Постанова

від 21.04.2020 по справі 917/1060/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2020 р. Справа №917/1060/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Дучал Н.М. , суддя Сіверін В.І.,

при секретарі судового засідання Тимошенко А.А.,

представники учасників справи - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Перше травня (вх.№790П/1 від 13.03.2020) на рішення Господарського суду Полтавської області від 11.02.2020 у справі №917/1060/19 (м. Полтава, суддя Погрібна С.В., повний текст рішення складено 21.02.2020),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Перше травня , с. Кунцеве, Новосанжарський р-н, Полтавська обл,

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, м. Полтава,

про поновлення договору оренди землі, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Перше травня звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання поновленим Договору оренди землі від 04.02.2009 року, щодо земельної ділянки площею 18,8 га. ріллі, кадастровий номер 5323482200:00:006:0003.

17.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Перше травня подало заяву про зміну предмету позову, в якій просить:

-визнати поновленим договір оренди земельної ділянки 5323482200:00:006:0003, загальною площею 18,8 га ріллі від 04 лютого 2009 року, укладений між Новосанжарською районною державною адміністрацією та ТОВ Агрофірма Перше травня , зареєстрований у Новосанжарському відділі Полтавської регіональної філії Центр ДЗК , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 10 березня 2009 р. за № 040954500018, строком на 10 (десять) років з моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

-визнати укладеною з моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 04 лютого 2009 року, зареєстрованого у Новосанжарському відділі Полтавської регіональної філії Центр ДЗК , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 10 березня 2009 р. за №040954500018, наступного змісту: (текст згідно заяви).

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем процедури реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі відповідно до ч.1-5 ст.33 Закону України Про оренду землі .

Ухвалою суду від 18.10.2019 судом прийнято заяву позивача про зміну предмету позову до розгляду, оскільки останню подано у відповідності до вимог ГПК України.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 11.02.2020 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 11.02.2020 по справі №917/1060/19 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі; визнати поновленим договір оренди земельної ділянки в редакції позовної заяви; стягнути суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що позивач не отримував лист від 11.02.2019 №847/0/26-19 від відповідача, в якому йдеться про зміну розміру оплати за оренду землі та строку дії договору. Також зазначає про відсутність заперечень відповідача щодо поновлення договору оренди на новий строк, отже, на думку апелянта, відсутність пропозиції щодо істотних умов договору розцінюється як згода щодо істотних умов, запропонованих позивачем.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали. Призначено справу до розгляду на 07.04.2020. Повідомлено учасників апеляційного провадження про дату, час та місце розгляду справи в судовому засіданні. Доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвали про відкриття провадження у справі були отримані сторонами у справі - 20.03.2020, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№3046 від 30.03.2020), в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги; рішення Господарського суду Полтавської області залишити без змін; судові витрати покласти на позивача. Зокрема, відповідач посилається на те, що між сторонами не досягнуто згоди щодо істотних умов договору оренди землі.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Перше травня електронною поштою вх.№№961,962 від 06.04.2020 надійшли два клопотання аналогічні за змістом, в яких позивач просить суд розглянути справу, призначену на 07.04.2020 без участі апелянта та його представника, на підставі наявних у ній документів та доказів, а в разі неявки іншої сторони у порядку письмового провадження.

Дослідивши вказаний документ, суд встановив, що він не містить електронного підпису про що складено акти №13-35/182 та №13-35/183 від 06.04.2020.

Згідно зі ст. 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Стаття 6 Закону передбачає можливість використання електронного підпису, але не встановлено його обов`язковості.

Водночас у ст. 7 вказаного Закону встановлено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, в тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , що за своїм змістом відносить електронний підпис до обов`язкових реквізитів електронного документа.

Пунктом 1.5.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України передбачено, що надсилання офіційного листа електронною поштою здійснюється за умови реєстрації документа та запису вихідного реєстраційного номера і дати документа у файл, що відповідає конкретному документу. Електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом.

Пунктом 1.5.17. зазначеної Інструкції роз`яснено, що документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв`язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа у паперовій формі.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про електронний цифровий підпис , електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Отже, з надісланого на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду клопотання неможливо ідентифікувати підписувача та підтвердити цілісність вкладеного файлу.

