Рішення

від 02.08.2007 по справі 2/542-3/288

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/542-3/288

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 2/542-3/288                                                                                                         02.08.07

За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілекс»

До                      Державного підприємства «Машинобудівна фірма «Артем»

Про                      стягнення 65 294,17 грн.    

Суддя Сівакова В.В.

Представники:   

Від позивача          Петрик С.А. –по дов. № б/н від 21.02.2007          

Від відповідача          Сухенко А.П. –по дов. № 07/1147 від 03.08.2006

У засіданні брали участь

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 17.07.2007 та 19.07.2007 оголошувались перерви.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілекс»про стягнення з Державного підприємства «Машинобудівна фірма «Артем»59 188,80 грн. основного боргу та 3% річних в сумі 6 105,37 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору на поставку товару № 167 від 15.01.2003.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 2/542 від 12.12.2006 в  задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Господарського суду міста Києва    № 2/542 від 12.12.2006 позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 2/542 від 01.02.2007 рішення Господарського суду міста Києва № 2/542 від 12.12.2006  залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою  Київського апеляційного господарського суду № 2/542 від 01.02.2007 позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України № 2/542 від 30.05.2007 рішення Господарського суду міста Києва № 2/542 від 12.12.2006 та постанову Київського апеляційного господарського суду № 2/542 від 01.02.2007 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2007 присвоєно номер справи № 2/542-3/288 та призначено до розгляду на 05.07.2007.

Позивачем в судовому засіданні 05.07.2007, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій заявник просить стягнути з відповідача 61 903,83 грн. основного боргу та 3% річних в сумі 7 660,64 грн., а також 8 660 грн. витрат на послуги адвоката.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2007, в зв'язку з нез'явленням в засідання суду представника відповідача та невиконанням ним вимог суду викладених в ухвалі від 20.06.2007, розгляд справи було відкладено на 17.07.2007.

17.07.2007 в судовому засіданні, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України  було оголошено перерву до 19.07.2007.

Відповідач у письмових поясненнях, поданих в судовому засіданні 19.07.2007, зазначає наступне. У заяві про збільшення позовних вимог позивач стверджує, що поставка має відбутися по підшипникам № 608 - не пізніше 14 тижня з моменту попередньої оплати по етапу № 1, а у п. 4 договору № 167 вказано, що термін поставки 14 тижнів (+ - тиждень) з моменту здійснення попередньої оплати по етапу № 1, а по підшипникам № 609 - 18 тижнів (+ -тиждень) з моменту здійснення попередньої оплати по етапу № 1, тобто конкретно визначеної дати поставки у договорі не зазначено, а вказані терміни поставки можна вважати лише орієнтовними. Відповідач міг провести оплату 50% по етапу № 2 згідно з п. 3 договору за один тиждень перед поставкою, визначити один тиждень відповідач міг лише при повідомленні постачальника про готовність товару до передачі, про що наголошено в постанові Вищого господарського суду України від 30.05.2007 та ст. 664 ЦК України, де вказано, що товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором,  він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець проінформований про це. У ст. 663 ЦК України зазначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцю у строк, встановлений договором. Поставку II партії товару не здійснено по сьогоднішній день, а аргумент позивача, що товар готовий до відвантаження, не може бути прийнятий, оскільки товар був поставлений на склад ДАХК «Артем», що підтверджується сохранною розпискою зазначеної організації від 26.03.2003 № 08/2210. Але ДАХК «Артем»не має жодного відношення до зобов'язань по договору № 167. Позивач уклав договір з Державним підприємством «Машинобудівна фірма «Артем», яке є окремою юридичною особою. Щодо виправлення в п.5 договору № 167, то воно зроблено у двох примірниках договору за взаємною згодою сторін, що підтверджується підписами та печатками. Якщо позивач не згоден з виправленнями у договорі, то повинен був письмово врегулювати це питання під час чинності договору. Згідно з п.6 ст. 193 ГК України неналежне виконання позивачем обов'язків повідомлення про передачу товару за один тиждень, дає відповідачу право відмовитись від товару. В зв'язку з закінченням терміну дії договору відповідач не наполягав на одержанні товару, тобто відмовитися. 31.12.2003 договір № 167 втратив силу і не пролонгувався. Протягом чинності договору товар не був поставлений, хоч у заяві про збільшення позовних вимог від 25.06.2007 позивач голослівно стверджує, що зобов'язання були повністю виконані позивачем в 2003 році, незважаючи на те, що матеріали справи не містять таких доказів. На даний факт також звернула увагу колегія суддів Вищого Господарського суду України у постанові від 30.05.2007, де зазначено, що судами нижчих інстанцій не надано правової оцінки терміну дії договору та наявності (відсутності) у зв'язку з цим спірних правовідносин. З огляду на вищевказане, відповідач вважає, що позовні вимоги позивача безпідставні та просить суд відмовити позивачу у позові повністю.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вілекс»(постачальник) та Державним підприємством «Машинобудівною фірмою «Артем»(замовник) було укладено договір № 167 на поставку товару.

