Рішення

від 24.04.2020 по справі 917/200/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2020 Справа № 917/200/20

Суддя Господарського суду Полтавської області Сірош Д. М., за участю секретаря судового засідання Бойченко Л. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом

Приватного підприємства «Сфера»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соллі Плюс Полтава»

про стягнення суми основного боргу, інфляційних та 3% річних

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Сфера» звернулося в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соллі Плюс Полтава» про стягнення 170000,00 грн основного боргу, 18012,83 грн інфляційних та 8285,75 грн - 3% річних по договору оренди нежитлових приміщень від 11.07.2011.

В позові зазначає, що підставою для звернення до суду стало порушення відповідачем умов договору в частині сплати орендних платежів.

Ухвалою від 26.02.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у відзиві на позов (вх. № 3424 від 25.03.2020) визнав позов частково в сумі 85000,00 грн (заборгованість по сплаті орендної плати за січень 2018 року), 9427,55 грн (інфляційні втрати), 4240,68 грн (3% річних). В іншій частині позовних вимог просить суд відмовити, посилаючись на те, що договірні відносини щодо оренди нежитлових приміщень згідно з договором оренди були припинені з 01.02.2018 - в день звільнення приміщень, відповідно, з цього моменту у відповідача не було обов`язку сплачувати орендну плату за користування приміщеннями.

Позивач у відповіді на відзив (вх. № 4142 від 13.04.2020) зазначив, що дострокового розірвання договору у встановлений законом або договором спосіб не відбулось, а відтак відповідач має обов`язок щодо сплати орендної плати на підставі договору. Крім того, звертає увагу суду на те, що будь-яких письмових пропозицій щодо придбання майна, яке орендар залишив в орендованому приміщенні ПП «Сфера» на його адресу не надходило; ТОВ «Соллі Плюс Полтава» до теперішнього часу не провело демонтаж свого майна, акт приймання-передачі майна не підписало, а відтак продовжує використовувати нежитлове приміщення, що в свою чергу змушує ПП «Сфера» вживати заходів щодо його збереження.

Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з статтею 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

11.07.2020 ТОВ «Соллі Плюс Полтава» та ПП «Сфера» уклали договір оренди нежитлових приміщень. Зазначений договір засвідчений нотаріально 11.07.2011 приватним нотаріусом Медвєдєвою О. В. та зареєстрований в реєстрі за № 1265.

В подальшому сторонами вносилися зміни та доповнення до договору від 11.07.2011 № 1 від 26.08.2011 та № 2 від 30.03.2017.

Відповідно до пункту 1.1 договору та акту прийому - передачі ПП «Сфера» (Орендодавець) передав, а ТОВ «Соллі Плюс Полтава» (Орендар) прийняв в тимчасове користування 8/25 частин комплексу придорожнього обслуговування загальною площею 1036,1 кв. м, які знаходяться за адресою: м. Полтава, вул. Серьогіна, № 4 «а» .

Згідно з пунктом 1.2 договору строк дії договору становить 7 (сім) років - з 11.07.2011 по 11.07.2018.

Як передбачено пунктом 2.3 договору Орендодавець протягом трьох робочих днів після завершення дії цього договору повертає, а Орендодавець приймає майно, визначене у пункті 1.1 цього договору. Повернення майна проводиться за актом приймання - передачі майна, який являтиметься невід`ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 3.1 доповнення № 2 до договору, починаючи з 01.04.2017 та до закінчення терміну дії договору, за користування орендованим майном Орендар сплачує щомісячно Орендодавцю орендну плату у розмірі 85000,00 грн, утому числі ПДВ.

Відповідно до пункту 3.2 договору Орендна плата перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісячно не пізніше 10 днів з дня пред`явлення Орендодавцем рахунку фактури для здійснення оплати.

Як встановлено пунктом 4.1 договору Орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату.

Станом на 01.03.2018 у ТОВ «Соллі Плюс Полтава» за договором оренди нежитлових приміщень від 11.07.2011 виникла заборгованість перед ПП «Сфера» за січень 2018 року - 85000,00 грн на підставі рахунку-фактури № 1 від 09.01.2018 та за лютий 2018 року - 85000,00 грн на підставі рахунку-фактури № 34 від 28.02.2018.

