Рішення

від 15.04.2020 по справі 902/803/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2020 р. м. Вінниця Cправа № 902/803/19

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.

при секретарі Незамай Д.Д.

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест", вул. Забужжя, буд. 11, смт. Тиврів, Тиврівський район, Вінницька область, 23300, код - 35212563

до : Приватного сільськогосподарського підприємства "Аграрник", проспект Центральний, буд. 67, офіс, 424, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54017, код - 32966797

за участю третьої особи, яка заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради, вул. Тімірязіва, 40, с. Садки Житомирський район, Житомирська область, 12411

про визнання недійсним договору суборенди землі № 6.10/17 від 06.11.2017 року

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області знаходиться справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" до Приватного сільськогосподарського підприємства "Аграрник" про визнання недійсним Договору суборенди землі №6.10/17 від 06.11.2017 щодо земельної ділянки кадастровий номер 0524583500:01:001:0087.

В якості підстав заявлених позовних вимог позивач посилається на укладення між Тиврівською районної адміністрацією (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" (Орендар) договору оренди землі від 30.05.2008 року щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 0524583500:01:001:0087, що розташована на території Колюхівської сільської ради Вінницького району.

За твердженнями позивача у квітні 2019 року при проведенні поточної інвентаризації договорів оренди землі йому стало відомо, що на вказану земельну ділянку укладено договір суборенди землі № 6.10/17 від 06.11.2017 року, в якому позивач виступає Орендарем, а Приватне сільськогосподарське підприємство "Аграрник" Суборендарем.

Однак, як вказує позивач ним не укладалось договорів суборенди щодо земельної ділянки кадастровий номер 0524583500:01:001:0087.

З метою захисту своїх прав Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" звернулось із позовом до суду про визнання недійсним договору суборенди землі № 6.10/17 від 06.11.2017 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" та Приватним сільськогосподарським підприємством "Аграрник" щодо земельної ділянки кадастровий номер 0524583500:01:001:0087.

Також у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд витребувати від Приватного сільськогосподарського підприємства "Аграрник" оригінал договору суборенди землі № 6.10/17 укладено 06.11.2017 року, щодо земельної ділянки кадастровий номер 0524583500:01:001:0087, а також витребувати від Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області реєстраційну справу, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0524583500:01:001:0087.

Крім того, позивач просить суд призначити почеркознавчу експертизу підпису представника позивача та експертизу відбитку печатки позивача, що вчиненні на оспорюваному договорі суборенди землі № 6.10/17 від 06.11.2017 року.

Ухвалою суду від 25.09.2019 року позов залишено без руху відповідно п.1 ч.1 ст.164 ГПК України та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

01.10.2019 року на адресу суду надійшла заява позивача ВХ № 02.1-34/7877/19 від 01.10.2019 року щодо усунення недоліків до позовної заяви.

Ухвалою суду від 07.10.2019 року відкрито провадження у справі № 902/803/19 у порядку загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 06.11.2019 року.

22.10.2019 року на адресу суду від Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області лист № 01/01-21/1757 від 16.10.2019 року, в якості додатків до якого додано копії реєстраційної справи, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0524583500:01:001:0087, що розташована на території Колюхівської сільської ради Вінницького району.

В судовому засіданні 06.11.2019 року судом постановлено ухвали про залучення Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/803/19 на 04.12.2019 року, які занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 11.11.2019 року повідомлено сторін про дату судового засідання.

02.12.2019 року на адресу суду від представника позивача до суду на виконання вимог ухвали суду надійшов лист (б/н від 02.12.2019 року).

Також, від представника позивача 02.12.2019 року до суду надійшли додаткові письмові пояснення на вимогу ухвали суду (б/н від 02.12.2019 року) (вх.канц. № 02.1-34/9977/19 від 02.12.2019 року).

Ухвалою суду від 04.12.2019 року зупинено провадження у справі № 902/803/19, в зв`язку з призначенням комплексної судової експертизи. Проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Супровідним листом № 902/803/19/1742/19 від 11.12.2019 року матеріали справи № 902/803/19 надіслано до Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

24.12.2019 року до суду надійшли клопотання експертів Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Мельник Л.Ю. та Лозінської А.В. про надання матеріалів для проведення почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи у справі № 902/803/19.

13.01.2020 року на виконання клопотання експертів Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" до суду надійшов супровідний лист від 13.01.2020 з додатками.

15.01.2020 року до суду надійшов лист з експертної установи разом з оригіналом рахунку № 105 від 10.01.2020 року щодо оплати вартості призначеної у справі експертизи.

Супровідним листом № 902/803/19/78/20 від 16.01.2020 року зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" терміново на протязі 3-х днів з дня отримання рахунку здійснити оплату вартості призначеної у справі експертизи в сумі 8 164,00 грн згідно виставленого рахунку № 105 від 10.01.2020 року, докази чого надати суду (платіжні доручення, квитанції тощо).

20.02.2020 року на адресу суду від Завідувача Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист № 8303/8304/8305/19-21 від 18.02.2020 року. В якості додатків до листа додано повідомлення про неможливість надання висновку від 18.02.20.2020 року № 8303/8304/8305/19-21, в якому зазначено про залишення ухвали суду від 04.12.2019 року без виконання, в зв`язку з ненаданням судовому експерту оригіналу договору суборенди землі № 6.10/17 від 06.11.2017 року. Також, до листа додано матеріали справи № 902/803/19.

Ухвалою суду від 26.02.2020 року провадження у даній справі поновлено та призначено підготовче засідання на 17.03.2020 року.

В судовому засіданні 17.03.2020 року судом постановлено ухвали про продовження підготовчого провадження на 30 днів за власною ініціативою та про закриття підготовчого провадження та призначення справи для судового розгляду по суті на 15.04.2020 року, які занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 25.03.2020 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

14.04.2020 року від представника позивача надійшло клопотання (вх.№ 01-34/3481/20 від 14.04.2020 року), в якому останній підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд проводити розгляд справи за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Подліллялатінвест". Також у заяві останній зазначає, що заяву про розподіл судових витрат буде подано протягом п`яти днів після прийняття рішення у даній справ. Подане клопотання заявником сформовано в системі "Електронний суд".

В судове засідання 15.04.2020 року представники сторін та третьої особи не з`явилися, хоча про дату судового зсіданні повідомлялися належним чином, ухвалою суду, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи наявне клопотання позивача (вх.№ 01-34/3481/20 від 14.04.2020 року), про розгляд справи за його відсутності.

Крім того, ухвала суду від 25.03.2020 року, яка надіслана на адресу відповідача на дату проведення судового засідання повернулась до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Обізнаність третьої особи про дату, час та місце проведення судового засідання підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 1040100078690, яке наявне в матеріалах справи.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок вручення поштових відправлень врегульовано Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (Правила).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил).

Із вказаних Правил надання послуг поштового зв`язку слідує, що невручення під час доставки є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні слід вважати днем вручення судового рішення в порядку п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України. При цьому неотримання відповідачем ухвали суду є наслідком його бездіяльності, оскільки відповідне направлення здійснювалося на офіційну адресу його місцезнаходження згідно з відомостями, що містяться в ЄДРЮОФОП.

Окрім того, суд зазначає, що ухвали суду у справі № 902/803/19 офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі. При цьому оголошення про виклик відповідача у судове засідання неодноразово публікувалися на офіційному вебсайті судової влади України.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представників сторін.

Отже, сторін та третю особу завчасно, з дотримання процесуальних строків, визначених ГПК України повідомлено про розгляд справи.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

В якості підстав заявлених позовних вимог позивач посилається на укладення між Тиврівською районної адміністрацією (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" (Орендар) договору оренди землі від 30.05.2008 року щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 0524583500:01:001:0087, що розташована на території Колюхівської сільської ради Вінницького району.

За твердженнями позивача у квітні 2019 року при проведенні поточної інвентаризації договорів оренди землі йому стало відомо, що на вказану земельну ділянку укладено договір суборенди землі № 6.10/17 від 06.11.2017 року, в якому позивач виступає Орендарем, а Приватне сільськогосподарське підприємство "Аграрник" Суборендарем.

Однак, як вказує позивач ним не укладалось договорів суборенди щодо земельної ділянки кадастровий номер 0524583500:01:001:0087.

В зв`язку з чим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" звернулось із позовом до суду про визнання недійсним договору суборенди землі № 6.10/17 від 06.11.2017 року.

В додаткових письмових поясненнях, позивач зазначає, що ним не укладалось та не підписувалось жодних документів, щоб свідчили про реальне виконання спірного договору суборенди землі № 6.10/17 від 06.11.2017 року та земельна ділянка протягом строку дії договору залишалась в обробітку позивача. Крім того, позивач зазначає, що ним не отримувались кошти ні від відповідача ні від третіх осіб за користування земельною ділянкою на умовах суборенди.

Матеріали справи не містять відзиву або будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача в якому було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.

