Постанова

від 20.02.2020 по справі 340/2567/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 340/2567/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 в адміністративній справі №340/2567/19 за позовом ОСОБА_1 до Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язати вчинити певні дії,-

в с т а н о в и В:

У грудні 2019 року представник позивача 18.12.2019 р. звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з заявою про винесення додаткового рішення у справі №340/2567/19, в якій просив суд винести додаткове рішення та стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Додатковим рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі на оплату професійної правничої допомоги в сумі 1500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Приютівської селищної ради Олександрійського району . Повернуто ОСОБА_1 з Державного бюджету України помилково сплачену суму судового збору за квитанцією №29325 від 15.10.2019 р. у загальному розмірі 768,40 грн..

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 в адміністративній справі №340/2567/19 прийняти нове рішення яким стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в повному обсязі.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що відповідач не доводячи неспівмірності витрат, заявлених позивачем фактично визнав такі витрати обґрунтованими та розумів наслідки задоволення позову у повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або Третьою особою.

Згідно з ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи встановлено, що згідно додатку №1 до договору №155 про надання правничої допомоги від 11.10.2019 р. до складу вартості винагороди за правничу допомоги входить:

2500 грн. - попередня оплата правничої допомоги;

1000 грн. - участь адвоката у одному судовому засіданні;

2500 грн. - остаточна оплата правничої допомоги .

Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом зазначений прайс та виконані адвокатом послугу, серед яких: зустрічі, консультація клієнта, узгодження правової позиції (3 години) - 1500 грн.;збір доказів: в реєстраційній службі перевірка інформації по реєстрам (4 години) - 2000 грн.; підготовка та подання позовної заяви про визнання дій протиправними та зняття арешту з майна (3 години) - 1500 грн.; за участь адвоката у судовому засіданні (орієнтовно 3 засідання) - 3000 грн.;

Доказів проведення будь-яких дій щодо збору доказів в реєстраційній службі та їх потреба у даній справ, суду надано не було. Стосовно подання позовної заяви про визнання дій протиправними та зняття арешту, суд зазначає, що предметом спору даної справи є інший ніж зазначено в описі, а саме: визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії. Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, тобто без участі адвоката в судових засіданнях.

Також, у справі наявна інформація Державного земельного кадастру про право власності та речові на земельну ділянку, водночас вона датована 07.09.2019 р. (а.с.18), тобто до дати укладення договору про надання правової допомоги №155 від 11.10.2019 р., а тому цей запит адвокатом здійснено не на підставі договору.

Проаналізувавши вказані докази, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції, що детальний опис наданих адвокатом послуг, окрім як консультування клієнта, не стосується розглянутої цієї справи.

Крім того у даному випадку справа є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглянута судом без проведення судових засідань.

Беручи до уваги подані суду докази наявності понесених позивачем судових витрат та враховуючи складність адміністративної справи, суд вважає співрозмірною та достатньою суму, яка підлягає стягненню, в розмірі 1500 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, додаткове судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування додаткового рішення.

Керуючись ст. 311, 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова

суддя Ю. В. Дурасова