Ухвала

від 23.04.2020 по справі 911/2479/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 911/2479/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Київської області

у складі судді Карпечкіна Т. П.

від 22.04.2019 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Смірнова Л. Г., Кропивна Л. В., Сулім В. В.

від 16.12.2019

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю Українська виробничо-комерційна фірма "Промагросервіс", ОСОБА_2 , ОСОБА_3

про визнання недійсними договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, рішення загальних зборів учасників товариства та статуту,

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на рішення Господарського суду Київської області від 22.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 у справі № 911/2479/18 із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Ухвалою від 12.03.2020 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду залишив без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 22.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 у справі № 911/2479/18 на підставі частин 2 та 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 22.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 у справі № 911/2479/18 було відсутнє зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Крім того, причини пропуску строку на касаційне оскарження, зазначені ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, визнані Судом неповажними, оскільки розірвання договору про надання правової допомоги з одним адвокатом та укладення нового такого договору з іншим адвокатом не є непереборною обставиною чи істотною перешкодою для додержання встановлених чинним законодавством процесуальних строків, а скаржником не вказано інших поважних причин неможливості своєчасного звернення з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 22.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 у даній справі.

Скаржнику надано строк, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги шляхом зазначення підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) та у спосіб, встановлений пунктом 5 частини 2 цієї статті, а також наведення інших підстав/обґрунтувань для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Скаржнику роз`яснено наслідки невиконання ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, передбачені частиною 4 статті 174, частиною 2 статті 292, абзацом 2 частини 3 статті 292 та пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

21 квітня 2020 року на адресу Суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків касаційної скарги, в якій скаржник наполягає, що причини пропущення процесуального строку, наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, доданому до касаційної скарги, які продубльовано у заяві про усунення недоліків, є поважними, оскільки неможливість вчасного подання касаційної скарги залежала не від волевиявлення самого скаржника, а від дій інших осіб, адвокатів. У якості же підстав касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій зазначається постанова Верховного Суду України від 08.04.2015 у справі №917/207/14 із цитуванням окремих її витягів.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що вимоги ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2020 не виконані.

У заяві про усунення недоліків скаржник наводить ті ж самі причини та підстави пропуску строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 22.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 у справі № 911/2479/18, які судом касаційної інстанції вже визнані неповажними. Посилання ОСОБА_1 на відсутність його волевиявлення при розірванні договору про надання правової допомоги та укладення нового такого договору, що стало причиною тяганини з передаванням документації, не приймаються Судом до уваги, оскільки обов`язок дотримання процесуальних строків, встановлених Законом, покладається саме на учасника справи - позивача ОСОБА_1 . Отже доводи щодо пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок дій/бездіяльності представника учасника справи не можуть бути визнані Судом як поважними.

Крім того, вимоги ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2020 не виконані і в частині визначення передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) у спосіб, встановлений пунктом 5 частини 2 цієї статті. В зазначеній ухвалі Суд звертав увагу, що за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Проте ОСОБА_1 не зазначено жодної підстави, передбаченої частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а доводи - зведені лише до викладення обставин справи, цитування теорії права та заперечення проти висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).

При цьому легітимна мета обмеження прав дотримана, права скаржника не порушені, оскільки йому було надано право на обґрунтування пропуску строку на оскарження судових рішень про які він був обізнаний.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

За приписами пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 911/2479/18.

Керуючись статтями 234, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 22.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 у справі № 911/2479/18.

3. Копію цієї ухвали, копію касаційної скарги, додані до скарги матеріали на 27 аркушах, а також квитанцію № 124 від 20.02.2020 про сплату 10 572,00 грн надіслати скаржникові; копію цією ухвали - іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді О. А. Кролевець

В. І. Студенець