Із наявних в матеріалах справи доказах слідує, що на підставі Розпорядження Голови Тиврвської районної державної адміністрації № 722 від 21.12.2007 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" надано на умовах оренди терміном на 5 років земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Колюхівської сільської ради за рахунок невитребуваних земельних ділянок за межами населеного пункту с. Колюхів у кількості 86 шт. загальною площею 373,84 га та за рахунок земель запасу за межами населеного пункту с. Колюхів загальною площею 348,4 га (а.с. 53).

30.05.2008 року між Тиврівською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" (Орендар) було укладено договір оренди землі №47/1 щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що розташована на території Колюхівської сільської ради Вінницького району, загальною площею 348,40 га із земель сільськогосподарського призначення - рілля (землі запасу) (п.1 та п. 2 Договору), кадастровий номер 0524583500:01:001:0087 (а.с. 49-52).

На виконання умов договору оренди землі № 47/1 від 30.05.2008 року був складений акт приймання-передачі об`єкта оренди земельної ділянки наданої в оренду Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Додаток № 2) (а.с. 52 зворотна сторона, т. 1).

Договір оренди №47/1 від 30.05.2008 року зареєстрований у Тиврівському відділі реєстрації Вінницької районної філії Центру ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.05.2008 року за № 040883500191.

Крім того, до договору оренди земельної ділянки №47/1 від 30.05.2008 року між сторонами підписано ряд додаткових угод від 28.01.2009 року та від 30.06.2012 року за умовами яких внесено зміни до договору оренди щодо строку на який укладено договір, встановлено 10 років, змінена орендна плата та змінена площа орендованої земельної ділянки на 308,0735 га (а.с. 54-55, т. 1).

29.05.2017 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та позивачем укладена Додаткова угода № 192 до договору оренди землі від 30.05.2008 року зі змінами від 28.01.2009 року та 30.06.2012 року, згідно умов якої сторони дійшли згоди поновити договір оренди землі від 30.05.2008 року щодо оренди земельної ділянки загальною площею 308,0735 га із земель сільськогосподарського призначення - рілля. Додаткова угода укладена строком на 7 років з моменту її укладання (а.с. 56-58, т. 1).

Крім того, право за договором оренди землі від 30.05.2008 року зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.10.2016 року за № 16842955 (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта нерухомого майна) (а.с 21-22, т. 1).

За твердженнями позивача у квітні 2019 року при проведенні поточної інвентаризації договорів оренди землі йому стало відомо, що на вказану земельну ділянку укладено договір суборенди землі № 6.10/17 від 06.11.2017 року, в якому позивач виступає Орендарем, а Приватне сільськогосподарське підприємство "Аграрник" Суборендарем.

При цьому, в матеріалах справи наявна копія угоди від 03.01.2019 року про дострокове розірвання договору суборенди землі № 6.10/17 від 06.11.2017 року (а.с. 60, т. 1).

Однак, як вказує позивач ним не укладалось договорів суборенди щодо земельної ділянки кадастровий номер 0524583500:01:001:0087.

Враховуючи викладене Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" звернулось із позовом про визнання недійсним договору суборенди землі № 6.10/17 від 06.11.2017 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" та Приватним сільськогосподарським підприємством "Аграрник" щодо земельної ділянки кадастровий номер 0524583500:01:001:0087.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

З матеріалів справи убачається, що спірний договір суборенди № 6.10/17 від 06.11.2017 року зареєстровано 19.09.2018 року, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності не нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта нерухомого майна (номер запису про інше речове право 28033317) (а.с. 22).

Предметом спору у цій справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" про визнання недійсним договору суборенди землі № 6.10/17 від 06.11.2017 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" та Приватним сільськогосподарським підприємством "Аграрник" на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принципи верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч.1 ст.2 ГПК України).

Звернення до господарського суду з позовною заявою є засобом захисту порушеного прав і охоронюваних законом інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси в спосіб, визначений законом.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Таким чином, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

З наявної в матеріалах справи нотаріально посвідченої заяви генерального директора ТОВ "Поділлялатінвест" вбачається, що між позивачем та відповідачем не виникало жодних правовідносин, не підписувалось жодних документів, не перераховувалось грошових коштів та в період з 06.11.2017 року по день підписання даної заяви фактичний обробіток земельної ділянки з кадастровим номером 0524583500:01:001:0087 здійснювався лише ТОВ "Поділлялатінвест".

Матеріалами справи підтверджено, що позивач, згоди на передачу в суборенду земельної ділянки від орендодавця не отримував, з письмовим повідомленням до орендодавця щодо передачі земельної ділянки в суборенду не звертався; про укладення договору суборенди дізнався після його укладення; грошові кошти в рахунок оплати орендної плати відповідно до умов договору суборенди не отримував.

