Ухвала

від 06.04.2020 по справі 280/5225/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 280/5225/19

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., перевіривши на відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року

по адміністративній справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВТС-Укрснабпром до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2019 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю ВТС-Укрснабпром (далі по тексту - ТОВ ВТС-Укрснабпром ) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідачів Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі по тексту - ГУ ДФС у Запорізькій області), Державної фіскальної служби України (далі по тексту - ДФС України) о визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року адміністративний позов ТОВ ВТС-Укрснабпром до ГУ ДФС у Запорізькій області, ДСА України о визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволений.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 16 січня 2020 року відповідач ГУ ДФС у Запорізькій області оскаржив його в апеляційному порядку.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягають в наступному.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог пункту 8 частини 2 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржником ГУ ДФС у Запорізькій області в апеляційній скарзі не вірно зазначена дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується, а також з порушенням вимог 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, адже скаржником ГУ ДФС у Запорізькій області до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовні вимоги немайнового характеру, який подано юридичною особою.

Ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року апеляційна скарга ГУ ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року залишена без руху, у зв`язку з не відповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України та скаржнику ГУ ДФС у Запорізькій області надано строк на їх виправлення протягом десяти днів включно з моменту отримання копії ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху, шляхом надання Третьому апеляційному адміністративному суду оригінала документа на підтвердження сплати судового збору та шляхом приведення апеляційної скарги у відповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, які зазначені в цій ухвалі судді (надати виправлену апеляційну скаргу з зазначенням вірної дати отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується разом з копіями апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи).

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що копія ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху отримана уповноваженою особою ГУ ДФС у Запорізькій області - 17 березня 2020 року, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах адміністративної справи, однак ухвала судді Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року протягом десяти днів включно з моменту її отримання скаржником ГУ ДФС у Запорізькій області виконана частково, зазначені недоліки протягом десяти днів включно з моменту її отримання усунені частково, з яких вбачається наступне.

30 березня 2020 року (відповідно до поштового штемпеля на конверті та відомостей інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 6900507410440/ клопотання ГУ ДФС у Запорізькій області відправлена 26 березня 2020 року) від представника скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області на адресу Третього апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про усунення, на думку скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області, недоліків апеляційної скарги.

Відповідно до наказів Третього апеляційного адміністративного суду № 51-КВЩ від 17 лютого 2020 року, № 76-КВЩ від 16 березня 2020 року, № 83-КВЩ, № 84-КВЩ, № 36-АГ від 18 березня 2020 року, в період часу з 02 березня 2020 року 03 квітня 2020 року включно суддя Прокопчук Т.С. перебувала у відпустці.

Вказане клопотання скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області передано судді 06 квітня 2020 року.

Відповідно до клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, на виконання вимог пункту 8 частини 2 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником ГУ ДФС у Запорізькій області вірно зазначена дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується, зокрема, 06 січня 2020 року.

Однак, в порушення вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, представником скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області повторно не надано оригінал документа на підтвердження сплати судового збору.

Таким чином, скаржником ГУ ДФС у Запорізькій області не виконано вимоги ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року.

Разом з тим, як вбачається із клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, скаржник ГУ ДФС у Запорізькій області просить продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

В обґрунтування зазначеного клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, скаржник ГУ ДФС у Запорізькій області посилається на лист Державної казначейської служби України від 17.03.2020 року № 07.1-08/2150 щодо здійснення безспірного списання коштів, а саме арешт всіх рахунків до моменту повного погашення заборгованості, у зв`язку з чим вказує, що не має можливості усунути недоліки апеляційної скарги у строк, зазначений в ухвалі судді Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року. З огляду на викладені обставини, які не залежать від волевиявлення скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області, просить продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Розглянувши клопотання скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, а також вивчивши наведені у ньому доводи, приходжу до висновку про їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно приписів частин 1, 2, 3 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, який встановив строк. Про продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини 3 статті 2 цього Кодексу, одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Отже, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.

Разом з тим, суддя зазначає, що 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі - Закон від 30.03.2020 № 540-IX), пунктом 9 якого внесено зміни, зокрема, до КАС України. Розділ VI Прикінцеві положення КАС України доповнено пунктом 3, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину, а також регламентовано, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 , з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 року по 03.04.2020 року на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239 до зазначеної постанови № 211 внесено зміни, відповідно до яких карантин продовжено до 24.04.2020 року.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що строк на усунення недоліків апеляційної скарги підлягає продовженню на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), тобто з інших підстав, ніж ті, що були наведені скаржником у клопотанні, тому клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про подовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - задовольнити частково.

Продовжити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Запорізькій області строк на усунення недоліків апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року по адміністративній справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВТС-Укрснабпром до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Недоліки апеляційної скарги мають бути виконані в десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги, але не пізніше десяти днів з дня закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали, шляхом надання Третьому апеляційному адміністративному суду оригінала документа на підтвердження сплати судового збору.

Повторно роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі не виконання ухвали і не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.

При усуненні недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде вважатися поданою в день первинного її подання до адміністративного суду.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслати особі, яка її подала.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Т.С. Прокопчук