Рішення

від 22.04.2020 по справі 640/21429/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2020 року м. Київ № 640/21429/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАОНІК ЕКСПО" простягнення податкового боргу в розмірі 2 186 391,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАОНІК ЕКСПО" про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість розмірі 2 186 391,91 грн.

Разом з тим, позивач просив суд здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Так, позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БАОНІК ЕКСПО" перебуває на обліку , як платник податків за яким рахується податковий борг з податку на додану вартість розмірі 2 186 391,91 грн. Вказана сума боргу виникла в результаті донарахованих зобов`язань, згідно прийнятих податкових повідомлень-рішень №0084991207 від 28.12.2017 та №0009831206 від 04.01.2018. Крім того, позивачу була винесена податкова вимога №32856-17, яка не погашена відповідачем.

Як вбачається згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "БАОНІК ЕКСПО" є: 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд.63, код ЄДРПОУ 41253749.

Згідно із п. 8 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Так, судом на вказану в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було направлено ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі, однак згідно наявного у справі повідомлення про вручення поштового відправлення, документ повернувся відправнику з підстав адресат не знаходиться.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач є належним чином проінформованим про розгляду справи, за його участі. Правом на подання відзиву чи клопотання про розгляд справи за участю сторін у судовому засідання останній не скористався, у зв`язку з чим, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами, згідно вимог ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, актом від 11.12.2018 №22023 про результати камеральної перевірки даних у податковій звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "БАОНІК ЕКСПО" за жовтень 2017 року встановлено порушення ст. 192 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ за жовтень 2017 року на 396 800 грн. та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2017 на суму 1 313 250 грн.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі акту від 11.12.2018 №22023 винесено податкове повідомлення-рішення №0009831206 від 04.01.2018 на суму 2 137 015, 00 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт і послуг.

13.02.2018 Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі акту від 11.12.2018 №22023 винесено податкове повідомлення-рішення №0084991207 від 18.12.2017 про стягнення штрафу у сумі 9 920, 00 грн.

Як вбачається згідно наявних у справі рекомендованих повідомлень про вручення, позивачем було направлено на адресу відповідача податкові повідомлення-рішення, які повернулися за закінченням терміну зберігання

13.02.2018 Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві винесено податкову вимогу №32856-17 про стягнення штрафних санкцій у сумі 9 920, 00 грн.

13.02.2018 рішенням заступника начальника відділу погашення боргу юридичних осіб управління погашення боргу №32856-17 в порядку ст. 89 Податкового кодексу України було вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "БАОНІК ЕКСПО".

Відповідачем не було відреаговано на вказану податкову вимогу, у зв`язку з чим Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.

Розглядаючи адміністративний суд по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Отже, факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Положеннями підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків врегульовано статтями 95-99 Податкового кодексу України, якими визначено, у тому числі, перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема, стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що закон передбачає два способи забезпечення погашення податкового боргу: шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків та шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі.

Відтак, враховуючи, що сума податкових зобов`язань відповідачем не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.

Доказів оскарження податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеними грошовими зобов`язаннями суду надано не було.

Звертаючись до суду із адміністративним позовом про стягнення суми податкового боргу, позивач просив суд стягнути заборгованості в розмірі 2 186 391,91 грн., однак, узгоджена сума податкового боргу за підрахунками суду складає 2 146 935, 00 грн. ( сума заборгованості за податковими повідомленнями- рішеннями №0009831206 від 04.01.2018 та №0084991207 від 18.12.2017).

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 19, 77, 90, 139, 241-246, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (м. Київ, 04116, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) частково задовольнити

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БАОНІК ЕКСПО" (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63, код ЄДРПОУ 41253749) податкову заборгованість у розмірі 2 146 935 (два мільйони сто сорок шість дев`ятсот тридцять п`ять) грн. з рахунків у банках, які обслуговують такого платника податків.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур