Рішення

від 08.04.2020 по справі 456/1791/18

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/1791/18

Провадження № 2/456/111/2020

РІШЕННЯ

іменем України

08 квітня 2020 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Шрамка Р. Т. ,

з участю секретаря: Панилик О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу №456/1791/19 за позовом ОСОБА_1 до Дулібської сільської ради Стрийського району Львівської області, ОСОБА_2 , Стрийської районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправними та скасування рішень Дулібської сільської ради та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до Дулібської сільської ради Стрийського району Львівської області, ОСОБА_2 , Стрийської районної державної адміністрації Львівської області про визнання визнання протиправними та скасування рішень Дулібської сільської ради від 06 травня 2015р. №1064 "Про надання дозволу на виготовлення детального плану територій для індивідуальної забудови на території Дулібської сільської ради", Дулібської сільської ради від 20 листопада 2015р. №17 "Про затвердження детального плану територій для індивідуальної забудови на території Дулібської сільської ради", Дулібської сільської ради від 29 грудня 2015р. №126 "Про затвердження акту обстеження земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 на території Дулібської сільської ради", Дулібської сільської ради від 26 лютого 2016р. №207 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та передачу її у власність на території Дулібської сільської ради", Дулібської сільської ради від 06 травня 2015р. №1078 "Про відмову гр.. ОСОБА_1 у наданні дозволу на виділення частини земельної ділянки під проїзд та садівництво на території для індивідуальної забудови на території Дулібської сільської ради" та скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на земельну ділянку кадастровий номер 4625382000:01:004:0093, площею 0.0353 га., для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 .

В процесі розгляду справи, позивач уточнив позовні вимоги та в позові вказав, що 04.09.2003 року ОСОБА_3 , і позивач ОСОБА_1 , уклали договір купівлі-продажу, що посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Мірчук Л.І., за реєстраційним №7511. Згідно цього договору ОСОБА_3 , продала, а ОСОБА_1 , купив житловий будинок з прилеглими до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 , та земельну ділянку площею 2611кв.м., розміщену на землях, що знаходяться у віданні Дулібської сільської ради для обслуговування житловою будинку та ведення особистого підсобного господарства. Ця земельна ділянка розміром 2611кв.м. належала ОСОБА_3 , згідно державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЛВ №000716, виданого 26.08.1997 року на підставі рішення виконавчого комітету Дулібської сільської Ради народних депутатів від 28.11.1996 року за №99, та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 74. Продавець ОСОБА_3 , показала покупцю ОСОБА_1 , межі земельної ділянки, на якій знаходився будинок та межі другої земельної ділянку, яка була відокремлена від першої парканом. Друга земельна ділянка, яка починалась не по прямій та була частково огороджена металевими стовпчиками з обох боків, прилягала до польової дороги. ОСОБА_3 , пояснила, що є окремий план під забудову цієї земельної ділянки з окремим заїздом з польової дороги, що підтверджувалось державним актом на право приватної власності на землю, виданим 26.08.1997 року серія І-ЛВ №000716. Це також підтверджується рішенням виконавчого комітету Дулібської сільської Ради народних депутатів №168 від серпня 1992 року Про надання земельної ділянки і підняття питання перед міською Радою про надання дозволу на будівництво житлового будинку на новому місці в с. Дуліби гр. ОСОБА_3 , рішенням виконавчого комітету Дулібської сільської Ради народних депутатів від 28.11.96 р. №99 Про передачу у приватну власність присадибних ділянок жителям с. Дуліби , планом (проектом) забудови земельної ділянки № 173/07 в с. Дуліби площею 0,1260 га від 02.07.2007, відведеної ОСОБА_4 у приватну власність рішенням Дулібської сільської ради №86 від 31.07.2007 року, планом (проектом) забудови земельної ділянки № 318/07 в с. Дуліби площею 792 кв.м. від 23.01.2008, відведеної ОСОБА_5 під будівництво житлового будинку та гаражу. На межі з дорогою позивачем разом з батьком його дружини було закопано металеві стовпчики, оскільки на ділянці від дороги було стихійне звалище. Крім цього, в кінці земельна ділянка була загороджена з обох боків парканом попередніми власниками. Також в кінці ділянки був рів, що утруднювало проїзд на земельну ділянку. Протягом 2-3 х років позивачем було завезено близько 20-30 вантажних автомобілів гравію та глини, вирівняно земельну ділянку біля польової дороги. Протягом цих років заїзд на другу земельну ділянку площею 0,12 га та площею 0,0366 га здійснювався з польової дороги згідно акту. Крім цього, цей заїзд передбачений діючим генеральним планом с. Дуліби, викопіювання з якого додано. Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №685485, виданого Дулібською сільською радою 03.06.2011 року на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу від 04.09.2003 року, позивач став власником земельної ділянки площею 0,0366 га., кадастровий номер 4625382000:01:003:0086, розташованої в с. Дуліби Стрийського району Львівської області, цільове призначення якої є ведення особистого селянського господарства. Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 685486, виданого Дулібською сільською радою 03.06.2011 року на підставі вищезазначеного договору купівлі-продажу земельної від 04.09.2003 року, позивач став власником земельної ділянки площею 0,2211га., кадастровий номер 4625382000:01:003:0047, розташованої в АДРЕСА_2 , цільове призначення якої є будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. На даний час позивач є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , що стверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 15.12.2011 і витягом про державну реєстрацію прав за номером 32620338 від 22.12.2011. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за індексним номером 54140652 від 26.02.2016 і витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за номером НВ-4603086832016 від 03.02.2016 позивач є власником земельної ділянки за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 861535046253, кадастровий номер 4625382000:01:004:0091, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) розміром 0,1011га, на якій розташоване будинковолодіння за адресою АДРЕСА_2 . Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за індексним номером 54140177 від 26.02.2016 і витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за номером НВ-4603096932016 від 05.02.2016 позивач є власником земельної ділянки за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 861525846253, кадастровий номер 4625382000:01:004:0092, розміром 0,12 га, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_2 , на якій позивач планує побудувати будинок своєму сину.

20.04.2015 року позивач звернувся до Дулібської сільської ради із заявою про виділ частини земельної ділянки для облаштування проїзду, оскільки на той час відбувався поділ вищезазначеної земельної ділянка. Ця заява була прийнята Дулібською сільською радою тільки 28.04.2015 року.

06.05.2015 року Дулібська сільська рада розглянувши заяву жителя с. Дуліби Стрийського району ОСОБА_1 про надання дозволу на виділення частини земельної ділянки під проїзд до його домоволодіння і частину земельної ділянки для ведення садівництва та керуючись п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , прийняла рішення, яким відмовила гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на виділення частини земельної ділянки під проїзд та садівництво орієнтовною площею 0,038 га по АДРЕСА_1 , поруч з його присадибною ділянкою в межах населеного с. Дуліби. Про це стверджує рішення Дулібської сільської ради від 06 травня 2015 року №1078 Про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на виділення частини земельної ділянки під проїзд та садівництва на території Дулібської сільської ради . Позивач вважає, що рішення Дулібської сільської ради від 06.05.2015 року №1078 є незаконним, оскільки порушує його права щодо користування земельною ділянкою за кадастровим номером 4625382000:01:004:0092, розміром 0,12 га, власником якої він є. З врахуванням зазначеного рішення №1078, позивачем було надіслано до Дулібської сільської ради запит на інформацію щодо передачі спірної земельної ділянки іншим особам. 18.05.2015 року позивачу було надано копію рішення Дулібської сільської ради від 06 травня 2015 року №1064 Про надання дозволу на виготовлення детального плану території для індивідуальної забудови на території Дулібської сільської ради .

З вищезазначеного рішення №1064 вбачається, що 06.05.2015 року Дулібська сільська рада розглянувши заяву жителя АДРЕСА_3 ОСОБА_2 про надання дозволу на виготовлення детального плану території для індивідуальної забудови земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, керуючись п. 42 ч. 1 ст. 26, 31 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , прийняла рішення, яким надала дозвіл на виготовлення детального плану території для індивідуальної забудови земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд, загальною площею 0,0385 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) в межах населеного пункту с. Дуліби по вул. Чупринки гр . ОСОБА_2 .

22.05.2015 року позивач, як власник земельної ділянки площею 0,2211га., кадастровий номер 4625382000:01:003:0047, розташованої в АДРЕСА_2 , яка в той час перебувала в процесі розподілу на дві окремі земельні ділянки з присвоєнням окремих кадастрових номерів та поштових адрес, звернувся до Дулібської сільської ради із заявою, і якій просив при затвердженні нового генерального плану передбачити проїзд з вул. Чупринкн до його земельної ділянки враховуючи те, що згідно діючого плану у нього був проїзд до дороги, до вул. Чупринки.

05.06.2015 року позивач звернувся до Стрийського міськрайонного суду з адміністративним позовом до Дулібської сільської ради про визнання протиправними та скасування рішень Дулібської сільської ради від 06.05.2015 року № 1078 і № 1064.

11.06.2015 року Дулібська сільська рада у своїй відповіді №151/02.24 на заяву позивача від 22.05.2015 року за вх. № 247 повідомила заявника, що по питанні розподілу земельної ділянки рекомендовано звернутися в сертифіковану землевпорядну організацію, сільська рада розподіл не проводить.

27.11.2017 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області (судця Гула Л.В.) постановив ухвалу в адміністративній справі № 456/2519/15-а, якою закрив провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дулібської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішень. Суд роз`яснив позивачу, що він має право звернутися з даним позовом у порядку цивільного судочинства.

05.05.2018року ОСОБА_1 звернувся до Стрийського міськрайонного суду з цивільним позовом до Дулібської сільської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, а саме про визнання протиправними та скасування рішень Дулібської сільської ради від 06 травня 2015 року № 1078 Про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на виділення частини земельної ділянки під проїзд та садівництва на території Дулібської сільської ради , від 06 травня 2015 року № 1064 Про надання дозволу на виготовлення детального плану території для індивідуальної забудови на території Дулібської сільської ради , від 20 листопада 2015 року № 17 Про затвердження детального плану території для індивідуальної забудови на території Дулібської сільської ради .

31.07.2018 року позивач отримав поштою відзив третьої особи ОСОБА_2 на позов у даній справі №456/1791/18 і додану до нього копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.03.2018р. З цього витягу вбачається, що на підставі рішення Дулібської сільської ради Стрийського району Львівської області від 26.02.2016р., ОСОБА_2 набув право приватної власності на земельну ділянку за кадастровим номером: 4625382000:01:004:0093, площею 0,0353 га, державну реєстрацію якої здійснило Управління Держгеокадастру у Стрийському районі Львівської області 10.02.2016р, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 . З цього витягу також вбачається, що державну реєстрацію права власності на цю земельну ділянку провів 03.03.2016 о 16:11:43 державний реєстратор Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області Тур Юрій Богданович.

09.08.2018року позивач отримав відповідь Дулібської сільської ради на його запит від 06.08.2018року, а саме копію рішення Дулібської сільської ради Стрийського району Львівської області від 26 лютого 2016 року №207 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та передачу її у власність на території Дулібської сільської ради .

З рішення №207 вбачається, що 26.02.2016 року Дулібська сільська рада розглянувши заяву жителя АДРЕСА_5 ОСОБА_2 про затвердження землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, Дулібська сільська рада, прийняла рішення, яким затвердила проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд кадастровий номер 4625382000:01:004:0093 з метою передачі її безоплатно у власність загальною площею 0,0353 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення (ріллі) в межах населеного пункту с. Дуліби по вул. Чупринки на території Дулібської сільської ради гр. ОСОБА_2 , перевела земельну ділянку кадастровий номер 4625382000:01:004:0093 загальною площею 0,0353 га по вул. Чупринки з земель сільськогосподарського призначення (ріллі) в категорію земель - землі житлової та громадської забудови, передала безоплатно у власність земельну ділянку кадастровий номер 4625382000:01:004:0093 загальною площею 0,0353 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення (ріллі) в межах населеного пункту с. Дуліби вул. Чупринки на території Дулібської сільської ради гр. ОСОБА_2 . Гр. ОСОБА_2 оформити право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4625382000:01:004:0093 загальною площею 0,0353 га відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень . Інженеру землевпоряднику Дулібської сільської ради внести зміни в земельно-облікові документи.