З урахуванням викладеного, у суду відсутні правові підстави для розгляду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, надісланого на електронну адресу суду, оскільки такий електронний документ не має юридичної сили і статусу офіційного документа.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду 07.04.2020 оголошено перерву у судовому засіданні до 21.04.2020; доведено до відома учасників апеляційного провадження, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою; повідомлено учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та про можливість подати документи у справі на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі Електронний суд , поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України Про електронний цифровий підпис та Закону України Про електронні довірчі послуги .

В судове засідання Східного апеляційного господарського суду 21.04.2020 учасники провадження у справі не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином шляхом направлення копій процесуальних документів на належні юридичні та повідомлені суду адреси.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи шляхом надіслання копій ухвал про призначення справи та про оголошення перерви у розгляді справи на юридичні та повідомлені суду адреси учасників справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, а також положення ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.02.2009 між Новосанжарською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Перше травня на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 02.07.2007 №298 Про надання в оренду земельної ділянки було укладено Договір оренди землі (далі Договір, а.с.17-18).

Предметом вказаного Договору є строкове платне користування земельної ділянки загальною площею 18,8 га ріллі із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів на території Кунцівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.

Згідно п. 8 Договору оренди землі договір діє 10 (десять) років з моменту державної реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Частина 3 статті 33 Закону України Про оренду землі на цей Договір не розповсюджується.

Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п.16 договору).

Зазначена земельна ділянка передана Орендодавцем (Новосанжарською районною державною адміністрацією) Орендарю за актом приймання-передачі земельної ділянки до Договору оренди землі від 04.02.2009 (а.с. 19).

Договір зареєстрований у Державному реєстрі земель Новосанжарським РВ ГІРФ ІДДЗК , про що вчинено запис від 10.03.2009 за №040954500018.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ- 5308330212019 від 22.01.2019 відносно земельній ділянці з кадастровим номером 53234822 00:00:006:0003 площею 18,8000 га, державна реєстрація речового права здійснена 10.03.2009 (а.с. 20).

Так, строк дії зазначеного Договору оренди землі закінчився 10.03.2019.

Як вбачається з матеріалів справи, листом-повідомленням вих.№11 від 30.01.2019 про поновлення договору оренди землі, позивач (не пізніше ніж за 30 днів до закінчення дії договору) звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (як до розпорядника земель державної власності) повідомивши про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та прохав прийняти рішення про поновлення Договору.

До вказаного листа було додано проект додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі, копію договору оренди землі, копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, копію витягу з технічної документації на земельну ділянку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 23.01.2019 №245/0/203-19.

У вказаному листі позивач повідомив, що 23.01.2019 здійснена нормативно грошова оцінка земельної ділянки, яка становить 581584,18 грн., а тому надав згоду на приведення розміру орендної плати відповідно до вимог чинного законодавства.

Вказаний лист отримано Держгеокадастром 31.01.2019, про що свідчить відмітка на примірнику позивача (вхід. № Т-1162/0/25-19, а.с.23).

Як стверджує позивач, жодної відповіді на вказаний лист-повідомлення від відповідача не надходило. Натомість, після закінчення строку дії Договору оренди землі, 08.04.2019 позивач отримав від відповідача лист, датований 14.03.2019, в якому повідомлено про відсутність наміру продовжувати договірні відносини стосовно зазначеної вище земельної ділянки (а.с.26), вказане стало приводом для звернення позивача до суду з даним позовом.

Однак, в матеріалах справи наявний лист Держгеокадастру від 11.02.2019 №847/0/26-19, в якому запропоновано позивачу встановлення орендної плати за користування земельною ділянкою державної власності у розмірі 12% нормативної грошової оцінки, що відповідає пункту 288.5.2 статті 288 ПК України та термін дії Договорів оренди землі - 7 років. Також, у вказаному листі зазначено, що до листа-повідомлення не додано агрохімічні паспорта зазначеної земельної ділянки та що у Договорі оренди землі, мають місце розбіжності дані щодо цільового призначення земельних ділянок. Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням залишено без задоволення лист-повідомлення ТОВ АФ Перше травня про поновлення договору оренди землі (а.с. 66-67).

14.03.2019 Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області на адресу ТОВ АФ Перше травня направлено лист-повідомлення №1639/0/26-19, в якому зазначено, що Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області вважає за доцільне передати право оренди на спірну земельну ділянку на конкурентних засадах (торгах). Крім того, вищезазначеним листом від 14.03.2019 повідомлено ТОВ АФ Перше травня , що Головне управління не має наміру продовжувати договірні відносини на вищезазначену земельну ділянку (а.с.26).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою, в якій, посилаючись на ч.1-5 ст.33 Закону України Про оренду землі , просить визнати поновленим договір оренди землі укладений 04.02.2009, який зареєстрований у Новосанжарському ВО ПРФ ЦДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.03.2009 за №040954500018, кадастровий номер земельної ділянки 5323482200:00:006:0003, загальною площею 18,8 га ріллі, вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк на тих самих умовах.

17.09.2019 позивачем подано заяву про зміну предмету позову, в якій просить визнати поновленим договір оренди земельної ділянки 5323482200:00:006:0003 та визнати укладеною з моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 04.02.2009, зареєстрованого у Новосанжарському відділі Полтавської регіональної філії Центр ДЗК , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 10.03.2009 за №040954500018, наступного змісту: (текст згідно заяви).

Вказаною Додатковою угодою позивач просить внести зміни до Договору, зокрема:

- Пункт 8 Договору викласти в наступній редакції:

Договір діє 10 (десять) років з моменту державної реєстрації договору та/або додаткової угоди до договору про поновлення строку та внесення змін до нього. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію у строки не пізніше за 30 днів до закінчення строку дії Договору. .

- Пункт 5 Договору викласти в наступній редакції:

Станом на 23.01.2019 нормативно грошова оцінка земельної ділянки складає 581 584,18 грн.

- Пункт 9 Договору викласти в наступній редакції:

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 46526,73 гривень (сорок шість тисяч п`ятсот двадцять шість гривень 73 копійки) за рік, що становить 8% від нормативної грошової оцінки станом на 23.01.2019 .

Суд першої інстанції, розглянувши справу, дійшов висновку про відмову в позові. Рішення мотивоване тим, що проектом додаткової угоди викладено договір оренди землі у новій редакції а саме, змінені істотні умови договору оренди, зокрема в частині строку дії та розміру орендної плати, які сторонами не узгоджені, у зв`язку з тим, що сторони договору оренди землі не дійшли згоди щодо істотних умов договору, то переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини регулюються умовами даного договору, нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених Земельним кодексом України та Законом України Про оренду землі .

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст.11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 1 цієї статті цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування (ч.3 ст.11 Цивільного кодексу України).

Ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Приписами ст.ст.13,14 Конституції України та ст.324 Цивільного кодексу України встановлено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Колегія суддів зазначає, що підстави набуття прав на землю визначені розділом IV Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (ст.125 Земельного кодексу України).

Тобто, в даному випадку перебіг строку дії договору розпочався після його реєстрації та закінчився 10.03.2019.

Відповідно до положень ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.180 Господарського кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст.179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За приписами ч.2 ст.792 Цивільного кодексу України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ч.1 ст.93 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із ст.ст.13, 30 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ст.15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17, яка у відповідності до приписів частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системності та послідовності у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Для оцінки правовідносин у даному спорі колегія керується правилами, викладеними Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні в справі The Sunday Times v. United Kingdom. У цій справі ЄСПЛ зазначив, що закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку.

У справі Steel and others v. The United Kingdom ЄСПЛ наголосив, що Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, аби дати змогу громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне застосовувати правові норми та судову практику таким чином, яким вона є найбільш очевидною та передбачуваною для учасників цивільного обороту в Україні.

Ст.33 Закону України Про оренду землі регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень ч.1 ст.33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч.5 ст.33 Закону України Про оренду землі ).

Отже, законодавцем у ч.5 ст.33 Закону України Про оренду землі визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому, заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17.

Як зазначалось вище, позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області листом-повідомленням вих.№11 від 30.01.2019 про поновлення договору оренди землі, повідомивши про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, додавши при цьому проект додаткової угоди про поновлення договору оренди.

Відповідно до проекту додаткової угоди позивач зазначає термін дії договору оренди землі 10 років, а також орендну плату за користування земельною ділянкою державної власності у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки станом на 23.01.2019.

Головним управління Держгеокадастру у Полтавській області складено лист від 11.02.2019 №847/0/26-19, в якому запропоновано позивачу орендну плату за користування земельною ділянкою державної власності у розмірі 12% нормативної грошової оцінки, що відповідає пункту 288.5.2 Податкового кодексу України та статті 288 цього Закону та термін дії договору оренди землі - 7 років. Також, у вказаному листі зазначено, що до листа-повідомлення не додано агрохімічні паспорти зазначеної земельної ділянки, та що у договорі оренди землі мають місце розбіжності дані щодо цільового призначення земельних ділянок. Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням залишено без задоволення лист-повідомлення ТОВ Агрофірма Перше травня від 30.01.2019 вих.№11 про поновлення договору оренди землі.

Колегія суддів звертає увагу, що для продовження договірних відносин необхідно волевиявлення на це сторін договору (ч.ч.1-5 ст.33 Закону України Про оренду землі ), а також погодження усіх істотних умов договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду 16.09.2019 у справі №908/2314/18.

Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області не погодилось з запропонованим позивачем розміром орендної плати та терміном дії договору; склало відповідь та протягом місяця із дати отримання повідомлення направило орендареві відповідь з зазначенням власних істотних умов договору оренди, а саме строку дії та розміру орендної плати.

Позивач зазначає, що жодної відповіді на лист-повідомлення від 30.01.2019 вих.№11 від відповідача не надходило.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що позивач не довів відповідними доказами факту неотримання листа від 11.02.2019 №847/0/26-19.

Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області - є юридичною особою, яка має електронний реєстр відправлень вихідної кореспонденції, що ведеться відповідно до Типової інструкції з діловодства в територіальних органах Держгеокадастру , затвердженої Наказом Держгеокадастру від 15.10.2015 №600. На спірному листі проставлений реєстровий номер вихідної кореспонденції та вихідна дата, отже, відповідно до наведеної інструкції (чинної станом на час виникнення спірних правовідносин) є можливість надати суду інформацію з електронного реєстру відправлення вихідної кореспонденції, створеного для внутрішнього користування, де зазначено дату відправлення, вихідний номер, виконавець.

Наведене позиція відображена у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №392/38/17.

Відповідно до п.216 наказу Держгеокадастру від 15.10.2015 №600 Про затвердження Типової інструкції з діловодства в територіальних органах Держгеокадастру (станом на час виникнення наведених правовідносин) опрацювання документів для відправлення поштовим зв`язком здійснюється службою діловодства територіального органу Держгеокадастру відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку.

П.220 наведеного наказу встановлено, що вихідні документи опрацьовуються і надсилаються централізовано в день їх надходження від структурних підрозділів - виконавців або не пізніше наступного робочого дня.

Згідно з п. 221 наказу не допускається надсилання або передача документів без їх реєстрації у службі діловодства.

Відповідно до п.п.169-173 наведеного наказу у територіальних органах Держгеокадастру застосовується автоматизована форма реєстрації. Документи реєструються у системі електронного документообігу ДОК ПРОФтмСТЕП 2.0 .

У системі електронного документообігу ДОК ПРОФтмСТЕП 2.0 формується банк реєстраційних даних в електронному вигляді. Документи після реєстрації в обов`язковому порядку скануються.

За допомогою автоматизованих реєстраційних банків даних працівники забезпечуються інформацією про всі документи і місце їх розташування.

Доступ до повної бази даних всіх документів здійснюється централізовано на автоматизованих місцях системи електронного документообігу ДОК ПРОФтмСТЕП 2.0 .

Рівень доступу до бази даних документів працівників інших структурних підрозділів залежить від покладених на них функцій, вирішуваних ними завдань та визначається керівником відповідного структурного підрозділу й узгоджується з керівником служби діловодства або особою, що його заміщує.

Під час реєстрації документів у системі електронного документообігу ДОК ПРОФтмСТЕП 2.0 оформлюється реєстраційно-контрольна картка (додаток 10) із зазначенням обов`язкових реквізитів (додаток 11).

Перелік обов`язкових реквізитів реєстраційно-контрольної картки у разі потреби може бути доповнений іншими реквізитами. Порядок розміщення реквізитів у реєстраційно-контрольній картці може визначатися територіальним органом Держгеокадастру.

В матеріалах справи містяться витяги з автоматизованої системи діловодства ДОК ПРОФ , а саме, копії реєстраційно-моніторингових карток документів у підтвердження реєстрації в Головному управлінні Держгеокадастру у Полтавській області листів-повідомлень, зокрема, листа від 11.02.2019 №847/0/26-19.

Щодо посилання апелянта на лист Укрпошти від 20.07.2019 про те, що на адресу ТОВ Агрофірма Перше травня не надходили поштові відправлення, прості поштові відправлення за період з 11.02.2019 до 14.03.2019 колегія суддів зазначає.

Надання послуг поштового зв`язку проводиться об`єктами поштового зв`язку підприємства згідно з вимогами Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за №270, розроблених відповідно до Закону України Про поштовий зв`язок та актів Всесвітнього поштового союзу. Відповідно до вимог пункту 2 Правил прості поштові відправлення приймаються для пересилання без видачі розрахункового документа за нижчим тарифом, по всьому шляху пересилання не фіксуються у автоматизованій пошуковій системі підприємства та вручаються адресатам без розписки за одержання (вкладаються до абонентської скриньки). Контроль за пересилання простих поштових відправлень здійснюється загальним потоком, у зв`язку з цим ідентифікація окремо взятого поштового відправлення не передбачена. Детальна перевірка обставин пересилання можлива лише для реєстрованих поштових відправлень. У такому випадку провести перевірку щодо розшуку зазначеного простого поштового відправлення не надається можливим.

Таким чином посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач не направляв лист від 11.02.2019 №847/0/26-19 спростовується вищевикладеним.

Враховуючи, що ТОВ Агрофірма Перше травня не направило відповідь на лист від 11.02.2019 №847/0/26-19, в якому Головне управління Держгеокадастру запропонувало свої істотні умови договору оренди, а саме розмір орендної плати та термін дії договору, Головне управління Держгеокадастру надіслало лист-повідомлення від 14.03.2019 №1639/0/26-19 на адресу ТОВ Агрофірма Перше травня . В наведеному листі зазначено, що Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області вважає за доцільне передати право оренди на спірну земельну ділянку на конкурентних засадах (торгах). Крім того, вищезазначеним листом від 14.03.2019 повідомлено ТОВ Агрофірма Перше травня , що Головне управління не має наміру продовжувати договірні відносини на вищезазначену земельну ділянку.

Колегія суддів звертає увагу, що для продовження договірних відносин необхідно волевиявлення на це сторін договору, досягнення ними згоди щодо продовження договору із застосуванням переважного права орендаря на продовження договору оренди, у тому числі на змінених умовах (частина перша - п`ята статті 33 Закону) або мовчазна згода сторін договору стосовно поновлення договору на тих самих умовах на той самий строк (ч.6 ст.33 Закону).

У розумінні наведених положень законодавства основними відмінностями у застосуванні положень частин першої - п`ятої та частини шостої Закону є умови додаткової угоди (відмінні від попередніх, або ті самі чи тотожні (ч.ч.1-5 ст.33 Закону) та наявність погодження обох сторін щодо істотних умов договору, або ті самі (ч.6 ст.33 Закону)) та строк, в який орендодавець повинен повідомити орендаря про відсутність наміру продовжувати або поновлювати договір оренди (у місячний строк після повідомлення орендаря про намір продовжувати договір оренди земельної ділянки (ч.ч.1-5 ст.33 Закону) чи у місячний строк після закінчення строку дії договору (ч.6 ст.33 Закону)).

При цьому слід врахувати, що відповідно до ч.ч.1-5 ст.33 Закону умови договору оренди землі можуть бути змінені лише за згодою сторін, а у разі недосягнення такої домовленості щодо істотних умов переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється; недосягнення сторонами домовленостей щодо істотних умов договору при їх зміні виключає поновлення договору оренди землі з підстав переважного права (ч.4 ст.33 Закону).

Ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судом апеляційної інстанції обставини щодо недосягнення між сторонами договору оренди землі згоди щодо істотних умов цього договору (строк і розмір орендної плати), колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність підстав для поновлення договору оренди землі на підставі ч.ч.1-5 ст.33 Закону України Про оренду землі .

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Ураховуючи вищенаведене, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному процесуальному документі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Полтавської області від 11.02.2020 у справі №917/1060/19 про відмову в задоволенні позовних вимог слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ураховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Перше травня залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 11.02.2020 у справі №917/1060/19 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23.04.2020.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя Н.М. Дучал

Суддя В.І. Сіверін