Постанова

від 11.09.2020 по справі 909/181/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2020 р. Справа №909/181/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Орищин Г.В.

Мирутенка О.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради за № 335/48-16/148/в від 13.05.2020 року

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.04.2020 року (повний текст рішення складено 23.04.2020 року, м. Івано-Франківськ, суддя Матуляк П. Я.)

у справі № 909/181/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Фахівець» , м. Івано-Франківськ

до відповідача : Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

про стягнення заборгованості в сумі 96 200,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Фахівець" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості за договором підряду в сумі 96200,00 грн.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 23.04.2020 позов задоволено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем роботи за договором підряду виконані в повному обсязі, з належною якістю та в строк, обумовлений договором, однак, відповідачем не виконано належним чином свої зобов`язання щодо оплати вартості ремонтних робіт, відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача 96200,00 грн. є обґрунтованою.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Департамент освіти та науки Івано-Франківської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.04.2020 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2020 року було відкрито провадження у справі № 909/181/19 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк у 15 календарних днів з моменту отримання ухвали для надання суду відзиву на позов.

Апелянт вказує, що отримав вищевказану ухвалу 17.03.2020, однак у зв`язку із веденням з 12 березня 2020 на території України карантину, Департамент освіти та науки Івано-Франківської міської ради не мав можливості реалізувати своє право на подання заперечень проти позову.

Також на думку апелянта, строк на подання відзиву на позовну заяву мав бути продовжений судом на час тривалості карантину, відповідно до пункту 4 розділу Х «Прикінцевих положень» Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020.

Внаслідок вказаних процесуальних порушень, скаржник вважає, що він був позбавлений можливості подавати свої заперечення проти позову та оскаржити суму заборгованості.

Позивачем до суду подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач вважає доводи апелянта необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, Західний апеляційний господарський суд встановив наступне.

06.05.19 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Фахівець" (підрядник) та Департаментом освіти та науки Івано-Франківської міської ради (замовник) укладено договір підряду №14/19Д/362.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору підрядник зобов`язався виконати роботи ("Капітальний ремонт фасаду дошкільного навчального закладу №17 "Ромашка"), а замовник, у свою чергу, - прийняти і оплатити такі роботи.

Строк дії договору - до 31.12.19 (до 28.02.20 згідно п.1 додаткової угоди №1 від 27.12.19), але в будь-якому разі до повного закінчення виконання робіт і проведення остаточних розрахунків між сторонами (п.15.1 договору).

Згідно з п. 2.1 сума договору становить 96200,00грн.

За змістом розділів 3, 5 договору передача виконаних робіт підрядником і їх приймання замовником оформляється актом про виконані роботи. Розрахунки між сторонами проводяться на підставі підписаних ними акту здачі-приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт.

Роботи згідно даного договору повинні бути виконані відповідно до погодженого графіку. Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником(п.4.1, 4.2 договору).

У період травень-серпень 2019 р. позивач виконав обумовлені договором роботи на узгоджену між сторонами суму (96200,00грн.), що підтверджується даними актів КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3 за травень та серпень 2019.

Зазначені акти підписано відповідачем без жодних зауважень та заперечень, однак виконані роботи відповідач не оплатив.

20.11.19 позивач звернувся до відповідача із претензією № 5 (вих. № 2011/19-140) про сплату заборгованості, яку останній залишив без відповіді та задоволення.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного .

За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини;

Як зазначалось вище між сторонами був укладений договір підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ст. 853 ЦК України).

У пунктах 3.3., 3.4 договору підряду № 14/19Д/362 від 06.05.2019 сторони погодили, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Вартість робіт, пердбачену у п. 2.1 договору, замовник виплачує підряднику на підставі підписаних сторонами актів здачі-приймання робіт.

З матеріалів справи вбачається, що підрядником у травні - серпні 2019 р. було виконано у повному обсязі роботи на узгоджену між сторонами суму з належною якістю та в строк, обумовлений договором, що підтверджується актом форми КБ-2в № 10-05/19Ф та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за травень 2019 на суму 40 840,00 та актом форми КБ-2в № 28-08/19Ф та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за серпень 2019 на суму 55 360,00 грн..

Зазначені акти містять усі необхідні реквізити документа, підписані сторонами та скріплені їх печатками, відтак, є належними, допустимими та достовірними доказами у справі, які підтверджують факт здійснення позивачем ремонтних робіт, та відсутність заперечень з боку відповідача.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено у ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов`язання - виконав визначені у договорі підряду ремонтні роботи на заявлену у позові суму, вартість яких відповідач не оплатив.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки відповідач не виконав належним чином свої зобов"язання щодо оплати вартості ремонтних робіт, вимога позивача про стягнення з відповідача 96200,00грн. є обґрунтованою.

Щодо твердження апелянта, про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки судом не було продовжено строк на подання відзиву на позов на час дії карантину, що позбавило можливості відповідача реалізувати своє процесуальне право на подання заперечень проти позову, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ГПК України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2020 відповідачу було встановлено строк у 15 (п`ятнадцять) календарних днів з моменту отримання ухвали для надання суду відзиву на позов.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 10.03.2020 направлена відповідачу у відповідності до вимог ст.120 ГПК України рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною позивачем в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг сформовано на запит суду №1006439288 від 10.03.20): вул.Кардинала Любомира Гузара, 15, м. Івано-Франківськ. Зазначену ухвалу відповідачу вручено 17.03.20, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення вх. номер 4783/20 від "20" березня 2020 та не заперечується самим відповідачем.

Відтак, останнім днем строку для подання відзиву на позов - 01.04.2020.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 540-IX доповнено розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України пунктом 4, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки, зокрема, щодо апеляційного оскарження та оскарження рішення третейського суду продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний закон набрав чинності з 02.04.2020, тобто уже після закінчення встановленого судом строку на подання відзиву.

Відтак суд апеляційної інстанції відхиляє твердження апелянта про те, що суд першої інстанції повинен був продовжити строк відповідачу на подання відзиву на підставі закону № 540-IX від 30.03.2020 .

Також колегія суддів відхиляє твердження апелянта про те, судом першої інстанції порушено п. 8 ч. 3 ст.247 ГПК України, оскільки судом не було враховано думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 5 ст 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на вищевикладене, слід вважати, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, не було надано відзиву на позовну заяву, клопотань, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, у зв`язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано здійснював розгляд справи за наявними матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.04.2020 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Оскільки, апеляційна скарга до задоволення не підлягає, то відповідно понесені судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржником.

Керуючись, ст.ст. 269 , 270 , 275 , 276 , 282 , 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. В задоволенні апеляційної скарги Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради відмовити.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.04.2020 у справі № 909/181/20 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанови апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України

Головуючий суддя О.С. Скрипчук

суддя Г.В. Орищин

суддя О.Л.Мирутенко