Отже, заборгованість з орендної плати без врахування компенсації за витрати по утриманню споруди складає 170000,00 грн.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків зокрема, є договори та інші правочини.

Враховуючи правову природу укладеного договору, суд дійшов до висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з оренди (найму).

У відповідності до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 759 Цивільною Кодексу України встановлено, що за договором найму (opeнди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до пункту 3 статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, одностороння відмова від договору оренди в силу пункту 1 статті 291 Господарського кодексу України не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк виконання боржником зобов`язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен таке зобов`язання у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання і порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов`язань відповідачем щодо сплати орендних платежів, тому вимоги в частині стягнення боргу в сумі 170000,00 є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача стосовно стягнення заборгованості за лютий 2018 року з посиланням на дострокове припинення дії договору оренди судом відхиляється, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 6.4 договору оренди нежитлових приміщень одностороння відмова від договору не допускається.

Проте пунктом 7.2 зазначеного договору оренди сторони погодили право кожної із сторін у будь - який час відмовитися від договору, попередивши про це письмово другу сторону за один місяць.

Як зазначає відповідач в позовній заяві, 27.12.2017 він звернувся до позивача, як орендодавця, з попере дженням про відмову від договору оренди з 01.02.2018 (копі листа № 275 від 27.12.2017 в матеріалах справи, а. с. 82.

Проте, як убачається зі змісту вказаного листа відповідач просив позивача укласти відповідний договір про припинення договору оренди з 02.02.2018. Тобто зазначений лист не є листом про відмову від договору в порядку пункту 7.2 договору.

За приписами частини 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі іс тотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пунктом 6.7 договору передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути розірвано за рішенням суду з підстав передбачених законодавчими актами України.

Проте, матеріали справи не містять доказів розірвання договору оренди нежитлових приміщень від 11.07.2011, укладеного між ТОВ «Соллі Плюс Полтава» та ПП «Сфера» в судовому порядку.

Отже, з 01.01.2018 спірний договір не припинив свою дію, відповідач не повернув орендоване майно за актом приймання - передачі, як це передбачено пунктом 2.3 договору.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

За несвоєчасну сплату орендних платежів відповідачеві нараховано 18012,83 грн інфляційних за лютий 2018 - серпень 2019 та 8285,75 грн 3% річних за період з 01.02.2018 по 30.09.2019.

Здійснивши перевірку, наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Позивачем, також заявлено про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 122 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до договору про надання правової допомоги № б/н від 20.05.2019, укладеного ПП «Сфера» в особі генерального директора Лук`яненка Валерія Михайловича та адвокатом Шейка Русланом Володимировичем розмір адвокатського гонорару за годину роботи становить 950,00 грн, що узгоджується з Рекомендаціями щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених Рішенням Ради адвокатів Харківської області № 17 від 21.03.2018 та з Рекомендаціями щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених Рішенням Ради адвокатів Чернігівської області № 57 від 16.02.2018.

Загальна вартість наданої правової допомоги складає 5700,00 грн, що підтверджується: звітом про надання правової допомоги Б/н від 20.05.2019, актом приймання-передачі наданих послуг № 1 від 30.01.2020, платіжним доручення № 426 від 30.01.2020.

Отже, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача покладаються судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5700,00 грн.

Судовий збір в сумі 2944,47 грн покладається на відповідача, у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись статтями 129, 130, пунктом 2 частини 1 статті 231, статтями 232, 233, 237, 238 та 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Соллі Плюс» Полтава» (36040, м. Полтава, шосе Київське, буд. 39 в, код ЄДРПОУ 36120662) на користь Приватного підприємства «Сфера» (36008, м. Полтава, вул. Серіогіна, 4»а» , код ЄДРПОУ 13937790) 170000,00 грн основного боргу, 18012,83 грн інфляційних, 8285,75 грн 3% річних, 5700,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, 2944,47 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 24.04.2020.

Суддя Д. М. Сірош