Ухвала

від 20.04.2020 по справі 904/234/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

21.04.2020м. ДніпроСправа № 904/234/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Хохлової Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Солонянської районної державної адміністрації про поворот виконання рішення суду від 27.03.2020 № 254/0/224-20 у справі:

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", сел. Микільське-на-Дніпрі Солонянського району Дніпропетровської області

до відповідача-1: Солонянської районної державної адміністрації, смт. Солоне Солонянського району Дніпропетровської області

відповідача-2: Солонянської районної ради, смт. Солоне Солонянського району Дніпропетровської області

про визнання недійсним акту приймання-передачі внутрішньогосподарської меліоративної мережі у спільну власність територіальних громад району від 27.03.2007 та визнання права власності

Рудь І.А.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1 (заявника): не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2019 у справі № 904/234/19 відмовлено у задоволенні позовних вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" до відповідача-1: Солонянської районної державної адміністрації, відповідача-2: Солонянської районної ради про визнання недійсним акту приймання-передачі внутрішньогосподарської меліоративної мережі у спільну власність територіальних громад району від 27.03.2007 та визнання права власності.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2019 апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" задоволено; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2019 у справі №904/234/19 скасоване; ухвалено нове рішення, яким позов задоволено; визнано недійсним акт приймання-передачі внутрішньогосподарської меліоративної мережі у спільну власність територіальних громад району від 27.03.2007, що складений комісією з питань передачі об`єктів у комунальну власність Солонянської районної державної адміністрації; визнано за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес" право власності на внутрішньогосподарську меліоративну мережу у кількості 35,3 км (строк введення в експлуатацію 1976, 1978 роки) та дощувальну техніку: "Фрегат" - 4 шт., "Дніпро" - 3 шт. та опорні візки - 43 шт; стягнуто з Солонянської районної державної адміністрації на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" витрати по сплаті судового збору у сумі 19 088,30 грн.; стягнуто з Солонянської районної ради на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" витрати по сплаті судового збору у сумі 19 088,30 грн.

24.10.2019 на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2019 господарським судом видано накази.

Постановою Верховного Суду від 21.01.2020 касаційну скаргу Солонянської районної ради задоволено частково; постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2019 у справі № 904/234/19 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним акта приймання-передачі майна від 27.03.2007 скасовано, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2019 у цій частині залишено без змін; в іншій частині постанова Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2019 в справі № 904/234/19 залишена без змін.

30.03.2020 на адресу суду надійшла заява Солонянської районної державної адміністрації про поворот виконання рішення суду, в якій заявник просить суд в поворот виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2019 стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" на користь Солонянської районної державної адміністрації 19 088 грн. 30 коп. витрат по сплаті судового збору. В обґрунтування вимог заяви зазначає, що судом апеляційної інстанції встановлена вина відповідача-1 у виникненні спору щодо правомірності складання акту приймання-передачі майна від 27.03.2007, у зв`язку із чим понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладені судом апеляційної інстанції на відповідачів порівну. Відповідно до меморіального ордеру від 02.12.2019 № 2 (226208119) відбулося безспірне списання коштів з рахунку відповідача-1 в сумі 19 088 грн. 30 коп. на користь СГТОВ "Прогрес" на виконання наказу господарського суду від 24.10.2019. Проте, з урахуванням скасування Верховним Судом постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2019 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним акту приймання-передачі майна від 27.03.2007, заявник вважає, що сплачений ним на користь позивача судовий збір в сумі 19 088 грн. 30 коп. підлягає поверненню в порядку ст. 333 господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 31.03.2020 заяву відповідача-1 прийнято та призначено до розгляду у засіданні 21.04.2020; явка представників учасників справи у призначене засідання визнана не обов`язковою.

15.04.2020 на електронну адресу суду надійшов відзив позивача на заяву про поворот виконання рішення, в якому просить суд відмовити у задоволенні заяви та провести судове засідання без участі представника позивача. В обґрунтування відзиву зазначив, що позивач обґрунтовано та законно отримав відшкодування суми витрат по сплаті судового збору у частині позовних вимог матеріального характеру під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій.

У призначене судове засідання 21.04.2020 представники сторін не з`явились.

За приписами ч. 6 ст. 333 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача та боржника не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що ухвалою господарського суду від 31.03.2020 явка представників учасників справи визнана не обов`язковою та положення ч. 6 ст. 333 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути заяву відповідача-1 без участі представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд вважає, що заява Солонянської районної державної адміністрації підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2019 апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" задоволено; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2019 у справі №904/234/19 скасоване; ухвалено нове рішення, яким позов задоволено; визнано недійсним акт приймання-передачі внутрішньогосподарської меліоративної мережі у спільну власність територіальних громад району від 27.03.2007, що складений комісією з питань передачі об`єктів у комунальну власність Солонянської районної державної адміністрації; визнано за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес" право власності на внутрішньогосподарську меліоративну мережу у кількості 35,3 км (строк введення в експлуатацію 1976, 1978 роки) та дощувальну техніку: "Фрегат" - 4 шт., "Дніпро" - 3 шт. та опорні візки - 43 шт; стягнуто з Солонянської районної державної адміністрації на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" витрати по сплаті судового збору у сумі 19 088,30 грн.; стягнуто з Солонянської районної ради на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" витрати по сплаті судового збору у сумі 19 088,30 грн.

Розподіляючи судові витрати у справі, суд апеляційної інстанції виходив з наступного: "Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору у сумі 38 176,60 грн. (15 270,64 грн. за подання позовної заяви та 22 905,96 грн. за подання апеляційної скарги) покладаються на відповідачів-1,2 по 19 088,30 грн. з кожного (як осіб винних у виникненні спору: відповідача-1 щодо складення акту приймання-передачі спірного майна від 27.03.2007; відповідача-2 щодо прийняття рішення про передачу спірного майна у власність територіальної громади)".

24.10.2019 на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2019 господарським судом видано накази.

Як зазначає заявник, ним постанова суду апеляційної інстанції виконана добровільно, а саме відповідно до меморіального ордеру від 02.12.2019 № 2 (226208119) 03.12.2019 відбулося безспірне списання коштів з рахунку відповідача-1 в сумі 19 088 грн. 30 коп. на користь СГТОВ "Прогрес" на виконання наказу господарського суду від 24.10.2019 (т. 4, а.с. 113).

Постановою Верховного Суду від 21.01.2020 касаційну скаргу Солонянської районної ради задоволено частково; постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2019 у справі № 904/234/19 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним акта приймання-передачі майна від 27.03.2007 скасовано, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2019 у цій частині залишено без змін; в іншій частині постанова Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2019 в справі № 904/234/19 залишена без змін.

Відповідно ст. 129-1 Конституції України та ст. 326 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частинами 1-3 ст. 333 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

За приписами частин 5, 6 ст. 333 Господарського процесуального кодексу України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Згідно з частинами 9, 10 ст. 333 Господарського процесуального кодексу України якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи.

За своєю правовою природою поворот виконання рішення, постанови - це процесуальна дія, яка полягає в повному або частковому відновленні первісного становища відповідача в разі зміни або скасування рішення з прийняттям нового рішення про повну або часткову відмову в позові. Мета повороту виконання рішення - приведення відносин, що склалися між сторонами, у відповідність з новим судовим рішенням шляхом усунення наслідків скасованого повністю або частково рішення.

У пункті 3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Військової частини А 1080 щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України від 02.11.2011 № 13-рп/2011 зазначено, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Враховуючи викладене, наказ про поворот виконання рішення видається, зокрема, в разі скасування (зміни у певній частині) рішення, на підставі якого було видано первісний наказ, за результатами перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку.

Видача поворотного наказу здійснюється за заявою боржника, в якій повинно бути зазначено, що було з нього стягнуто за наказом господарського суду і підлягає поверненню. До заяви має бути доданий документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Отже, при розгляді заяви про поворот виконання судового рішення необхідно встановити чи виконано боржником (повністю або частково) судове рішення, яким з нього були стягнуті грошові кошти та чи скасовано повністю або частково в апеляційному або касаційному порядку судове рішення, за яким з боржника стягнуті грошові кошти.

Факт виконання відповідачем-1 постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2019, на підставі якої видавався наказ від 24.10.2019, а також часткове скасування вказаної постанови за результатами касаційного перегляду справи підтверджуються належними та допустимими доказами.

Водночас, господарським судом враховано, що судом апеляційної інстанції витрати позивача зі сплати судового збору як за вимогою майнового, так і за вимогою немайнового характеру, покладено на відповідачів порівну.

При цьому, вирішуючи питання про поворот виконання судового рішення, господарський суд не наділений правом змінювати порядок розподілу судових витрат, визначений судом апеляційної інстанції.

Відтак, у поворот виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2019 на користь заявника підлягають стягненню з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" 2 401 грн. 25 коп. витрат зі сплати судового збору, виходячи з наступного розрахунку.

При зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області із даним позовом позивачем сплачений судовий збір у загальній сумі 15 270 грн. 64 коп., з яких: 1 921 грн. 00 коп. - за вимогу немайнового характеру, 13 349 грн. 64 коп., - за вимогу майнового характеру.

При зверненні до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення господарського суду від 19.06.2019 позивачем сплачений судовий збір у загальній сумі 22 905 грн. 96 коп., з яких: 2 881 грн. 50 коп. - за немайнову вимогу, 20 024 грн. 46 коп. - за майнову вимогу.

Отже, загальна сума понесених позивачем витрат по сплаті судового збору складає 38 176 грн. 60 коп. та покладена судом апеляційної інстанції на відповідачів порівну - по 19 088 грн. 30 коп.

При цьому, загальна сума понесених позивачем витрат зі сплати судового збору за вимогою немайнового характеру становить 4 802 грн. 50 коп.

Таким чином, з урахуванням порядку розподілу судових витрат, визначених судом апеляційної інстанції, частина відшкодованих відповідачем-1 на користь позивача судових витрат за вимогою немайнового характеру, в частині задоволення якої постанова Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2019 скасована постановою Верховного Суду від 21.01.2020, складає 2 401 грн. 25 коп. та підлягає стягненню з СГТОВ "Прогрес" на користь заявника в порядку процедури повороту виконання рішення. Решта вимог заяви задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 232 - 235, 333 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Солонянської районної державної адміністрації про поворот виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2019 у справі задовольнити частково.

У поворот виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2019 у справі № 904/234/19 стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (52471, Дніпропетровська область, Солонянський район, сел. Микільське-на-Дніпрі, вул. Центральна, 1; код ЄДРПОУ 25523259) на користь Солонянської районної державної адміністрації (52400, Дніпропетровська область, Солонянський район, смт. Солоне, вул. Задернюка, 3; код ЄДРПОУ 04052382) витрати по сплаті судового збору у сумі 2 401 грн. 25 коп., про що видати наказ.

У решті вимог заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 23.04.2020 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням пункту четвертого розділу X Прикінцеві положення та підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення цього Кодексу.

Суддя І.А. Рудь