Згідно пункту 1 договору поставки, постачальник –ТОВ «Вілекс»зобовязався поставити відповідачу ДП «МФ «Артем»підшипники тип 608 –MNZZ SD 86 M5MT LY 551H, ціна за одну штуку –4,17 у кількості 10 000 на загальну суму –41 700,00 грн.; тип - 609 MNZZ M5MT LY551, ціна за одну штуку –4,39 у кількості 10 000 штук на загальну суму 43 900,00 грн.

У відповідності до пункту 3 договору поставки, оплата за договором повинна була здійснюватися позивачем у два етапи: етап № 1 оплата 50 % - замовлення підшипників; етап № 2 оплата 50 % здійснюється за один тиждень перед поставкою підшипників.

Проаналізувавши умови договору поставки, суд дійшов висновку, що обов'язок відповідача по оплаті товару полягав у його передплаті у розмірі 50 % при замовленні товару та остаточній оплаті за один тиждень перед поставкою товару у повному обсязі.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 4 договору поставки встановлено граничні терміни поставки підшипників типу 608 –MNZZ SD 86 M5MT LY 551H - протягом 14 тижнів (+- один тиждень) з моменту здійснення передплати, 609 MNZZ M5MT LY551 –протягом 18 тижнів (+- один тиждень) з моменту здійснення передплати.

Конктретний строк поставки кожної партії підшипників умовами договору не встановлено.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 січня 2003 року відповідач здійснив 50 % передплату  за підшипники у розмірі 51437,71 грн.

Таким чином, кінцевий граничний строк поставки підпшипників типу 608 –MNZZ SD 86 M5MT LY 551H становив 05.05.2003, а підшипників типу 609 MNZZ M5MT LY551 –02.06.2003.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Вілекс»13 лютого 2003 року здійснило поставку підшипників типу 608 –MNZZ SD 86 M5MT LY 551H у кількості 800 штук за ціною 4,17650 грн. за штуку та підшипників типу 609 MNZZ M5MT LY551 у кількості 800 штук за ціною 4,39645 грн. за штуку, а 23 березня 2003 року ТОВ «Вілекс»поставило відповідачу підшипники типу  608 MNZZ SD 86 M5MT LY 551H у кількості 4 200 штук за ціною 4,17650 грн. за штуку та типу 609 MNZZ M5MT LY551 у кількості 4 200 штук за ціною 4,39645 грн. за штуку. Всього позивачем було поставлено відповідачу товару у кількості 10 000 штук підшипників на загальну суму 51437,70 грн., тобто половину товару, поставка якого була передбачена спірним договором.

Таким чином, згідно пункту 7.5. договору поставки, відповідачем було виконано зобовязання щодо оплати товару за першим етапом.

Частина друга статті 712 Цивільного кодексу України зазначає, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно частини першої статті 664 Цивільного кодексу України, обовязок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Пунктом 5 договору поставки передбачено поставку ТОВ «Вілекс»підшипників на склад відповідача.

