Рішення

від 22.04.2020 по справі 300/286/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2020 р. справа № 300/286/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Рентеко до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанови №8/1009/m.5/2020 від 23.01.2020 та припису від 10.01.2020, -

ВСТАНОВИВ:

Представник товариства з обмеженою відповідальністю Рентеко (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанови №8/1009/m.5/2020 від 23.01.2020 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припису від 10.01.2020 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржені постанова №8/1009/m.5/2020 від 23.01.2020 та припис від 10.01.2020 прийняті відповідачем в результаті неправильної оцінки фактичних обставин, а також неправильного застосування норм матеріального права. Окрім того, представник позивача вказує на допущення працівниками Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області порушень під час проведення позапланового заходу, що на думку позивача є підставою для визнання протиправними та скасування оскаржених постанови про накладення штрафу та припису.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 даний позов залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачу надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 продовжено товариству з обмеженою відповідальністю Рентеко строк для усунення недоліків позовної заяви до 10.03.2020.

У зв`язку із усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який подано суду 20.03.2020, відповідно до якого представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечила (а.с. 163-171). У відзиві від 17.03.2020 за №794/1009-1.16 відповідач вказує, що при прийнятті оскаржених постанови №8/1009/m.5/2020 від 23.01.2020 та припису від 10.01.2020 відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Представником відповідача зазначено, що на підставі службової записки головного інспектора будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документами Х.Р. Луцької від 20.12.2019 за №532/1009-1.17 видано наказ від 20.12.2019 за №573- П/1009/1.5/2019 та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 20.12.2019 за №573/1009/т.7/2019. Окрім того, позапланову перевірку було продовжено, згідно абзацу 10 пункту 7 Порядку №553, на підставі службової записки головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління від 08.01.2020 за №12/1009-1.17, шляхом видачі відповідного наказу від 08.01.2020 за №16-П/1009/1.5/2020 та відповідно направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 08.01.2020 за №16/1009/m.7/2020. Також відмічено, що інспектором було ознайомлено уповноважену особу ТзОВ Рентеко із підставою для проведення позапланового заходу. Представник відповідача вказує і на те, що позивачу було відомо про проведення позапланової перевірки, проте він відмовився від отримання матеріалів складених за її наслідком та відповідно і надання пояснень з приводу виявлених порушень, у зв`язку із чим такі документи направлено поштовою кореспонденцією із повідомленням про вручення. Окрім того, ТзОВ Рентеко через канцелярію відповідача подано клопотання №22/01-20-1, у якому надавались пояснення щодо суті виявлених порушень, проте оскільки останні не спростовували обставини, зазначені у матеріалах позапланової перевірки, відповідачем винесено постанову від 23.01.2020 за №8/1009/m.7/2020. Щодо виявлених порушень представник відповідача зазначила, що за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено наявність ряду порушень вимог законодавства, а саме: передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, а також розрахунок визначення класу наслідків у складі пояснювальної записки до проектної документації розроблено з порушеннями (занижено клас наслідків до CC1). З урахуванням наведеного, відповідач просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

13.12.2019 за реєстраційним номером №ІФ061193531788 зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків належать до об`єктів з незначними наслідками СС1 на об`єкті до експлуатації Нове будівництво сонячної електростанції Живачівенергобуд по вул. Незалежності, 77В, урочище Копанки , с. Живачів, Тлумацький район, Івано-Франківської області.

З метою перевірки достовірності даних наведених у вказаному повідомленні про початок виконання будівельних робіт, на підставі службової записки головного інспектора будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документами Луцької Х.Р. від 20.12.2019 за №532/1009-1.17 (а.с. 172), відповідачем видано наказ від 20.12.2019 за №573-П/1009/1.5/2019 про проведення позапланового заходу на об`єкті будівництва: Нове будівництво сонячної електростанції Живачівенергобуд по вул. Незалежності, 77В, урочище Копанки , с. Живачів, Тлумацький район, Івано-Франківської області (а.с. 173), а також видано направлення №573/1009/m.7/2019 від 20.12.2019 (а.с. 174).

08.01.2020 на підставі службової записки головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління від 08.01.2020 №12/1009-1.17 (а.с. 175), відповідачем винесено наказ №16-П/1009/1.5/2020 (а.с. 176) та видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу №16/1009/m.7/2020 (а.с. 177).

Відповідно до вказаних наказів від 20.12.2019 за №573-П/1009/1.5/2019, від 08.01.2020 за №16-П/1009/1.5/2020 та направлень від 20.12.2019 за №573/1009/m.7/2019, від 08.01.2020 за №16/1009/m.7/2020, в період з 20.12.2019 по 10.01.2020 головним інспектором будівельного нагляду Шимонівським А.В. проведена позапланова перевірка дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва - Нове будівництво сонячної електростанції Живачівенергобуд по вул. Незалежності, 77В, урочище Копанки , с. Живачів, Тлумацький район, Івано-Франківської області, за результатами якої складено акт від 10.01.2020 за №16/1009/m.8/2020 (а.с. 13-31), в якому зафіксовано порушення вимог частин 1, 2 статті 31, частини 6 статті 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , абзацу 2 частини 1 статті 26 Закону України Про архітектурну діяльність , додатку В, Е ДБН А.2.2-3:2014, ДБН А.2.2-1-2003, підпункту 4.2 пункту 4, пункту 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, пункту 3.5 ДБН А.2.2-3:2014, а саме: передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, а саме під час виконання проектних робіт (у завданні на проектування відсутня інформація щодо розроблення розділу Оцінка впливів на навколишнє середовище ; на завданні на проектування не зазначено дату затвердження); розрахунок визначення класу наслідків у складі пояснювальної записки до проектної документації розроблено з порушеннями, а саме занижено клас наслідків до CC1.

За наслідками вказаної позапланової перевірки суб`єктом владних повноважень складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.01.2020 (а.с. 39-43), а також оскаржений припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.01.2020 (а.с. 35-38).

Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, акт перевірки від 10.01.2020, припис про усунення порушення вимог законодавства від 10.01.2020 та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.01.2020, головним інспектором будівельного нагляду винесено постанову від 23.01.2020 за №8/1009/m.5/2020 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ТзОВ Рентеко визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та застосовано до ТзОВ Рентеко штраф у розмірі 189 180,00 грн. (а.с. 9-12).

Позивач, вважаючи постанову від 23.01.2020 за №8/1009/m.5/2020 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також припис від 10.01.2020 протиправними, звернувся через свого представника до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , статтею 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 за №294 (далі - Положення №294), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 за №553 (далі - Порядок №553).

Так, відповідно до статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, в межах повноважень, передбачених законом щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом (абзац третій статті 1 цього ж Закону).

Згідно частини 4 статті 2 цього Закону, заходи контролю здійснюються, крім інших, органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду).

Статтею 3 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено основні принципи державного нагляду (контролю), до яких, зокрема, віднесено: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (стаття 41 Закону).

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 за №553.

Відповідно до пункту 1 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Згідно з пунктом 7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, в тому числі, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

- перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Як уже встановлено судом, позапланова перевірка на об`єкті будівництва - Нове будівництво сонячної електростанції Живачівенергобуд по вул. Незалежності, 77В, урочище Копанки , с. Живачів, Тлумацький район, Івано-Франківської області здійснювалась згідно наказів від 20.12.2019 за №573-П/1009/1.5/2019, від 08.01.2020 за №16-П/1009/1.5/2020 та направлень від 20.12.2019 за №573/1009/m.7/2019, від 08.01.2020 за №16/1009/m.7/2020.

Підставою для проведення позапланового заходу в даному випадку слугувала, в тому числі й необхідність проведення перевірки достовірності даних, відображених в Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Згідно пункту 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Тобто, вказаний пункт передбачає обов`язкове повідомлення суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва, про дату та час проведення перевірки з метою забезпечення їхньої присутності на об`єкті будівництва.

Згідно абзацу 11 пункту 7 Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Суд встановив відсутність відмітки чи відомостей про вручення представнику позивача посвідчення і направлення на перевірку. Крім того, відсутні відомості про вручення позивачу чи його посадовій особі акту перевірки.

Крім того, суд звертає увагу, що у пункті 12 Порядку №553, крім іншого, зазначено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Судом встановлено, що підставою для продовження позапланового заходу слугувала службова записка від 08.01.2020 за №12/1009-1.17, в якій зазначено, що перевірку у встановленому порядку провести неможливо у зв`язку з відсутністю представників замовника, підрядника, проектної організації та експертної організації на об`єкті (а.с. 175). При цьому, посадовою особою відповідача не складено акту про відсутність суб`єкта містобудування.

Згідно вимог пункту 14 Порядку №553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктами 2, 3 частини 3 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону. У разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

З аналізу наведених норм слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема, позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Системний аналіз наведених вище правових норм дає змогу дійти висновку, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки.

Суд звертає увагу, що законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки, як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої перевірки, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

Як наслідок, беручи до уваги вищевикладене та встановлені обставини, суд вважає, що акт складений за відсутності суб`єкта містобудування, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на останнього, оскільки порушене право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень, а тому порушення процедури проведення перевірки є достатньою підставою для скасування її результатів.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №400/2886/18 та від 14.11.2019 у справі №822/680/16.

Згідно із частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доказів проведення перевірки за участі представника позивача відповідачем не надано.

Так, судом встановлено, що на підставі службової записки головного інспектора будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документами Луцької Х.Р. від 20.12.2019 за №532/1009-1.17, відповідачем наказом від 20.12.2019 за №573-П/1009/1.5/2019 призначено проведення позапланового заходу на об`єкті будівництва: Нове будівництво сонячної електростанції Живачівенергобуд по вул. Незалежності, 77В, урочище Копанки , с. Живачів, Тлумацький район, Івано-Франківської області та видано направлення №573/1009/m.7/2019 (а.с. 172-174). На підставі службової записки головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління від 08.01.2020 за №12/1009-1.17, відповідачем винесено наказ №16-П/1009/1.5/2020 та видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу №16/1009/m.7/2020 (а.с. 175-177).

Відповідачем не надано суду доказів належного повідомлення позивача про проведення позапланового заходу в період з 20.12.2019 по 10.01.2020. Так, згідно акта №16/1009/m.8/2020 від 10.01.2020 захід державного нагляду проводився з 16:00 год. 20.12.2019 по 15:00 год. 08.01.2020 та з 10:00 год. 09.01.2020 по 15:00 год. 10.01.2020. При цьому, направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 20.12.2019 за №573/1009/m.7/2019 вручено уповноваженій посадовій особі позивача 26.12.2019, тобто через 6 днів після початку перевірки (зв. ст. а.с. 174).

Водночас, доказів вручення позивачу чи його уповноваженій особі направлення від 08.01.2020 за №16/1009/m.7/2020 відповідачем суду взагалі не надано.

Таким чином, відповідачем не було надано суду жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження повідомлення суб`єкта містобудування про призначення позапланового заходу контролю в період з 20.12.2019 по 10.01.2020.

Керуючись наведеним, суд дійшов висновку що позивач не був належним чином повідомлений про проведення позапланової перевірки щодо дотримання вимог містобудівного законодавства.

Щодо підстав притягнення позивача до відповідальності, суд зазначає наступне.

Як уже зазначалось судом, підставою для проведення позапланового заходу в даному випадку слугувала, в тому числі й необхідність проведення перевірки достовірності даних, відображених в Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Згідно частини 1 статті 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 за №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта.

Частинами 2, 3 вказаної статті Закону №3038-VI встановлено, що клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством. Клас наслідків визначається для кожного об`єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).

Відповідно до частини 5 статті 32 Закону №3038-VI, усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.

До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об`єкти:

1) характеристики можливих наслідків від відмови (стану об`єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують:

- рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об`єкті, - 50 осіб;

- рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об`єкті, - 100 осіб;

- рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат;

2) пам`ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України Про охорону культурної спадщини ;

3) нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам`яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам`ятки);

4) об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України Про об`єкти підвищеної небезпеки ;

5) житлові будинки понад чотири поверхи.

Віднесення об`єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва. Об`єкту присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за одним із критеріїв, встановлених частиною п`ятою цієї статті. Правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов`язковим відповідно до закону (частини 6, 7 статті 32 Закону №3038-VI).

Проектною організацією та головним інженером проекту визначено клас наслідків - СС1, що відображено в копії пояснювальної записки до робочого проекту (а.с. 56-122).

Також суд звертає увагу, що згідно експертного звіту №480/12-19 від 12.12.2019 приватним підприємством Тернобудтехексперт проведено експертизу проектної документації об`єкта будівництва за робочим проектом - Нове будівництво сонячної електростанції Живачівенергобуд в с. Живачів, урочище Копанки , Тлумацького району, Івано-Франківської області та даний об`єкт будівництва віднесено до класу наслідків (відповідальності) СС1 (а.с. 180).

При цьому, відповідачем не надано жодних доказів, в тому числі будь-якого експертного висновку, який би вказував на протилежне та який би міг слугувати підставою для формування висновків відповідача під час проведення позапланової перевірки.

Крім цього, згідно приписів частини 8 статті 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об`єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Таким чином, у відповідача відсутні повноваження на визначення класу наслідків на об`єктах будівництва, за виключенням об`єктів самочинного будівництва. При цьому, доказів здійснення позивачем самочинного будівництва об`єкту - Нове будівництво сонячної електростанції Живачівенергобуд по вул. Незалежності, 77В, урочище Копанки , с. Живачів, Тлумацький район, Івано-Франківської області, відповідачем не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що твердження відповідача про неможливість віднесення до об`єктів з незначними наслідками (СС1) об`єкту будівництва - Нове будівництво сонячної електростанції Живачівенергобуд по вул. Незалежності, 77В, урочище Копанки , с. Живачів, Тлумацький район, Івано-Франківської області є помилковими та виключно суб`єктивним припущенням особи, яка проводила позаплановий захід, не підтверджений жодними доказами.

Також слід зазначити, що відповідно до пункту 4.1. ДСТУ 8855:2019 клас наслідків (відповідальності) кожного об`єкта, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови), зазначають у завданні на проектування. Проектувальник розраховує клас наслідків (відповідальності) кожного об`єкта під час розроблення проектної документації. Розрахунок наводиться у пояснювальній записці проектної документації на будівництво. У разі якщо розраховані під час розроблення проектної документації класи наслідків (відповідальності) об`єктів не співпадають із зазначеними у завданні на проектування, до завдання вносять відповідні зміни.

Згідно пункту 4.2. ДСТУ 8855:2019, проектування комплексу (будови), до складу якого входить кілька об`єктів, здійснюється на підставі вихідних даних, у тому числі містобудівних умов і обмежень, на комплекс (будову) в цілому. При цьому, клас наслідків (відповідальності) такого комплексу (будови) не визначається.

Пунктом 4.3. ДСТУ 8855:2019 встановлено, що клас наслідків (відповідальності) може бути визначений для частини (відокремленої частини) об`єкта.

В даному випадку будівництво сонячної електростанції (СЕС) складається з двох окремих об`єктів будівництва: сонячна електростанція до точки приєднання та лінійна частина об`єкта.

Проектування лінійної частини об`єкта (зовнішніх мереж) покладається на електропередавальну організацію, а не на замовника об`єкта - СЕС до точки приєднання.

Отже, об`єкт будівництва - Нове будівництво сонячної електростанції Живачівенергобуд по вул. Незалежності, 77В, урочище Копанки , с. Живачів, Тлумацький район, Івано-Франківської області є частиною комплексу (будови) і окремим об`єктом будівництва, клас наслідків якого визначається окремо як для частини (відокремленої частини) комплексу (будови), який не відноситься до Об`єднаної енергетичної системи України і не класифікується згідно з ДСТУ 8855:2019 як регіональний/місцевий рівень припинення функціонування лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, об`єктів комунікації, зв`язку, енергетики та інженерних мереж.

Як наслідок, суд зазначає, що розрахунок визначення класу наслідків у складі пояснювальної записки до проектної документації позивачем розроблено з дотриманням норм чинного законодавства та не занижено клас наслідків до CC1.

Щодо доводів відповідача про те, що у завданні на проектування відсутня інформація щодо розроблення розділу Оцінка впливів на навколишнє середовище , суд вказує на те, що у статті 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля визначено вичерпний перелік об`єктів будівництва, стосовно яких розробка розділу проектної документації Оцінка впливу на навколишнє середовище є обов`язковою.

Так, об`єкт будівництва Нове будівництво сонячної електростанції Живачівенергобуд по вул. Незалежності, 77В, урочище Копанки , с. Живачів, Тлумацький район, Івано-Франківської області не входить до об`єктів, визначених вказаною нормою законодавства та, як наслідок, у позивача відсутній обов`язок розробки такого розділу.

Таким чином, суд дійшов переконання, що відображені в акті перевірки від 10.01.2020 за №16/1009/m.8/2020 порушення не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної адміністративної справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, №303-A, пункт 29).

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування постанови №8/1009/m.5/2020 від 23.01.2020 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припису від 10.01.2020 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а також те, що відповідач є територіальним органом без статусу юридичної особи публічного права, утвореним як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Рентеко сплачений судовий збір у розмірі 4 939,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням №366 від 06.02.2020 (а.с. 1).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю Рентеко (вул. Липова, 11, м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77400, код ЄДРПОУ 41327050) до управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (вул. Франка, 4, м. Івано-Франківськ, 76000) про визнання протиправними та скасування постанови №8/1009/m.5/2020 від 23.01.2020 та припису від 10.01.2020 - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №8/1009/m.5/2020 від 23.01.2020.

Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.01.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (Бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 37471912) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Рентеко (вул. Липова, 11, м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77400, код ЄДРПОУ 41327050) сплачений судовий збір у розмірі 4 939 (чотири тисячі дев`ятсот тридцять дев`ять) грн. 70 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно пункту 3 Розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, в тому числі, статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Кафарський В.В.