Ухвала

від 21.04.2020 по справі 820/3876/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 квітня 2020 року

Київ

справа №820/3876/16

адміністративне провадження №К/9901/8608/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві

на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року

у справі №820/3876/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБЕРН"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Київської області, Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Державна фіскальна служба України, Державна казначейська служба України

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року залишено без задоволення заяву Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про заміну сторони виконавчого у справі № 820/3876/16.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом сплати судового збору.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року скаржнику продовжено строк на усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

12 червня 2019 року ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду відмовлено в задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційну скаргу повернуто скаржнику через несплату судового збору.

19 липня 2019 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві повторно подано апеляційну скаргу на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року. Одночасно з апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування заявленого клопотання скаржник вказує, що єдиною перешкодою, що потягнула за собою повернення первинної апеляційної скарги апелянта - це відсутність документа, шо підтверджує сплату судового збору, що унеможливило реалізацію права контролюючого органу на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року у задоволенні клопотання скаржника про поновлення строку апеляційного оскарження відмовлено. Підстави, викладені в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення визнано неповажними. Апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху, скаржнику надано десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом зазначення інших підстав для поновлення строку на принесення апеляційної скарги.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року відповідачу відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження з посиланням на пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року у встановлений судом строк скаржником не виконано.

Відповідач оскаржив ухвалу суду апеляційної інстанції від 18 листопада 2019 року в касаційному порядку. 27 березня 2020 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу відповідача залишено без руху, надано скаржнику строк тривалістю десять днів для усунення виявлених недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору, обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та навести підстави, на яких подається касаційна скарга. Станом на 21 квітня 2020 року недоліки касаційної скарги не усунуто.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з такого.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Постановляючи ухвалу від 18 листопада 2019 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не виконано вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року та не зазначено поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

В обґрунтування касаційної скарги та причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, скаржник мотивує відсутністю фінансування на сплату судового збору.

Суд касаційної інстанції звертає увагу, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року у справі №820/3876/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБЕРН" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Київської області, Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Державна фіскальна служба України, Державна казначейська служба України про зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р. Ф. Ханова

Судді І. А. Гончарова

І. Я. Олендер