14.08.2018 року позивач звернувся до Дулібської сільської ради із запитом, яким просив видати йому інформацію, а саме належним чином завірені печаткою копії всіх документів, на підставі яких було прийнято зазначене рішення Дулібської сільської ради від 26 лютого 2016 року №207, в тому числі копію проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд кадастровий номер 4625382000:01:004:0093 з метою передачі її безоплатно у власність загальною площею 0,0353 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення (ріллі) в межах населеного пункту с. Дуліби по вул. Чупринки на території Дулібської сільської ради гр. ОСОБА_2, які він має намір оскаржити в судовому порядку.

21.08.2018року Дулібська сільська рада надіслала позивачу відповідь від 17.08.2018 р. № 253 на його запит від 14.08.2018 року, а саме копію заяви гр. ОСОБА_2 від 11.02.2016 року та копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за номером НВ-4603116372016 від 10.02.2016 за кадастровим номером: 4625382000:01:004:0093, площею 0,0353 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 , а також повідомила його, що копії проектів землеустрою в Дулібській сільській раді не зберігаються.

27.08.2018року позивач звернувся до Дулібської сільської ради із запитом, яким просив видати йому інформацію, а саме належним чином завірену печаткою копію протоколу громадських слухань, на підставі яких було прийнято рішення Дулібської сільської ради від 20 листопада 2015 року № 17 Про затвердження детального плану території для індивідуальної забудови на території Дулібської сільської ради .

07.09.2018року позивач отримав поштою відповідь Дулібської сільської ради від 31.08.2018р. №264 на його запит від 27.08.2018 року, з якої йому стало відомо, що 31.08.2018року Дулібська сільська рада розглянула запит позивача від 27.08.2018 року і повідомила його, що розгляд запиту, а саме належним чином завірену печаткою копію протоколу громадських слухань, на підставі яких було прийнято рішення Дулібської сільської ради від 20.11.2015 р. № 17 Про затвердження детального плану території для індивідуальної забудови на території Дулібської сільської ради , продовжено згідно ст. 20 п. 4 Закону Про доступ до публічної інформації терміном до 20 робочих днів. 22.09.2018 року позивач отримав поштою ще одну відповідь Дулібської сільської ради 17.09.2018р. № 279 на його запит від 27.08.2018 року, якою його повідомили, що в приміщенні Дулібської сільської ради не виявлено протоколу громадських слухань, на підставі яких було прийнято рішення Дулібської сільської ради від 20.11.2015р. №17 Про затвердження детального плану території Дулібської сільської ради . 14.09.2018 року позивач звернувся до Дулібської сільської ради із запитом, яким просив видати йому інформацію, а саме належним чином завірені печаткою копії всіх документів, на підставі яких було прийнято рішення Дулібської сільської ради від 29 грудня 2015 року № 126, в тому числі копію акту комісія обстеження земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по вул. Чупринки жителя с. Дуліби ОСОБА_2 від 24.12.2015 року та копію заяви ОСОБА_2 про відмову ОСОБА_1 погодити акт встановлення та узгодження меж. В цьому запиті позивач також просив надати йому в електронному вигляді копії технічного запису всіх засідань сесій Дулібської сільської ради, на яких були прийняті рішення Дулібської сільської ради від 06 травня 2015 року № 1064 Про надання дозволу на виготовлення детального плану території для індивідуальної забудови на території Дулібської сільської ради , від 20 листопада 2015 року №17 Про затвердження детального плану території для індивідуальної забудови на території Дулібської сільської ради , від 29 грудня 2015 року № 126 Про затвердження акту обстеження земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по вул. Чупринки на території Дулібської сільської ради і від 26 лютого 2016 року №207 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та передачу її у власність на території Дулібської сільської ради . 27.09.2018 року позивач отримав поштою відповідь Дулібської сільської ради від 21.09.2018р. №280 на його запит від 14.09.2018 року, з якої йому стало відомо, що 21.09.2018 року Дулібська сільська рада розглянула його запит на інформацію від 17.09.2018р. і повідомила, що розгляд запиту, а саме надання копій запитуваних документів, продовжено згідно ст. 20 п. 4 Закону Про доступ до публічної інформації терміном до 20 робочих днів.

14.09.2018року позивач звернувся до Головного управління Держгеоісадастру у Львівській області та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 із запитами, якими просить видати йому інформацію, а саме належним чином завірену печаткою копію проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 11.12.2015р. ФОП ОСОБА_7 , на підставі якого Управління Держгеокадастру у Стрийському районі Львівській області 10.02.2016 здійснило державну реєстрацію вищезазначеної земельної ділянки (кадастровий номер 4625382000:01:004:0093).

У вересні 2018 року позивач отримав копію висновку експерта № 1617 земельно-технічної експертизи, складеного 31.08.2018 року старшим судовим експертом лабораторії будівельно- та земельно-технічних досліджень Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_8.

Цим висновком встановлено, що досліджувана земельна ділянка з кадастровим номером 4625382,000:01:004:0092 за адресою АДРЕСА_2 знаходиться в кварталі житлової забудови №4. Ділянки розміщені в цьому кварталі мають заїзд з вулиці Чупринки . Ділянки розміщені в кварталі в„– 3 мають заїзд з вулиці Шевченка . Технічно можливих варіантів для влаштування заїзду через ділянку з кадастровим номером 4625382000:01:003:0091 до ділянки з кадастровим номером 4625382000:01:004:0092 не має. Проїзд до земельної ділянки ОСОБА_1 з кадастровим номером 4625382000:01:004:0092, згідно плану-схеми забудови земельної ділянки з кадастровим номером 4625382000:01:003:0091 з вул. Шевченка в с. Дуліби встановлений не правильно, так як не відповідає вимогам додатку 3,1 Протипожежні вимоги ДБН 360-92** Планування і забудова міських і сільських поселень , згідно яких відстань від краю проїзду до стін будинку, слід приймати 5-8 м для будинків до 9 поверхів, а в даному випадку відстань від житлового будинку до існуючої огорожі складає менше 5 метрів.

Позивач вважає, що при прийнятті рішення №1064 Дулібською сільською радою порушено вимоги ст.ст. 16, 17, 19, 21, 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , яким надано дозвіл фізичній особі на виготовлення детального плану території, без затверджених змін до генерального плану села Дуліби, без затвердження містобудівної документації.

Крім того, 20.04.2015 року позивач звернувся із заявою до Дулібської сільської ради про виділення вказаної земельної ділянки під проїзд та садівництво. Однак працівники Дулібської сільської ради відмовляли йому в реєстрації його, покликаючись на сільського голову. Після неодноразових намагань та повідомленням про оскарження незаконних дій з сільської ради, його заява була зареєстрована 28.04.2015 року. Позивача не було повідомлено про день та час проведення сесії, на якій розглядалася заява. Зайшовши в зал, де проводилась сесія, позивач помітив невдоволення ОСОБА_2 . Перебуваючи на сесії, позивач був свідком того, як ОСОБА_2 , керував діями сільського голови та депутатів. Ознайомившись з протоколом сесії, на якій приймалось оскаржуване рішення, позивач також побачив порушення порядку денного. По земельному питанню повинен був доповідати голова земельної комісії ОСОБА_7 , однак по цьому питанню доповідав ОСОБА_9 . У своїй доповіді він перекручував факти. Про існування заяви позивача ОСОБА_9 повідомив тільки тоді, коли позивач намагався повідомити присутніх, що ним також подана заява на отримання земельної ділянки. З незрозумілих причин позивача було виставлено за двері, тому він не бачив як проходило обговорення та голосування, хто з присутніх депутатів доповідав та якими законами вони керувалися при прийнятті незаконного рішення. Можливо в цей час були заклики до неправомірних дій, а тому позивача виставили за двері, щоб не було свідків, хоч голосування було відкрите. Також ОСОБА_9 , на сесію виносився не проект рішення земельної комісії, яке повинен зачитувати голова земельної комісії, а ним зачитувалася заява ОСОБА_2 , що є порушенням регламенту сесій органів місцевого самоврядування, які повинні ставити на голосування проекти рішень, які обговорені на комісіях, в тому числі земельних.

Під час доповіді сільським головою не було повідомлено звідки взялась земельна ділянка, хто нею користується чи користувався, хто межує, хто має переважне право на її отримання, чи не порушує їхнє рішення Конституцію України, Закони України, чи не спровокує їхнє рішення земельний спір, які архівні матеріали підняті - генеральний план с. Дуліби, детальні плани, чи стоїть земельна ділянка на балансі сільської ради, чи було повідомлено жителів с. Дуліби, які стоять в черзі на отримання земельних ділянок. В протоколі сесії записано, що ОСОБА_2 земельна ділянка виділяється за умов надання спонсорських коштів для потреби громади с. Дуліби, однак в рішенні №1064 цього не зазначено. Також в матеріалах кримінального провадження щодо посадових осіб Дулібської сільської ряди за ст. 366 КК України, внесеного в ЄРДР 20.07.2015 року за №42015140330000030 встановлено фігурантів справи. ОСОБА_9 всупереч забороні вчиняти дії щодо даної земельної ділянки, проводить громадські слухання щодо розроблення детального плану території земельної ділянки, де позивач та четверо його сусідів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 говорили про обов`язковість заїзду до земельної ділянки з вулиці Чупринки , як і у всіх жителів цього кварталу, однак жодного зауваження ОСОБА_9 не вніс до витягу з протоколу громадських слухань, а записав у документ необхідну для нього інформацію, щоб прикрити раніше скоєне. В кримінальному провадженні він відмовився від показів згідно ст. 63 Конституції України. Інженер-землевпорядник Дулібської сільської ради ОСОБА_14 під час одночасного допиту відповіла на декілька запитань, а потім повідомила слідчого, що буде спілкуватись з ним в присутності юриста. Також нею дані покази, в яких повідомляє, що жодних архівних матеріалів нею не піднято, хоч за своєю посадою саме все відповідає за законність рішень в земельних відносинах, за це вона отримує заробітну та саме через її свідомі дії або бездіяльність це сталось, що зараз з`ясовує слідство, для кваліфікації злочину. Зважаючи на наведене Дулібською сільською радою порушено Конституцію України та Земельний кодекс України, чим позбавлено позивача конституційного права користування земельною ділянкою.

В судовому засіданні позивач, позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити. Надав суду пояснення на відзив відповідача, в якому заперечив викладені обставини у відзиві.

Представник відповідача Дулібської сільської ради в судове засідання не з?явився, подав до суду заяву про слухання справи за його відсутності та просив в задоволенні позову відмовити, скерував на адресу суду відзив в якому вказав, що позивач у свої позовній заяві стверджує, що він 04.09.2003 придбав у гр. ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2611 кв.м., котра належала гр. ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на землю серії І-ЛВ №000716, виданого 26.08.1997р. на підставі Рішення виконавчого комітету Дулібської сільської ради народних депутатів від 28.11.1996р. №99. Після придбання ділянки у гр. ОСОБА_3 (0,2611 Га) позивач розділив її на одну ділянку 0.0366 Га кад. №4625382000:01:003:0086, цільове призначення ОСГ (Акт про право власності серія ЯЛ685485 ) та земельну ділянку загальною площею 0.2211 Га, кадастровий №4625382000:01:003:0047, цільове призначення ОЖБ (Акт про право власності серія ЯЛ685486 ). В Акті про право власності на земельну ділянку серія ЯЛ685486 заг. пл. 0.2211 Га, кад. №4625382000:01:003:0047, вказано, що суміжним землекористувачем з межами З - Ж являється сільська рада, а межі Й - А - землі загального користування вул. Шевченка , отже заїзд на всю земельну ділянку ОСОБА_1 розміром 0,2211 Га. був передбачений з АДРЕСА_2 ). Придбавши землю позивач розпочинає будівництво будинку посередині цієї ділянки (реєструє право власності на будинок 22.12.2011р.). Таким чином позивач сам собі унеможливлює заїзд до задньої частини цієї ділянки. Позивач стверджує, що на момент звернення ОСОБА_2 щодо передачі йому безкоштовно ділянки для ОЖБ у власність, ОСОБА_1 вже розділив свою земельну ділянку 0,2211 Га, на 2 частини. Це твердження не відповідає фактичним обставинам справи. Так, 06.05.2015р. Дулібська сільська рада надала дозвіл ОСОБА_2 , на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а позивач розділив ділянку 0,2211 Га на 2 частини розміром 0,1011 Га та 0,12 Га лишень 05.02.2016 року про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру прав на нерухоме майно №69603418. З того самого витягу видно що земельна ділянка 0,2211 Га кад. №4625382000:01:003:0047, що належить позивачу, 05.02.2016 була розділена на 2 новоутворені ділянки, котрі отримали адресу АДРЕСА_2 . Станом на 06.05.2015р. коли сільська рада надавала дозвіл ОСОБА_2 щодо розробки проекту землеустрою, земельної ділянки ОСОБА_1 0.12 га кад.№4625382000:01:004:0092 просто не існувало. У своєму позові позивач стверджує, що до надання ОСОБА_2 земельної ділянки позивач мав можливість заїзду на свою ділянку з вулиці Чупринки , а після надання він втратив таку можливість заїзду на його ділянку, чим позбавлено його права користування своєю земельною ділянкою. Проте таке твердження не відповідає дійсності. Позивач не мав права заїзду на свою ділянку з вулиці Чупринки, оскільки його земельна ділянка не межувала з вулицею Чупринки . Між земельною ділянкою позивача та вулицею Чупринки знаходилась земельна ділянка площею 0353га., яка знаходилась у комунальній власності місцевої громади та була у розпорядженні Дулібської сільської ради. У позивача не було права проїзду по цій земельній ділянці. Пізніше цю земельну ділянку набув у власність ОСОБА_2 . До нього перейшли всі права та обов`язки щодо земельної ділянки, які мав попередній власник ділянки. Таким чином, оскільки у позивача не було права проїзду по ділянці площею 0,0353га., якою розпоряджалася Дулібська сільська рада, то і безпідставним є твердження, що позивач втратив право проїзду по тій же ж ділянці після зміни її власника. Крім того, скасування права власності на земельну ділянку площею 0,0353га. не задовольняє інтересів позивача, у позивача від цього не виникає права проїзду по цій ділянці площею 0,0353га. Крім цього в Акті про право власності на земельну ділянку серія ЯЛ685486 заг. пл. 0,2211 Га, кад. №4625382000:01:003:0047, вказано, що суміжним землекористувачем з межами 3 - Ж являється сільська рада, а межі Й - А - землі загального користування вул. Шевченка , отже заїзд на всю земельну ділянку ОСОБА_1 розміром 0,2211 Га. був передбачений з АДРЕСА_2 ). Придбавши свою земельну ділянку позивач розпочинає будівництво будинку посередині цієї ділянки. Таким чином позивач сам собі обмежує заїзд до задньої частини цієї ділянки. Оскільки у позивача не було права проїзду з вулиці Чупринки по ділянці площею 0,0353га. на власну ділянку, позивач обмежив заїзд до задньої частини своєї ділянки з вулиці Шевченка сам, то Дулібська сільська рада, прийнявши оспорювані рішення, та ОСОБА_2 , оформивши право власності на ділянку площею 0,0353га., жодним чином не перешкодили праву доступу позивача до своєї земельної ділянки. Оскільки відповідачі не порушували прав, свобод та законних інтересів позивача, то позовні вимоги є безпідставними. Щодо відсутності генерального плану. Позивач стверджує, що ОСОБА_2 надали дозвіл на виготовлення детального плану території для індивідуальної забудови без затвердження змін до генерального плану с. Дуліби. Проте генерального плану с. Дуліби не існує. Отже відсутня можливість та потреба затверджувати зміни до Генерального плану с. Дуліби. Позивач вважає, що допущено порушення порядку денного сесії сільської ради оскільки доповідав не розробник проектної документації ОСОБА_7 , а сільський голова, допущено порушення регламенту сесії органів місцевого самоврядування, які повинні ставити на голосування проекти рішень, які обговорені в комісіях, в тому числі земельних. Позивач не наводить доказів, які б довели що вказане відбулося насправді. Крім того гіпотетичні порушення порядку денного в частині особи доповідача не спричиняє правовим наслідком скасування такого рішення. 14.06.2015р. відбулись громадські слухання щодо затвердження детального плану території земельної ділянки для обслуговування житлового будинку орієнтовною площею 0,0365 Га із земель сільськогосподарського використання (ріллі). На цих зборах були присутні жителі с. Дуліби і сам позивач. В результаті голосування збори вирішили - затвердити детальний план території земельної ділянки для обслуговування житлового будинку орієнтовною площею 0,0365 Га із земель сільськогосподарського використання (ріллі). Проголосували за -9 чол., проти - 4 чол., утримались - 1 чол. Позивач вказує на порушення сільською радою ст.161 Земельного кодексу України, згідно якої 1. Рішення органів місцевого самоврядування вступає в силу з моменту його прийняття. Оскарження зазначених рішень у суді призупиняє їх виконання . Проте вказана норма не застосовується до розглядуваних правовідносин. У розглядуваних правовідносинах мова не йде про спір щодо меж земельної ділянки, тим більше на момент прийняття оспорюваних рішень Дулібської сільської ради ні позивач ні ОСОБА_2 не були власником спірної землі. Оскільки оспорювані рішення Дулібської сільської ради не вирішували жодних земельних спорів про межі ділянок між власниками ділянок, то на такі рішення сільради не поширюються норми Розділу 25 ЗКУ, зокрема і статті 161 ЗКУ. Крім того Конституційний Суд України в рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв`язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. У даному випадку на виконання прийнятих рішень Дулібської сільської ради, що є предметом розгляду цієї справи (про надання дозволу на виготовлення проектної документації, Про затвердження детального плану території, про відмову Іванку у наданні дозволу на виділення земельної ділянки) ОСОБА_2 зареєстрував у встановленому порядку право власності на земельну ділянку та отримав відповідні первинні документи - свідоцтво про право власності на майно. Отже, оспорювані Рішення Дулібської сільської ради, які є ненормативними актами органу місцевого самоврядування, вичерпали свою дію внаслідок їх виконання третьою особою. У зв`язку з чим як їх подальше скасування не породжують жодних правових наслідків для власника майна - ОСОБА_2 , оскільки у такої особи вже виникло право власності на майно і це право ґрунтується на чинних правовстановлюючих документах. Відповідна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року у справі №21-405а14. У справі № 21-405а14 колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України (Номер в СДРСР 42202870) дійшла висновку, що позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність, що застосовується одноразово і вичерпує свою дію фактом його виконання, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту (постанова від 11 листопада 2014 року). Проте, як вбачається з підстав заявленого позову позивач фактично оспорює правомірність набуття відповідачем речових прав на згадане нерухоме майно, тобто має місце спір про право власності між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Оскаржувані Рішення відповідача вичерпали свою дію внаслідок їх виконання. Скасування таких актів не породжує правових наслідків для власника майна. Тобто, обраний позивачем спосіб захисту свого права шляхом визнання незаконним та скасування рішень відповідача не забезпечує реального захисту порушеного права позивача, тобто у будь-якому випадку не призведе до поновлення прав позивача, які він вважає порушеними внаслідок прийняття спірних рішень. Наведений висновок узгоджується з правовою позицією в постанові Верховного Суду України від 09 листопада 2016 року у справі №916/654/15-г. Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Однак розглядаючи заявлені позовні вимоги про скасування Рішень відповідача слід врахувати характер спірних правовідносин, взяти до уваги те, що розгляд заявлених позовних вимог не впливає на законність правовстановлюючих документів щодо права власності, що у свою чергу унеможливлює захист права позивача, яке він вважає порушеним, саме в обраний ним спосіб. За таких обставин задоволення позовних вимог про скасування Рішень сільської ради неможливе. Не встановлено наявності доказів, які б свідчили про наявність у позивача прав на земельну ділянку. Рішення відповідача самі по собі не є правовстановлюючими документом, а лише створюють правову підставу для оформлення (державної реєстрації) речового права на майно у встановленому законодавством порядку. З огляду на це Рішення відповідача не порушують прав позивача, який не довів належними та допустимим доказами наявності у нього будь-яких речових прав на земельну ділянку, у зв`язку з вищенаведеним просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідач ОСОБА_2 , в судовому засіданні в задоволенні позову заперечив повністю, подав до суду відзив, на підставі якого просив в задоволенні позову відмовити повністю та в судовому засіданні пояснив, що дійсно позивач придбав у ОСОБА_3 належну йому земельну ділянку однак, в Акті про право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_3 заг. пл. 0.2211 Га, кадастровий №4625382000:01:003:0047 вказано, що суміжним землекористувачем з межами З - Ж являється сільська рада, а межі Й - А - землі загального користування вул. Шевченка , отже заїзд на всю земельну ділянку ОСОБА_1 розміром 0,2211 га. був передбачений з АДРЕСА_2 ). На належній позивачу земельній ділянці ним побудовано посередині ділянки житловий будинок і таким чином позивач сам собі унеможливив заїзд до задньої частини земельної ділянки.

Позивач не мав права заїзду на свою ділянку оскільки, його ділянка не межувала з АДРЕСА_1 , між його ділянкою . і вул..Чупринки була вільна земельна ділянка площею 0.0353га., якою розпоряджалася сільська рада і навіть скасування права власності на дану земельну ділянку не надає позивачу право на проїзд по даній ділянці.

Під час прийняття сільською радою рішень, які оспорює позивач, порушень чинного законодавства не було, були проведені громадські слухання.

Прийняті сільською радою рішення є ненормативними документами і вичерпали свою дію внаслідок їх виконання третьою особою.

Обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не забезпечує реального захисту його прав, що відображено в правових позиціях в Постанові Верховного Суду України від 09.11.2016р. у справі "916/654/15-г.За наведених обставин позовні вимоги не підлягають до задоволення в тому числі й тому, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність у нього прав на спірну земельну ділянку тому, просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача Стрийської районної державної адміністрації Львівської області в судове засідання не з?явився, однак подав до суду заяву, згідно якої просив розгляд справи проводити за відсутності представника та вказав, що позовні вимоги не підтримують.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_17 , яка в судовому засіданні пояснила, що їй відомо про те, що в ОСОБА_1 , було дві земельні ділянки з окремим в?їздами, один в?їзд з вулиці Шевченка, а інший з вулиці Чупринки від ріки, де жив в будинку Іванко то був заїзд з вул ..Шевченка. В неї самої заїзд з вул..Зеленої. Старі Маланчуки заїжджали на стару хату з вул..Шевченка, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню у повному обсязі у зв`язку з необґрунтованістю заявлених вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з рішення Дулібської сільської ради від 06 травня 2015 року №1064 Про надання дозволу на виготовлення детального плану території для індивідуальної забудови на території Дулібської сільської ради , Дулібська сільська рада вирішила надати дозвіл на виготовлення детального плану території для індивідуальної забудови земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0385га за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) в межах населеного пункту с. Дуліби по вул. Чупринки між сусідами ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_18 , на території Дулібської сільської ради гр. Худзій Т.М.. Худзій Т.М., замовити проект землеустрою в ліцензованій землевпорядній організації щодо відведення земельної ділянки для будівництва обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з метою передачі її у власність.

Згідно рішення Дулібської сільської ради від 20 листопада 2015 року №17 Про затвердження детального плану території для індивідуальної забудови на території Дулібської сільської ради , Дулібська сільська рада вирішила затвердити план території для індивідуальної забудови земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, загальною площею 0,0365га за рахунок земель житлової та громадської забудови в межах населеного пункту с. Дуліби по АДРЕСА_1 на території Дулібської сільської ради гр. ОСОБА_2 гр. ОСОБА_2 , замовити проект землеустрою в ліцензованій землевпорядній організації щодо відведення земельної ділянки для будівництва обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з метою передачі її у власність.

