Ухвала

від 21.04.2020 по справі 915/400/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

21 квітня 2020 року Справа № 915/400/18

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О. розглянувши матеріали скарги №б/н від 28.05.2019 товариства з додатковою відповідальністю "ПМК-107 "ВОДБУД" на дії (бездіяльність) державного виконавця у справі

за позовом: фізичної особи-підприємця Ворони Владислава Валерійовича,

АДРЕСА_1 ;

до: товариства з додатковою відповідальністю "ПМК-107 "ВОДБУД",

вул. Янтарна, 318/8, м. Миколаїв, 54050;

про: стягнення грошових коштів у сумі 617896 грн. - основного боргу за договором оренди техніки від 22.01.2016 № 1/01/16;

орган ДВС: Корабельний відділ Державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області,

вул. Океанівська, 1-А, м. Миколаїв, 54052,

28.05.2019 Товариство з додатковою відповідальністю "ПМК-107 "ВОДБУД" звернулось до господарського суду Миколаївської області зі скаргою №б/н від 28.05.2019 в якій просить суд:

- визнати неправомірною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 11.05.2019, прийняту державним виконавцем Корабельного відділу ДВС м.Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області Телеш В.П. у виконавчому провадженні №57771076;

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Телеш В.П. щодо не передання майна, вказаного в ухвалі Господарського суду Миколаївської області від 07.05.2018 у справі №915/400/18, на зберігання боржнику - ТДВ "ПМК-107 "Водбуд";

- визнати неправомірним та скасувати рішення державного виконавця -

начальника Корабельного відділу ДВС м.Миколаїв Матвійчука І., оформлене листом №15741 від 14.05.2019 про відсутність підстав для передачі майна, вказаного в ухвалі Господарського суду Миколаївської області від 07.05.2018 по справі №915/400/18, на зберігання боржнику ТДВ "ПМК-107 "Водбуд".

- зобов`язати Корабельний відділ ДВС м.Миколаїв відновити виконавче

провадження №57771076 та на виконання ухвали Господарського суду Миколаївської області від 07.05.2018 у справі №915/400/18 передати боржнику - ТДВ "ПМК-107 "Водбуд", вказане в цій ухвалі нерухоме майно, а саме: нежитловий об`єкт - промислову базу, за реєстраційним номером 485473048101, розташовану за адресою: вул.Янтарна, 318/8 м.Миколаїв, що складається з: літери: Б - майстерня (загальна площа 1423,3 кв.м.); В- гараж (загальна площа 121 кв.м.); Г - мала механізація (загальна площа 169,8 кв.м.); П - киснева; Р - трансформаторна; С - щитова, №32 - хвіртка; №33 - ворота; №34 - огорожа; №1 - замощення.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.05.2019 вирішення питання про прийняття, повернення, залишення без руху скарги №б/н від 28.05.2019 товариства з додатковою відповідальністю "ПМК-107 "ВОДБУД" на дії (бездіяльність) державного виконавця відкладено до повернення вказаної справи до Господарського суду Миколаївської області .

Справа №915/400/18 повернута 14.04.2020 до Господарського суду Миколаївської області.

Враховуючи, що скарга надійшла до Господарського суду Миколаївської області під час перебування матеріалів справи у суді вищої інстанції, то після повернення справи, суд розглянувши скаргу №б/н від 28.05.2019 товариства з додатковою відповідальністю "ПМК-107 "ВОДБУД" на дії (бездіяльність) державного виконавця зазначає наступне.

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною першою статті 340 ГПК України передбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно з пунктом а частини першої та частиною другою статті 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

З урахуванням наведеного, статтею 341 Господарського процесуального кодексу України передбачено право заявника на звернення з відповідною скаргою у десятиденний строк з дня, коли він міг дізнатися або повинен був дізнатися про порушення його права.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

У вирішенні питання застосування загальної та спеціальної норм, господарський суд керується висновками постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 920/149/18, які визначають таке.