Тобто, позивач не надавав згоду на укладення та не схвалював виконання оспорюваного договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 102 ГПК України, у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

Ухвалою суду від 04.12.2019 року зупинено провадження у справі № 902/803/19, в зв`язку з призначенням комплексної судової експертизи. Проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

При цьому, п. 6 зазначеної ухвали, зобов`язано відповідача Приватне сільськогосподарське підприємство "Аграрник" надати судовим експертам оригінал договору суборенди землі № 6.10/17 від 06.11.2017 року, щодо земельної ділянки кадастровий номер 0524583500:01:001:0087.

24.12.2019 року до суду надійшли клопотання експертів Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Мельник Л.Ю. та Лозінської А.В. про надання матеріалів для проведення почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи у справі № 902/803/19.

Однак вказані вимоги суду Приватним сільськогосподарським підприємством "Аграрник" залишились без виконання.

20.02.2020 року на адресу суду від Завідувача Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист № 8303/8304/8305/19-21 від 18.02.2020 року. В якості додатків до листа додано повідомлення про неможливість надання висновку від 18.02.20.2020 року № 8303/8304/8305/19-21, в якому зазначено про залишення ухвали суду від 04.12.2019 року без виконання, в зв`язку з ненаданням судовому експерту оригіналу договору суборенди землі № 2.10/17 від 02.11.2017 року. Також, до листа додано матеріали справи № 902/803/19.

Згідно ч. 10 ст. 81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, відповідачем не надано суду жодних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, крім того матеріали справи не містять оригіналу оспорюваного договору, оскільки у позивача він відсутній, а відповідач на вимогу суду його не надав.

Тому, на виконання приписів ст. ст. 81, 102 ГПК України суд вважає встановленими обставини відсутності згоди Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" на укладення, підписання та реального виконання Договору суборенди землі № 6.10/17 від 06.11.2017 року, укладеного з Приватним сільськогосподарським підприємством "Аграрник" щодо земельної ділянки кадастровий номер 0524583500:01:001:0087.

Водночас, факт складення договору підтверджено записом у Державому реєстрі речових прав на нерухоме майно №28033317 від 19.09.2018 року (а.с. 22) та копією Угоди від 03.01.2019 року про дострокове розірвання договору суборенди землі № 6.10/17 від 06.11.2017 року (а.с. 60).

Розірвання договору не перешкоджає розгляду вимог про його недійсність (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 905/1227/17 від 27.11.2018 року).

З приводу правових підстав вирішення спору суд виходить з наступного.

За змістом частини 1 статті 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" урегульовано відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості. Правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності на це майно зареєстровано відповідно до цього Закону, а реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише у разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна, що підтверджує взаємопов`язаність державної реєстрації цих фактів.

Статтею 640 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (постанова Верховного Суду України від 06.07.2016 № 910/1891/14).

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За змістом частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою для визнання угоди недійсною є недотримання стороною (сторонами) вимог, встановлених статтею 203 цього Кодексу, саме на момент укладення такої угоди. При цьому кожна вимога є самостійною.

Отже, правочин може бути визнано недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Статтею 8 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Згоди чи заперечень щодо передачі в суборенду орендованої позивачем земельної ділянки від орендодавця не надходило, що є підставою для визнання оспорюваного договору недійсним в силу вимог ч.ч. 2, 3, 5 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін. За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

За урахуванням викладеного, враховуючи ухилення відповідача від надання витребуваних судом доказів та не спростування доводів позивача, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" підлягає задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7-18, 42, 45, 46, 73-79, 86, 91, 123, 129, 191, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір суборенди землі № 6.10/17 від 06.11.2017 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" (код - 35212563) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Аграрник" (код - 32966797) щодо земельної ділянки кадастровий номер 0524583500:01:001:0087.

3. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Аграрник" (проспект Центральний, буд. 67, офіс, 424, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54017, код - 32966797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" (вул. Забужжя, буд. 11, смт. Тиврів, Тиврівський район, Вінницька область, 23300, код - 35212563) 1 921,00 грн - витрат зі сплати судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області. Повний текст судового рішення складено 23 квітня 2020 р.

Роз`яснити, що згідно положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)" (реєстр.№3275) від 30.03.2020 року, строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Забужжя, буд. 11, смт. Тиврів, Тиврівський район, Вінницька область, 23300)

3 - відповідачу (проспект Центральний, буд. 67, офіс, 424, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54017)

4 - третій особі ( вул. Тімірязіва, 40, с. Садки Житомирський район, Житомирська область, 12411)