Рішення

від 23.04.2020 по справі 824/52/20-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/52/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, -

ВСТАНОВИВ:

14.01.2020 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 30.01.2020 року):

- визнати незаконним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №811 від 28.12.2019 року "Про застосування дисциплінарного стягнення" в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади заступника начальника Шевченківського ВП ЧВП ГУНП в Чернівецькій області - начальника слідчого відділення майора поліції ОСОБА_1 ;

- скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №17о/с від 23.01.2020 року "По особовому складу";

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Шевченківського ВП ЧВП ГУНП в Чернівецькій області - начальника слідчого відділення;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Шевченківського ВП ЧВП ГУНП в Чернівецькій області - начальника слідчого відділення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.12.2019 року Головним Управлінням Національної поліції в Чернівецькій області винесено Наказ №811 "Про застосування дисциплінарного стягнення", відповідно до якого за порушення службової дисципліни, що виразилось у порушенні вимог п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 39 КПК України, п.п. 5, 7, 8 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що, у свою чергу, є невиконанням вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.

Із зазначеним вище Наказом №811 від 28.12.2019 року, в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади заступника начальника Шевченківського відділення поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області - начальника слідчого відділення майора поліції позивач не погоджується, з огляду на наступне.

Позивач вважає, що фактичною підставою для винесення оскаржуваного Наказу №811 від 28.12.2019 року, став Висновок службового розслідування від 28.12.2019 року за фактами неналежного розслідування та втрати окремих процесуальних документів і речових доказів, слідчими СВ Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області Баєром С.О. та ОСОБА_2 .

При цьому, службове розслідування за фактом неналежного виконання позивачем своїх функціональних обов`язків заступником начальника Шевченківського відділення поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області не призначалося та не проводилося, що є порушенням норм Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України.

Крім цього, на думку позивача, зміст оскаржуваного Наказу №811 від 28.12.2019 року містить лише загальні, не вмотивовані твердження про порушення ним положень Закону України "Про Національну поліцію України", окремих положень КПК України та Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Викладені в оскаржуваному Наказі №811 від 28.12.2019 року звинувачення не конкретизовані, не зазначені посилання на порушення конкретних, визначених наказами, пунктів посадових обов`язків та часу їх вчинення. При цьому, визначення виду дисциплінарного стягнення щодо позивача здійснено без врахування характеру проступку, обставин, за яких він був вчинений, особи порушника, ступеня його вини, обставин, що пом`якшують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського та його ставлення до служби, що також є порушенням ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

В заяві про збільшення позовних вимог від 30.01.2020 року позивач також зазначив, що 24.01.2020 року, в період перебування на лікарняному, його викликали для ознайомлення з Наказом "По особовому складу" №17о/с від 23.01.2020 року, яким призначено, в порядку переведення чи просування по службі, майора поліції ОСОБА_1 (0077706) на посаду заступника начальника слідчого відділення Глибоцького відділення поліції Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, увільнивши від посади заступника начальника Шевченківського відділення поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області - начальника слідчого відділення, як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з 23.01.2019 року.

Підставою для винесення вказаного наказу є Наказ №811 від 28.12.2019 року та подання начальника Глибоцького відділення поліції Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області.

Позивач вважає, що оскільки підставою для винесення Наказу №17о/с від 23.01.2020 року став оскаржуваний Наказ №811 від 28.12.2019 року, то такий наказ також підлягає скасуванню.

Відповідач, не погоджуючись з позовним вимогами, 20.02.2020 року подав до суду відзив проти позову, в якому зазначив, 20.11.2019 року до слідчого управління ГУНП в Чернівецькій області надійшов рапорт заступника начальника Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_1 про вчинення порушень, що мають ознаки дисциплінарних проступків слідчими цього ж відділення ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , а саме - неналежне проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, а також неналежне зберігання ними речових доказів, не надання протягом тривалого часу для перевірки матеріалів кримінальних проваджень.

На підставі зазначеного рапорту наказом заступника начальника ГУНП - начальником слідчого управління №25 від 20.11.2019 року створено із числа працівників ОМВ СУ ГУНП в Чернівецькій області комісію та відповідно до п. 3 ч. 2, п.п. 12, 13 Глави VII Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС 06.07.2017 року №570, здійснено перевірку з виїздом до СВ Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області.

В результаті проведеної перевірки було виявлено ряд порушень, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку з боку слідчих СВ Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Наказом ГУНП від 02.12.2019 року №1485 відсторонено від виконання службових обов`язків за займаною посадою: заступника начальника Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області - начальника слідчого відділення майора поліції ОСОБА_1 з 03.12.2019 року і до завершення службового розслідування.

За результатом проведення службового розслідування було встановлено, що позивач вчинив дисциплінарний проступок, який несумісний з подальшим проходженням ним служби на займаній посаді, за що наказом ГУНП від 28.12.2019 року №811 до нього було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.

Таким чином, на думку відповідача, застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади було здійснено у відповідності до чинного законодавства, йому передували проведені за належною процедурою службові розслідування; при визначені міри дисциплінарного впливу було враховано тяжкість проступку, обставини за яких вчинено дисциплінарний проступок, а тому оскаржуваний наказ є законними, а позов - безпідставним.

Ознайомившись з відзивом проти позову, 05.03.2020 року позивач подав до суду відповідь на відзив в якому зазначив, що відповідач не зазначає те, що перевірку було розпочато саме на підставі рапорту ОСОБА_1 , який виконуючи свої посадові обов`язки, виявив порушення в діях підлеглих йому слідчих, які мають ознаки дисциплінарного проступку. Рапорт заступника начальника СУ ГУНП в Чернівецькій області був поданий на підставі проведеної перевірки стану досудового розслідування у кримінальних провадженнях, що перебувають у провадженні слідчих СВ Шевченківського ВП ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Крім цього, позивач зазначає, що викладені у відзиві на позовну заяву твердження відповідача щодо законності прийнятого ним рішення про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення у зв`язку із цим з займаної посади позивача, суперечать його ж позиції, викладеній в зауваженні до проекту наказу про застосування дисциплінарних стягнень відносно поліцейських, яке міститься в матеріалах службового розслідування.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.01.2020 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 06.02.2020 року.

Підготовче засідання призначене на 06.02.2020 року відкладене на 25.02.2020 року за клопотанням представника відповідача для надання додаткового часу на подання відзиву на позовну заяву.

Підготовче засідання призначене на 25.02.2020 року відкладене на 12.03.2020 року за клопотанням представника позивача для надання часу на ознайомлення з відзивом на позовну заяву та надання на нього відповіді.

Усною ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, за клопотанням представника позивача залишено без розгляду раніше подане в підготовчому судовому засіданні клопотання про виклик свідків.

Крім того, усною ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.04.2020 року.

В судове засідання для розгляду справи по суті позивач та його представник не прибули, проте представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності за наявними в справі письмовими доказами, у зв`язку з запровадженням на даний час в Україні карантину. При цьому у вказаному клопотанні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження. Крім того, просив долучити до матеріалів справи та врахувати при винесенні рішення матеріали службового розслідування, проведеного на підставі Наказу ГУНП від 24.01.2020 року №107.

Зважаючи на клопотання представників сторін, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши та оцінивши в сукупності докази, якими вони обґрунтовуються, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , освіта вища юридична, в органах внутрішніх справ з 05.08.2002 року по 06.11.2015 року, в Національній поліції України з 07.11.2015 року. Наказом Головного управління національної поліції в Чернівецькій області "По особовому складу" від 02.01.2019 року №1о/с призначено позивача на посаду заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Шевченківського відділення поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області (а.с. 8 т. 1), на займаній посаді з 02.01.2019 року.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 25.09.2015 року позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с. 56 т. 1).

20.11.2019 року позивач звернувся до начальника слідчого управління ГУНП в Чернівецькій області із рапортом в якому просив провести перевірку слідчих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у зв`язку з неналежним проведенням досудового розслідування у кримінальних провадженнях, а також неналежним зберіганням ними речових доказів (а.с. 9 т. 1).

У зв`язку з поданим рапортом, Наказом Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області "Про проведення перевірки" від 20.11.2019 року №25 створено комісію з метою здійснення перевірки із числа працівників СУ ГУНП в Чернівецькій області (а.с. 10 т. 1).

Наказом Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" від 20.11.2019 року №1433 призначено службове розслідування за фактами неналежного розслідування та втрати окремих процесуальних документів і речових доказів, слідчими СВ Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, під час проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях №№12019260040000899, 12019260040001050, 12019260040001981 (а.с. 11 т. 1).

Висновком службового розслідування від 28.12.2019 року затвердженим начальником ГУНП в Чернівецькій області встановлено, що слідчі слідчої групи СВ Шевченківського ВП ОСОБА_4 (старший групи) та ОСОБА_3 під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019260040000899 від 25.04.2019 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, в порушення вимог ч. 2 ст. 9, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 175, ч. 1 ст. 242 КПК України, тривалий час не проводились слідчі (розшукові) дії, не забезпечено дотримання розумних строків, не призначено судові експертизи, не зберігались неналежним чином матеріали кримінального провадження та вилучені речові докази, що призвело до втрати окремих процесуальних документів та речових доказів.

Крім того, слідчим Баєром С ОСОБА_6 допущені аналогічні порушення у ході розслідування кримінальних проваджень №12019260040001050 та №12018260040001981, а також під час розслідування кримінального провадження №12019260040001050 ним допущено порушення вимог ч. 1 ст. 278, ч. 1 ст. 290 КПК України при врученні повідомлення про зміну підозри та відкритті матеріалів.

У ході проведеного службового розслідування виявлені порушення вимог п. 3 розділу І "Загальні положення", п. 1 розділу III "Порядок зберігання кримінальних проваджень, що перебувають у провадженні, а також досудове розслідування у яких зупинено", Інструкції з організації обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України, затвердженої Наказом МВС від 14.04.2016 року №296, допущені ними під час здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, що виразилося в незабезпеченні належних умов зберігання матеріалів кримінального провадження, що призвело до втрати окремих процесуальних документів та допущені порушення вимог ч. ч. 1, 2 ст. 100 КПК України, п.п. 5, 7, 8 "Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження", затвердженого постановою КМУ від 19.11.2012 року №1104, що виразилося в неналежному зберіганні речових доказів по кримінальних провадженнях і призвело до втрати окремих речових доказів слідчими ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що у свою чергу свідчить про недотримання останніми положень п.п.1, 2 ч.1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п.п. 1, 2, 6 ч.3 Глави VI Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС 06.07.2017 року №570, та вчинення ними порушень службової дисципліни, передбачених п.п. 1, 5, 6, 13 ч. 3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за що вони, згідно ст.11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України заслуговують на притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Також, вбачається неналежне виконання службових обов`язків з боку заступника начальника Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області - начальника слідчого відділення майора поліції ОСОБА_1 (позивача) та його заступників майора поліції ОСОБА_7 і майора поліції Чернишова ОСОБА_8 , які в порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 39 КПК України, не контролювали належним чином роботу слідчих, збереження ними вилучених речових доказів, у відповідності до своїх посадових обов`язків, не вживали заходів щодо усунення порушень законодавства, допущених слідчими, та відповідно до вимог п.п. 5, 7, 8 ч.1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, несуть персональну відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни і заслуговують на притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 - позитивна характеристика. Обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 - немає.

Обираючи вид дисциплінарного стягнення, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушників, ступінь їхньої вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейських, їхнє ставлення до служби, керуючись вимогами ст. ст. 11, 12, 13, 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ст. 19 Закону України "Про національну поліцію", дисципліна комісія пропонувала: за порушення службової дисципліни, що виразилось у порушенні вимог п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 39 КПК України, п.п. 5, 7, 8 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що у свою чергу, є невиконанням вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про національну поліцію", до заступника начальника Шевченківського відділення поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області - начальника слідчого відділення майора поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади (а.с. 12-49, 110-128 т. 1).

Судом досліджено й інші матеріали службового розслідування, проведеного на підставі Наказу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" від 20.11.2019 року №1433 (а.с. 107-345, т.1).

Наказом Головного управління національної поліції в Чернівецькій області "Про застосування дисциплінарного стягнення" від 28.12.2019 року №811 наказано: за порушення службової дисципліни, що виразилось у порушенні вимог п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 39 КПК України, п.п. 5, 7, 8 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що у свою чергу, є невиконанням вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про національну поліцію", до заступника начальника Шевченківського відділення поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області - начальника слідчого відділення майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади (а.с. 50-55, 129-131 т. 1).

Наказом Головного управління національної поліції в Чернівецькій області "По особовому складу" від 23.01.2020 року №17о/с призначено в порядку переведення чи просування по службі майора поліції ОСОБА_1 (0077706) на посаду заступника начальника слідчого відділення Глибоцького відділення поліції Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, увільнивши від посади заступника начальника Шевченківського відділення поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області - начальника слідчого відділення, як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з 23.01.2019 року (а.с. 69 т. 1).

Вважаючи протиправними накази Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області позивач звернувся до суду з даним позовом.

Крім того, відповідачем надано суду Висновок службового розслідування від 24.03.2020 року, проведеного на підставі Наказу ГУНП від 24.01.2020 року №107, за фактами неналежного розслідування та втрати окремих процесуальних документів і речових доказів слідчим СВ Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області Баєром С.О. та Никифорець ОСОБА_9 .І. під час проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях.

До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору

Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи необхідно керуватись нормами Конституції України, Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII, Дисциплінарного статуту Національної поліції України затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 року №2337-VIII.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VІІІ (далі - Закон №580).

Відповідно до вимог статті 1 цього Закону Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до вимог статті 3 Закону №580 у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 17 Закону №580 поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Частиною 1 статті 18 вказаного Закону визначено, що поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції (частина 3 статті 11 Закону №580).

Статтею 19 цього ж Закону передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

Визначення службової дисципліни міститься у статті 1 Дисциплінарного статуту. Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статут встановлено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського (окрім іншого): бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; дотримуватись правил внутрішнього розпорядку.

Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту - дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту - дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень (окрім іншого) попередження про неповну службову відповідність.

Згідно частини 1 статті 20 Дисциплінарного статуту передбачено, що повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень мають керівники в межах, визначених цим Статутом.

Звертаючись до суду, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що дисциплінарного проступку зазначеного в оскаржуваному наказі не вчиняв, дисциплінарне стягнення накладено безпідставно, а в тексті оскаржуваного наказу не конкретизоване звинувачення, які саме його дії чи бездіяльність є неналежним виконанням службових обов`язків.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580 поліцейський зобов`язаний професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного Статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки.

Частиною 1 статті 39 КПК України визначено, що керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування.

Керівник органу досудового розслідування (окрім іншого) уповноважений: відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування; ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора; вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим (пункт 2, 3, 4 частини 2 статті 39 Кодексу).

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 3 КПК України посада позивача ототожнюється і відноситься до посади - керівника органу досудового розслідування, а тому останній у своїй діяльності зобов`язаний дотримуватись наведених вище вимог статті 39 КПК України.

Відповідно до преамбули Дисциплінарного Статуту Національної поліції України, цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Дія цього Статуту поширюється зокрема на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог. Відтак, дія вказаного нормативного акту в часі поширюється і на позивача з дня набрання законної сили вказаним Законом.

Звертаючись до суду позивач зазначив, що службове розслідування не було призначено щодо нього, а отже підстави для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності були відсутні. З даного приводу суд зазначає наступне.

Згідно пункту 4 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України №893 від 07.11.2018 року, у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).

Суд погоджується з тим, що в наказі про призначення службового розслідування не було зазначено, що воно проводиться серед інших і щодо позивача. Однак, визначальним не є посада поліцейського і його анкетні дані у відношенні якого воно проводиться. В даному ж випадку нормами Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України не поставлено у залежність висновки службового розслідування, в залежності від того чи призначено таке розслідування у відношенні конкретної особи. А тому суд вважає, що права позивача в даному випадку не були обмежені, оскільки останній міг безперешкодно ними скористатися, відповідно до вимог статті 18 Статуту.