Оскільки існують два законодавчі акти однакової юридичної сили, які встановлюють неоднаковий строк для оскарження дій державного виконавця щодо виконання судового рішення, виникла правова колізія між нормою ч.1 ст.341 ГПК України та нормою ч. 5ст. 74 Закону України Про виконавче провадження щодо строку оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої служби.

Вирішуючи виключну правову проблему для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з огляду на встановлений ст. 115 ГПК України порядок обчислення процесуальних строків зазначений десятиденний строк слід обчислювати в календарних днях. Такий порядок обчислення строків є єдиним для всіх нормГПК України, а також застосовується в інших процесуальних кодексах України.

ВП ВС звернула увагу на співвідношення зазначених норм як спеціальної і загальної. ГПК України є основним нормативним актом, який регулює здійснення судочинства господарськими судами і відповідно визначає процесуальний порядок звернення з такими скаргами та розгляду їх судом. Норма, яка міститься у ст. 74 Закону України Про виконавче провадження , є загальною по відношенню до статей 339- 341 ГПК України, адже застосовується до: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.

У відповідності до ст. 116 ГПК України, строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

При досліджені поданої позивачем скарги на дії державного виконавця, судом встановлено, що зазначена скарга подана з пропуском строку встановленого ч.1 ст. 341 ГПК України.

Так у поданій скарзі скаржник зазначає, що оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження від 11.05.2019 та лист №15741 від 14.05.2019 про відсутність підстав для передачі майна, вказаного в ухвалі Господарського суду Миколаївської області від 07.05.2018 на зберігання боржнику ТДВ ПМК-107 Водбуд отримав 17.05.2019 .

Таким чином, останнім днем строку для оскарження постанови державного виконавця про закриття виконавчого провадження та рішення державного виконавця, оформлене листом №15741 від 14.05.2019 про відсутність підстав для передачі майна є 27.05.2019 (17.05.2019 + 10 днів).

Як вбачається з матеріалів скарги, скаржник звернувся до суду 28.05.2019, тобто із пропуском десятиденного строку, встановленого пунктом а частини першої статті 341 ГПК України, про зміст якої скаржник не міг не бути обізнаним, адже ГПК України є основним нормативним актом, який регулює здійснення судочинства господарськими судами і відповідно визначає процесуальний порядок звернення з такими скаргами та їх розгляду судом.

Як зазначалось, відповідно до частини другої статті 341 ГПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги на дії органів ДВС може бути поновлено судом.

За правилами статей 113, 115, 119 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом установлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, у разі звернення учасника виконавчого провадження (будь то стягувач чи боржник) поза межами 10-денного строку, встановленого нормами господарського процесуального законодавства для оскарження дій та рішень державних виконавців, такий учасник не позбавляється права на захист його порушеного права за умови подання клопотання про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин такого пропуску та визнання судом причин пропуску цього строку поважними.

Враховуючи зазначені вище норми процесуального закону, з урахуванням того, що з клопотанням про поновлення пропущеного строку на звернення зі скаргою на дії державного виконавця позивач до суду не звертався, суд дійшов висновку про залишення скарги позивача на дії державного виконавця без розгляду.

Отже, за відсутності клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду із скаргою на дії та рішення органу ДВС, вказана скарга позивача, за приписами частини другої статті 118 ГПК України підлягає залишенню без розгляду, що не позбавляє скаржника у подальшому права на звернення з клопотанням про поновлення такого строку.

Керуючись ст.ст.113, 115, 118, 119, 232, 234, 235, 339, 341, 342 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу №б/н від 28.05.2019 товариства з додатковою відповідальністю "ПМК

107 "ВОДБУД" на дії (бездіяльність) державного виконавця у справі №915/400/18 - залишити без розгляду.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили 21.04.2020.

Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу.

Ухвала господарського суду може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256-259 ГПК України з урахуванням п.4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Н.О.Семенчук