Ухвала

від 23.04.2020 по справі 911/2323/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"23" квітня 2020 р. Справа№ 911/2323/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Разіної Т.І.

розглянувши матеріали апеляційної скарги першого заступника прокурора Київської області

на рішення господарського суду Київської області

від 16.04.2019 (повний текст складено 10.05.2019)

у справі №911/2323/18 (суддя Саванчук С.О.)

за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінінвест"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Міністерство екології та природних ресурсів України

2) Національний природний парк "Голосіївський"

3) Коцюбинська селищна рада

про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 16.04.2019 у справі №911/2323/18 в задоволенні позову відмовлено повністю. Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1762 грн. залишити за прокуратурою Київської області.

Не погодившись з прийнятим рішенням, перший заступник прокурора Київської області звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 16.04.2019 та ухвалити нове рішення, яким позов першого заступника прокурора Київської області задовольнити. Судові витрати стягнути з відповідача на рахунок прокуратури Київської області.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2019 апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Михальської Ю.Б., Разіної Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 16.04.2019 у справі №911/2323/18; призначено справу до розгляду на 24.07.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 зупинено провадження у справі №911/2323/18 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц. Зобов`язано учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц та надати відповідні докази.

16.04.2020 до Північного апеляційного господарського суду від прокурора Київської області надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, у якому він зазначив, що обставини, які зумовили зупинення апеляційного провадження у справі №911/2323/18 відпали.

Під час вирішення питання про поновлення провадження у справі №911/2323/18 судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2019 справу №912/2385/18 разом із касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великою Палати Верховного Суду від 07.11.2019 прийнято до розгляду справу № 912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019; призначено справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників.

Вказана ухвала мотивована тим, що за висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, статей 53, 174 ГПК України, статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", рішеннями Конституційного Суду України від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017, від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019, від 20 червня 2019 року № 6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом: - додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором; - обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.

У контексті зазначених питань колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на правовий висновок, викладений у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17 про те, що з метою підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів, прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом. Колегія суддів зазначає, що цей висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц стосовно відсутності необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але зауважує, що у справі, що переглядається, на відміну від справи № 587/430/16-ц, розглядається питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

На думку колегії суддів касаційного господарського суду, закріплені законодавством умови та випадки, коли прокурор має право здійснювати представництво в суді законних інтересів держави ("якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень"), не можна назвати виключним випадком, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні, про що свідчить й неоднозначна та різна судова правозастосовча практика.

Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду: - чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності; - які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на різну судову практику щодо зазначених питань.

Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором; відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вказує, що під час розгляду справи № 911/2323/18 підлягають з`ясуванню питання щодо наявності підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, тобто ті питання, що передав для вирішення Верховний Суд у справі №912/2385/18, які становлять виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За правилами пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

За інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень станом на 23.04.2020 розгляд справи № 912/2385/18 Великою Палатою Верховного Суду не завершений.

З метою дотримання єдності судової практики, принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто, розумного балансу між приватними й публічними інтересами, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу для зупинення провадження у справі №911/2323/18 за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 16.04.2019 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі №912/2385/18.

До аналогічних висновків щодо необхідності зупинення провадження у справі з цих підстав за позовами прокурора дійшов Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду, зокрема, у справах №920/1037/18, №903/315/19, №908/1662/18, №927/640/19, №915/657/18, №922/3272/18 та інші.

Керуючись статтями 228, 229, 230, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

Поновити провадження у справі №911/2323/18 за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 16.04.2019.

Зупинити провадження у справі №911/2323/18 за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 16.04.2019 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 та оприлюднення повного тексту постанови.

Зобов`язати учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 та надати відповідні докази (копію судового рішення).

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та може бути оскаржена в силу п. 3 ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту відповідно до ч. 1 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

Т.І. Разіна