СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" квітня 2020 р. Справа № 905/204/18
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Шутенко І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакі ЛТД", Донецька область, м. Маріуполь, (вх.№510 Д/2) на рішення господарського суду Донецької області від 13.01.2020р. у справі №905/204/18 (суддя Матюхін В.І., ухвалене в м. Харків, час ухвалення судового рішення - не зазначено, дата складення повного тексту - 15.01.2020р.) ухвалене за результатами розгляду заяви (вх.№24000/19 від 26.11.2019р. ) Маріупольської міської ради про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 04.03.2019р. у справі №905/204/18 за нововиявленими обставинами
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакі ЛТД", Донецька область, м. Маріуполь,
до відповідача: Маріупольської міської ради, Донецька область, м. Маріуполь,
про скасування рішення та визнання договору поновленим,
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лакі ЛТД" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Маріупольської міської ради про:
- скасування рішення Маріупольської міської ради від 25.10.2017р. №7/22-2086 "Про поновлення строку оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 в Центральному районі міста Товариству з обмеженою відповідальністю "Лакі ЛТД";
- визнання поновленим договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 в Центральному районі м. Маріуполя від 02.03.2012р., укладеного між ТОВ "Лакі ЛТД" та Маріупольською міською радою в редакції позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 07.06.2007р. на виконання рішення Маріупольської міської ради №5/9-1469 "Про дозвіл ТОВ "Лакі ЛТД " розробки проекту землеустрою з відведення земельної ділянки для встановлення павільйону з продажу квітів по АДРЕСА_1 в Жовтневому районі міста " між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки. Рішенням Маріупольської міської ради від 19.04.2011 позивачу було продовжено строк оренди земельної ділянки на 5 років. 02.03.2012 між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки терміном на 5 років, до 29.03.2016.
На виконання умов договору та законодавства, позивач 02.12.2015, тобто більш ніж за два місяці до закінчення строку дії договору, звернувся до відповідача через Центр адміністративних послуг "Діалог " із заявою про продовження терміну оренди земельної ділянки. У встановлений законом строк, тобто протягом місяця, міська рада не розглянула вказане звернення та не прийняла відповідне рішення, проте, більш ніж через півтора роки своїм рішенням від 25.10.2017 №7/22-2086 відмовила у поновленні строку оренди земельної ділянки, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Рішенням господарського суду від 04.03.2019р. у справі №905/204/18 позовні вимоги задоволено; скасовано рішення Маріупольської міської ради від 25.10.2017р. №7/22-2086 "Про поновлення строку оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 в Центральному районі міста Товариству з обмеженою відповідальністю "Лакі ЛТД"; визнано поновленим договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 в Центральному районі м. Маріуполя від 02.03.2012р.; стягнуто з Маріупольської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакі ЛТД" 3524,00грн. на відшкодування витрат по оплаті судового збору, 7000,00грн. - відшкодування витрат на правничу допомогу.
Відповідні висновки місцевого господарського суду мотивовані тим, що позивач, після закінчення строку дії договору, продовжує користуватися земельною ділянкою та сплачувати за неї орендну плату.
Отже, з огляду на те, що відповідачем не було надано доказів на підтвердження наявності та надсилання, протягом строку встановленого частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", позивачу листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
26.11.2019р. Маріупольською міською радою подано до господарського суду Донецької області заяву про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 04.03.2019р. у справі №905/204/18 за нововиявленими обставинами, в якій заявник просив суд:
- витребувати у приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Лашиної Н.Г. (87555, м. Маріуполь, пр-т Миру, 90, прим. 2), належним чином завірену копію договору купівлі-продажу майна (торгового павільйону, загальною площею 30,0 кв.м., довжиною 5,96 метрів, шириною 5,00 метрів, висотою 3,00 метри), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між ТОВ "ЛАКІ ЛТД" та ОСОБА_1 2 листопада 2015 року та посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Лашиною Н.Г. за реєстровим номером 4071 ;
- переглянути та скасувати рішення господарського суду Донецької області від 04.03.2019р. у справі № 905/204/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакі ЛТД" до Маріупольської міської ради про скасування рішення Маріупольської міської ради від 25.10.2017 № 7/22-2086 "Про поновлення строку оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1, в Центральному районі міста ТОВ "Лакі ЛТД"; визнання поновленим договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1, від 02.03.2012, укладеного між ТОВ "Лакі ЛТД" та Маріупольською міською радою в редакції позивача та ухвалити нове рішення у справі № 905/204/18, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ "Лакі ЛТД" в повному обсязі; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакі ЛТД" 3524,00грн. на відшкодування витрат по оплаті судового збору, 7000,00грн. - відшкодування витрат на правничу допомогу, які було стягнуто з Маріупольської міської ради на користь ТОВ "Лакі ЛТД" за рішенням господарського суду Донецької області від 04.03.2019р. у справі №905/204/18.
В обґрунтування поданої заяви відповідач посилався на те, що господарським судом Донецької області розглядається справа №905/1769/19 за позовом Маріупольської міської ради до ТОВ "Лакі ЛТД" про вилучення земельної ділянки (кадастровий номер 1412336300:01:003:0178) за адресою: м.Маріуполь, АДРЕСА_1, площею 0,0030 га, розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.03.2012р., який рішенням господарського суду Донецької області по справі №905/204/18 продовжено до 05.08.2024р., та звільнення земельної ділянки.
В процесі розгляду цієї справи господарським судом Донецької області, а також Маріупольською міською радою 13 листопада 2019 року отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакі ЛТД" копію договору купівлі-продажу майна (торгового павільйону, загальною площею 30,0 кв.м., довжиною 5,96 метрів, шириною 5,00 метрів, висотою 3,00 метри), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений договір укладено між ТОВ "Лакі ЛТД" та ОСОБА_1 2 листопада 2015 року та посвідчено приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Лашиною Н.Г. за реєстровим номером 4071.
В пункті 2 договору купівлі-продажу від 02.11.2015 окремо зазначено, що майно, яке продається (торговий павільйон), розташоване на земельній ділянці, що належить Маріупольській міській раді (земельна ділянка площею 0,0030 га, кадастровий номер 1412336300:01:003:0178).
Викладене свідчить, що ТОВ "Лакі ЛТД" на момент подання до Маріупольської міської ради заяви (02.12.2015) про продовження строку дії договору на право користування земельною ділянкою від 02.03.2012 для розміщення торгового павільйону ще 2 листопада 2015 року цей самий павільйон продало за договором купівлі-продажу, посвідченим в нотаріальному порядку і не повідомило Маріупольську міську раду про зазначений факт.
Звертаючись до суду з вимогами до Маріупольської міської ради про продовження строку користування земельною ділянкою (справа №905/204/18), ТОВ "Лакі ЛТД" не повідомило суд про факт продажу торгового павільйону ОСОБА_1 , що суперечить меті, для якої земельну ділянку було передано в користування ТОВ "Лакі ЛТД". За таких обставин, господарським судом Донецької області відповідно до рішення від 04.03.2019р. по справі №905/204/18 Товариству з обмеженою відповідальністю "Лакі ЛТД" було, на думку відповідача, неправомірно продовжено право користування земельною ділянкою на 5 років з моменту державної реєстрації (до 05.08.2024).
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лакі ЛТД" шляхом повідомлення недостовірної інформації, в тому числі судовому органу, вчинило дії, які призвели до неправомірного заволодіння ним земельною ділянкою, площею 0,0030 га, кадастровий номер 1412336300:01:003:0178, що належить територіальній громаді міста Маріуполя в особі Маріупольської міської ради. Такі дії позивача порушили права Маріупольської міської ради як власника земельної ділянки.
Рішенням господарського суду Донецької області від 13.01.2020р. у справі №905/204/18 задоволено в повному обсязі заяву Маріупольської міської ради про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 04.03.2019р. у справі №905/204/18 за нововиявленими обставинами; скасовано рішення господарського суду Донецької області від 04.03.2019р. у справі № 905/204/18 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакі ЛТД" до Маріупольської міської ради про скасування рішення Маріупольської міської ради від 25.10.2017р. № 7/22-2086 "Про поновлення строку оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1, в Центральному районі міста ТОВ "Лакі ЛТД"; визнання поновленим договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1, від 02.03.2012, укладеного між ТОВ "Лакі ЛТД" та Маріупольською міською радою в редакції позивача; прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакі ЛТД" про скасування рішення Маріупольської міської ради від 25.10.2017р. №7/22-2086 "Про поновлення строку оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 в Центральному районі міста Товариству з обмеженою відповідальністю "Лакі ЛТД" та визнання поновленим договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 в Центральному районі м. Маріуполя від 02.03.2012, укладеного між ТОВ "Лакі ЛТД" та Маріупольською міською радою в редакції позивача; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакі ЛТД" на користь Маріупольської міської ради 5286,00грн. на відшкодування витрат по оплаті судового збору; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакі ЛТД" на користь Маріупольської міської ради 10524,00грн. на відшкодування судових витрат, стягнутих рішенням господарського суду Донецької області від 04.03.2019р.