З урахування цього, зобовязання позивача щодо поставки решти підшипників відповідачу у загальній кількості 10 000 штук обох типів повинно було бути виконаним за умови їх поставки на склад останнього.

Матеріалами справи не підтверджуєтья факт поставки ТОВ «Вілекс» ДП «МФ «Артем»підшипників типу 608 –MNZZ SD 86 M5MT LY 551H у кількості 5 000 штук, ціна за одну штуку –4,17 грн, підшипників типу 609 MNZZ M5MT LY551 у кількості 5 000 штук, ціна за одну штуку 4,39 грн.

Посилання позивача на зберігальну розписку від 26.03.2003 № 08/2210, як на доказ поставки решти підшипників відповідачу, судом до уваги не приймається, оскільки із цієї розписки вбачається, що на відповідальне зберігання до 31.12.2003 Державною акціонерною холдинговою компанією «Артем»в особі віце-президента з технічної політики, матеріально-технічному забезпеченню і транспорту було прийнято підшипники типу 608 MNZZ у кількості 4800 штук, типу 609 MNZZ у кількості 4790 штук, в той час, як договором поставки передбачено поставку підшипників типу 608 –MNZZ SD 86 M5MT LY 551H та типу 609 MNZZ M5MT LY551 та визначено місце поставки DDP склад ДП «МФ «Артем».

Позивачем не надано суду доказів того, що Державна акціонерна холдингова компанія «Артем»та Державне підприємство «Машинобудівна фірма «Артем»є одними й тими ж юридичними особами чи Державна акціонерна холдингова компанія «Артем» має право приймати товар за спірним договором від імені відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що позивачем не виконано зобов'язання щодо поставки товару, визначеного договором поставки, у повному обсязі та у встановлені строки.

У відповідності до частини першої статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Абзац 2 частини першої статті 530 Цивільного кодексу України зазначає, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як було встановлено судом, конктретний срок поставки товару та його оплати сторонами у договорі визначено не було.

З аналізу пунктів 7.5 та 3 договору поставки випливає обовязок ДП «МФ «Артем»оплатити решту вартості товару за один тиждень до його поставки.

Таким чином, лише маючи точні дані від позивача про те, коли саме буде здійснено поставку товару, відповідач міг виконати свій обов'язок щодо його оплати.

Зважаючи на те, що позивач не повідомив відповідача про термін поставки 10 000 штук підшипників, ДП «МФ «Артем»не мав можливості виконати свій обовязок щодо їх оплати.

Також, суд зазначає, що згідно частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Пунктом 8 договору поставки встановлено термін його дії до 31.12.2003, отже саме до цієї дати позивач мав можливість поставити товар відповідачу або передати його йому.

Позивач не надав суду доказів того, що до закінчення терміну дії договору поставки він вчиняв всі залежні від ньго дії, спрямовані на передання товару відповідачу чи повідомлення останнього про день та час його доставки.

Частиною другою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено право кредитора відмовитися від прийняття виконання зобовязання боржником, якщо внаслідок прострочення останнього, таке виконання втратило інтерес для кредитора.

З матеріалів справи вбачається, що не виконання позивачем обовязку щодо доставки і передачі відповідачу товару у строки і на умовах, визаначених договором поставки, призвело до втрати інтересу останнього до виконання такого зобовязання ТОВ «Вілекс».

З огляду на те, що позивач не вчинив жодних дій щодо передачі товару відповідачу та предявлення йому вимоги прийняти поставленого товару, а відповідач не вчинив жодних дій щодо витребування товару від продавця, суд дійшов висновку, що зобов'язання, передбачені умовами договору поставки втратили інтерес для обох сторін до моменту закінчення терміну його дії, отже порушення прав позивача відповідачем не має місця.

З урахуванням обставин викладених вище, позовні вимоги ТОВ «Вілекс»є необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на користь позивача.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

СуддяВ.В. Сівакова