Згідно рішення Дулібської сільської ради від 29 грудня 2015 року №126 Про затвердження акту обстеження земельної ділянки для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по вул. Чупринки на території Дулібської сільської ради , Дулібська сільська рада вирішила затвердити акт комісії обстеження земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, від 24.12.2015 року по вул. Чупринки жителя с. Дуліби ОСОБА_2 , оскільки межі суміжного землекористувача ОСОБА_1 не порушені. Дати дозвіл на подальше виготовлення документації із землеустрою без погодження з ОСОБА_1 .

Згідно рішення Дулібської сільської ради від 26 лютого 2016 року №207 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та передачу її у власність на території Дулібської сільської ради , Дулібська сільська рада вирішила затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд кадастровий номер 4625382000:01:004:0093 з метою передачі її безоплатно у власність загальною площею 0,0353га за рахунок земель сільськогосподарського призначення (ріллі) в межах населеного пункту с. Дуліби по вул.Чупринки на території Дулібської сільської ради гр. ОСОБА_2 . Перевести земельну ділянку кадастровий номер 4625382000:01:004:0093 загальною площею 0,0353га по вул.Чупринки з земель сільськогосподарського призначення (ріллі), в категорію земель - землі житлової та громадської забудови. Передати безоплатно у власність земельну ділянку кадастровий номер 4625382000:01:004:0093 загальною площею 0,0353га за рахунок земель сільськогосподарського призначення (ріллі) в межах населеного пункту с. Дуліби вул.Чупринки на території Дулібської сільської ради гр. ОСОБА_2 . Гр. ОСОБА_2 оформити право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4625382000:01:004:0093 загальною площею 0,0353га відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень .

Згідно рішення Дулібської сільської ради від 06 травня 2015 року №1078 Про відмову гр. ОСОБА_1 , у наданні дозволу на виділення частини земельної ділянки під проїзд та садівництво на території Дулібської сільської ради , Дулібська сільська рада вирішила відмовити гр. ОСОБА_1 , у наданні дозволу на виділення частини земельної ділянки під проїзд та садівництво орієнтовною площею 0,038га по вул. Чупринки , поруч з його присадибною ділянкою в межах населеного пункту с. Дуліби.

Позивач вважає, що вказані рішення органів місцевого самоврядування порушують його права, щодо користування земельною ділянкою.

З матеріалів справи вбачається, що згідно договору купівлі-продажу від 04.09.2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , уклали договір купівлі-продажу, про купівлю житлового будинку з прилеглими до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 , та земельну ділянку площею 2611кв.м., розміщену на землях, що знаходяться у віданні Дулібської сільської ради для обслуговування житловою будинку та ведення особистого підсобного господарства.

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЛВ №000716, виданого 26.08.1997 року на підставі рішення виконавчого комітету Дулібської сільської Ради народних депутатів від 28.11.1996 року за №99, та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 74, описом меж встановлено користувачів: від А до Б землекористування ОСОБА_17 , від Б до В польова дорога, від В до Г землекористування ОСОБА_20 , від Г до А . , вул . Шевченка.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №685485, виданого Дулібською сільською радою 03.06.2011 року на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу від 04.09.2003 року, позивач став власником земельної ділянки площею 0,0366 га., кадастровий номер 4625382000:01:003:0086, розташованої в с. Дуліби Стрийського району Львівської області, цільове призначення якої є ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 685486, виданого Дулібською сільською радою 03.06.2011 року на підставі договору купівлі-продажу земельної від 04.09.2003 року, ОСОБА_1 , став власником земельної ділянки площею 0,2211га., кадастровий номер 4625382000:01:003:0047, розташованої в АДРЕСА_2 , цільове призначення якої є будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за індексним номером 54140652 від 26.02.2016 і витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за номером НВ-4603086832016 від 03.02.2016 позивач є власником земельної ділянки за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 861535046253, кадастровий номер 4625382000:01:004:0091, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) розміром 0,1011га, на якій розташоване будинковолодіння за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за індексним номером 54140177 від 26.02.2016 і витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за номером НВ-4603096932016 від 05.02.2016 позивач є власником земельної ділянки за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 861525846253, кадастровий номер 4625382000:01:004:0092, розміром 0,12 га, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.03.2018р., з реєстраційним номером об?єкта нерухомого майна 888181845253, вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером - 4625382000:01:004:0093, площею: 0.0353га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у власності ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до положень ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських рад у галузі земельних відносин на території сіл належить розпорядження землями територіальної громади, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, організація землеустрою та інші.

Згідно ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Згідно ст. 40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Згідно ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ч. 7 ст. 121 Земельного кодексу України на орган місцевого самоврядування покладено обов`язок провести розгляд клопотання у місячний строк і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або ж мотивовану відмову у його наданні. При цьому, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно ч.12 ст.46 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , сесія ради є повноважною, якщо на її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Згідно ч. 2 ст. 59 ЗУ Про місцеве самоврядування встановлено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з правовою позицією Конституційного суду України викладеній у рішенні №7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року потрібно розрізняти нормативні та ненормативні акти органу місцевого самоврядування.

До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальних характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію (п.4 вказаного рішення).

Оскаржуване рішення є ненормативним актом, звернене конкретно до ОСОБА_2 , застосовано одноразово і після реалізації вичерпало свою дію.

Відповідно до останнього абзацу п.5 цього рішення Конституційного суду, ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Оскаржувані рішення є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання, а відтак його скасування не породжує наслідків для власника земельної ділянки, оскільки в нього виникло право володіння відповідними земельними ділянками, і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06 липня 2016 року у справі №916/876/13. та висновках Вищого господарського суду України, які наведені у постанові від 06 квітня 2017 року.

Як зазначено у статті 1 протоколу №1 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на їх думку, є необхідними для здійснення контролю за користування майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. У своєму тлумаченні фрази мирне володіння Комісія та Суд частот розрізняють поняття позбавлення власності і контроль за її використанням .

На підставі вищенаведеного суд не встановив доказів, які б свідчили про наявність у позивача прав на спірну земельну ділянку, судом не встановлено порушень з боку Дулібської сільської ради під час прийняття спірних рішень, а відтак з врахуванням вищенаведеного слід відмовити в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування рішень Дулібської сільської ради від 06 травня 2015р. №1064 "Про надання дозволу на виготовлення детального плану територій для індивідуальної забудови на території Дулібської сільської ради", Дулібської сільської ради від 20 листопада 2015р. №17 "Про затвердження детального плану територій для індивідуальної забудови на території Дулібської сільської ради", Дулібської сільської ради від 29 грудня 2015р. №126 "Про затвердження акту обстеження земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 на території Дулібської сільської ради", Дулібської сільської ради від 26 лютого 2016р. №207 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та передачу її у власність на території Дулібської сільської ради".

Щодо позову в частині визнання протиправними та скасування рішення Дулібської сільської ради від 06 травня 2015р. №1078 "Про відмову гр.. ОСОБА_1 у наданні дозволу на виділення частини земельної ділянки під проїзд та садівництво на території для індивідуальної забудови на території Дулібської сільської ради" та скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на земельну ділянку кадастровий номер 4625382000:01:004:0093, площею 0.0353 га., для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_2 земельна ділянка 3 суд встановив, що 06.05.2015р. Дулібська сільська рада надала дозвіл ОСОБА_2 , на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Позивач розділив ділянку 0,2211 Га на 2 частини розміром 0,1011 га та 0,12 га тільки 05.02.2016 року про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру прав на нерухоме майно №69603418. З витягу вбачається що земельна ділянка 0,2211 га кадастровий №4625382000:01:003:0047, що належить позивачу, 05.02.2016 була розділена на 2 новоутворені ділянки, котрі отримали адресу АДРЕСА_2 і даним рішенням не передбачено заїзд до будь якої з ділянок з боку вул..Чупринки . Станом на 06.05.2015р. коли сільська рада надавала дозвіл ОСОБА_2 щодо розробки проекту землеустрою, земельної ділянки ОСОБА_1 0.12 га кадастровим №4625382000:01:004:0092 не існувало.

Суд не бере до уваги пояснення позивача, що до часу надання земельної ділянки ОСОБА_2 він мав можливість заїзду на свою ділянку з вулиці Чупринки , а після надання він втратив таку можливість заїзду на його ділянку, чим позбавлено його права користування своєю земельною ділянкою, оскільки його земельна ділянка не межувала з вулицею Чупринки . Між земельною ділянкою позивача та вулицею Чупринки знаходилась земельна ділянка площею 0353га., яка знаходилась у комунальній власності місцевої громади та була у розпорядженні Дулібської сільської ради. У позивача не було права проїзду по цій земельній ділянці і даною ділянкою мала право розпоряджатися сільська рада тому, 06.05.2015 року Дулібська сільська рада розглянувши заяву жителя с. Дуліби Стрийського району ОСОБА_1 про надання дозволу на виділення частини земельної ділянки під проїзд до його домоволодіння і частину земельної ділянки для ведення садівництва і правомірно відмовила гр. ОСОБА_1 , у наданні дозволу на виділення частини земельної ділянки під проїзд та садівництво орієнтовною площею 0,038 га по вул. Чупринки , поруч з його присадибною ділянкою в межах населеного с. Дуліби.

Також суд не бере до уваги докази з боку позивача, а саме відеозаписи та звукозаписи оскільки, вони жодним чином не доводять неправомірність прийнятих рішень сільською радою.

Також суд не бере до уваги відеозапис слідчого експерименту та висновок експерта №1617 земельно-технічної експертизи від 31.08.18р. оскільки згідно ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою оскільки, кримінальне провадження №12016140130002064 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.356 КК України не закінчене, вина будь-якої особи у вчиненні даного кримінального правопорушення не доведена, а відтак дані докази є неналежні.

Як встановлено ОСОБА_2 , за власні кошти виготовив усю документацію для виділення вказаної земельної ділянки, Дулібська сільська рада не претендує на витребувану земельну ділянки, яка вже не є вільною. Скасування державної реєстрації права приватної власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_2 по суті порушує його право приватної власності тому підстав для надання дозволу на виділення частини земельної ділянки під проїзд та садівництво на території для індивідуальної забудови на території Дулібської сільської ради ОСОБА_1 в сільської ради на час прийняття спірного рішення не було та підстав для скасування державної реєстрації права приватної власності щодо земельної ділянки належної ОСОБА_2 не має.

На підставі наведеного, суд приходить то висновку про безпідставність позовних вимог та необхідність відмови у позові.

Керуючись 7, 10, 12, 13, 18, 76-82, 133, 141, 244, 245, 259, 263-268 ЦПК України, ст.ст..15, 16, 321, 386, 393 ЦК України, ст.ст.12, 40, 116 ЗК України суд, -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Дулібської сільської ради Стрийського району Львівської області, ОСОБА_2 , Стрийської районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправними та скасування рішень Дулібської сільської ради від 06 травня 2015р. №1064 "Про надання дозволу на виготовлення детального плану територій для індивідуальної забудови на території Дулібської сільської ради", Дулібської сільської ради від 20 листопада 2015р. №17 "Про затвердження детального плану територій для індивідуальної забудови на території Дулібської сільської ради", Дулібської сільської ради від 29 грудня 2015р. №126 "Про затвердження акту обстеження земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по вул..Чупринки на території Дулібської сільської ради", Дулібської сільської ради від 26 лютого 2016р. №207 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та передачу її у власність на території Дулібської сільської ради", Дулібської сільської ради від 06 травня 2015р. №1078 "Про відмову гр.. ОСОБА_1 у наданні дозволу на виділення частини земельної ділянки під проїзд та садівництво на території для індивідуальної забудови на території Дулібської сільської ради" та скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на земельну ділянку кадастровий номер 4625382000:01:004:0093, площею 0.0353 га., для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 - відмовити.

Судові витрати залишити за сторонами.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення суду виготовлений 18 квітня 2020р.

Суддя Р. Т. Шрамко