Ухвала

від 17.08.2020 по справі 280/5225/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 280/5225/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Кругового О.О.,

перевіривши на відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року

по адміністративній справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВТС-Укрснабпром до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2019 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю ВТС-Укрснабпром (далі по тексту - ТОВ ВТС-Укрснабпром ) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідачів Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі по тексту - ГУ ДФС у Запорізькій області), Державної фіскальної служби України (далі по тексту - ДФС України) о визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року адміністративний позов ТОВ ВТС-Укрснабпром до ГУ ДФС у Запорізькій області, ДСА України о визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволений.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 16 січня 2020 року відповідач ГУ ДФС у Запорізькій області оскаржив його в апеляційному порядку.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягають в наступному.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог пункту 8 частини 2 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржником ГУ ДФС у Запорізькій області в апеляційній скарзі не вірно зазначена дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується, а також з порушенням вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з тим, що скаржником ГУ ДФС у Запорізькій області до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовні вимоги немайнового характеру, який подано юридичною особою.

Ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 апеляційна скарга ГУ ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року залишена без руху, у зв`язку з не відповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України та скаржнику ГУ ДФС у Запорізькій області надано строк на їх виправлення протягом десяти днів включно з моменту отримання копії ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху, шляхом надання суду апеляційної інстанції документу на підтвердження сплати судового збору, а також шляхом надання виправленої апеляційної скарги з зазначенням вірної дати отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується разом з копіями апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що копія ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху отримана уповноваженою особою скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області - 17 березня 2020 року, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах адміністративної справи.

Отже, останнім днем усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно, є 27 березня 2020 року включно .

Однак, станом на 27 березня 2020 року включно , з урахуванням поштового перебігу, ухвала судді Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року протягом десяти днів включно з моменту її отримання скаржником ГУ ДФС у Запорізькій області не виконана, зазначені недоліки протягом десяти днів включно з моменту її отримання не усунені.

Разом з тим, 30 березня 2020 року (відповідно до поштового штемпеля на конверті та відомостей інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 6900507410440/, клопотання та виправлена апеляційна скарга разом з копіями апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи ГУ ДФС у Запорізькій області відправлені 26 березня 2020 року) від скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області на адресу Третього апеляційного адміністративного суду, на виконання вимог пункту 8 частини 2 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, надано виправлену апеляційну скаргу з зазначенням вірної дати отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується разом з копіями апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи, а також надано клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги в часині сплати судового збору.

Враховуючи, що скаржником вживаються заходи щодо усунення недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі судді Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху, суд прийшов до висновку про можливість продовжити процесуальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений відповідно до ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року та повідомити про це скаржника.

Ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року продовжено ГУ ДФС у Запорізькій області строк на усунення недоліків апеляційної скарги по даній адміністративній справі та скаржнику ГУ ДФС у Запорізькій області надано строк на їх виправлення протягом десяти днів включно з моменту отримання копії ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, але не пізніше десяти днів з дня закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), шляхом надання суду апеляційної інстанції документа на підтвердження сплати судового збору.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що копія ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги отримана уповноваженою особою скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області - 28 квітня 2020 року, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах адміністративної справи.

Отже, останнім днем усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно, є 08 травня 2020 року включно.

Однак, станом на 08 квітня 2020 року включно , з урахуванням поштового перебігу, ухвала судді Третього апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року протягом десяти днів включно з моменту її отримання скаржником ГУ ДФС у Запорізькій області, не виконана, зазначені недоліки протягом десяти днів включно з моменту її отримання не усунені.

За приписами частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, строк на усунення недоліків не може перевищувати десяти днів. Проте, пунктом 3 Розділу VІ Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №540-ІХ від 30 березня 2020 року цей строк продовжено на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України. У зв`язку з цим скаржнику було надано десятиденний строк з дня закінчення строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги.

11 серпня 2020 року (відповідно до поштового штемпеля на копії конверту та відомостей інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 6900508338077/ клопотання ГУ ДФС у Запорізькій області відправлено 06 серпня 2020 року) від скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області на адресу Третього апеляційного адміністративного суду надійшло повторне клопотання про продовження ГУ ДФС у Запорізькій області процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги, в порядку статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування клопотання повторно зазначається, що ГУ ДФС у Запорізькій області немає можливості усунути недоліки апеляційної скарги у встановлений строк, оскільки ГУ ДФС у Запорізькій області є бюджетною, неприбутковою установою, не є розпорядником судового збору, на теперішній час відсутні кошти на рахунку по КВЕД 2800, а також листами Державної казначейської служби повідомлено про здійснення безспірного списання коштів, у зв`язку чим триває процедура безспірного писання коштів з рахунків. Вважає дану обставину поважною причиною для повторного продовження процесуального строку на усунення недоліків. З огляду на викладені обставини, які не залежать від волевиявлення скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області, просить суд апеляційної інстанції повторно продовжити ГУ ДФС у Запорізькій області процесуальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Розглянувши повторне клопотання скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги, а також вивчивши наведені у ньому доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення через їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до приписів частини 2 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Натомість, десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги є строком, встановленим законом, відповідно до приписів частини 2 статті 169 та частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і, відповідно, вважаємо його достатнім для усунення недоліків апеляційної скарги .

