Рішення

від 23.04.2020 по справі 909/181/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.04.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/181/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Фахівець"

до відповідача: Департамента освіти та науки Івано-Франківської міської ради

про стягнення заборгованості в сумі 96 200 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Фахівець" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 96200,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов"язань в частині оплати вартості виконаних позивачем робіт, яку позивач, посилаючись на норми статей 11, 526, 530, 612, 626, 627, 628, 629 Цивільного та ст.193 Господарського кодексів України, просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою суду від 10.03.20 позовну заяву прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк: у 15 (п`ятнадцять) календарних днів з моменту отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позов, 5 (п`ять) календарних днів з моменту отримання відповіді на відзив для надання суду заперечення; п`ять днів з дня отримання ухвали на подання суду відповідної обґрунтованої заяви (клопотання) у разі наявності у відповідача заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін; встановлено сторонам строк на подачу заяв по суті справи протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі; роз"яснено сторонам, що в разі ненадання відповідачем у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, відтак, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Ухвала про відкриття провадження у справі направлена відповідачу у відповідності до вимог ст.120 ГПК України рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною позивачем в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг сформовано на запит суду №1006439288 від 10.03.20): вул.Кардинала Любомира Гузара, 15, м. Івано-Франківськ. Зазначену ухвалу відповідачу вручено 17.03.20, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення вх. номер 4783/20 від "20" березня 2020 р.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не подав.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд констатує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Верховний Суд у справі № 916/3188/16 зазначив, що держава в особі судових органів має забезпечити заінтересованим особам право на використання наявних засобів правового захисту. Заінтересовані особи, в свою чергу, повинні розраховувати на те, що процесуальні норми судочинства будуть застосовані, а неналежне використання своїх прав однією із сторін у судовому процесі не стане перешкодою для іншої сторони в реалізації її права на виконання судового рішення.

Згідно ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

У відповідності до ч.3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Обставини справи, дослідження доказів.

06.05.19 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Фахівець" (по договору - підрядник) та Департаментом освіти та науки Івано-Франківської міської ради (по договору - замовник) укладено договір підряду №14/19Д/362, відповідно до п. 1.1, 1.2 якого підрядник зобов`язався виконати роботи ("Капітальний ремонт фасаду дошкільного навчального закладу №17 "Ромашка", а замовник, у свою чергу, - прийняти і оплатити такі роботи.

Зазначений договір підписано стоорнами та скріплено їх печатками. Термін дії договору - до 31.12.19 (до 28.02.20 згідно п.1 додаткової угоди №1 від 27.12.19), але в будь-якому разі до повного закінчення виконання робіт і проведення остаточних розрахунків між сторонами (п.15.1 договору).

Згідно з п. 2.1 Договору його ціна становить 96200,00грн.

За змістом розділів 3, 5 Договору передача виконаних робіт підрядником і їх приймання замовником оформляється актом про виконані роботи. Розрахунки між сторонами проводяться на підставі підписаних ними акту здачі-приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт.

Роботи згідно даного Договору повинні бути виконані відповідно до погодженого графіку. Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником(п.4.1, 4.2 Договору).

У період травень-серпень 2019 р. позивач виконав обумовлені договором роботи на узгоджену між сторонами суму (96200,00грн.), що підтверджується даними актів КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3 за травень та серпень 2019р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Зазначені акти підписано відповідачем без жодних зауважень та заперечень, однак виконані роботи відповідач не оплатив.

20.11.19 позивач звернувся до відповідача із претензією про сплату заборгованості, яку останній залишив без відповіді та задоволення.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Зі змісту приписів ст.11 ЦК України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договорів та інші правочинів.

Відповідно до ч.1ст.67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

Згідно зі ст.173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1ст.509 ЦК України та ч.1ст.193 ГК України зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

В силу ст.ст.626, 627, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові( ст.837 ЦК України).

В контексті наведеного, суд констатує, що між сторонами у справі виникли правовідносини зобов"язального характеру, що випливають із договору підряду.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ст. 853 ЦК України).

Зі змісту актів приймання - передачі за травень та серпень 2019р. вбачається, що роботи виконані позивачем у повному обсязі, з належною якістю та в строк, обумовлений договором. Зазначені акти містять усі необхідні реквізити документа, підписані сторонами та скріплений їх печатками, відтак є належним, допустимим та достовірним доказом у справі, який підтверджує факт здійснення позивачем ремонтних робіт, та відсутність заперечень з боку відповідача.

За змістом положень ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено у ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, що передбачено у ч. 1 ст. 843 ЦК України.

Із наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов`язання - виконав визначені у договорі підряду ремонтні роботи на заявлену у позові суму, вартість яких відповідач не оплатив.

Приписами ст.854 ЦК України визначено порядок оплати роботи, згідно якої, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Двосторонній характер договору підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто з укладенням такого договору підрядник бере на себе обов`язок виконати певну роботу, і водночас замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Таким чином, виконання позивачем робіт за відсутності заперечень відповідача щодо якості таких робіт, надає позивачу "законне очікування", що виконані ним роботи за цим договором будуть оплачені. Невиплата замовником таких коштів виконавцю прирівнюється до порушення права останнього на "мирне володіння майном" (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст.614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1).

Враховуючи той факт, що відповідач не виконав належним чином своє зобов"язання щодо оплати вартості ремонтних робіт, вимога позивача про стягнення з відповідача 96200,00грн. є обґрунтованою.

Висновок суду.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов"язань належним чином, та факт несплати відповідачем їх вартості, відтак позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 96200,00грн. документально підтверджені, обгрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати.

Згідно з приписами ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Позивачем за подання даного позову сплачено судовий збір у розмірі 2102,00грн.

За змістом ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позову у повному обсязі, судові витрати по сплаті судового збору слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 55, 124, 129, 129-1 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Фахівець" до Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 96200,00 грн.

Стягнути з Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради (76019, м. Івано-Франківськ, вул. Кардинала Любомира Гузара, 15; ідентифікаційний код 40312499) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Фахівець" (76018, м. Івано-Франківськ, вул.Пасічна, 12, кв.3, ідентифікаційний код 40575259) 96200,00(дев"яносто шість тисяч двісті гривень) заборгованості за договором підряду № 14/19Д/362 від 06.05.19 та 2102,00 (дві тисячі сто дві гривні) витрат на сплату судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.04.2020.

Суддя Матуляк П. Я.