Рішення

від 23.04.2020 по справі 340/1114/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1114/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., за участю секретаря судового засідання Дигас В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця округу міста Києва Оніщенка Дмитра Степановича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця округу міста Києва Оніщенка Дмитра Степановича, посвідчення №0263 від 10.12.2018 р., про відкриття провадження №61279957 по примусовому виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 «про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» .., коштів в сумі 21353,36 грн. згідно договору від 30.09.2013 р.» , постанову відповідача про арешт коштів боржника від 18.02.2020 у виконавчому провадженні №61279957.

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Оніщенком Д.С. винесено спірні постанови, а саме про відкриття виконавчого провадження №61279957 щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №6712 від 22.09.2019 року про стягнення з позивача боргу у сумі 21353,36 грн. на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та постанову відповідача про арешт коштів боржника від 18.02.2020 у виконавчому провадженні №61279957. Позивач стверджує про незаконність цих постанов, посилаючись на те, що виконавче провадження вчинене не за місцем виконання, позаяк зареєстроване місце проживання боржника знаходиться поза межами виконавчого округу приватного виконавця округу міста Києва Оніщенка Дмитра Степановича. З цих підстав позивач просить суд визнати протиправними та скасувати спірні постанови.

Ухвалою судді від 13.04.2020 р. відкрито спрощене позовне провадження у справі за вказаним позовом та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 21.04.2020 року (а.с.18-19, 23). Цією ж ухвалою залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (надалі - ТОВ «Фінансова компанія управління активами» ).

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи та не надання ними жодних заяв (в тому числі й заяв по суті), письмових пояснень та/або доказів у справі, суд усною ухвалою відклав розгляд справи на 23.04.2020 року об 10:00 год., про що повідомлено учасників справи (а.с.29, 30-38).

22.04.2020 року канцелярією суду зареєстровано заяву від позивачки про розгляд справи без її участі (а.с.41).

Відповідачем засобами електронного зв`язку суду були направлені копії матеріалів виконавчого провадження №61279957 у якому були винесені спірні постанови. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Від третьої особи ТОВ «Фінансова компанія управління активами» жодних клопотань та/або письмових пояснень не надходило.

У судове засідання учасники справи не прибули, що відповідно до частини 3 статті 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши справу в порядку письмового провадження, дослідивши надані докази, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) 30.09.2013 року уклала з публічним акціонерним товариством "Платинум Банк" (ПАТ ПтБ ) кредитний договір зі страхуванням життя позичальника №512/7615CLBPS, яким Банк надає Позивальнику ( ОСОБА_1 ) кредит в сумі 11800 грн., процентна ставка 12% річних. За умовами цього договору банк позивачу був відкритий рахунок № НОМЕР_1 для повернення кредитних коштів (а.с.49-51). Термін остаточного погашення кредиту 30.09.2016 року (36 платіжних періодів).

У зв`язку з простроченням платежів за цим договором, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 22.09.2019 року вчинено виконавчий напис №6712 про стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором №512/7615CLBPS від 30.09.2013 року, укладеним з ПАТ ПтБ не виплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ Фінансова компанія управління активами , якому ТОВ "Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів (код платника податків згідно з ЄДРПОУ 35625014) відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 20182407-1/2 від 24.07.2018 року, якому в свою чергу ТОВ Фінансова компанія Бізнесфінанс (код платника податків згідно з ЄДРПОУ 35084758) відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 1706/01 від 17.06.2015 року, якому в свою чергу ПАТ Платинум Банк (код платника податків згідно з ЄДРПОУ 33308489) на підставі Договору відступлення права вимоги № 20140730-Г від 30.07.2014 року, відступлено право вимоги за Договором №512/7615CLBPS від 30.09.2013 року, укладеного між ПАТ Платинум Банк та ОСОБА_1 заборгованості за вказаним кредитним договором в сумі:

- 11526,00 (одинадцять тисяч п`ятсот двадцять шість) гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту;

- 2298,78 (дві тисячі двісті дев`яносто вісім) гривень 78 копійок - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами;

- 7378,58 (сім тисяч триста сімдесят вісім) гривень 58 копійок - заборгованість за нарахованою та несплаченою пенею (а.с.54).

Вказаний виконавчий документ у 13.02.2020 року пред`явлений стягувачем ТОВ "Фінансова компанія управління активами" для виконання до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Оніщенка Дмитра Степановича разом із відповідною заявою, в якій стягувач просив відкрити виконавче провадження про стягнення з боржника заборгованості (а.с.46).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Оніщенка Д.С. від 14.02.2020 року відкрито виконавче провадження ВП №61279957 по примусовому виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова компанія управління активами , коштів в сумі 21353,36 грн. згідно договору від 30.09.2013 р. (а.с.54-55).

Вказаною постановою зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Стягнуто з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 2135,33 грн. (а.с.54-55).

Вказана постанова направлялась позивачці, про що свідчить супровідний лист Товариства - третьої особи (а.с.56) та фіскальний чек АТ Укрпошта (а.с.57). Доказів отримання позивачкою вказаної постанови суду не надано.

18.02.2020 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Оніщенко Д.С. виніс постанову про арешт коштів боржника від у виконавчому провадженні №61279957, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках: АТ ОТП Банк , АТ КБ Приватбанк , АТ Ощадбанк , АТ Райффайзен Банк , АТ Альфа-Банк , АБ УкргазБанк , АТ Універсал Банк (а.с.66-67).

Не погодившись із постановами про відкриття виконавчого провадження від 14.02.2020 року у виконавчому провадженні №61279957 та про арешт коштів боржника від 18.02.2020 року у виконавчому провадженні №61279957, винесені приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Оніщенка Д.С. (надалі - оскаржувані постанови), позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Отже, предметом спору переданого на вирішення адміністративного суду є законність постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріусу та постанови про арешт коштів боржника.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" установлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За правилами пункту 10 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю, це є підставою для повернення виконавчого документу стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення.

Місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Пунктом 4 частини 2 статті 23 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" передбачено, що у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Виконавчі округи і територіальні межі діяльності приватного виконавця визначені статтею 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Як свідчить матеріали справи відповідач є приватним виконавцем, виконавчий округ - м. Київ.

Позивачка зареєстрована за адресою: с. Карбівка Добровечківський район Кіровоградської області, що підтверджено паспортом ОСОБА_1 (а.с.8-8 зв).

Відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку Серії КР №087728 позивачка є власником земельної ділянки площею 5,57 га, що розташована на території Карбівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області (а.с15). Вказане також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, кадастровий номер земельної ділянка 3521782400:02:000:0110 (а.с.78-80). Окрім того, згідно інформації з вказаних реєстрів за ОСОБА_1 також зареєстрована земельна ділянка площею 5,5698 га, що розташована на території Карбівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, кадастровий номер земельної ділянка 3521782400:02:000:0111, право власності на яку виникло на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку Серії ІІІ-КР №016096 (а.с.81-83).

Водночас згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за ОСОБА_1 не зареєстровано жодного об`єкту нерухомого майна у місті Київ та в Київській області. Наявне свідчить про відсутність у позивачки майна у виконавчому округу місто Київ.

Відповідач міг прийняти до виконання виконавчий напис нотаріуса у разі проживання (перебування) боржника ОСОБА_1 у м. Києві або наявності у м. Києві її майна.

Попри те, відповідач виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №61279957 від 14.02.2020 року, вважаючи, що майно такого боржника знаходиться в межах його виконавчого округу.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що за визначенням, наведеним у частині 1 статті 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

За змістом статей 177, 179 Цивільного кодексу України одним із різновидів майна є гроші.

Пунктом 3.1 статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків; банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб; банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів; кошти - гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Згідно з пунктами 6.1, 6.2, 6.3 статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам, представництвам юридичних осіб в Україні, інвестиційним фондам та компаніям з управління активами, що діють від імені таких інвестиційних фондів, фізичним особам).

Особи, визначені в пункті 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.

Порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.

У статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" наведені види рахунків, що можуть відкриватися банками або іншими установами - учасниками платіжної системи своїм клієнтам.

Так, згідно з пунктом 7.1 цієї статті банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки.

Пунктом 7.2 статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", передбачено, що установа - учасник платіжної системи може відкривати рахунки учасникам платіжної системи відповідно до правил цієї платіжної системи, погоджених з Національним банком України.

Згідно з пунктом 10.3 статті 10 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" учасниками платіжної системи в Україні мають право бути банк, що має банківську ліцензію Національного банку України, а також небанківська фінансова установа, яка має ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків, які уклали договори з платіжною організацією відповідної системи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг; фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору.

Статтею 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг. До банківських послуг належать: 1) залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб; 2) відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах, та рахунків умовного зберігання (ескроу); 3) розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Банківські послуги дозволяється надавати виключно банку.

З аналізу викладених норм, суд убачає, що установа - учасник платіжної системи може відкривати рахунки учасникам платіжної системи відповідно до правил цієї платіжної системи, погоджених з Національним банком України.

Водночас, учасниками платіжної системи в Україні мають право бути банк, що має банківську ліцензію Національного банку України, а також небанківська фінансова установа, яка має ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків, які уклали договори з платіжною організацією відповідної системи. До фінансових установ окрім банків належать кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

При цьому суд звертає увагу, що законодавець розмежовує поняття "фінансових послуг", що передбачає операції з фінансовими активами, які здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, або ж за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів та поняття "банківських послуг", які надаються виключно банком. Саме до банківських послуг належать, зокрема, відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів.

Право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб мають особи, визначені в пункті 6.1 статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Вказані правовідносини виникають на підставі договорів, що укладається між таким банком і його клієнтом, що є власником рахунка.

Таким чином, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що саме банкам належить виключне право відкривати особам, які в подальшому стають їх клієнтами згідно укладених з банком договорів, вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки.

У спірних правовідносинах ТОВ "Фінансова компанія управління активами" є кредитором у порядку правонаступництва у зобов`язаннях, які виникли за договором банківського рахунку, та набув право вимоги про стягнення заборгованості з позивача за кредитним договором від 30.09.2013 року. Проте, оскільки ТОВ "Фінансова компанія управління активами" є небанківською фінансовою установою, тому не має права надавати банківські послуги та відкривати банківські рахунки. Тож позивач не має будь-яких банківських рахунків, відкритих у ТОВ "Фінансова компанія управління активами" та не може мати грошові кошти на такому рахунку.

Доказів того, що між ТОВ "Фінансова компанія управління активами" - як фінансовою установою, та позивачем - як клієнтом, укладено договір про надання фінансових послуг, який би передбачав відкриття йому певних рахунків у цій фінансовій установі, матеріали справи не містять.

Суд звертає увагу про відсутність будь-яких даних про наявність банківського карткового рахунку на ім`я позивача за місцезнаходженням у місті Київ.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено суду, що на момент відкриття виконавчого провадження та прийняття спірної постанови від 14.02.2020 року у позивача було наявне майно, в тому числі грошові кошти (у готівковій формі або у безготівковій формі), які б знаходились в межах виконавчого округу м. Києва.

Закон України "Про виконавче провадження" і Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. Право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. Якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи або місцезнаходження його майна розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та на яку розповсюджується компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідний виконавчий документ та відкрити виконавче провадження щодо його примусового виконання.

Отже, суд дійшов висновку, що спірна постанова про відкриття виконавчого провадження, як рішення суб`єкта владних повноважень, не відповідає вимогам Законів України "Про виконавче провадження" та "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", оскільки відповідач прийняв до виконання виконавчий документ, місце виконання якого знаходиться поза межами її виконавчого округу є протиправною. Тому позов про визнання спірної постанови протиправною та її скасування слід задовольнити.

Стосовно позовної вимоги про скасування постанови про арешт коштів боржника від 18.02.2020 року у виконавчому провадженні №61279957, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до абзаців 1, 3 частини 2 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі (частина 3 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження").

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (частина 3 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідачем в межах виконавчого провадження ВП №61279957 прийнято постанову від 18.02.2020 року про арешт коштів боржника, на підставі якої відбулось реальне блокування рахунку позивачки, на якому знаходяться пенсійні кошти (а.с.66-67, 69-71).

Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Згідно пунктом 2 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Враховуючи висновок суду про протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження, суд вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Оніщенка Д.С. від 18.02.2020 року про арешт коштів боржника, оскільки вона винесена в рамкам виконавчого провадження, яке відкрито приватним виконавцем протиправно.

Частиною 1 статтею 157 КАС України визначено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Ухвалою суду від 22.04.2020 року вжиті заходи забезпечення позову.

Враховуючи викладене та у зв`язку з прийняттям рішення по вказаній справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову застосованих ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.04.2020 року, після набрання законної сили даним рішенням.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Частинами 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, сплачені нею за подання позову.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 268, 269, 287 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця округу міста Києва Оніщенка Дмитра Степановича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця округу міста Києва Оніщенка Дмитра Степановича про відкриття провадження №61279957 від 14.02.2020 року, що винесена на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова компанія управління активами коштів в сумі 21353,36 грн. згідно договору від 30.09.2013 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця округу міста Києва Оніщенка Дмитра Степановича про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №61279957 від 18.02.2020 року.

Скасувати заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.04.2020 р. по справі №340/1114/20.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (с. Карбівка, Добровеличківський район, Кіровоградська область, 27017; РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань приватного виконавця округу міста Києва Оніщенка Дмитра Степановича (вул. Тургенєвська, 20, офіс.5, м. Київ, 01054).

Копію рішення суду надіслати учасникам справи, а після набрання законної сили даним рішенням направити Головному управлінню Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 10-денний строк, установлений статтею 287 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук