Рішення

від 23.04.2020 по справі 826/6576/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2020 року місто Київ №826/6576/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Інтехінструмент до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.10.2016 № 0051611201,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство Інтехінструмент звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.10.2016 №0051611201.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням порядку проведення камеральної перевірки позивача, а також її строків, та, як наслідок, відсутність правових наслідків такої перевірки, що свідчить про протиправність та необхідність скасування спірного рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №826/6576/17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 22.05.2017 закінчено підготовче провадження та призначено справу №826/6576/17 до судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідачем надано заперечення на позовну заяву, в яких відповідач посилається на несвоєчасну сплату позивачем узгоджених податкових зобов`язань, що свідчить про наявність порушень та необхідність застосування штрафних санкцій, а відтак оскаржуване рішення є правомірним та не підлягає скасуванню. З огляду на наведене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності.

В судовому засіданні 13.11.2017 судом ухвалено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 10 частини першої Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою від 23.04.2020 замінено відповідача Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на його правонаступника - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 07.10.2016, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено перевірку своєчасності сплати Приватним підприємством Інтехінструмент узгодженого податкового зобов`язання з ПДВ та за результатами перевірки складено акт №8846/26-51-12-01-09, в якому встановлено порушення правил (строків) сплати податків, передбачених пунктом 57.1 статті 57, пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, відповідальність за що передбачена статтею 126 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акта перевірки Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.10.2016 №0051611201, яким у зв`язку з порушенням строку сплати суми грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 94 157 грн. на 332-938 календарних днів, до позивача, відповідно до статті 126 Податкового кодексу України, застосовано штраф у розмірі 20%, що становить 18 831,40 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку, проте рішеннями Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 18.01.2017 №975/10/26-15-10-01-35 та Державної фіскальної служби України від 31.03.2017 №6632/6/99-99-11-03-01-15 спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Як вбачається з аналізу змісту наведеного акту перевірки, про що також стверджує позивач та не заперечує відповідач, Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено камеральну перевірку позивача, предметом якої було встановлення дотримання позивачем граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання з ПДВ та за наслідками якої Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом документальної перевірки є, зокрема, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, що передбачено підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України. Порядок проведення камеральної перевірки передбачений статтею 76 Податкового кодексу України.

Системний аналіз норм, які діяли на час проведення перевірки податковим органом в межах спірних правовідносин (до 01.01.2017), свідчить про те, що мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Натомість, до 01.01.2017 (тобто, до внесення змін до статті 75 Податкового кодексу України) питання своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів були предметом документальної перевірки.

Невиконання податковим органом порядку проведення документальних планових/позапланових перевірок на виконання вимог статей 77, 78, 79 Податкового кодексу України призводить до порушення відповідачем способу реалізації владних управлінських функцій та відсутності правових наслідків перевірки, яка не охоплювала на час її проведення питання своєчасності сплати грошового зобов`язання. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, від 10.05.2018 у справі № 826/1975/17 (адміністративне провадження № К/9901/33866/18), від 13.06.2018 у справі № 806/902/16 (адміністративне провадження № К/9901/19833/18), від 18.02.2019 у справі № П/811/1313/16 (адміністративне провадження № К/9901/40071/18), від 06.02.2020 у справі № 814/1300/16 (адміністративне провадження № К/9901/24749/18), від 12.03.2020 у справі № 817/1867/16 (адміністративне провадження № К/9901/36188/18).

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, судом встановлено, що документальна перевірка ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві не проводились, а тому відсутні правові наслідки проведеної контролюючим органом камеральної перевірки, яка не охоплювала на час її проведення питання своєчасності сплати грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 28.10.2016 №0051611201, прийняте Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві за наслідками проведення камеральної перевірки позивача, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його заперечення, і не довів правомірності винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства Інтехінструмент задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.10.2016 №0051611201, прийняте Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Стягнути на користь Приватного підприємства Інтехінструмент (02068, м. Київ, вулиця Вербицького, будинок 11-А, квартира 60, код ЄДРПОУ 33882268) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.