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідальність за сплату судового збору державними органами держава взяла на себе, тому, посилання скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області на відсутність фінансування для сплати судового збору є необґрунтованими, а дана обставина не є встановленою законом підставою для продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Суд критично оцінює заявлене скаржником ГУ ДФС у Запорізькій області повторне клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги з огляду на те, що у спірних правовідносинах скаржник ГУ ДФС у Запорізькій області виступає як орган державної влади, тобто як представник держави через якого вона набуває і здійснює свої права та обов`язки. За таких умов, вказані обставини, тобто неналежне (обмежене) фінансування державою державної установи, як свого представника у спірних правовідносинах, не можуть вважатись підставою для повторного продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Таким чином, законодавець висловив певну волю, яка полягає в тому що вказані органи повинні сплачувати судовий збір без будь-яких виключень, а неналежне (обмежене) фінансування державного органу з Державного бюджету України не є підставою для повторного продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Вказане питання скаржником повинно вирішуватись шляхом відповідного коригування свого бюджетного запиту та кошторису , а не шляхом подання до суду клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі , право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі по тексту - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про продовження процесуального строку сплати судового збору.

При цьому, скаржник має довести суду необхідність в продовженні процесуального строку, а також надати суду належні докази в обґрунтування обставин, що унеможливлюють виконання ухвали в строк, встановлений судом апеляційної інстанції.

Водночас, скаржник ГУ ДФС у Запорізькій області не обґрунтовує, яким чином додатковий час сприятиме виконанню вимоги суду щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги по даній справі, а також скаржником не надано суду апеляційної інстанції жодних доказів наявності обставин щодо відсутності фінансування або обмеженого фінансування або ж несвоєчасного перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі на оплату судового збору, як на підставу для про продовження процесуального строку сплати судового збору, як і не надавались докази звернення скаржника до відповідних органів щодо вирішення питання виділення додаткових асигнувань на оплату судового збору у цей період та докази відмови в виділенні грошових коштів на відповідні видатки, а також жодних доказів можливості в подальшому сплатити суму судового збору.

При цьому, суд зауважує, що обов`язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, що , з урахуванням терміну для усунення недоліків апеляційної скарги, є більш ніж достатнім для здійснення сплати судового збору .

Стосовно встановлених карантинних заходів на території України зазначаємо наступне.

Підпунктом 2 пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 року №540-IX внесено зміни до розділ VI Прикінцеві положення Кодексі адміністративного судочинства України, шляхом доповнення пунктом 3 такого змісту:

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) .

Зазначені зміни набули чинності 02 квітня 2020 року.

Однак, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18.06.2020 №731-ІХ визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

При цьому, пунктом 3 вищезазначеного Закону визначено пункт 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викласти в такій редакції:

3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за відповідною заявою поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу адміністративного судочинства України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. При цьому, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень КАС України в редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом №731-ІХ від 18.06.2020 року.

Так, Закон №731-ІХ від 18.06.2020 року набув чинності 17 липня 2020 року.

Враховуючи дату набуття чинності Законом №731-ІХ, 20-денний строк сплинув 06 серпня 2020 року, включно.

При цьому, враховуючи відсутність у поданому скаржником клопотанні про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги обставин, які б вказували на неможливість усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений Законом строк та які зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, а також враховуючи те, що скаржник є органом Державної влади та на період дії карантину свою діяльність не припиняв, суд апеляційної інстанції зробив висновок про відсутність підстав для задоволення такого клопотання.

До того ж, в рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі Смірнова проти України зазначено, що обов`язковість швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушення частини 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконавче провадження та застосування практики Європейського Суду з прав людини визначено, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.

Отже, продовження скаржнику строку на усунення недоліків апеляційної скарги призведе до затягування провадження у справі та порушення розумних строків вирішення питання про відкриття провадження та/або повернення апеляційної скарги.

Таким чином, а ні станом на 06 серпня 2020 року включно (останній день усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до Закону України від 18 червня 2020 року №731-IX), а ні станом на 17 серпня 2020 року (день постановлення даної ухвали) з урахуванням поштового перебігу, скаржником ГУ ДФС у Запорізькій області не виконано вимоги ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року, недоліки апеляційної скарги не усунуто.

Враховуючи наявність вказаних недоліків, відсутність документа про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовні вимоги немайнового характеру, який подано юридичною особою, у межах встановленого судом апеляційної інстанції строку, а також станом на 17 серпня 2020 року (день постановлення даної ухвали), дана адміністративна справа не може бути розглянута Третім апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин апеляційна скарга ГУ ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року у даній адміністративній справі підлягає поверненню скаржнику ГУ ДФС у Запорізькій області.

Керуючись статтями 169, 298, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року по адміністративній справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВТС-Укрснабпром до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернути Головному управлінню Державної фіскальної служби у Запорізькій області.

Роз`яснити скаржнику, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук

суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий