Постанова

від 23.04.2020 по справі 520/1221/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2020 р.Справа № 520/1221/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Льодинка-ЛТД" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 року, (головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д.), по справі № 520/1221/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Льодинка-ЛТД"

до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)

про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Льодинка-ЛТД" (далі - ТОВ Фірма "Льодинка-ЛТД", позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 19.10.2018 ВП №57457018 головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Лисакова Є.С.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 відмовлено у задоволенні позову.

Позивач, не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про не врахування судом, що відповідачем не вжито жодного заходу щодо примусового виконання судового наказу, фактичне виконання наказу суду не відбулося, у зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення з позивача виконавчого збору.

Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач) не надав відзив на апеляційну скаргу.

22.04.2020 відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням на території України карантину.

Колегія суддів зазначає, що постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" та від 16.03.2020 № 215 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211" не припинено роботу органів державної влади - як судів, так і центральних, місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, а лише переведено останніх на особливий режим роботи, рекомендовано забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості - також роботи в режимі реального часу через Інтернет, у зв`язку з чим відповідач зобов`язаний організувати свою роботу таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на нього повноважень.

Отже, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" та від 16.03.2020 № 215 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211" відповідач як орган державної влади, зобов`язаний організувати свою роботу таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на нього повноважень, а відтак, посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, як на підставу для відкладення судового засідання, є неприйнятним.

Колегія суддів зазначає, що явка відповідача в судове засідання судом обов`язковою не визнавалася, відповідач не був позбавлений права подати додатково письмові пояснення по суті справи або повідомити про наявність інших доказів правомірності своїх дій, які не були раніше подані до суду, якщо б вважали це за необхідне.

У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Отже, враховуючи можливість розгляду справи без надання усних пояснень представником відповідача, з метою дотримання строку розгляду справи, встановленого ст.287 КАС України, колегія суддів зазначає, що причини, викладені в клопотанні, не є поважними для відкладення розгляду справи за клопотанням суб`єкта владних повноважень, та вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 05.09.2018 Господарським судом Харківської області по справі 922/3466/17 на виконання рішення Господарського суду Харківської області видано наказ, яким зобов`язано ТОВ Фірма "Льодинка-ЛТД" протягом трьох місяців з моменту вступу в законну силу рішення суду забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0115 га по вул . Полтавський шлях, 3 у м. Харкові та зареєструвати зазначену земельну ділянку в Державному земельному кадастрі (а.с. 8).

05.10.2018 Харківською міською радою (стягувачем) подано до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста .Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області заяву про примусове виконання рішення суду (а.с. 39).

19.10.2018 головним державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Лисаковим Є. С. відкрито виконавче провадження №57457018 та винесено постанову ВП № 57457018 про стягнення виконавчого збору в розмірі 14 892, 00 грн. (а.с. 9, 10)

06.11.2019 постановою відповідача виконавчий документ- наказ № 922/3466/17 виданий 05.09.2018 повернуто стягувачу- Харківській міській раді. (а.с.68)

Не погоджуючись з постановою про стягнення виконавчого збору, позивач звернувся з позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв правомірно , в межах повноважень та у спосіб встановлений законом, рішення суду не виконано позивачем в добровільному порядку, а тому відсутні підстави для скасування постанови про стягнення виконавчого збору.

Колегія суддів за результатами перегляду рішення суду першої інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст. 1, 5 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3).

Згідно зі ст. 10 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст. 27 цього Закону.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень ; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 9 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Крім того, відповідно до ст. 13 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів заробітна плата працівника органу державної виконавчої служби складається з посадового окладу, премії, доплати за ранг та надбавки за вислугу років, винагороди, а також інших надбавок згідно із законодавством.

Порядок виплати та розміри винагород працівникам органів державної виконавчої служби встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 08.09.2016 № 643 затвердив Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця (далі - Порядок), що визначає механізм виплати винагород державним виконавцям, а також розміри винагород державних виконавців і основної винагороди приватного виконавця.

Згідно з п. 4 Порядку фактичним виконанням вважається виконання рішення за виконавчим документом, зокрема немайнового характеру в повному обсязі в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", якщо за такими документами стягнуто виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення виконання рішення.

Відповідно до п. 6 Порядку для виплати винагороди державний виконавець, на виконанні у якого перебував (перебуває) виконавчий документ, подає заяву, в якій зазначаються: реквізити виконавчого документа; номер виконавчого провадження в автоматизованій системі виконавчого провадження; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника; категорія стягнення за виконавчим документом; розмір стягнутого виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, реквізити платіжних доручень; перелік виконавчих дій та строки їх проведення; розрахунок належної до виплати винагороди; відомості про дотримання критеріїв.

Аналіз наведених вище норм Порядку свідчить про те, що у разі фактичного виконання виконавчого документа немайнового характеру у повному обсязі або частково державному виконавцю виплачується винагорода, якщо за виконавчим документом стягнуто виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення виконання рішення.

Відповідно до правового висновку викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 по справі № 2540/3203/18 при стягненні виконавчого збору відповідно до ч.3 ст.40 Закону № 1404 -УІІІ без реального виконання судового рішення у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення без реального виконання рішення суду.

Обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. За своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судовим розглядом встановлено, що постанова про стягнення виконавчого збору винесена державним виконавцем в день винесення постанови про відкриття виконавчого провадження - 19.10.2018, державний виконавець не проводив виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення суду за наказом від 05.09.2018 виданим Господарським судом Харківської області. В подальшому виконавчий документ було повернуто стягувачу постановою від 06.11.2019 на підставі п.4 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій).

31.01.2020 відповідачем, за заявою стягувача, винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 61113278 за наказом від 05.09.2018 № 922/3566/17 з одночасним стягненням з боржника ТОВ "Льодинка-ЛТД" виконавчого збору у розмірі 18 892 грн.

Тобто в даному випадку має місце стягнення виконавчого збору без реального виконання рішення суду, ота створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору.

Суд першої інстанції не вірно встановив обставини справи та надав їм правову оцінку, що призвело до невірного вирішення справи, а тому колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Колегія суддів зазначає, що ТОВ Фірма "Льодинка-ЛТД" понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 2102,00 грн. та за подання апеляційної скарги - 3153,00 грн. що підтверджується квитанціями № 1854-5775-6055-5414 від 29.01.2020, № 48783569 від 10.04.2020.

Враховуючи, що за результатом апеляційного розгляду справи, позовні вимоги задоволено, стягненню на користь позивача підлягає судовий збір у загальному розмірі 5255,00 грн. (2102,00 + 3153,00) .

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 287, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Льодинка-ЛТД" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 року по справі № 520/1221/2020 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Скасувати постанову головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Лисакова Євгена Сергійовича про стягнення виконавчого збору від 19.10.2018 ВП №57457018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (ЄДРПОУ 41430678, м. Харків, вул. Москалівська, 58) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Льодинка-ЛТД" (ЄДРПОУ 22710469, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 3) витрати зі сплати судового збору у розмірі 5255 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) грн. 00 коп. .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова