Постанова

від 21.04.2020 по справі 927/411/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 927/411/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

третьої особи 1 - не з`явився,

третьої особи 2 - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Чернігівської області

у складі судді Книш Н. Ю.

від 19.09.2019 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Ткаченко Б. О., Гаврилюк О. М., Майданевич А. Г.

від 21.01.2020

за позовом ОСОБА_2

до Березнянського споживчого товариства

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Менська районна спілка споживчих товариств, ОСОБА_1

про визнання позачергових загальних зборів пайовиків Березнянського споживчого товариства від 13.07.2016 такими, що не відбулися та визнання недійсним рішень позачергових загальних зборів пайовиків Березнянського споживчого товариства оформлених протоколом № 1 загальних зборів від 13.07.2016,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_2 звернулася до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Березнянського споживчого товариства про:

- визнання позачергових загальних зборів членів Березнянського споживчого товариства від 13.07.2016, скликаних та проведених в залі засідань Березнянської селищної ради, яка знаходиться по АДРЕСА_1 - як таких, що не відбулися;

- визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів членів Березнянського споживчого товариства, які оформлені протоколом №1 загальних зборів Березнянського споживчого товариства від 13.07.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що: позивача не повідомлено про скликання і проведення оскаржуваних загальних зборів, а про проведення даних зборів позивачу стало відомо в липні місяці 2016 року від інших членів споживчого товариства; спірні загальні збори скликані та проведені 32 членами товариства з порушенням вимог пункту 25 статуту Березнянського споживчого товариства; на оскаржуваних загальних зборах були присутні лише 45 членів товариства із 116.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

Березнянське споживче товариство є юридичною особою.

ОСОБА_2 є членом Березнянського споживчого товариства, що підтверджується членським квитком НОМЕР_3 від 30.09.2009, копія якого додана до матеріалів справи, та не спростовується відповідачем.

За приписами пункту 25 статуту Березнянського споживчого товариства від 07.10.2008 правління споживчого товариства зобов`язане скликати загальні збори (збори уповноважених) членів споживчого товариства на вимогу 1/3 членів уповноважених споживчого товариства, ревізійної комісії або спілки, членом якої є споживче товариство. Збори повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. Питання, що підлягають розгляду на загальних зборах (зборах уповноважених) членів споживчого товариства вносяться правлінням (головою) споживчого товариства, ревізійною комісією товариства або правлінням Менської райспоживспілки. Про дату, місце, час проведення та рекомендований порядок денний зборів членів (уповноважених) споживчого товариства повинні бути сповіщені не пізніше ніж за 10 днів до призначеного строку їх проведення. Члени споживчого товариства, які мають бажання внести питання на обговорення зборів, подають письмову заяву про це правлінню споживчого товариства не пізніше ніж за 7 днів до проведення зборів. Остаточний порядок денний затверджується загальними зборами (зборами уповноважених) членів споживчого товариства.

24.05.2016 Березнянському споживчому товариству та Менській райспоживспілці направлена вимога членів Березнянського споживчого товариства про негайне скликання загальних зборів членів товариства за підписами 32 його членів, що підтримують цю вимогу. Дану вимогу Березнянське споживче товариство отримало 01.06.2016, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ініціативною групою членів Березнянського споживчого товариства, у складі ОСОБА_1, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 28.06.2016 було надіслано Березнянському споживчому товариству та Менській райспоживспілці запрошення для участі у загальних зборах товариства від 28.06.2016, які відбудуться 13.07.2016.

02.07.2016 ініціативною групою членів Березнянського споживчого товариства розміщено у газеті "Наше слово" запрошення членам споживчого товариства для участі у загальних зборах, скликаних на 13.07.2016. Рекомендований порядок денний:

- розгляд та прийняття статуту Березнянського споживчого товариства (у новій редакції);

- вибори органів управління і контролю Березнянського споживчого товариства;

- обговорення та затвердження методики визначення частки кожного члена у власності Березнянського споживчого товариства;

- створення робочих груп для перевірки господарсько-фінансової діяльності споживчого товариства за 2013, 2014, 2015 роки;

- інші питання, що потребують вирішення для подальшої ефективної діяльності товариства.

Відповідно до протоколу № 1 від 13.07.2016 загальних зборів членів Березнянського споживчого товариства, підписаного головою загальних зборів членів Березнянського споживчого товариства ОСОБА_1 та секретарем загальних зборів ОСОБА_9 :

- затверджено зміни до статуту товариства шляхом викладення його у новій редакції;

- обрано з 13.07.2016 головою правління Березнянського споживчого товариства члена Березнянського споживчого товариства ОСОБА_1 ;

- обрано з 13.07.2016 членами правління Березнянського споживчого товариства ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 ;

- обрано з 13.07.2016 членами Ревізійної комісії Березнянського споживчого товариства ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 ;

- обрано з 13.07.2016 уповноваженими членами Березнянського споживчого товариства ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 ;

- обговорено та затверджено методику визначення частки кожного члена товариства у його власності;

- створено робочі групи для перевірки господарсько-фінансової діяльності товариства за 2013-2015 роки;

- ухвалено рішення про направлення вимоги до Менської райспоживспілки про скликання позачергової конференції.

Відповідно до пункту 28 статуту Березнянського споживчого товариства від 07.10.2008 загальні збори та дільничні збори правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини членів, а збори уповноважених при наявності не менше 2/3 уповноважених. Для ведення зборів обирається голова і секретар зборів.

Згідно з пункту 29 статуту Березнянського споживчого товариства від 07.10.2008 рішення загальних зборів (зборів уповноважених і дільничних зборів) приймаються більшістю голосів присутніх, заносяться до протоколу, до нього додається також реєстраційний список учасників зборів з особистими підписами. Рішення, що суперечить чинному законодавству або статуту споживчого товариства може бути відмінено самими зборами, а також за рішенням суду. Дія цього рішення може бути призупинена правлінням споживчого товариства або спілки, до складу якої входить, з наступним винесенням цього питання на розгляд загальних зборів.

Членами Березнянського споживчого товариства є 116 осіб (90 членів, які мають право голосу та 26 асоційованих членів споживчого товариства, які користується правом дорадчого голосу).

2 члени Березнянського споживчого товариства, які мали право голосу померли до дати проведення спірних загальних зборів.

Підпунктом д пункту 32 статуту Березнянського споживчого товариства від 07.10.2008 визначено, що правління споживчого товариства вирішує питання про прийом у члени, асоційовані члени споживчого товариства фізичних і юридичних осіб, а також виключення їх на підставі письмової заяви, за довідкою органів місцевого самоврядування про смерть громадянина або вибуття з постійного місця проживання, а також за порушення статуту з наступним затвердженням рішень загальними зборами (зборами уповноважених).

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19.09.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020, позов задоволено частково. Визнано недійсними рішення позачергових загальних зборів членів Березнянського споживчого товариства, які оформлені протоколом №1 загальних зборів Березнянського споживчого товариства від 13.07.2016. В іншій частині у позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду мотивовані тим, що:

- судами встановлено порушення прав позивача - члена споживчого товариства юридичної особи внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, оскільки він не зміг взяти участь у загальних зборах в порядку передбаченому діючим законодавством та статутом, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо;

- загальні збори членів Березнянського споживчого товариства є правомочними у випадку присутності 46 членів споживчого товариства (тобто більше 50 відсотків від 90 осіб загальної чисельності членів Березнянського споживчого товариства станом на 13.07.2016), отже рішення, що приймалися на зборах 13.07.2016, були прийняті за відсутності кворуму, що є порушенням вимог статті 15 Закону України "Про кооперацію", та є безумовною підставою для визнання цих рішень недійсними;

- не підлягають задоволенню вимоги про визнання позачергових загальних зборів членів Березнянського споживчого товариства від 13.07.2016, скликані та проведені в залі засідань Березнянської селищної ради, яка знаходиться по вул. Свято-Покровська 2а, в смт. Березна, Менського району - як такими, що не відбулися, оскільки предмет позову не відповідає встановленим статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України способам захисту прав та інтересів особи, не призводить до поновлення порушених прав та інтересів позивача, не забезпечує захисту та відновлення прав позивача.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у даній справі в частині задоволених позовних вимог, та в цій частині прийняти нове рішення про відмову у позові.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що:

- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 13 Закону України "Про кооперацію" в частині припинення членства в кооперативі у разі смерті його члена - фізичної особи та врахуванні даної обставини при визначенні кворуму під час проведення загальних зборів членів кооперативу;

- судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 28.03.2018 у справі № 910/22291/16, від 03.04.2018 у справі № 916/3071/16, відповідно до яких відсутність доказів повідомлення учасника про скликання загальних зборів не є підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, якщо буде встановлено присутність учасника (його представника) на оспорюваних загальних зборах;

- судами попередніх інстанцій не встановлено факт порушення прав та законних інтересів позивача рішеннями загальних зборів членів Березнянського споживчого товариства, які оформлені протоколом №1 загальних зборів Березнянського споживчого товариства від 13.07.2016.

6. Доводи інших учасників справи

Менська районна спілка споживчих товариств та ОСОБА_2 подали відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в яких просили залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

ОСОБА_1 оскаржується рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.09.2019 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у даній справі в частині задоволених позовних вимог про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів членів Березнянського споживчого товариства, які оформлені протоколом №1 загальних зборів Березнянського споживчого товариства від 13.07.2016.

Відтак, суд касаційної інстанції переглядає оскаржувані судові рішення у справі саме в частині задоволених позовних вимог про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів членів Березнянського споживчого товариства, які оформлені протоколом №1 загальних зборів Березнянського споживчого товариства від 13.07.2016.

8. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

За змістом положень статті 167 Господарського кодексу України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарською діяльністю у Господарському кодексі України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3 Господарського кодексу України).

Особливості ведення господарської діяльності споживчими кооперативами визначаються Законами України "Про кооперацію" (зокрема, статтями 2, 6, 11, 12, 23, 27), "Про споживчу кооперацію" (зокрема, статтями 1, 2, 5-7, 9, 12) та Господарським кодексом України (зокрема, статтями 94, 111).

За змістом зазначених норм споживча кооперація в Україні -це добровільне об`єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану. Вона здійснює торговельну, заготівельну, виробничу та іншу діяльність, не заборонену чинним законодавством України.

Аналогічні положення містяться у статуті Березнянського споживчого товариства.

Первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство (споживчий кооператив) - самостійна, демократична організація громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги за місцем проживання або роботи об`єднуються для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану. Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні. Споживче товариство діє на основі статуту, вважається створеним, визнається юридичною особою і може здійснювати господарську та іншу діяльність з дня його державної реєстрації (стаття 2 Закону України "Про кооперацію", стаття 5 Закону України "Про споживчу кооперацію", стаття 111 Господарського кодексу України).

Таким чином, споживче товариство є юридичною особою та здійснює господарську діяльність з моменту його державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

Кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах. Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами. При створенні кооперативу складається список членів та асоційованих членів кооперативу, який затверджується загальними зборами. Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Вищим органом управління споживчого товариства є загальні збори його членів, які й приймають статут, визначають розміри вступного і обов`язкового пайового внеску, обирають керівні та контрольні органи товариства, а також вирішують інші питання, пов`язані з його діяльністю (статті 7, 11 Закону України "Про кооперацію", статті 5-7 Закону України "Про споживчу кооперацію").

За змістом положень статті 12 Закону України "Про кооперацію", статті 6 Закону України "Про споживчу кооперацію" член споживчого товариства має право, у тому числі брати участь в господарській діяльності споживчого кооперативу, а також в управлінні ним, обирати і бути обраним до його органів управління і контролю, вносити пропозиції щодо поліпшення діяльності товариства та усунення недоліків у роботі його органів і посадових осіб; одержувати частку прибутку, що розподіляється за результатами господарської діяльності між членами споживчого товариства відповідно до їх пайового внеску.

Члени споживчого товариства (споживчого кооперативу), яке є господарською організацією, беруть участь в управлінні ним, мають право одержувати частку прибутку, що розподіляється за результатами господарської діяльності між членами споживчого товариства відповідно до їх пайового внеску, та інші правомочності, встановлені законом і статутними документами такого товариства.

Такі ознаки відповідають поняттю корпоративних прав, наданому в статті 167 Господарського кодексу України, а тому спори між учасниками споживчого товариства або між споживчим товариством і його членом, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності цього товариства, є такими, що виникають з корпоративних відносин.

Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 738/1772/17, від 09.04.2019 у справі № 916/1295/18.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; - позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Статтею 15 Закону України "Про кооперацію" та пунктом 25 статуту Березнянського споживчого товариства передбачено, що про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів членів кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

При цьому, судами встановлено, що положеннями статуту не передбачено чіткого порядку повідомлення членів споживчого товариства про проведення зборів членів Березнянського споживчого товариства.

Обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 916/2584/18, від 06.02.2020 у справі № 906/307/19, від 03.03.2020 у справі № 922/756/19).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що ОСОБА_2 було повідомлено про проведення 13.07.2016 загальних зборів членів Березнянського споживчого товариства.

При цьому, судами встановлено, що у зв`язку із недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, позивач не зміг взяти участь у загальних зборах в порядку передбаченому діючим законодавством та статутом, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах. Відтак, суди правомірно зазначили, що відповідачем було порушено права позивача - члена споживчого товариства на участь в управлінні споживчим товариством, обирати і бути обраним до його органів управління і контролю, вносити пропозиції щодо поліпшення діяльності товариства та усунення недоліків у роботі його органів і посадових осіб, зокрема шляхом участі у зборах та голосуванні по питанням порядку денного.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про те, що судами попередніх інстанцій не встановлено факт порушення прав та законних інтересів позивача оскаржуваним рішеннями загальних зборів.

Крім того, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статей 59, 60 Закону України "Про господарські товариства", статей 41, 42 Закону України "Про акціонерні товариства", статті 15 Закону України "Про кооперацію"); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частини 6 статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства"); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства"); - відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина 6 статті 60 Закону України "Про господарські товариства"); - відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (статті 46 Закону України "Про акціонерні товариства").

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 2 члени Березнянського споживчого товариства померли на момент проведення оскаржуваних загальних зборів ( ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено актовий запис про смерть №65 від 19.10.2015 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ; ОСОБА_13 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено актовий запис про смерть №16 від 22.02.2016 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 ).

Згідно із статтею 15 Закону України "Про кооперацію" загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про кооперацію" членство в кооперативі припиняється у разі, зокрема, смерті члена кооперативу - фізичної особи.

Частинами 1, 4 статті 25 Цивільного кодексу України передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (стаття 49 Цивільного кодексу України).

Аналогічні за змістом приписи закріплені у статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану".

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку (стаття 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану").

З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що припинення членства в кооперативі у зв`язку із смертю члена кооперативу - фізичної особи відбувається у момент її смерті, і не пов`язується з рішенням загальних зборів.

Відтак, з огляду на наведені норми, правомочність загальних зборів членів споживчого товариства у даному випадку визначається без урахування голосу померлого члена. У такому разі під час встановлення правомочності загальних зборів членів споживчого товариства слід враховувати голоси інших членів товариства, які без голосів, що припадають на частку померлого члена, становлять у сукупності 100 % голосів, що мають враховуватися під час визначення кворуму.

Суди попередніх інстанцій досліджуючи питання наявності/відсутності кворуму під час проведення оскаржуваних загальних зборів не врахували наведене та безпідставно врахували голоси померлих під час встановлення правомочності загальних зборів членів споживчого товариства, відповідно й дійшли помилкового висновку про те, що рішення, які приймалися на зборах 13.07.2016, були прийняті за відсутності кворуму. При цьому, судами не враховано, що факт видачі Березнянською селищною радою Менського району довідок №№ 3160, 3161 від 07.09.2016 щодо наявності відомостей про померлих членів Березнянського споживчого товариства після проведення спірних загальних зборів будь-яким чином не спростовує факт смерті членів споживчого товариства до проведення спірних загальних зборів, та не впливає на наведений порядок визначення правомочності загальних зборів членів споживчого товариства.

Разом з тим, дане порушення не призвело до прийняття неправильних рішень, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем недотримано вимог закону та статуту товариства про скликання і проведення загальних зборів чим порушено права позивача - члена споживчого товариства на участь в управлінні споживчим товариством.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, колегія суддів погоджується з висновками судів про наявність правових підстав для визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів членів Березнянського споживчого товариства, які оформлені протоколом №1 загальних зборів Березнянського споживчого товариства від 13.07.2016.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 28.03.2018 у справі № 910/22291/16, від 03.04.2018 у справі № 916/3071/16, відповідно до яких відсутність доказів повідомлення учасника про скликання загальних зборів не є підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, якщо буде встановлено присутність учасника (його представника) на оспорюваних загальних зборах, відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки судами у даній справі встановлено, що позивач не зміг взяти участь у загальних зборах в порядку передбаченому діючим законодавством та статутом, зареєструватися для участі у загальних зборах, тобто не був присутнім на оспорюваних загальних зборах. До того ж, у наданому відповідачем реєстраційному списку членів Березнянського споживчого товариства, що зареєструвалися для участі у загальних зборах членів споживчого товариства 13.07.2016 відсутнє прізвище ОСОБА_2 (т. 1 а. с. 121-122).

Всі інші аргументи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судами попередніх інстанції, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі. Проте такі аргументи скаржника не беруться до уваги судом касаційної інстанції з огляду на межі розгляду справи у суді касаційної інстанції передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

На підставі вищевикладеного Верховний Суд, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та прийшов до висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду є законними та обґрунтованими, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги скаржника без задоволення, а судових рішень першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.

10. Судові витрати

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у справі № 927/411/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.А. Кролевець

В.І. Студенець