Відповідні висновки місцевого господарського суду мотивовані тим, що як на момент подання на адресу відповідача заяви про продовження терміну оренди земельної ділянки, так і на момент звернення до суду з відповідною позовною заявою і прийняття рішення по даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Лакі ЛТД" не було власником торгового павільйону загальною площею 30,0кв.м., який знаходився на земельній ділянці площею 0,0030 га, кадастровий номер 1412336300:01:003:0178, що належить територіальній громаді міста Маріуполя в особі Маріупольської міської ради і, як наслідок фактично не користувалося спірною земельною ділянкою кадастровий номер 1412336300:01:003:0178, площею 0,0030 га та не вправі було вимагати поновлення договору оренди земельної ділянки, яка надавалась товариству для встановлення павільйону з продажу квітів.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лакі ЛТД" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення господарського суду Донецької області від 13.01.2020р. у справі №905/204/18 скасувати та залишити без змін рішення господарського суду Донецької області від 04.03.2019р.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки тим обставинам, що правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на торгівельний павільйон, нотаріусу надано не було та як наслідок, проданий кіоск був лише тимчасовою спорудою для ведення підприємницької діяльності.
Також апелянт зазначає, що придбаний у позивача кіоск знаходився у незадовільному стані та потребував заміни, у 2015 на заміну проданому торгівельному павільйону позивачем було встановлено у тих самих розмірах іншу тимчасову споруду, придатну до експлуатації.
Апелянт також наголошує, що господарським судом першої інстанції не було досліджено той факт, що з 2015 по 2019 роки включно, Маріупольською міською радою в особі районної адміністрації щорічно укладались договори на благоустрій території біля торгівельного павільйону позивача, щорічно здійснювалось обстеження торгівельного павільйону та, згідно схеми, встановлювалась 5 метрова відстань для прибирання.
Враховуючи, що позивач дійсно використовує власний торгівельний павільйон за адресою АДРЕСА_1 (що підтверджено відповідними договорами на комунальні послуги та договором на благоустрій прилеглої території) подана Маріупольською міською радою заява про перегляд за нововиявленими обставинами є умисним зловживанням процесуальним правами, у зв`язку зі чим, оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2020р. залишено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакі ЛТД" без руху в порядку статті 260 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що апелянтом не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
28.02.2020р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду документи на підтвердження усунення недоліків, що стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а саме: докази сплати судового збору (вх.№2017).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакі ЛТД" на рішення господарського суду Донецької області від 13.01.2020р. у справі №905/204/18; встановлено сторонам у справі строк до 10.02.2020р. для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання та призначено справу до розгляду на 23.03.2020р.
11.03.2020р. відповідачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№2404), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакі ЛТД", рішення господарського суду Донецької області від 13.01.2020р. у справі №905/204/18 залишити без змін.
16.03.2020р. відповідачем подано до апеляційного господарського суду клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№2546), в якому просить суд доручити Донецькому апеляційному суду або Орджонікідзевському районному суду м. Маріуполя Донецької області забезпечити проведення судового засідання у справі №905/204/18 призначеного на 23.03.2020р. на 10:45год. в режимі відеоконференції.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.03.2020р. задоволено клопотання відповідача про забезпечення проведення судового засідання у справі №905/204/19 в режимі відеоконференції; ухвалено провести судове засідання призначене на 23.03.2020р. о 10:45год. в режимі відеоконференції в приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: м. Харків, просп. Незалежності, 13, зал судових засідань №105; доручено Донецькому апеляційному суду (87500, м. Маріуполь, просп. Миру, 1а) забезпечити проведення відеоконференції 23.03.2020р. о 10:45год.
19.03.2020р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату, у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови №211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" та введенням в Україні карантину з 12.03.2020р. по 03.04.2020р. включно (вх.№2772)
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2020р. відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакі ЛТД" на рішення господарського суду Донецької області від 13.01.2020р. у справі №905/204/18; ухвалено, що про дату і час судового засідання з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакі ЛТД" учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2020р. розгляд апеляційної скарги призначено на 22.04.2020р.
У судове засідання Східного апеляційного господарського суду 22.04.2020р. представники сторін не з`явились, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Враховуючи, що наявних матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, що явку представників не була визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Так, порядок та підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами врегульовано главою 3 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Статтею 320 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Істотними є обставини, вплив яких на суть справи та винесене рішення може потягнути за собою скасування рішення суду та винесення іншого рішення, тобто мають бути такими, що ставлять під сумнів або спростовують висновки суду, покладені в основу прийнятого судового рішення.
Саме істотність для справи є однією із визначальних ознак обставин, що можуть бути визнані нововиявленими у справі.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
При цьому, є чітке розмежування поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення згідно норм ГПК України.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Також, не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону.
Крім того, не вважається нововиявленою обставиною зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Таким чином, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, якщо ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому, результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, та встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.
Вирішення питання, чи вірно судом надано оцінку певним доказам, належить до компетенції судів вищих інстанцій, та не може бути вирішено в межах розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Наведену правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 24.01.2019р. у справі №8/61, від 19.03.2019р. у справі №910/17944/15, від 19.03.2019р. у справі №910/7083/16.
Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що одним з загальновизнаних принципів побудови системи перевірки судових рішень, у тому числі в господарському судочинстві, є принцип правової визначеності, реалізація якого має на меті досягнення стабільності правового регулювання та існуючих правовідносин, необхідної для того, щоб кожен з учасників цих правовідносин міг у розумних межах бути впевненим у незмінності свого досягнутого правового статусу, набутих прав та обов`язків.
Судове рішення, яке набуло ознак чинного та остаточного за наслідками його апеляційного та касаційного перегляду, може бути переглянуто в подальшому, однак виключно у законодавчо встановлених межах, які покликані забезпечити принцип правової визначеності, в тому числі, шляхом встановлення законодавством чітких обмежень строку, протягом якого у сторони існує право на перегляд остаточного судового рішення.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання (рішення від 18.11.2004р. у справі "Правєдная проти Росії" №69529/01 та рішення від 06.12.2005р. у справі "Попов проти Молдови" №2). Однак, при цьому Суд наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення Суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999р.). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (рішення Суду у справі "Рябих проти Росії" від 24.06.2003р.; ухвала Суду щодо прийнятності заяви №62608/00 "Агротехсервіс проти України"; рішення Суду у справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011р.).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення Суду у справі "Правєдная проти Росії" від 18.11.2004р.).
Так, предметом розгляду у даній справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакі ЛТД" до Маріупольської міської ради про скасування рішення Маріупольської міської ради від 25.10.2017р. №7/22-2086 "Про поновлення строку оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 в Центральному районі міста Товариству з обмеженою відповідальністю "Лакі ЛТД" та визнання поновленим договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 в Центральному районі м. Маріуполя від 02.03.2012р., укладеного між ТОВ "Лакі ЛТД" та Маріупольською міською радою в редакції позивача.
При ухваленні рішення господарського суду Донецької області від 04.03.2019р. у справі №905/204/18, яким позовні вимоги було задоволено повністю, місцевим господарським судом було встановлено наступне:
" 02.03.2012 року між Маріупольською міською радою (орендодавець) та ТОВ "ЛАКІ ЛТД" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (договір), відповідно до пунктів 1.1 та 2.1 якого орендодавець, згідно рішення Маріупольської міської ради від 19.04.2011 року за № 6/7-570, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0030га, кадастровий номер: 1412336300:01:003:0178, яка знаходиться по АДРЕСА_1, в Жовтневому районі м. Маріуполя.
Згідно п. 3.2. договору після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 (два) місяці до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає.
На виконання п.3.2 договору та ст.33 Закону України "Про оренду землі" позивачем 02.12.2015р. на адресу відповідача через Центр адміністративних послуг "Діалог" була надіслана заява про продовження терміну оренди земельної ділянки разом з проектом додаткової угоди.
