Ухвала

від 22.04.2020 по справі 912/1243/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

22 квітня 2020 рокуСправа № 912/1243/20

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянувши заяву ТОВ "Сервісторгпром" №12 від 17.04.2020 про забезпечення позову у справі №912/1243/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісторгпром" (далі - ТОВ "Сервісторгпром"), код ЄДР 39596574, вул. Соборна, буд. 10Б, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., 08130, (адреса для листування: вул. Шевченка, 60, м. Кропивницький, 25006)

до відповідача Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, код ЄДР 20638147, площа Героїв Майдану, буд. 1, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25022

про визнання недійсним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ТОВ "Сервісторгпром" про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.12.2019 року у справі №02-ВДР/02-19 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Ухвалою від 27.03.2020 господарським судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/1243/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.04.2020 та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

22.04.2020 до суду надійшла заява ТОВ "Сервісторгпром" №12 від 17.04.2020 про забезпечення позову у справі №912/1243/20 шляхом зупинення дії рішення Адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №61/12-р/к від 26.12.2019 року до набрання законної сили рішенням Господарського суду Кіровоградської області у даній справі.

Суддя Коваленко Н.М., у провадженні якої перебуває справа №912/1243/20, у період з 13 по 30 квітня 2020 року включно перебуває у відпустці відповідно до наказу в.о. голови № 121 від 08.04.2020, що перешкоджає вчиненню відповідних процесуальних дій у строки, встановлені процесуальним законодавством щодо заяви №12 від 17.04.2020 ТОВ "Сервісторгпром" про забезпечення позову у справі № 912/1243/20, тому згідно розпорядження в.о. керівника апарату суду №102 від 22.04.2020 здійснено повторний автоматизований розподіл вказаної заяви.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву про забезпечення позову у справі № 912/1243/20 передано судді Кабаковій В.Г.

Отже, матеріали заяви ТОВ "Сервісторгпром" №12 від 17.04.2020 про забезпечення позову у справі № 912/1243/20 необхідно прийняти до провадження в новому складі суду.

Розглянувши заяву ТОВ "Сервісторгпром" про вжиття заходів забезпечення позову, господарський суд зазначає наступне.

Заява обґрунтована тим, що чинність оскаржуваного рішення в зазначені проміжки часу зумовлює обов`язок позивача сплатити накладений штраф. Невиконання цього обов`язку призводить до нарахування пені у розмірі 1,5% за кожен день прострочення сплати штрафу від суми штрафу, сукупний розмір якого 748 000 грн (за кожен день прострочення сплати штрафу нараховується пеня у розмірі 11 220,00 грн), а також дає підстави відповідачу звернутися із позовом про стягнення з позивача суми штрафу та пені, не очікуючи остаточного рішення суду у цьому судовому спорі. Добровільне чи примусове виконання спірного рішення в період його оскарження позивачем може істотно ускладнити виконання рішення суду, якщо таке буде прийнято на користь останнього, оскільки повернення такої значної суми коштів з державного бюджету може бути неможливим або значно утрудненим, що вимагатиме значних зусиль та пов`язаних з цим витрат, що в свою чергу спричинятиме матеріальні витрати у зв`язку з неможливістю використовувати зазначені кошти у своїй господарській діяльності. Тому, з посиланням на ч. 5 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", позивач просить суд зупинити дію оскаржуваного рішення.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору, іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Як встановлено у ч. 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При цьому згідно з ч. 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого:

- згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції";

- за результатами перевірки відповідно до частини п`ятої статті 57 цього Закону;

- за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону,

а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України (ч. 5 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Так, в силу норм Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України в силу своїх повноважень приймають відповідні рішення, як-от: рішення у заявах про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб`єктів господарювання (ст. 28 Закону), рішення у справах про узгоджені дії, концентрацію суб`єктів господарювання (ст. 31 Закону), рішення у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (ст. 48 Закону).

Судом встановлено, що спірне рішення Антимонопольного комітету України прийнято у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції в порядку ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Згідно резолютивної частини рішення Антимопольного комітету України визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпроддонсервіс" і Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісторгпром" вчинили порушення, передбачені п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій.

Господарський суд зазначає, що частина п`ята статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є спеціальною нормою, яка застосовується до правових відносин, що регулюються цим Законом, і згідно з якою дія рішення органу Антимонопольного комітету України може бути зупинена господарським судом лише за наявності достатніх підстав.

Право суду зупинити дію оскаржуваного рішення органу Антимонопольного комітету України за заявою, поданою суду відповідно до частини п`ятої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", не може розглядатися як підстава для забезпечення позову.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі № 916/492/19, від 14.11.2019 у справі № 914/938/19, від 01.04.2020 у справі № 912/2156/19.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом:

справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу;

відповідного рішення (постанови) господарського суду.

З огляду на наведене, норми ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачають автоматичне зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України.

Тобто, оскарження такого рішення до суду передбачає автоматичне зупинення його виконання в цій частині на час розгляду справи (на відміну від рішень, прийнятих в порядку ст.ст. 28, 31 Закону), а отже підстави для повторного зупинення дії рішення Антимонопольного комітету України від 26.12.2019 № 61/12-р/к відсутні.

Також, суд зазначає, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження вчинення Антимонопольним комітетом України дій, направлених на примусове стягнення з ТОВ "Сервісторгпром" штрафу, накладеного оскаржуваним рішенням, та пені за його несплату.

Відтак, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову.

З огляду на наведене, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення заяви ТОВ "Сервісторгпром" про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Господарський суд звертає увагу заявника, що заява про забезпечення позову, яка раніше була відхилена повністю або частково, може бути подана вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти заяву ТОВ "Сервісторгпром" №12 від 17.04.2020 про забезпечення позову у справі № 912/1243/20 до розгляду.

2. У задоволенні заяви ТОВ "Сервісторгпром" №12 від 17.04.2020 про забезпечення позову у справі № 912/1243/20 відмовити.

3. Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

4. Примірник ухвали надіслати сторонам.

Суддя В.Г. Кабакова