Рішення

від 21.04.2020 по справі 906/50/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/50/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А. ,

при секретарі судового засідання: Пеньківській О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинські Шляхи" (с.Майстрів Новоград-Волинського району Житомирської області)

до Комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради "Шляхрембуд" (м.Новоград-Волинський Житомирської області)

про стягнення 125664,76грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинські Шляхи" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради "Шляхрембуд" заборгованості у розмірі 125664,76грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №1/10-2019 від 01.10.19 в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду від 30.01.20, зокрема, позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 24.02.2020 об 11:30.

Ухвалою суду від 24.02.20 закрито підготовче провадження та призначити справу №906/50/20 до судового розгляду по суті на 17.03.20.

17.03.20 представник відповідача у засідання не з`явився, в адресованому суду клопотанні від 16.03.20, посилаючись на введення карантинних заходів через поширення вірусної інфекції у державі та світі, просив відкласти розгляд справи на іншу дату (а.с.39), у зв`язку з чим розгляд справи по суті відкладено на 21.04.20 (а.с.43).

30.03.20 на електронну адресу суду від представника Комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради "Шляхрембуд" надійшло клопотання, у якому відповідач просив суд забезпечити проведення усіх судових засідань у справі №906/50/20 в режимі відеоконференції, відповідальним за проведення відеоконференцій визначити Новоград-Волинський міськрайонний суд.

Ухвалою суду від 30.03.20 суд задовольнив клопотання представника Комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради "Шляхрембуд" про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Однак, призначене судове засідання в режимі відеоконференції не відбулося, спроби встановити зв`язок з Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області виявилися невдалими.

Відповідно до ч.2 ст.2 ГПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (ст.15 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідач вимог ухвал суду не виконав, письмових пояснень, будь-яких заяв, клопотань до суду не подав; про виникнення технічних проблем чи наявність інших причин, що унеможливлюють участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не повідомив.

Згідно з положеннями ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмета спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: правова та фактична складність справи, поведінка заявника, інших учасників справи та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (справи "Фрідлендер проти Франції", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії", "Літоселітіс проти Греції").

16.04.20 від ТОВ "Новоград-Волинські Шляхи" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, за наявними в матеріалах справи документами, оригінали яких були оглянуті судом; в зазначеному клопотанні позивач також просить суд прийняти рішення (а.с.53).

Від представника відповідача заяв про відкладення судового засідання на адресу суду не надходило. Ухвалою суду від 17.03.20 визнано необов`язковою явку представників сторін в судове засідання.

Приймаючи до уваги, що відповідач не скористався правом надання відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, 01.10.19 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинські Шляхи" (продавець, позивач) та Комунальним підприємством Новоград-Волинської міської ради "Шляхрембуд" (покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу №1/10-2019р. (а.с.7), за умовами якого продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти й оплатити товар (асфальтобетон) (п.1.1 договору).

Згідно із п.2.2 договору найменування товару, ціна, кількість та сума вказується у видатковій накладній, що є невід`ємною частиною договору. Ціна діє на момент відвантаження. У ціну продукції входить вартість завантаження.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що покупець зобов`язується зробити 100% оплату товару по факту прийняття його в продовж 3 (трьох) банківських днів з дня отримання продукції.

Договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами й діє до 31.12.19 (п. 6.1 договору).

На виконання умов договору купівлі-продажу №1/10-2019р. від 01.10.19 позивач здійснив поставку товару на суму 125664,76грн, що підтверджується видатковою накладною №1040 від 02.10.19 (а.с.8).

Відповідач в порушення умов договору не виконав зобов`язання щодо проведення розрахунків за отриманий товар.

Позивач направив на адресу Комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради "Шляхрембуд" претензію №292 від 20.12.19 з вимогою сплатити заборгованість протягом 10 днів (а.с.9), однак останній залишив її без відповіді та задоволення.

За вказаних обставин, позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості , яка виникла на підставі договору купівлі-продажу №1/10-2019р. від 01.10.19 у розмірі 125664,76грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази та всі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Приписами ч.ч.1, 2 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є правовідносинами з купівлі-продажу товару, згідно яких у відповідача, внаслідок передання йому позивачем товару (асфальтобетон) на загальну суму 125664,76грн, виник кореспондуючий обов`язок оплатити його.

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже зазначалось, пунктом 2.4 договору визначено порядок та строк оплати товару.

Незважаючи на умови договору, відповідач не здійснив відповідних розрахунків за отриманий товар у встановлені угодою строки.

Матеріалами справи підтверджено, що у відповідача станом на день розгляду справи існує прострочення в оплаті отриманого від позивача товару на загальну суму 125664,76грн.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводів позивача не спростував.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню повністю на суму 125664,76грн.

Витрати по сплаті судового збору згідно ст.129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинські Шляхи" до Комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради "Шляхрембуд" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради "Шляхрембуд" (11700, Житомирська область, м.Новоград-Волинський, вул.2-га Зелена, 29, код ЄДРПОУ 38613389) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинські Шляхи" (11740, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с.Майстрів, вул.Рівненська, 29, код ЄДРПОУ 03580179)

- 125664,76грн основного боргу;

- 2102,00грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1- в справу

2,3- сторонам (рек. з повід)