Ухвала

від 16.04.2020 по справі 203/4266/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/525/20 Справа № 203/4266/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_3 ,

суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_7 ,

представника ТОВ Наркологічний центр

Шанс Плюс - адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ТОВ Наркологічний центр Шанс Плюс - адвоката ОСОБА_8 на ухвалуслідчого суддіКіровського районногосуду м.Дніпропетровська від27березня 2020року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019040000000831,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Кіровського районногосуду м.Дніпропетровська від27березня 2020рокучастково задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку 24.03.2020 року за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище Південне, вул. Південна, 28, а саме: відтиски печатки ПАТ Придніпровська фондова біржа (код ЄРДПОУ 36906490) на 3 арк.; відтиски печатки ПАТ Придніпровська фондова біржа (код ЄРДПОУ 25535920) на 3 арк.; відтиски печатки ФОП ОСОБА_9 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на 3 арк.; відтиски печатки ФОП ОСОБА_10 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на 3 арк., із забороною будь-яким особам розпоряджатися або користуватися визначеним майном не інакше як з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.

Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя послався на те, що постановою слідчого від 25.03.2020 року перелічені в клопотанні речі, предмети, документи, які є тимчасово вилученим майном, визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні, а тому на вказане майно необхідно накласти арешт.

Не погоджуючись з цим рішенням слідчого судді, представник ТОВ Наркологічний центр Шанс Плюс - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, вилученого під час проведення обшуку у кримінальному провадженні № 12019040000000831.

Вимоги апеляційноїскарги обґрунтовуєтим,що твердження слідчого судді про те, що майно, яке входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, не вважається тимчасово вилученим майном є хибним, оскільки жодна із вилучених речей та документів не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, а тому вважаються тимчасово вилученим майном.

Зазначає, що вступна та мотивувальна частини ухвали не відповідають вимогам ст.372 КПК України.

Так, вступна частина ухвали не містить місця її постановлення та закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

Крім того, невірно визначені мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Вказує на те, що звернення слідчого та прокурора до суду з клопотанням про арешт майна, вилученого під час обшуку у цьому кримінальному провадженні, свідчить про те, що вилучені під час цього обшуку речі та документи є тимчасово вилученим майном.

Також звертає увагу на те, що жоден із документів та предметів у п.п. 1-259 протоколу обшуку від 24.03.2020 року не входять до переліку,щодо якогопрямо наданодозвіл навідшукання вухвалі продозвіл напроведення обшукута невідносяться допредметів,які вилученізаконом зобігу,вважаються тимчасово вилученим майном.

Зазначає, що відповідно до фабули цього кримінального провадження злочин відбувся 27.06.2019 року, однак більша частина документів, що була вилучена, стосувалася 2018 року та частини 2019 року, проте яке відношення мають ці документи до предмету слідства залишилось поза увагою як слідчого, так і суду.

Посилається на те, що власника майна ТОВ Наркологічний центр Шанс Плюс в особі директора ОСОБА_11 та його як представника не викликали в судове засідання, в якому розглядалось клопотання слідчого про арешт майна, що є порушенням кримінального процесуального закону.

На думку слідчого судді, клопотання про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення власника майна, його представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, однак в ухвалі слідчого судді не зазначена необхідна мета забезпечення арешту майна, оскільки суд виходить з того, що майно, яке входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, не вважається тимчасово вилученим майном, отже правило щодо обов`язкового звернення слідчого протягом 48 годин з клопотанням про його арешт на ці правовідносини не поширюється, тобто на все майно, що було вилучене у п.п. 1-259 протоколу обшуку від 24.03.2020 року.

Таким чином, участь власника майна та його представника при розгляді клопотання про арешт майна була обов`язковою.

Вказує на те, що згідно із ч.1 ст.100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст.ст.160-166 (тимчасовий доступ до речей і документів), 170-174 ( накладення арешту на майно) цього Кодексу.

Таким чином, законних підстав утримувати належне ТОВ Наркологічний центр Шанс Плюс майно в рамках цього кримінального провадження не має.

Заслухавши суддю-доповідача, представника, який просив задовольнити апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги представника, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому зазначеним Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Колегією суддів встановлено, що слідчим відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНПв Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040000000831від 17.10.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, за фактом зловживання службовими особами певного комунального підприємства на території м. Дніпро службовим становищем, внаслідок чого державі спричинено тяжкі наслідки.

24.03.2020 року на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.02.2020 року проведено обшук житлових та нежитлових приміщень в будівлях, які розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище Південне, вул. Південна, буд. 28, тобто за місцем фактичного здійснення діяльності ТОВ Наркологічний центр Шанс Плюс, в ході якого було виявлено та вилучено майно, в тому числі те, яке слідчим суддею було арештоване.

25.03.2020 року вищезазначене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12019040000000831.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що арештоване слідчим суддею майно має суттєве значення для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального правопорушення.

З урахуванням наведеного, щодо майна, на яке рішенням слідчого судді було накладено арешт, є підстави обґрунтовано вважати, що воно відповідає вимогам ст. 98 КПК України щодо речового доказу, та відповідно до ч.1 ст.170 КПК України існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, отже, арешт на зазначене майно був накладений з дотриманням вимог закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що майно, на яке слідчим суддею не було накладено арешт оскаржуваною ухвалою є тимчасово вилученим майном, колегія суддів вважає безпідставним з огляду на ч.7 ст.236 КПК України, відповідно до якої вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Однак, відповідно до ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.02.2020 року про обшук, слідчому було надано дозвіл на вилучення: - наказів про призначення осіб на посади у ТОВ Наркологічний центр Шанс Плюс (у т.ч. щодо переміщення на посадах), їх посадових інструкцій, функціональних обов`язків; - трудових (цивільно-правових) договорів (контрактів), стороною у яких є ТОВ Наркологічний центр Шанс Плюс; - наказів про відрядження, відпустки працівників ТОВ Наркологічний центр Шанс Плюс, листів непрацездатності працівників (лікарняних) ТОВ Наркологічний центр Шанс Плюс; - документів (табелів, журналів тощо), у яких відображено та зафіксовано відомості щодо робочого часу кожного працівника ТОВ Наркологічний центр Шанс Плюс; документів, в яких відображено та зафіксовано інформацію відносно осіб, яким працівникам ТОВ Наркологічний центр Шанс Плюс надано медичні послуги (із зазначенням конкретних медичних послуг); - документів щодо придбання, відпуску, обліку аналогів наркотичних засобів та психотропних речовин, прекурсорів, сильнодіючих лікарських засобів, а також тих, обіг яких обмежено та/або заборонено; - документів, у яких відображено та зафіксовано інформацію щодо участі ТОВ Наркологічний центр Шанс Плюс у будь-яких тендерах; - договорів виконання робіт, надання послуг тощо, стороною у яких є ТОВ Наркологічний центр Шанс Плюс, а також всіх документів, які підтверджують факт виконання ТОВ Наркологічний центр Шанс Плюс договірних зобов`язань за ними; - документів про фінансово-господарську діяльність ТОВ Наркологічний центр Шанс Плюс, у т.ч. про рух грошових коштів по кожному рахунку окремо, відкритих у банківських фінансових установах на території України для ТОВ Наркологічний центр Шанс Плюс; - квитанцій, чеків, розписок, довіреностей та інших документів, що свідчать про отримання грошових коштів у банкоматах, касі, відділеннях фінансових та банківських установ; платіжних карток фінансових та банківських установ; - зошитів, щоденників, записних книжок, блокнотів, журналів та книг, у т.ч. чорнових записів, що містять друковані та рукописні записи про здійснення господарської діяльності ТОВ Наркологічний центр Шанс Плюс.

Таким чином, колегія суддів погоджується з твердженням слідчого судді про те, що ухвалою слідчого судді від 26.02.2020 року слідчому було надано дозвіл на проведення обшуку та вилученняперелічених у клопотанні документів, крім відтисків печаток ПАТ «Придніпровської фондової біржі», ФОП ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_10 , тому майно, яке входить до переліку,щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, не вважається тимчасово вилученим.

Посилання на те, що слідчим суддею невірно визначені мотиви, з яких він виходив при постановленні ухвали, є необгрунтованим, оскільки в ході апеляційного перегляду не встановлено, що майно, на яке не накладено арешт, є тимчасово вилученим. Крім того, апеляційні вимоги зводяться до відмови у задоволенні клопотання про арешт цього майна, що прийнято слідчим суддею.

Твердження апеляційної скарги про те, що злочин відбувся 27.06.2019 року, однак більша частина документів, що була вилучена, стосувалася 2018 року та частини 2019 року не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Доводи представника про те, що власника майна та його представника не було належним чином повідомлено про день та час розгляду клопотання слідчого про арешт майна, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до ч.2 ст.172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна. Подане клопотання про арешт майна містить вимоги, у тому числі, щодо майна, яке не було тимчасово вилучене, а тому порушень ч.2 ст.172 КПК України не вбачається.

Інше майно, що було вилучено, а саме відтиски печаток ПАТ «Придніпровської фондової біржі», ФОП ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_10 не належать ТОВ Наркологічний центр Шанс Плюс, а тому не забезпечення явки його представника до суду не порушує їх прав.

З огляду на вищенаведене, підстав для задоволення апеляційної скарги на цьому етапі досудового розслідування не вбачається.

Керуючись ст. ст. ст. ст. 170-173, 309, 310, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ТОВ Наркологічний центр Шанс Плюс - адвоката ОСОБА_8 на ухвалуслідчого суддіКіровського районногосуду м.Дніпропетровська від27березня 2020року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019040000000831 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчогосудді Кіровськогорайонного судум.Дніпропетровська від27березня 2020року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019040000000831 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_5