Постанова

від 22.04.2020 по справі 1.380.2019.005055

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.005055 пров. № А/857/2338/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Стенятинської сільської ради Сокальського району Львівської області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Гавдик З.В., м. Львів) у справі № 1.380.2019.005055 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Стенятинської сільської ради Сокальського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язати вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

02 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Стенятинської сільської ради Сокальського району Львівської області в якому просила визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Стенятинської сільської ради Сокальського району Львівської області щодо погодження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для обслуговування житлового будинку та господарських будівель на території АДРЕСА_1 . Зобов`язати Стенятинську сільську раду Сокальського району Львівської області затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для обслуговування житлового будинку та господарських будівель на території АДРЕСА_1 .

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Стенятинської сільської ради Сокальського району Львівської області (80024, Львівська область, Сокальського району, с. Стенятин, вул. Центральна, 115) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язати вчинити дії - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність посадових осіб Стенятинської сільської ради Сокальського району Львівської області щодо не розгляду у встановленому порядку заяви ОСОБА_1 від 24.04.2019 року стосовно затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4624887200:08:011.

Зобов`язано Стенятинську сільську раду Сокальського району Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.04.2019 року стосовно затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських будівель на території АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4624887200:08:011, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Стенятинської сільської ради Сокальського району Львівської області (ЄДРПОУ 04370892, Львівська область, Сокальського району, с. Стенятин, вул. Центральна, 115) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 768,40 грн. сплаченого судового збору.

Не погодившись із цим рішенням, його оскаржив відповідач Стенятинська сільська рада Сокальського району Львівської області яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права та без урахування всіх обставин справи. Тому апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що 24.04.2019 року позивач звернулася із заявою до Стенятинської сільської ради для погодження меж земельної ділянки на місцевості.

20.05.2019 року ОСОБА_1 повторно звернулась із заявою до Стенятинської сільської ради для погодження і затвердження меж земельної ділянки на місцевості.

13.06.2019 року Стенятинська сільська рада надала відповідь позивачці оформлену листом № 186, в якому повідомила, що технічна документація направлена на розгляд, а також пропозиції комісії буде розглянуто на черговій сесії, яка відбудеться 18.06.2019 року, о 17:00 у приміщені Стенятинської сільської ради.

25.06.2019 року Стенятинською сільською радою листом № 204 повідомлено ОСОБА_1 , що рішення не було прийнято. Натомість була запропонована альтернативна пропозиція комісії площею 0,12га, на яку позивач не погодилась.

01.07.2019 року позивач звернулась до голови Стенятинської сільської ради, в якому просила скерувати на її адресу завірену копію рішення сесії Стенятинської сільської ради від 18.06.2019 року з питання затвердити або відмовити у затвердженні технічної документації.

11.07.2019 року Стенятинська сільська рада надала відповідь оформлену листом № 230, в якому повідомила, що 18.06.2019 року на розгляд сесії Стенятинської сільської ради Сокальського району виносилось питання щодо затвердження технічної документації щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 площею 0,1376га, кадастровий номер земельної ділянки - 4624887200:08:011 та передачею у власність, про що було підготовлено відповідний проект рішення.

За змістом статті 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі їх із земель державної і комунальної власності.

Згідно ст. 116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Згідно з пункту г частини першої статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в містах - не більше 0,10 гектара.

Згідно ч. 6 та 7 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частиною чотирнадцятою статті 186 ЗК України передбачено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується: Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності; власником земельної ділянки, у разі якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Приписами статті 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон №2 80/97-ВР) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Статтею 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.

Пункт 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачає, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 15.05.2013 № 883/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за № 381/10661, наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб`єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.

Суд апеляційної інстанції з урахуванням викладених норм чинного законодавства, зазначає, що рішення щодо затвердження технічної документації для передачі земельної ділянки у користування повинно бути прийняте саме на пленарному засіданні ради. Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника, тому листи відповідача від 25.06.2019 року № 204 та 11.07.2019 року листом № 230 у відповідь на заяви позивача про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки за змістом та формою не може вважатися рішенням про відмову.

З врахуванням викладених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені Земельним кодексом України, у визначений законом строк, то належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача стосовно не розгляду заяви про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 для обслуговування житлового будинку та господарських будівель на території АДРЕСА_1 , та зобов`язання повторно розглянути зазначене звернення.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 243, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Стенятинської сільської ради Сокальського району Львівської області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 1.380.2019.005055 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України з урахуванням пункту 3 розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В. Я. Макарик судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель