Ухвала

від 23.04.2020 по справі 620/1376/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 квітня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/1376/20

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Линовицької селищної ради, третя особа, - Фермерське господарство Агросервіс-МСЛ про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 16.04.2020 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернулась до суду з адміністративним позовом до Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення по її заяві про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 1,5293 га, для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності, орендованих Фермерським господарством Агросервіс-МСЛ за межами населених пунктів на території Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення, яким надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 1,5293 га, для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності, орендованих Фермерським господарством Агросервіс-МСЛ за межами населених пунктів на території Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області у відповідності до графічних матеріалів, на яких зазначено місце розташування земельної ділянки.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї матеріали, суд вважає, що ОСОБА_1 у відкритті провадження слід відмовити, враховуючи таке.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Нормами частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

При цьому, пунктом 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно із вимогами статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Згідно положень статей 13 і 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України, земля та земельні ділянки є об`єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

Земельні відносини, суб`єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об`єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 Цивільного кодексу України, статті 2, 5 Земельного кодексу України).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 15 Цивільного процесуального кодексу України).

У постанові від 09.10.2019 (справа №605/567/17), як і у постановах від 21.03.2018 (справа №536/233/16-ц), від 24.04.2018 (справа №401/2400/16-ц), від 30.05.2018 (справа №826/5737/16) та від 19.06.2018 (справа №922/864/17), Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність чи користування, а відмова особі в наданні земельної ділянки, яка висловлена шляхом відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо її відведення, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи за відсутності обставин, які свідчать про наявність у неї або інших заінтересованих осіб відповідного речового права щодо такої земельної ділянки.

Проект відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом.

Якщо особа звертається до відповідного органу з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду якого цей орган не приймає відповідне рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.

Водночас, якщо на земельну ділянку щодо якої ставиться питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та відведення у власність, набуто речове право у інших осіб, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Як встановлено судом, предметом спору є земельна ділянка, яка перебуває у користуванні Фермерського господарства Агросервіс-МСЛ на підставі договору оренди землі від 04.03.2015.

У зв`язку з наведеним, за результатами розгляду заяви позивача від 23.03.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність вказаної вище земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, листом від 23.03.2020 за №03-04/177 Линовицька селищна рада Прилуцького району Чернігівської області повідомила, що розгляд вказаної заяви було знято з порядку денного пленарного засідання 39-ї сесії сьомого скликання Линовицької селищної ради, так як дана земельна ділянка знаходиться в оренді Фермерського господарства Агросервіс-МСЛ . Також повідомлено, що вказане господарство до селищної ради із заявою про припинення оренди даної земельної ділянки не зверталось. Крім того, позивачу додатково повідомлено, що депутатський корпус Линовицької селищної ради не вважає доцільним виведення з оренди земель, що знаходяться на території Линовицької ОТГ, так як такі дії негативно вплинуть на наповнення бюджету та розвиток громади в цілому.

Факт того, що обрана позивачем земельна ділянка перебуває у користуванні Фермерського господарства Агросервіс-МСЛ на підставі договору оренди від 04.03.2015 підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 10.04.2015 (індексний номер 36210281).

Необхідно зазначити, що з моменту укладення договору оренди землі між землекористувачем та органом місцевого самоврядування виникають договірні відносини, основні та похідні вимоги з яких розглядаються у приватно-правовому спорі судами цивільної та господарської юрисдикції.

З моменту укладання між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами та в подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору. Такі ознаки не притаманні адміністративним правовідносинам, натомість притаманні цивільним правовідносинам, які з урахуванням суб`єктного складу можуть бути предметом судового розгляду у відповідному суді загальної юрисдикції або господарському суді.

З огляду на вказане, при розгляді даного спору, суду необхідно буде встановити обставини, пов`язані з правом користування спірною земельною ділянкою у інших осіб, а саме Фермерського господарства Агросервіс-МСЛ .

Отже, у цій справі існує невирішений спір щодо майнового інтересу на земельну ділянку, право користування якою належить третій особі, що виключає можливість його розгляду за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права власності чи користування на земельну ділянку.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, а також беручи до уваги встановлені обставини, суд дійшов висновку, що заявлений позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки спірні правовідносини не мають публічно-правового змісту. Так, спірні правовідносини мають цивільно-правовий характер, оскільки засновані на юридичній рівності та майновій самостійності їх учасників.

Дана обставина згідно із пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Відповідно до частини шостої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне роз`яснити, що для вирішення спору позивачу необхідно звернутись до місцевого загального суду за правилами підсудності, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України ''Про судовий збір'', сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

На підставі наведеного та керуючись статтями 170, 241, 242, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, третя особа, - Фермерське господарство Агросервіс-МСЛ про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Повернути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп., сплачений відповідно до квитанції від 15.04.2020 №59.

Повернути ОСОБА_1 позовну заяву із усіма доданими до неї матеріалами.

Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст ухвали складений 23.04.2020.

Суддя С.В. Бородавкіна