Листом від 24.12.2015р. № 031-13/6 на бланку Маріупольської міської ради начальник управління земельних відносин повідомив відповідача, що його "заява, надана до Центру адміністративних послуг "Діалог " за дорученням Маріупольського міського голови знаходиться в управлінні земельних відносин Маріупольської міської ради.
Також, цим листом начальник управління земельних відносин інформував позивача, що на підставі наданих товариством "документів, управлінням земельних відносин міської ради підготовлено та розміщено на офіційному ВЕБ-сайті міської ради проект рішення міської ради. Вказаний проект рішення після його узгодження в порядку, встановленому Регламентом Маріупольської міської ради, затвердженим рішенням Маріупольської міської ради від 21.12.2010 №6/2-16, буде винесено на розгляд чергової сесії міської ради. Про прийняте міською радою рішення та час його видачі товариство буде проінформовано Центром адміністративних послуг "Діалог " .
Рішенням Маріупольської міської ради №7/22-2086 від 25.10.2017р. "Про поновлення строку, оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 в Центральному районі міста Товариству з обмеженою відповідальністю "Лакі ЛТД " відмовлено у поновлені строку оренди земельної ділянки (землі житлової та громадської забудови міської ради, кадастровий №1412300000:01:003:0178), площею 0,0030га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (функціонування павільйону з реалізації квітів) по АДРЕСА_1 в Центральному районі міста ТОВ "Лакі ЛТД ".
За результатами дослідження вказаних обставин, місцевий господарський суд встановив, що позивач, після закінчення строку дії договору, продовжував користуватися земельною ділянкою та сплачувати за неї орендну плату, та з огляду на те, що відповідачем не було надано доказів на підтвердження наявності та надсилання протягом строку встановленого частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" позивачу листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Як на нововиявлену обставину для перегляду рішення господарського суду Харківської області від 04.03.2019р. у справі №905/204/18 у даній справі заявник посилався на те, що на момент подання до Маріупольської міської ради заяви (02.12.2015р.) про продовження строку дії договору на право користування земельною ділянкою від 02.03.2012р. для розміщення торгового павільйону, ще 02.11.2015р. цей самий павільйон позивачем було продано фізичній особі ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу, посвідченим в нотаріальному порядку.
Про існування вказаних обставин, як зазначав відповідач він дізнався в процесі розгляду господарським судом Донецької області справи №905/1769/19 за позовом Маріупольської міської ради до ТОВ "Лакі ЛТД" про вилучення земельної ділянки (кадастровий номер 1412336300:01:003:0178) за адресою: м.Маріуполь, АДРЕСА_1, площею 0,0030 га, розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.03.2012р., який рішенням господарського суду Донецької області по справі №905/204/18 продовжено до 05.08.2024р., та звільнення земельної ділянки.
Зокрема, 13.11.2019р. відповідачем та судом було отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакі ЛТД" копію договору купівлі-продажу майна (торгового павільйону, загальною площею 30,0 кв.м., довжиною 5,96 метрів, шириною 5,00 метрів, висотою 3,00 метри), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначений договір укладено між ТОВ "Лакі ЛТД" та ОСОБА_1 02.11.2015р. та посвідчено приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Лашиною Н.Г. за реєстровим номером 4071. В пункті 2 договору купівлі-продажу від 02.11.2015р. окремо зазначено, що майно, яке продається (торговий павільйон), розташоване на земельній ділянці, що належить Маріупольській міській раді (земельна ділянка площею 0,0030 га, кадастровий номер 1412336300:01:003:0178).
З викладеного випливає, що ТОВ "Лакі ЛТД" на момент подання до Маріупольської міської ради заяви (02.12.2015р.) про продовження строку дії договору на право користування земельною ділянкою від 02.03.2012р. для розміщення торгового павільйону ще 02.11.2015р. цей самий павільйон було продано за договором купівлі-продажу, посвідченим в нотаріальному порядку і не повідомлено Маріупольську міську раду про зазначений факт.
Звертаючись до суду з вимогами до Маріупольської міської ради про продовження строку користування земельною ділянкою (справа №905/204/18), ТОВ "Лакі ЛТД" не повідомило й суду про факт продажу торгового павільйону ОСОБА_1 , що суперечило меті, задля якої земельну ділянку було передано в користування ТОВ "Лакі ЛТД".
За таких обставин, господарським судом Донецької області відповідно до рішення від 04.03.2019р. у справі №905/204/18 Товариству з обмеженою відповідальністю "Лакі ЛТД" було, на думку відповідача, неправомірно продовжено право користування земельною ділянкою на 5 років з моменту державної реєстрації (до 05.08.2024р.).
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лакі ЛТД" шляхом повідомлення недостовірної інформації, в тому числі судовому органу, вчинило дії, які призвели до неправомірного заволодіння ним земельною ділянкою, площею 0,0030 га, кадастровий номер 1412336300:01:003:0178, що належить територіальній громаді міста Маріуполя в особі Маріупольської міської ради.
Проаналізувавши зміст поданої заяви та матеріали справи №905/204/18, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що обставини, на які посилається Маріупольська міська рада, є нововиявленими у розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України.
Так, однією з необхідних ознак існування нововиявлених обставин є, зокрема, наявність наступної умови: ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Тобто, необхідним є з`ясування питань про те, чи знав або міг знати відповідач про існування вказаних обставин на час розгляду спору судом по суті. При цьому відповідач повинен надати відповідні докази, що спростовують висновок суду про обізнаність або здатність особи бути обізнаною.
Як вбачається з умов договору оренди укладеного між Маріупольською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Лакі ЛТД" (орендар), а саме пунктів 5.1 і 1.1 договору оренди земельної ділянки, земельна ділянка (кадастровий номер 1412336300:01:003:0178 ) передається в оренду з метою та за цільовим призначенням: для роздрібної торгівлі з реалізації квітами, рослинами, насінням, добривом, домашніми тваринами та корму для них (функціонування павільйону з реалізації квітів ).
Разом з тим, місцевим господарським судом було встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Лакі ЛТД" згідно договору купівлі-продажу, укладеного 02.11.2015р. з ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу і зареєстрованим в реєстрі за № 4071, було передано (продано) у власність майно - торговий павільйон, загальною площею 30,0кв.м., довжиною 5,96м, шириною 5,00м, висотою 3,00м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Пунктом 2 вказаного договору визначено, що зазначений торгівельний павільйон розташований на земельній ділянці площею 0,0030га (кадастровий номер: 1412336300:01:003:0178 ), що належить Маріупольській міській раді та передана ТОВ "Лакі ЛТД" на умовах оренди, згідно договору оренди земельної ділянки.
Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до положень статей 13 та 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір землі, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї сторони може бути посвідчений нотаріально.
Згідно частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
З наведеного вище вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Лакі ЛТД" на момент подання 02.12.2015р. на адресу відповідача через Центр адміністративних послуг "Діалог" заяви про продовження терміну оренди земельної ділянки разом з проектом додаткової угоди, той самий павільйон , задля функціонування якого і було передано ТОВ "Лакі ЛТД" в оренду земельну ділянку площею 0,0030га (кадастровий номер: 1412336300:01:003:0178 ), що належить Маріупольській міській раді, ще 02.11.2015р. було продано іншій особі - ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що як на момент подання на адресу відповідача заяви про продовження терміну оренди земельної ділянки, так і на момент звернення до суду з відповідною позовною заявою і прийняття рішення по даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Лакі ЛТД" не було власником торгового павільйону загальною площею 30,0кв.м., який знаходився на земельній ділянці площею 0,0030 га, кадастровий номер 1412336300:01:003:0178, що належить територіальній громаді міста Маріуполя в особі Маріупольської міської ради і, як наслідок фактично не користувалося спірною земельною ділянкою кадастровий номер 1412336300:01:003:0178, площею 0,0030 га та не вправі було вимагати поновлення договору оренди земельної ділянки, яка надавалась товариству для встановлення павільйону з продажу квітів.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим та законним висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення заяви Маріупольської міської ради про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 04.03.2019р. у справі №905/204/18 за нововиявленими обставинами.
Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 13.01.2020р. у справі №905/204/18 слід залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянтів.
Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакі ЛТД" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 13.01.2020р. у справі №905/204/18 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 22 квітня 2020р.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя І.А. Шутенко
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.04.2020 |
Оприлюднено | 23.04.2020 |
Номер документу | 88866584 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Плахов Олексій Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні