай-Олександрівського старостинського округу; кадастрові номера: 1424287900:07:000:0243, 1424287900:05:000:0410.

Відповідно до пояснювальної записки відділу земельних відносин виконавчого комітету Миколаївської міської ради до проекту рішення Про резервування земельних ділянок для громадських пасовищ є всі юридичні підстави для прийняття рішення про резервування земельних ділянок під громадські пасовища.

Відповідно до проекту рішення Миколаївської міської ради б/н, б/д, Про резервування земельних ділянок для громадських пасовищ , вирішено, зокрема: зарезервувати земельні ділянки під громадські пасовища, із земель запасу на території Малинівського старостинського округу; кадастрові номера: 1424283500:06:000:0280, 1424283500:10:000:0388, 1424283500:06:000:0220, 1424283500:06:000:0219, 1424283500:06:000:0279, 1424283500:10:000:0635, 1424283500:02:000:0364.

Рішенням Миколаївської міської ради № 49-XXXIX-8 від 26.02.2020 Про резервування земельних ділянок для громадських пасовищ , вирішено, зокрема: зарезервувати земельні ділянки під громадські пасовища, із земель запасу на території Малинівського старостинського округу; кадастрові номера: 1424283500:06:000:0280, 1424283500:10:000:0388, 1424283500:06:000:0220, 1424283500:06:000:0219, 1424283500:06:000:0279, 1424283500:10:000:0635, 1424283500:02:000:0364.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до пунктів 34 та 37 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III (далі по тексту - ЗК України) земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.

Статтею 2 ЗК України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно ст. 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Приписами ст. 17 ЗК України регламентовано повноваження місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин (наводиться в частині):

а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;

г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок;

ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 19 ЗК України передбачено категорії земель за основним цільовим призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі. (ч. 2 ст. 19 ЗК України).

Відповідно до ст. 51 ЗК України, до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації.

Частиною 1 ст. 79 ЗК України передбачено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до п. ґ ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара.

Згідно з приписами п. 8 ч. 3 ст. 122 ЗК України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для індивідуального дачного будівництва.

Також у п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України Про місцеві державні адміністрації закріплено, що місцева державна розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Частиною 6 ст. 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 ст. 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частиною 1 ст. 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Суд зазначає, що винятки встановлені частинами четвертою і восьмою цієї статті не стосуються спірної земельної ділянки.

Частина 7 статті 118 ЗК України встановлює, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Суд звертає увагу, що відповідач отримавши заяву позивача щодо надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки повинен розглянути її та прийняти за результатом її розгляду відповідне рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, у листі (без дати, без номеру) відповідач зазначив, що вказана земельна ділянка зарезервована під громадські пасовища.

При цьому, відповідач у листі на виконання ухвали суду про відкриття провадження зазначив, що Миколаївська міська рада Слов`янського району Донецької області рішення щодо резервування для громадських пасовищ земельної ділянки за кадастровим номером 1424283500:02:000:0365 не приймала.

Відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, свідчить про те, що даний орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Таким чином, в даному випадку з боку відповідача має місце протиправна бездіяльність щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, у зв`язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача розглянути заяву від 17.02.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земельної ділянки кадастровий номер 1424283500:02:000:0365 та прийняти рішення, відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України. З цього приводу суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Крім того, суд зазначає, що надання будь-яким особам дозволів на розроблення відповідних проектів землеустрою є лише первісним етапом процедури відведення земельних ділянок і не означає, що такі проекти землеустрою в наступному будуть затверджені компетентним суб`єктом владних повноважень, а земельні ділянки - передані заявникам (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17).

Виходячи із викладеного, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, сплачений судовий збір у сумі 840,80 грн. (квитанція від 18.03.2020 б/н) підлягає стягненню на користь позивача.

Щодо витрат на правничу допомогу суд враховує наступне.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Професійна правнича допомога у даній справі надавалася позивачу адвокатом Чередниченко Юрієм Валентиновичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 30.09.2009 №3358) на підставі договору про надання професійної правової допомоги від 04.03.2020.

На підтвердження сплати адвокатських послуг до суду надані акт прийому-передачі виконаних робіт адвокатом Чередниченко Ю.В. та квитанцію №004275 від 13.03.2020 на суму 3000,00 грн.

Заперечень щодо неспівмірності витрат відповідачем не надано.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради Слов`янського району Донецької області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради Слов`янського району Донецької області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки (кадастровий номер 1424283500:02:000:0365) для ведення особистого селянського господарства відповідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.

Зобов`язати Миколаївську міську раду Слов`янського району Донецької області (ідентифікаційний код 04341413, 84182, Донецька область, Слов`янський район, м.Миколаївка, пл.Енергетиків, 2/14) розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки (кадастровий номер 1424283500:02:000:0365) для ведення особистого селянського господарства від 17.02.2020 та прийняти рішення відповідно до ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської міської ради Слов`янського району Донецької області (ідентифікаційний код 04341413, 84182, Донецька область, Слов`янський район, м.Миколаївка, пл.Енергетиків, 2/14) судові витрати в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на оскарження рішення застосовуються з урахуванням положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540 від 30.03.2020 року (який набрав чинності 02.04.2020 року).

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О.О. Кошкош