Ухвала

від 21.04.2020 по справі 208/1288/17(6 -а/208/20/19)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 208/1288/17(6 -а/208/20/19)

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Круговий О.О., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 листопада 2019 року у справі №208/1288/17 (6-а/208/20/19) за заявою ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2020 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №208/1288/17 (6-а/208/20/19) з апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 листопада 2019 року.

Перевіривши апеляційну скаргу вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 296 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до п.1 ч.5 ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Разом з апеляційною скаргою скаржник заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Скаржником не підтверджено наявність пільг щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги у порядку та розмірі встановленому законом, як і не надано жодних доказів на підтвердження відсутності достатніх коштів для сплати судових витрат.

Також, скаржник не відноситься до жодної з категорій осіб, які звільнені від сплати судового збору на підставі ст.5 ЗУ Про судовий збір , а отже підстав для задоволення вищевказаного клопотання не має.

Крім того слід зазначити, що умовою відстрочення сплати судового збору є наявність доказів того, що після такого відстрочення відпадуть обставини, які позбавляють особу можливості сплатити судовий збір.

Однак, скаржник не подав доказів того, що після відстрочення сплати судового збору відпадуть обставини, які позбавляють його можливості сплатити судовий збір.

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом становить 2102 грн.

Відповідно до пп.5 п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній на момент звернення апелянта до суду з апеляційною скаргою) за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 грн.).

Отже, апелянтом повинно бути сплачено судовий збір у розмірі 2102 грн., проте документ про сплату судового збору до суду не надано.

Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA708999980313141206081004004; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскарження справи) по справі

---

(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, відповідно до ч.1 ст.295 КАС України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області 28 листопада 2019 року прийнято та складено ухвалу у справі №208/1288/17 (6-а/208/20/19).

Апеляційну скаргу на ухвалу від 28.11.2019 року апелянт подав 18.03.2020 року, тобто з порушенням встановленого ст.295 КАС України строку.

Разом з апеляційною скаргою апелянтом подана заява про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якої зазначено, що оскаржувану ухвалу Головним управлінням отримано 04.02.2020 року, яке 06.02.2020 року передано на виконання до відділів, до компетенції яких належить виконання рішення суду. Проте 12.03.2020 року до відділу представництва інтересів в судах та інших органах №2 юридичного управління Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшла службова записка №95/1, в якій зазначено, що оскаржувана ухвала не може бути виконана. Враховуючи відомості, викладені в службовій записці, виникли обставини, що обумовлюють необхідність подачі апеляційної скарги.

Вважаю підстави вказані апелянтом у заяві про поновлення строку неповажними, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

При цьому, в силу закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього апелянт як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Стаббігс на інші проти Великобританії» , «Девеер проти Бельгії» ).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Невмотивоване задоволення клопотання відповідача - суб`єкта владних повноважень про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб.

Суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені скаржником причини пропуску строку не є поважними для цілей поновлення строку, оскільки не свідчать про неможливість своєчасно подати апеляційну скаргу з дня отримання відповідачем копії оскаржуваної постанови.

Організація внутрішньої роботи відповідача не є поважною причиною пропуску встановленого статтею 295 КАС України процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Отже, суд приходить до висновку, що вказані відповідачем підстави пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними.

Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України (в редакції чинній на момент надходження справи до суду апеляційної інстанції) апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи відсутність документу про сплату судового збору, з огляду на те, що заявником пропущено строк на апеляційне оскарження судового рішення встановлений нормами КАС України, а підстави, вказані апелянтом у клопотанні, є неповажними, вважаю, що апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених КАС України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 листопада 2019 року у справі №208/1288/17 (6-а/208/20/19) - залишити без руху.

Встановити скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу Третього апеляційного адміністративного суду: оригіналу документу про сплату судового збору; заяви про поновлення пропущеного строку, з зазначенням інших причин поважності пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз`яснити скаржнику, що відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали в іншій частині, апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Круговий