Ухвала

від 13.05.2020 по справі 208/1288/17(6 -а/208/20/19)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 травня 2020 року м. Дніпросправа № 208/1288/17(6 -а/208/20/19) Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 листопада 2019 року у справі №208/1288/17 (6-а/208/20/19) за заявою ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2020 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №208/1288/17 (6-а/208/20/19) з апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 листопада 2019 року.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з пропуском заявником строку на апеляційне оскарження та визнання причин пропуску строку, зазначених відповідачем в клопотанні, неповажними, а також відсутністю документу про сплату судового збору в повному обсязі. Надано заявнику 10 денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків скарги, а саме: надання оригіналу документу про сплату судового збору в повному обсязі; надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших (поважних) підстав для поновлення строку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року скаржнику продовжено строк виконання ухвали від 21.04.2020 року в частині надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших (поважних) підстав для поновлення строку.

Станом на 13.05.2020 року рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з копією ухвали від 05.05.2020 року на адресу суду не поверталося.

Проте, 08.05.2020 року від скаржника надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування заяви зазначає, що оскаржувану ухвалу Головним управлінням отримано 04.02.2020 року, яке 06.02.2020 року передано на виконання до відділів, до компетенції яких належить виконання рішення суду. Проте 12.03.2020 року до відділу представництва інтересів в судах та інших органах №2 юридичного управління Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшла службова записка №95/1, в якій зазначено, що оскаржувана ухвала не може бути виконана. Враховуючи відомості, викладені в службовій записці, виникли обставини, що обумовлюють необхідність подачі апеляційної скарги

Заява про поновлення строку на подання апеляційної скарги не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення відповідного рішення.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

При цьому, в силу закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього апелянт як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" Суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і органи Пенсійного фонду, зокрема, зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок позивача у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь останнього).

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Стаббігс на інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії").

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Невмотивоване задоволення клопотання відповідача - суб`єкта владних повноважень про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб.

Суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені скаржником причини пропуску строку не є поважними для цілей поновлення строку, оскільки не свідчать про неможливість своєчасно подати апеляційну скаргу з дня отримання відповідачем копії оскаржуваної ухвали.

Організація внутрішньої роботи відповідача не є поважною причиною пропуску встановленого статтею 295 КАС України процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження відповідачем не зазначено.

Отже, поновлення відповідачу строку на апеляційне оскарження рішення суду без достатніх підстав буде наданням йому переваги, чим, в свою чергу, буде порушено право позивача.

Таким чином, станом на час постановлення цієї ухвали апелянт не зазначив поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст.299 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 листопада 2019 року у справі №208/1288/17 (6-а/208/20/19).

Ухвала набирає законної сили 13 травня 2020 року, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук

суддя А.В. Шлай