Разом з тим, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити з інших підстав, виходячи з наступного.

Як зазначено вище, відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, а згідно частин 1,2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

З наведеного слід дійти до висновку, що для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності необхідна наявність встановленого факту саме його вини, що в свою чергу дає можливість визначити ступінь і важкість вчиненого проступку, а також відповідальність, яка носить індивідуальний характер.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.

При цьому, такий контроль має бути можливим та розумним, а також не протиставлятись іншим обов`язкам керівника.

Відповідно до частини 2 статті 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 року, №1104 "Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України" затверджено Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження (далі - Порядок №1104).

В ході службового розслідування відповідачем було встановлено те, що слідчими СВ Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області Баєром С.О. та ОСОБА_4 допущено порушення вимог ч.2 ст. 100 КПК України, а також п.п. 5, 7, 8 Порядку № 1104, яким передбачено зберігання речових доказів стороною обвинувачення.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1104 умовою зберігання речових доказів повинне бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Забороняється зберігання речових доказів в умовах, що можуть призвести до їх знищення чи псування.

У разі потреби необхідне вжиття невідкладних заходів для приведення таких речових доказів до стану, що дає змогу забезпечити їх подальше зберігання.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1104 вилучені (отримані) стороною обвинувачення речові докази зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження в індивідуальному сейфі (металевій шафі) слідчого, який здійснює таке провадження.

Документи, які є речовими доказами, повинні зберігатися вкладеними між чистими аркушами паперу в конвертах. На таких документах забороняється робити будь-які помітки, написи і перегинати їх. У разі наявності великої кількості документів вони складаються в окремий пакет. На конверті (пакеті) зазначається перелік документів, що вкладені в нього.

Речові докази, в тому числі документи, які за своїми властивостями (габаритами, кількістю, вагою, об`ємом) не можуть зберігатися разом з матеріалами кримінального провадження, зберігаються у спеціальних приміщеннях органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, що обладнані сейфами (металевими шафами), стелажами, оббитими металом дверима, ґратами на вікнах, охоронною та протипожежною сигналізацією (далі - обладнані приміщення).

Згідно пункту 8 вказаного Порядку відповідальним за зберігання речових доказів, що зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження, є слідчий, який здійснює таке провадження.

Аналіз наведених норм беззаперечно вказує на те, що першочергово слідчий є відповідальним за збереження речових доказів. Разом з тим, керівник органу досудового розслідування зобов`язаний вжити заходів на усунення порушень норм КПК України, в тому числі і інших підзаконних нормативних актів, якщо таке буде встановлено останнім.

З матеріалів справи, а так само і під час службового розслідування не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що позивач знав, або міг знати про ймовірне (можливе) вчинення злочину/правопорушення зі сторони підлеглих слідчих.

Матеріалами службового розслідування встановлено, що кримінальні провадження, які перебувають у провадженні слідчих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , зберігаються ними неналежним чином, розкидані по столах, не систематизовані, чим допущено порушення вимог п. 3 розділу І "Загальні положення" Інструкції з організації обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 14.04.2016 року №296 (Інструкція), якою передбачено, що відповідальним за зберігання кримінальних проваджень, у яких здійснюється досудове розслідування, а також тих, досудове розслідування в яких зупинено, є слідчий, який безпосередньо здійснює досудове розслідування у цих кримінальних провадженнях.

Під час досудового розслідування в кримінальному провадженні групою слідчих відповідальною особою за зберігання кримінального провадження є слідчий, визначений старшим слідчої групи, а також п. 1 розділу III цієї ж Інструкції, якою передбачено, що кримінальні провадження, у яких здійснюється досудове розслідування, а також досудове розслідування в яких зупинено на підставі пунктів 1, 2, 2-1, 3 частини першої статті 280 КПК України, зберігаються слідчими в сейфах або металевих ящиках, що мають запірні пристрої та пристрої для опечатування. Ключі від сейфа (металевого ящика) знаходяться безпосередньо в слідчого, а їх дублікати - у керівника органу досудового розслідування.

Будь-який проступок так само як і злочин, слід розцінювати в площині обставин за яких він вчинений, в тому числі його об`єктивну та суб`єктивну сторону.

Як встановлено судом, в матеріалах справи наявний рапорт безпосереднього начальника СВ Шевченківського ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_1 , скерованого на начальника СУ ГУНП в Чернівецькій області від 20.11.2019 року, щодо проведення перевірки слідчих ОСОБА_10 та ОСОБА_3 , у зв`язку з неналежним проведенням досудового розслідування у кримінальних провадженнях, а також неналежного зберігання речових доказів.

На думку суду, позивач звертаючись з таким рапортом виконав свій обов`язок по вжиттю заходів по усуненню порушень допущених слідчими ОСОБА_10 та ОСОБА_3 . Крім того, саме рапорт позивача слугував підставою для проведення службового розслідування, що у причинному зв`язку свідчить і про належне виконання ним своїх службових обов`язків.

Окрім іншого, суд вважає за необхідне зазначити й те, що при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення, яким є звільнення з посади, відповідачем застосовано один з найсуворіших заходів, при цьому не обґрунтовано неможливість застосування більш м`якіших заходів стягнення.

При цьому суд враховує, що дійсно, при застосуванні до позивача дисциплінарного заходу відповідач наділений дискреційними повноваженнями. Однак, такі повноваження не перебувають поза межами судового контролю, оскільки це обумовлено сутністю верховенства права, обов`язковими елементами якого є заборонна свавілля та доступ до правосуддя, представленого незалежними та безсторонніми судами, включно з тими, що здійснюють судовий нагляд за адміністративною діяльністю (див. пункт 41 Доповідь Європейської комісії "За демократію через право" (Венеціанська Комісія) "Верховенство права" від 04.04.2011 року, №512/2009, яка схвалена Венеціанською Комісією на 86 пленарному засіданні (Венеція, 25-26 березня 2011 року).

При цьому, відповідно до пункту 52 зазначеної Доповіді, дискреційні повноваження не мають здійснюватись у свавільний спосіб. Їх здійснення у такий спосіб уможливлює ухвалення суттєво несправедливих, необґрунтованих, нерозумних чи деспотичних рішень, що є несумісним із поняттям верховенства права.

Отже, дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень мають перебувати під судовим контролем, інакше така діяльність суб`єкта призведе до свавільності, що суперечить верховенству права.

Вирішуючи даний спір суд звертає увагу також і на інші встановлені обставини справи, зокрема, згідно інформації викладеної в довідних записках начальника ВПН УКЗ ГУНП, наявних в матеріалах службового розслідування слідчі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 під час підсумкових перевірок за 2017-2018 р.р. отримали оцінку "незадовільно", що в свою чергу ставить під сумнів не повноваження безпосереднього керівника слідчого підрозділу, а про добір кадрових працівників і контроль за їх перебуванням на посадах за результатами підсумкових перевірок рівня службової підготовленості.

Системний аналіз наведеного вище, в контексті встановлених обставин справи, дає підстави дійти висновку, що оскаржуваний наказ не відповідає критерію пропорційності, відповідно до якого рішення суб`єкта владних повноважень мають прийматись з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (пункт 8 частини 2 статті 2 КАС України) та суперечить засадам верховенства права, а тому є протиправними та підлягає скасуванню - в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади заступника начальника Шевченківського ВП ЧВП ГУНП в Чернівецькій області - начальника слідчого відділення майора поліції ОСОБА_1 .

Щодо позовних вимог про скасування Наказу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №17о/с від 23.01.2020 року "По особовому складу", суд зазначає наступне.

Наказом Головного управління національної поліції в Чернівецькій області "По особовому складу" від 23.01.2020 року №17о/с призначено в порядку переведення чи просування по службі майора поліції ОСОБА_1 (0077706) на посаду заступника начальника слідчого відділення Глибоцького відділення поліції Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, увільнивши від посади заступника начальника Шевченківського відділення поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області - начальника слідчого відділення, як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з 23.01.2019 року.

В свою чергу, підставою для винесення вказаного наказу є Наказ №811 від 28.12.2019 року та подання начальника Глибоцького відділення поліції Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області.

Зважаючи на те, що суд прийшов до висновку про протиправність Наказу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 28.12.2019 року №881 "Про застосування дисциплінарного стягнення", то прийнятий на його підставі Наказ від 23.01.2020 року №17о/с "По особовому складу" підлягає скасуванню, що сприятиме захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах.

Що стосується Висновку службового розслідування від 24.03.2020 року, проведеного на підставі Наказу ГУНП від 24.01.2020 року №107, за фактами неналежного розслідування та втрати окремих процесуальних документів і речових доказів слідчим СВ Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області Баєром С.О. та Никифорець Ю.І. під час проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, то суд зазначає, що такий висновок жодним чином не стосується предмету розгляду даної адміністративної справи, оскільки не слугував підставою для прийняття оскаржуваних у даній справі наказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, суд не надає оцінку Висновку службового розслідування від 24.03.2020 року, оскільки таким письмовий доказ не відповідає вимогам допустимості встановленої ч. 1 ст. 73 КАС України для доказів.

Щодо вимоги позивача про поновлення на посаді, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (ч. 2 ст. 235 КЗпП України).

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 28.10.2014 року №21-484а14, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

Згідно із п. 2 та 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Враховуючи висновок суду про протиправність та скасування оскаржуваних наказів, а також беручи до уваги вимоги ч. 1 ст. 235 КЗпП України, суд приходить до висновку про те, що порушене відповідачем право ОСОБА_1 на проходження публічної служби підлягає відновленню шляхом його поновлення на посаді заступника начальника Шевченківського ВП ЧВП ГУНП в Чернівецькій області - начальника слідчого відділення з 23.01.2020 року, допустивши рішення в частині поновлення на роботі до негайного виконання.

Представником позивача в підготовчому судовому засіданні повідомлено, що оскільки позивача було переведено на посаду заступника начальника слідчого відділення Глибоцького відділення поліції Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, увільнивши від посади заступника начальника Шевченківського відділення поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області - начальника слідчого відділення, як виконання накладеного дисциплінарного стягнення, і у вказаний період позивач отримував заробітну плату, то позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивачем у даній справі не заявляються.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 3 статті 9 КАС України встановлено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

З огляду на приписи статті 9 КАС України та доводи представника позивача про підстави не заявлення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у відповідності до ч. 2 ст. 235 КЗпП України судом не вирішувалось.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В свою чергу відповідачем не надано суду належних і допустимих у розумінні статей 73-74 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність оскаржуваних наказів.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", суд не вирішує питання про відшкодування судових витрат.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №811 від 28.12.2019 року "Про застосування дисциплінарного стягнення" в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади заступника начальника Шевченківського ВП ЧВП ГУНП в Чернівецькій області - начальника слідчого відділення майора поліції ОСОБА_1 .

3. Скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №17о/с від 23.01.2020 року "По особовому складу".

4. Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Шевченківського ВП ЧВП ГУНП в Чернівецькій області - начальника слідчого відділення з 23.01.2020 року.

5. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Шевченківського ВП ЧВП ГУНП в Чернівецькій області - начальника слідчого відділення.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (паспорт КР НОМЕР_2 , виданий Першотравневим РВ УМВС України в Чернівецькій області 07.09.2007 року, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 );

Представник позивача - адвокат Морозова Оксана Володимирівна (посвідчення адвоката №309 від 30.11.2006 року, виданого на підставі рішення Чернівецької обласної КДКА №7/1 від 30.11.2006 року, адреса: вул. Головна, 76/1, м. Чернівці, Чернівецька область, 58000);

Відповідач - Головне управління Національної поліції України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ: 40109079, вул. Головна, 24, м. Чернівці, 58002).

Суддя В.О. Григораш