ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6206/19
провадження № 2/753/2677/20
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" квітня 2020 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Коренюк А.М.
при секретарі Ляшенко Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінаносова команнія Фінекс Капітал , що є правонаступником Товариства з додатковою відповідальністю Страхове товариство Домінанта , до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодуванняв порядку зворотньої вимоги (регресу), суд -
ВСТАНОВИВ:
Позивач в особі ТОВ Фінаносова команнія Фінекс Капітал , що є правонаступником ТзДВ Страхове товариство Домінанта , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних із виплатою страхового відшкодування. Мотивуючи свої вимоги тим, що 29 травня 2015 року о 22 год. 40 хв. на вул. Старовокзальній, 7 А в місті Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Фольксваген , державний номерний знак НОМЕР_1 , який був застрахований в ТзДВ Страхове товариство Домінанта за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АІ/5935247, чинним на час ДТП), страхувальник ОСОБА_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки й стану автомобіля не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого вчинив зіткнення з автомобілем Порше , державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 червня 2015 року, яка набула чинності, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України, із накладенням адміністративного стягнення - штрафу. На підставі Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виконуючи свої зобов`язання за полісом АІ/5935247 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 02 лютого 2016 року у справі за позовом ТзДВ Альянс Україна до ТзДВ Страхове товариство Домінанта про стягнення 50 000 грн. 00 коп. у якості страхового відшкодування ТзДВ Страхове товариство Домінанта здійснило виплату страхового відшкодування в сумі 50 000 грн. 00 коп. ТзДВ Альянс Україна , відповідно право вимагати виплату страхового відшкодування за вказаним полісом перешло до позивача як правонаступникаТзДВ Страхове товариство Домінанта на підставі ст. 33, п. 38.1.1 ст. 38 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Так, про вказану ДТП страхувальник/водій забезпеченого транспортного засобу, причетний до ДТП, не повідомив ТзДВ Страхове товариство Домінанта , як того вимагає договір про страхування та Закон України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Вважає, що водій транспортного засобу, причетний до ДТП, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомити про ДТП, проте цього не зробив, тому він в порядку зворотньої вимоги (регресу) на підставі ст. 33, п. 38.1.1 ст. 38 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" просить стягнути з відповідача виплачене ним страхове відшкодування.
Окрім того, зважаючи на проведену виплату страхового відшкодування, було направлено відповідачу вимогу від 10.06.2017 року, яка ним отримана 29.06.2017 року із визначеним ст. 530 ЦК України семиденного строку виконання, проте відповідачем не виконана у строк до 06.06.2017 року, й на підставі ст. 625 ЦК України позивачем ставиться вимога про стягення 9 605 грн. 91 коп. - індексу інфляції та 2 679 грн. 45 коп. - трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, а всього - 62 285 грн. 36 коп.
В судове засіданні позивач не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності з підтриманням позовних вимог з тих же підстав, просив їх задовольнити, з можливим ухваленням заочного рішенння.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на сайті судової влади (суду).
За таких підстав судом відповідно до положень статті 280 ЦПК України визнано за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та за погодженням позивача.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ ( Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає відмові у задоволенні із наступних підстав.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.
Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч.1 ст. 279 ЦПК України)
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.5 ст. 279 ЦПК України).
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Судом встановлено, що ТОВ Фінаносова команнія Фінекс Капітал є правонаступником ТзДВ Страхове товариство Домінанта відповідно до договору № 2-04/2018 фінаснування під відступлення права грошової вимоги (регресу) від 02 квітня 2018 року (а.с. 27 - 31) та договору № 03-04/2018 фінаснування під відступлення права грошової вимоги (регресу) від 03 квітня 2018 року (а.с. 32 - 36).
29 травня 2015 року о 22 год. 40 хв. на вул. Старовокзальній, 7 А в місті Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Фольксваген , державний номерний знак НОМЕР_1 , який був застрахований в ТзДВ Страхове товариство Домінанта за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АІ/5935247, чинним на час ДТП), страхувальник ОСОБА_2 (а.с. 3), під керуванням ОСОБА_1 , який залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки й стану автомобіля не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого вчинив зіткнення з автомобілем Порше , державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 (а.с. 4).
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 червня 2015 року, яка набула чинності, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України, із накладенням адміністративного стягнення - штрафу (а.с. 4).
Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
На підставі Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виконуючи свої зобов`язання за полісом АІ/5935247 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 02 лютого 2016 року у справі за позовом ТзДВ Альянс Україна до ТзДВ Страхове товариство Домінанта про стягнення 50 000 грн. 00 коп. (а.с. 8 - 12) у якості страхового відшкодування ТзДВ Страхове товариство Домінанта здійснило виплату страхового відшкодування ТзДВ Альянс Україна в сумі 50 000 грн. 00 коп. відповідно до платіжного доручення № 7 від 21 березня 2016 року (а.с. 6, 13 - 14, 15 - 16, 17 - 22).
Відповідно право вимагати виплату страхового відшкодування за вказаним полісом перешло до позивача як правонаступникаТзДВ Страхове товариство Домінанта на підставі ст. 33, п. 38.1.1 ст. 38 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Суд вважає, що водій транспортного засобу, причетний до ДТП, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомити про ДТП, проте цього не зробив, тому позивач в порядку зворотньої вимоги (регресу) на підставі ст. 33, п. 38.1.1 ст. 38 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" має вимагати відшкодувати позивачу виплачену ним суму страхового відшкодування.
Так, про вказану ДТП страхувальник/водій забезпеченого транспортного засобу, причетний до ДТП, не повідомив ТзДВ Страхове товариство Домінанта , як того вимагає договір про страхування та Закон України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Суд вважає, що відповідач (водій забезпеченого транспортного засобу, причетний до ДТП) на підставі пп. "г" п. 38.1.1. ст. 38 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", має відшкодувати 50 000 грн. 00 коп. - витрат, пов"язаних із виплатою ТзДВ Страхове товариство Домінанта страхового відшкодування, як особа, яка не повідомила страховика у строки і за умов, визначених у пп.33.1.2 п. 33.1 ст. 33 цього Закону.
Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону (пп. "г" п. 38.1.1. ст. 38 вказаного Закону).
Позивачем, зважаючи на проведену виплату страхового відшкодування, було направлено відповідачу вимогу від 10.06.2017 року, яка ним отримана 29.06.2017 року із визначеним ст. 530 ЦК України семиденного строку виконання, проте відповідачем не виконана у строк до 06.06.2017 року, й на підставі ст. 625 ЦК України позивачем ставиться вимога про стягення 9 605 грн. 91 коп. - індексу інфляції та 2 679 грн. 45 коп. - трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, а всього - 62 285 грн. 36 коп., яка підлягає задоволенню із таких правових підстав.
Так, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доспупності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Інші доводи позивача, які наведені у позові в межах наданих позивачем доказів, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, суд вважає вимоги позивача про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування, обгрутованими та такими, що підлягають задоволенню; обставини, що спростовують позовні вимоги судом не встановлені.
Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 141 ЦПК України.
Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір - 1 921 грн. 00 коп., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 33, 36, пп. "г" п. 38.1.1. ст. 38 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 27 Закону України "Про страхування", Закону України Про судовий збір , керуючись п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України , керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 137, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінаносова команнія Фінекс Капітал , що є правонаступником Товариства з додатковою відповідальністю Страхове товариство Домінанта , до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодуванняв порядку зворотньої вимоги (регресу), - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , інформація про ідентифікаційний код платника податків - відсутня, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінаносова команнія Фінекс Капітал , код ЄДРПОУ - 41220708, 50 000 грн. 00 коп. - витрат, пов"язаних із виплатою страхового відшкодування, 9 605 грн. 91 коп. - індексу інфляції та 2 679 грн. 45 коп. - трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, 1 921 грн. 00 коп. - судового збору, а всього - 64 206 (шістдесят чотири тисячі двісті шість) грн. 36 (тридцять шість) коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судомому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті Голос України та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.
СУДДЯ:
Суд | Дарницький районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.04.2020 |
Оприлюднено | 24.04.2020 |
Номер документу | 88891754 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дарницький районний суд міста Києва
Коренюк А. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні