Ухвала

від 21.04.2020 по справі 0540/6655/18-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 квітня 2020 року

Київ

справа № 0540/6655/18-а

адміністративне провадження №К/9901/8354/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області

на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року

у справі №0540/6655/18-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НВО "Донбасвугілля"

до Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001991413 від 20.03.2018.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали шляхом сплати судового збору.

27 лютого 2019 року Перший апеляційний адміністративний суд відмовив в задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та повернув апеляційну скаргу податкового органу, у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду від 01 лютого 2019 року.

06 грудня 2019 року відповідач повторно подав апеляційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року, в якій просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження судового рішення, посилаючись на неможливість своєчасно сплати судовий збір у зв`язку з неналежним фінансуванням.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, відмовлено у задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу відповідача залишено без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги шляхом надіслання на адресу Першого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску та докази сплати судового збору.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження з посиланням на пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги апелянтом не усунені, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших обґрунтованих причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції до суду не надано.

Відповідач оскаржив ухвалу суду апеляційної інстанції від 14 лютого 2020 року в касаційному порядку. 25 березня 2020 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу відповідача залишено без руху, надано скаржнику строк тривалістю десять днів для усунення виявлених недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору, навести підстави, на яких подається касаційна скарга, та надати належні докази, які б підтверджували поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення суду.

13 квітня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання відповідача про продовження строку на усунення недоліків в частині сплати судового збору, посилаючись на неможливість сплатити судовий збір.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з такого.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Постановляючи ухвалу від 14 лютого 2020 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не виконано вимоги ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року та не наведено об`єктивних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

В обґрунтування касаційної скарги та причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, скаржник мотивує обмеженням фінансування на сплату судового збору.

Суд касаційної інстанції звертає увагу, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року у справі №0540/6655/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НВО "Донбасвугілля" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р. Ф. Ханова

Судді І. А. Гончарова

І. Я. Олендер